Таблиця 2.1
Дослідження рівня рефлексивності студентів є дуже важливим, оскільки психологічна компетентність майбутніх фахівців вимагає розвиненої рефлексивності. Рефлексія дозволяє студентам адаптуватися до змінюючихся умов навчання та професійної діяльності, а також підвищує їх ефективність та якість роботи. Тому, залучення студентів до рефлексивної діяльності та підвищення рівня їх рефлексивності є важливим завданням в психологічній освіті. Дані дослідження можуть допомогти викладачам та науковцям розробляти та впроваджувати програми підвищення рівня рефлексивності студентів, що є необхідним для формування якісних та компетентних фахівців. Результати самооцінки та зовнішньої експертної оцінки рефлексивних умінь студентів ВНЗ підтверджують отримані результати, отримані за допомогою тестової методики, розробленої О.С. Анісімовим. За зазначеною методикою, лише 9% опитаних студентів, які навчаються на І-ІІ курсах спеціальності "Психологія", володіють високим рівнем рефлексивних вмінь. Ці дані свідчать про необхідність покращення системи професійної підготовки майбутніх практичних психологів [19].
2.2. Особистісний опитувальник на визначення рівня сформованості рефлексії О. Е. Рукавішнікової
Описана методика оцінки рівня розвитку рефлексивності є достатньо простою та зрозумілою у використанні, що робить її доступною для широкого кола дослідників та практикуючих фахівців. Такий формат опитувальника, який передбачає лише два варіанти відповідей, дозволяє швидко та зручно зібрати необхідну інформацію для подальшої аналізу. За результатами опитування, можна легко виділити особистості з низьким, середнім та високим рівнем рефлексивності, що дає змогу коректно планувати індивідуальну роботу з кожним з них. Таким чином, дана методика є важливим інструментом для дослідження та розвитку рефлексивних умінь у різних групах населення [15].
Для визначення рівня розвитку рефлексивності необхідно відповісти на 34 запитання з варіантами відповіді "так" або "ні", позначивши відповіді на реєстраційному бланку знаками "+" і "-". Після чого результати порівнюються з ключем, за кожну збігаючуся відповідь респондент отримує 1 бал. Набрані бали групуються в діапазони: від 0 до 11 - низький рівень розвитку рефлексивності; від 12 до 22 - середній рівень; від 23 до 34 - високий рівень. Цей метод оцінки рефлексивності є зручним та доступним інструментом для швидкого та ефективного збору інформації про рівень розвитку цього навичку, що дає змогу планувати подальшу роботу з кожним з груп населення відповідно до їх потреб.
Таблиця 2.2
Практично всі студенти перших двох курсів (69,5% і 63,5%) мають низький рівень розвитку рефлексивності, середня кількість студентів з середнім рівнем складає 22,4% та 25,3%, і лише 8,1% та 11,2% студентів мають високий рівень рефлексивних умінь.
Результати дослідження показали, що хоча студенти І-ІІ курсів поступово розвивають свої рефлексивні уміння (що підтверджується збільшенням кількості студентів із високим рівнем рефлексії на 3,2% серед студентів ІІ курсу у порівнянні зі студентами І курсу), проте їхні навички є абсолютно недостатніми для того, щоб вони стали конкурентоспроможними та майстрами своєї професії в майбутньому. Щоб забезпечити випускникам спеціальності "Психологія" хоча б середній рівень розвитку рефлексивності, необхідні зміни в структурі та методах професійної підготовки. Без цих змін неможливо забезпечити необхідний рівень розвитку рефлексивних умінь серед майбутніх практичних психологів.
Ці дані показують, що студенти поступово розвивають свої рефлексивні навички протягом навчання, але недостатньо швидко та ефективно для того, щоб забезпечити високу конкурентоздатність та професійну майстерність у майбутньому роботі психологів. Високий рівень розвитку рефлексивності знаходиться лише у невеликої частини студентів, що є недостатнім для випускників спеціальності "Психологія". Для досягнення середнього рівня розвитку рефлексивних навичок необхідно здійснювати значні зміни в структурі та методах професійної підготовки майбутніх практичних психологів. Без таких змін неможливо забезпечити необхідний рівень розвитку рефлексивності у студентів [18].
