1   2   3
Ім'я файлу: КУРСОВА.docx
Розширення: docx
Розмір: 832кб.
Дата: 17.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
336231.docx

Державний університет інфраструктури та технологій

Коледж морського і річкового флоту



КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Кримінальне право»

Спеціальність

081"Право"

«Кримінальне правопорушення та його види»

Керівник курсової роботи:

_________________________

Студент:

___________________________

Група: __________ Курс ____

Курсова робота захищена з оцінкою ______________________

(цифрою та прописом)

«___» _______ 2020 р. _____________

(підпис керівника)

м. Київ 2020

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………...……..………3

РОЗДІЛ І. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ ЯК РІЗНОВИД

ПРАВОПОРУШЕННЯ   

1.1. Передумови визначення терміну «кримінальне правопорушення»……......5

1.2. Поняття, сутність та ознаки кримінального правопорушення…..…….……6

РОЗДІЛ ІІ. ВИДИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

2.1.Класифікація кримінального правопорушення……………….………..….....8

2.2. Проступки та їх види…………...……………………………….....…………10

2.3. Злочини як вид кримінального правопорушення………………..….....…...11

РОЗДІЛ ІІІ. СКЛАД КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ….....…15

ВИСНОВКИ………..……..……………………...……………………………….28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………...………………………30

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми пов’язана, у першу чергу, з тим, що проголошені Конституцією України права, свободи та законні інтереси фізичних і юридичних осіб потребують ефективних засобів їх реалізації та захисту.

В наш час в Україні дуже різко зростає рівень злочинності та збільшується кількість тяжких злочинів. Причинами цього є як політична нестабільність, так і скрутне економічне становище нашої держави. На думку українських науковців-криміналістів, саме економічні проблеми є одним із приводів до вчинення такої великої кількості кримінальних правопорушень на Україні. Саме тому за таких умов різко зростає значення кримінально-правових норм, які покликані забезпечувати охорону суспільних відносин нашої держави від злочинних посягань та використання яких є необхідною умовою притягнення злочинців до кримінальної відповідальності. Притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності – це дуже складна і довготривала процедура. Основним в цій процедурі є встановлення у діях злочинця передбаченого кримінальним законом кримінального правопорушення, а точніше складу кримінального правопорушення.

Метою курсового проекту є:

  • самостійне формування проблеми дослідження;

  • визначаення мети, основних завдань, предмету дослідження;

  • здійснення пошуку та підбору потрібної наукової інформації;

  • аналіз практичної діяльністі різних органів державної влади;

  • вміння логічно і аргументовано висловлювати свої думки, пропозиції, робити висновки;

  • оволодіння основними методами наукового дослідження,

  • правильність оформлювати науково-довідковий матеріал;

  • вміння публічно захищати підготовлену роботу (робити наукові повідомлення, відповідати на запитання, захищати свою точку зору тощо).

Завданням курсової роботи є:

  • розширення, закріплення і систематизація теоретичних і практичних знань, набуття навичок з аналізу державно-правових актів;

  • закріплення вміння використовувати здобуті знання при розв'язанні конкретних завдань у сфері правового аналізу документів;

  • системне проведення наукового дослідження з вибраної теми, обґрунтування власного погляду та висновків з теоретичних питань, розв'язання практичних завдань і підготовка узагальнених схем.

Об’єктом курсової роботи є Конституція України, Кримінальний Кодекс України, Кримінально-Процесуальний Кодекс України та різноманітні нормативно-правові акти, за допомогою яких розкривається вс сутність та види кримінального правопорушення.

Предметом дослідження є найважливіші види кримінального правопорушення, суспільні відносини, що виникають в процесі їх реалізації.

Методологічну основу складає система загальнонаукових та соціально-наукових методів, що забезпечують об’єктивний аналіз предмету дослідження.

Структура курсової роботи: курсова робота складається із вступу, 3 розділів, висновку, додатків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ І. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ ЯК РІЗНОВИД

ПРАВОПОРУШЕННЯ

    1. Передумови визначення терміну «кримінальне правопорушення»

Найбільшої актуальності у теперішній час набувають питання щодо необхідності виділення такого різновиду правопорушення, як «кримінальне правопорушення».

Незважаючи на актуальністъ теми, необхідно констатувати той факт, що не було комплексного дослідження цієі проблеми, багато наукових робіт присвячені окремим видам кримінального правопорушення, а саме поняттю «алочин» і «кримінальний проступок», поняття «кримінальне правопорушення», на жаль, залишається поза увагою.