Більшість студентів на початку навчання не мають достатнього рівня розвитку рефлексивності, проте їхня спроможність рефлексувати поступово зростає протягом навчання. Однак, навіть на ІІ курсі тільки дуже невелика кількість студентів має високий рівень рефлексивних умінь, що не задовольняє вимогам для майбутніх психологів. Це свідчить про необхідність реформування структури та методів професійної підготовки майбутніх практичних психологів з метою забезпечення достатнього рівня розвитку рефлексивності.
Висновки до II розділу
Рефлексивність є однією з ключових особливостей психіки, що притаманна лише окремим індивідам. Ця якість суб'єкта має специфічний характер, здатний структурувати та інтегрувати особистісні та професійно важливі якості у цілісні синтези, такі як констеляції. Розвиваючи, збагачуючи і посилюючи їх на основі формування власних цінностей і принципів та визначення стратегії розвитку, рефлексивність допомагає індивідуумам ставати більш глибоко осмисленими та аналітичними. Це дозволяє їм здійснювати свої професійні функції більш ефективно та адаптивно, зокрема, у галузі психології, де навички рефлексії є невід'ємною частиною професійної майстерності. Рефлексивність - це не лише психічна властивість, а й складний процес, що передбачає постійне самовідображення, самокритику, самоаналіз та самокерування. Це специфічна якість, яка дозволяє суб'єкту ретельно досліджувати свої думки, почуття, переживання та поведінку, а також з'ясовувати їх взаємозв'язок та вплив на своє життя та діяльність.
Здатність до рефлексії - це комплексна та індивідуальна якість, яка визначається не лише співвідношенням рефлексованого та нерефлексованого компонентів свідомості, а й багатьма іншими факторами, такими як вихідні дані, соціокультурний контекст, особистісний досвід, особистісні цінності та принципи, рівень самовизначеності та самореалізації.
Розвиненість рефлексивності передбачає не лише здатність до аналізу та оцінки власних думок, почуттів та переживань, а й до здійснення активних кроків для їх зміни та покращення. Важливим фактором є також готовність та бажання відкрито сприймати й аналізувати власні помилки та недоліки, а також розуміння важливості навчання на власних помилках та досвіді.
Особливо важливим для розвитку рефлексивності є самокерування та самодисципліна, які дають змогу систематично вивчати свої внутрішні процеси та реалізовувати власні цілі та завдання. Здатність до рефлексії можна розвивати, вдосконалюючи власні методи та стратегії самовідображення, використовуючи нові знання та інформацію, а також залучаючи до цього процесу співрозмовників та фахівців з різних галузей.
Отже, здатність до рефлексії - це складна та індивідуальна якість, яку можна розвивати та удосконалювати, що сприяє розвитку особистості та підвищенню ефективності професійної діяльності.
Розвиненість рефлексивності суттєво впливає на якість та ефективність професійної діяльності. Вона допомагає усвідомити власні сильні та слабкі сторони, розвивати свої професійні та особистісні компетенції, а також працювати над власними стереотипами та проблемами. Рефлексивний підхід до професійної діяльності дає змогу збагачувати власний досвід та знання, а також здійснювати свою роботу більш якісно та ефективно.
Рефлексивність є ключовою якістю для розвитку особистості та її самореалізації. Вона дозволяє ретельно аналізувати свої цінності та принципи, формувати власну стратегію розвитку та розвивати власний потенціал. Цей процес не завершується на певному етапі життя, він є постійним та динамічним, адже змінюються і умови довкілля, і життєві обставини, а отже, потрібно постійно адаптуватися та розвиватися.
Отже, рефлексивність є унікальною та надзвичайно важливою якістю для особистості та професійної діяльності.
Рефлексивність проявляється у двох режимах: як процес рефлексії та як стан рефлектування.
Рівень рефлексивності залежить від того, наскільки присутнім є рефлексований компонент у свідомості, в порівнянні з нерефлексованим компонентом. Рефлексивність є основою формування важливих професійних якостей майбутніх психологів, оскільки вона є важливим координуючим, інтегруючим і організуючим елементом, який сприяє їх розвитку.
Рефлексивність допомагає свідомості особистості усвідомити проблеми, що можуть виникнути в її професійній діяльності, і знайти шляхи для їх вирішення за допомогою внутрішніх ресурсів. Це сприяє розвитку професійної рефлексії та розширенню знань, що дозволяють особистості стати більш рефлексивним професіоналом. Розвиненість рефлексивної здатності у майбутніх психологів сприяє зростанню, розширенню та зміцненню їх професійних якостей.
Рефлексивність психолога - це система, яка проявляється у зовнішніх і внутрішніх проявах поведінки. Рефлексивність залежить від напрямку рефлексії (внутрішньої та зовнішньої) та проявляється в різних рефлексивних здібностях та властивостях. Загальна властивість рефлексивності є результатом цих здібностей. Рефлексивність психолога є унікальним результатом системної рефлексії, яка передбачає не лише спрямованість свідомості на самого себе та на об’єкт, але і вимагає розвиненої самодистанціювання та здатності до об’єктивного огляду власної поведінки та діяльності.
Кожна людина має власну індивідуальну міру вираженості рефлексивності, що залежить від багатьох факторів, таких як вихідний рівень розвитку особистості, життєвий досвід, соціокультурне середовище тощо. Крім того, рівень розвитку рефлексивності може змінюватись протягом життя людини внаслідок особистісних трансформацій та досвіду професійної діяльності. Отже, рівень розвитку рефлексивності є унікальним для кожної особистості і може бути підвищений з допомогою спеціальних методів та тренувань. Рефлексивність психолога розвивається через аналіз його діяльності у минулому, настоящому та майбутньому, а також через взаємодію з іншими людьми. На основі досліджень було розроблено програму для підвищення рівня рефлексивності майбутніх психологів в університетському навчальному середовищі.
ВИСНОВКИ
1.В зазначеній курсовій роботі було розглянуто поняття рефлексії та її роль у психологічному благополуччі особистості. Було встановлено, що рефлексія є процесом, що передбачає уважне та об’єктивне роздумування про власні думки, почуття та дії, що може позитивно впливати на самовідчуття, розвиток особистості та її професійну діяльність.
Також було досліджено різні методи та техніки, які можуть допомогти у розвитку рефлексивної здатності особистості. До таких методів відносяться самоаналіз, зворотний зв’язок, медитація та інші.
Отже, можна зробити висновок, що розвиток рефлексивних здібностей може допомогти у забезпеченні психологічного благополуччя та ефективної професійної діяльності особистості. Для цього необхідно використовувати різні методи та техніки, а також розробляти спеціальні програми для розвитку рефлексивної здатності у вищих навчальних закладах.
2.Здійснення рефлексії допомагає особистості розуміти власні емоції, почуття, думки та вчинки, а також відстежувати їхні зміни з часом. Це дає змогу краще розуміти себе, пізнавати свої потреби та цінності, визначати свої мети та здібності.
У той же час, рефлексія може бути важким процесом, оскільки вона вимагає від особистості бути відкритою до своїх внутрішніх переживань та визнавати власні помилки. Однак, здійснення рефлексії може бути надзвичайно корисним для психологічного благополуччя, оскільки воно допомагає розвивати самосвідомість, саморегуляцію та здатність до самовдосконалення.
Отже, рефлексія є важливим показником психологічного благополуччя особистості, оскільки допомагає зберігати психічне здоров'я, збалансованість та гармонію відносин з оточуючим світом та самою собою. Важливо надавати увагу розвитку рефлексивних здібностей в процесі навчання та життєдіяльності, щоб забезпечити повноцінний розвиток та психологічне благополуччя особистості. Зроблені в ході дослідження висновки свідчать про те, що рефлексія є важливим показником психологічного благополуччя особистості. Високий рівень рефлексії сприяє розвитку самоусвідомленості, здатності до саморегуляції та самоконтролю, що забезпечує здоровий психічний стан та зниження ризику розвитку психічних розладів.
3.Результати дослідження також вказують на необхідність розвитку рефлексивних здібностей в освітній системі та на роботі з психологічною допомогою. Для цього можуть використовуватися спеціальні тренінги та програми, що спрямовані на розвиток рефлексії та підвищення рівня самоусвідомленості особистості. Отже, розвиток рефлексивних здібностей може бути корисним для кожної людини, оскільки це дозволяє краще розуміти себе та свої потреби, здатність ефективно реагувати на стресові ситуації та досягати більш високого рівня психологічного благополуччя.
4.Рефлексія грає важливу роль в житті людини, оскільки дозволяє свідомо оцінювати власні дії, поведінку та взаємодію зі світом навколо нас. Вона сприяє розвитку і пізнанню власної особистості, розумінню своїх потреб та бажань, зокрема, у професійній сфері.
Важливістю рефлексії є те, що вона допомагає зрозуміти, чому ми діємо певним чином, що може бути зроблено інакше та які підходи працюють найкраще для досягнення мети. Рефлексія є особливо корисною в критичних ситуаціях, коли необхідно швидко зробити рішення. Вона допомагає узгодити свої дії зі своїми цілями та бажаннями, збільшує рівень саморегуляції та самоконтролю.
У контексті професійної діяльності, рефлексія є ключовою складовою розвитку власної компетентності та підвищення рівня професійної майстерності. Вона дозволяє психологам краще розуміти своїх клієнтів, знаходити ефективні підходи до розв'язання проблем та забезпечувати якісну підтримку та консультування.
Таким чином, рефлексія є важливим показником психологічного благополуччя особистості та важливою складовою її розвитку як у професійній, так і в особистісній сферах. Регулярна практика рефлексії може допомогти зберегти психічне здоров'я та підвищити якість життя.
Висновком до курсової роботи на тему "Рефлексія, як показник психологічного благополуччя особистості" можна сказати, що рефлексія є важливим психологічним процесом, який забезпечує здатність особистості розуміти себе, свої дії та взаємовідносини з іншими людьми. Розвиток рефлексивних здібностей може сприяти підвищенню самооцінки, збільшенню саморегуляції та зниженню рівня стресу.
5.Для вимірювання рівня рефлексивності можна використовувати різні методики, серед яких методика А. В. Карпова, що базується на дослідженні різних аспектів рефлексії та включає в себе запитання про особистісні якості, ставлення до власних помилок, взаємовідносини з іншими людьми та багато іншого.
Отже, рефлексія є важливим показником психологічного благополуччя особистості, який варто розвивати та досліджувати для досягнення більш повного розуміння себе та світу навколо. Рівень рефлексивності може варіюватись від низького до високого і залежить від багатьох факторів, включаючи особистісні особливості та контекстуальні умови. Емпіричні дослідження свідчать про те, що вищий рівень рефлексивності пов'язаний з більшим психологічним благополуччям та більш успішним життєвим функціонуванням. Дослідження рівня рефлексивності та його залежності від різних факторів може бути корисним для розробки розвивально-корекційних програм та покращення психологічного супроводу людей.
На мою думку існує декілька напрямків досліджень у області рефлексії, які мають перспективи для подальшого розвитку:
1. Вивчення впливу рефлексії на прийняття рішень: дослідження показують, що рефлексія може впливати на рівень упевненості та точність прийняття рішень. Подальші дослідження можуть допомогти у вивченні механізмів, які керують впливом рефлексії на прийняття рішень, а також у розробці нових методів для поліпшення цих процесів.
2. Вивчення рефлексії та ментального здоров'я: рефлексія може мати важливе значення для здоров'я і благополуччя людини, включаючи зменшення стресу та поліпшення самопізнання. Дослідження можуть допомогти у з'ясуванні, як рефлексія впливає на ментальне здоров'я, а також у розробці нових методів для поліпшення цих процесів.
3. Використання рефлексії в освіті: рефлексія може допомогти у збагаченні навчального досвіду та розвитку критичного мислення. Дослідження можуть допомогти у вивченні ефективних методів використання рефлексії в освіті та розробці нових підходів для покращення навчального процесу.
4. Вивчення рівнів рефлексії: різні рівні рефлексії (сенсомоторний, перцептивний, когнітивний, емоційний та ін.) можуть бути досліджені окремо та у їх взаємодії. Такі дослідження можуть допомогти краще зрозуміти, як рефлексія впливає на поведінку та розвиток особистості.
5. Використання рефлексії для розвитку особистості: дослідження можуть допомогти виявити способи, які допоможуть людям розвивати свою рефлексивність, що може позитивно вплинути на їх життя та кар'єру. Наприклад, рефлексія може допомогти розвивати критичне мислення, самопізнання та самоконтроль.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Антропософская теория Р. Штейнера (https://studme.org/60325/filosofiya/antroposofskaya_teoriya_shteynera)
Дідковський С. В. Поняття про рефлексію як механізм розвитку когнітивних схем / С. В. Дідковський // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка 163 НАПН України. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. – Том VII. Екологічна психологія. – Випуск 35. – 330 с. – с. 55 – 64., Г. С. Костюка Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені 163 НАПН України
Емпіричне дослідження рефлексивності студентів-психологів , Носко Л.А. , 2019, с. 4-9
Карпов А. В. Психологія рефлексивних механізмів діяльності / А. В. Карпов. - М.: Вид-во «Інститут психології РАН», 2004. – 424 с. - с. 391 – 396
Карпов А. В., «Рефлексивність як психологічна властивість та методика її діагностики», Психологічний журнал, 2003, т. 24 № 5, с. 45- 57
Карпов А. В., «Рефлексія у структурі метакогнітивної організації суб'єкта», Рефлексія у структурі метакогнітивної організації суб'єкта; В. В. Знакова [та ін], Ред. Краснодар, Росія: Кубанський держ. ун-т, 2010, с. 96-107.
7. Леонтьєв Д. А., Аверіна А. Ж., «Рефлексивність як складова
особистісного потенціалу», Особистісний потенціал: структура та
діагностика, Леонтьєва Д. А., 2011, с. 360–381
8. Леонтьєв Д. А. Рефлексія «хороша» та «погана»: від пояснювальної моделі до диференціальної діагностики / Д. А. Леонтьєв, Є. Н. Осін //Психологія. Журнал Вищої школи економіки. - 2014. - Т. 11. - №4. - с. 110 - 135.
9. Лушин П. В., Особистісні зміни як процес: теорія та практика. Одеса: Аспект, 2005, 334 с
10. Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності, опитувальник Карпова О.В. (https://psycabi.net/testy/517-test-refleksii-metodika-diagnostiki-urovnya-razvitiya-refleksivnosti-oprosnik-karpova-a-v)
11. Опитувальник рефлексивності Карпова (Карпов, 2003) (https://psytests.org/trait/refkarp.html)Павелків Р. В., «Рефлексія як механізм формування індивідуальної свідомості та діяльності особистості», Вісник післядипломної освіти: зб.наук.праць,вип. 8(37), с. 84–98, 2019
12. П'єр Тейяр де Шарден «Феномен людини»
(https://psylib.org.ua/books/shard01/index.htm)
13. Подкоритова Л.О. , Значення рефлексії для професійного розвитку фахівців соціономічної сфери , Науковий вісник Херсонського державного університету: Збірник наукових праць. – Серія «Психологічні науки». – Вип. 6. – Т. 2. – 2017
14. Рукавішнікова Є. Є. Формування професійної рефлексії в студентів медичного коледжу: дис. … на здобуття наук. ступеня кандидата психол. наук : спеціальності 19.00.07 – Педагогічна психологія. Ставрополь, 2000. 170 с.
15. Степанов С. Ю., Семенов І. Н. Проблема формування типів рефлексії у вирішенні творчих завдань. - Зап. психології, 1982 № 1, с. 99-104.
16. Теорія розвитку Виготського (https://stud.com.ua/29179/psihologiya/teoriya_rozvitku_lva_semenovicha_vigotskiy)
17. Хілько С. О., «Модель формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів», Вісник післядипломної освіти: зб.наук. праць, 2015, вип. 15(28), с. 254–263
18. Хілько С. О., «Психологічні умови формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів», дис. канд. наук. Київ, Україна, 2018, 279 с
19. Хілько С. О. (https://scholar.google.com.ua/citations?view_op=view_citation&hl=ru&user