Термін «кримінальне правопорушення» вживається й у міжнародних документах і практиці Європейського суду, які є обов'язковими для України. Наприклад, Європейська конвенція «Про захист прав людини та основних свобод» від 4 листопада 1950 р. у ст. 7 закріплює: «Нікого не може бути визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії або бездіяльності, яка на час вчинення не становила кримінального правопорушення за національними законами або за міжнародним правом. Не може також призначатися покарання, тяжче від того, яке застосовувалося на час вчинення кримінально- го правопорушення».Також даний термін кживасться у Конвенції про криміналь- ну відповідальність за корупщію (ст. 36) та в інших деяких міжнародних актах, але зазначені нормативні акти не встановлюють визначення цього терміну, а тільки використовують його.

Слід відмітити, що термін «кримінальне правопорушення» вживасться у законодавстві деяких зарубіжних країн, зокрема штат Канзас, КК Іспанії тощо. Проте КК таких країн, також не надає тлумачення цього терміну, а лише зазначас його види, винятком с КК Канзаса. Так, відповідно до КК штату Канзас кримінальне правопорушення — це «дія або бездіяльність, передбачена законом, за яку може бути призначене покарання у вигляді смертної кари, тюремного ув'язнення, штрафу або штрафу і тюремного ув'язнення одночасно».

У наукових осередках термін «кримінальне правопорушення» часто ототожнювали з іншими категоріями та поняттями, зокрема з поняттям «кримінальне діяння» або «злочинне діяння».

1.2. Поняття, сутність та ознаки кримінального правопорушення Кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним Кодексом суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення» (ч. 1 ст. 12 ККУ).

Ознаки кримінального правопорушення: 1) це діяння; 2) вчиняється суб’єктом злочину; 3) винність; 4) суспільна небезпечність; 5) протиправність (відповідне діяння передбачене чинним КК України); 6) караність.

   Діяння – вольова усвідомлена поведінка (вчинок) особи, безпосередньо спрямована на спричинення певних негативних наслідків.

 Діяння охоплює два види поведінки особи:

 дію – активну поведінку особи (здійснення чого-небудь, сукупність вчинків особи); бездіяльність – пасивну поведінку особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії чи дій, які вона повинна була і могла вчиняти в даних конкретних умовах.

 Винність – означає вчинення діяння за наявності вини, тобто умисно або необережно. Формальне визначення означає, що кримінальним правопорушенням є те, що передбачене КК. Матеріальне визначення означає, що кримінальним правопорушенням є суспільно небезпечне діяння.

      Не є кримінальним правопорушенням через відсутність вини:

– вчинені у безпорадному стані чи в стані сну рефлекторні, імпульсивні, конвульсивні або інстинктивні рухи тіла, які не є результатом вольової поведінки особи (наприклад, людина, щоб не впасти, схопилась за іншу людину, внаслідок чого останній були заподіяні тілесні ушкодження);

 – рухи тіла або відсутність таких рухів, що є результатом тільки чужої волі чи впливу непереборної сили (наприклад, стихійного лиха);

 – діяння, вчинені під впливом гіпнозу;

 – діяння, можливість настання суспільно небезпечних наслідків якого особа не передбачала і не могла передбачати (казус) .

Суспільна небезпека – здатність діяння завдавати шкоду суспільству.

Форми суспільної небезпеки:

 – спричинення шкоди об’єктам кримінально-правової охорони;

– створення загрози заподіяння такої шкоди.

     Суспільною небезпекою (ступенем суспільної небезпеки) злочин відрізняється від інших правопорушень, зокрема адміністративних проступків.

     Суспільна небезпека характеризується ступенем і характером.

      Ступінь суспільної небезпеки – це її розмір та інтенсивність. Характер суспільної небезпеки визначається сферою чи групою суспільних відносин, на які посягає злочин.

    Протиправність полягає в тому, що кримінальне правопорушення визнається лише діяння, передбачене КК України.

        Перелік протиправних діянь, що визнаються кримінальним правопорушенням , є вичерпним.

       Караність означає, що за вчинення кожного кримінального правопорушення в санкціях статей Особливої частини КК передбачено вид та розмір покарання. Караність – це можливість (загроза) застосування покарання за вчинення злочину. Тобто особі може бути призначене покарання або ж вона може бути звільнена від кримінальної відповідальності, покарання чи його відбування.

      Серед ознак кримінального правопорушення в окремих випадках виділяють аморальність – невідповідність вчиненого нормам моралі (уявленню про добро і зло).


РОЗДІЛ ІІ. ВИДИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

2.1.Класифікація кримінального правопорушення

Класифікація  – кримінального правопорушення система розподілу злочинів на групи за певними ознаками

Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Після внесення змін до ККУ було виключено поняття злочин середньої тяжкості, а всі злочини, які раніше так класифікувалися, вважатимуться нетяжкими.

Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Нетяжким злочином є передбачене Кримінальним Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років.

Тяжким злочином є передбачене Кримінальним Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Особливо тяжким злочином є передбачене Кримінальним Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.

Кримінальні правопорушення  класифікують також за такими критеріями: (ДОДАТОК А)

 1) родовий об’єкт (злочини проти основ національної безпеки України, злочини проти життя та здоров’я особи тощо);

 2) видовий об’єкт (злочини проти виборчих та референдних прав громадянина, злочини проти трудових прав людини і громадянина, злочини у сфері охорони права на об’єкти інтелектуальної власності, злочини, пов’язані зі створенням злочинних об’єднань та участю в них тощо);

3) форма вини (умисні, необережні та злочини зі змішаною (складною, складеною) формою вини);

4) суб’єкт злочину (злочини, що вчиняє загальний суб’єкт і злочини, що вчиняє спеціальний суб’єкт);

5) наявність предмета кримінального правопорушення (предметні кримінальні правопорушення і безпредметні);

6) наявність потерпілого (з потерпілим і без потерпілого);

7) мотив злочину;

8) характер суспільно небезпечних наслідків

9) стадія вчинення: – закінчене кримінальне правопорушення– діяння, яке містить усі ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК; – незакінчене кримінальне правопорушення– готування до кримінального правопорушення та замах на кримінальне правопорушення;

10) момент закінчення: – кримінальне правопорушення з матеріальним складом – (закінчені з моменту настання наслідків); – кримінальне правопорушення з формальним складом – (закінчені з моменту вчинення діяння); – кримінальне правопорушення з усіченим складом – (момент закінчення переноситься на стадію готування чи замаху);

2.2. Проступки та їх види

Кримінальний проступок - це передбачене Кримінальним кодексом України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадянабо інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. ( згідно ч.2. ст.12 ККУ)

Відтепер проступком є:

  • погроза вбивством, загроза знищення майна;

  • ненадання допомоги хворому медичним працівником, насильницьке донорство;

  • експлуатація дітей;

  • ухилення від сплати аліментів;

  • примушування до статевого зв'язку (домагання);

  • порушення недоторканності житла, таємниці листування;

  • перешкоджання законній діяльності журналістів;

  • невиплата зарплат, пенсій, стипендій;

  • порушення права на освіту, безкоштовну медичну допомогу;

  • протидія законній господарській діяльності і примус до (не)виконання договорів, підробка та/або використання підроблених документів (це взагалі основні "рейдерські" статті);

  • розголошення банківської таємниці;

  • групове порушення громадського порядку і заклики до нього;

  • хуліганство;

  • жорстоке поводження з тваринами тощо.

Всі ці злочини розслідуватимуть за спрощеною процедурою, хоча багато хто з них (як, наприклад, погроза вбивством, "рейдерські" статті та інші) є досить серйозними й небезпечними для суспільства. Більшості з них не торкнулося й підвищення штрафів. Тобто суми покарань за них будуть все ще мізерними. Отже, злочинці в цих кейсах відчуватимуть себе набагато спокійніше, ніж до набрання змінами чинності.

Особливість кримінальних проступків у тому, що вони не є злочинами. Тобто за проступок після відбування покарання в людини не буде судимості.

2.3. Злочини як вид кримінального правопорушення

Під класифікацією злочинів розуміють розподіл їх на окремі види за певними критеріями. Злочини поділяють:

а) за формою вини-на умисні та необережні;

Умисним злочин буде в тому разі, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Злочин визнається вчиненим умисно якщо особа:

а) усвідомлює суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, тобто розуміє їх шкідливість для суспільства, а також кримінальну протиправність своєї поведінки.

б) передбачає суспільно небезпечні наслідки своєї поведінки, що означає розуміння того, кому і яка шкода буде заподіяна.

в) бажає настання таких наслідків або їх свідомо допускає. При бажанні наслідків має місце так званий прямий умисел, особа ставить перед собою мету причинити певну шкоду. Якщо злочин скоюється з прямим умислом, то відповідальність настає і тоді, коли реальної шкоди не заподіяно з причин, не залежних від особи. Свідоме допущення наслідків має місце тоді, коли особа прагне досягти якогось іншого результату, а до передбачуваних наслідків ставиться байдуже, погоджується з ними.

Злочин визнається вчиненим з необережності, коли винна особа передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але вона розраховувала на їх відвернення чи не передбачена можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

б) за ступенем завершеності злочинної діяльності - на закінчені та незакінчені (ст. 13 КК);

Стаття 13 КК, закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас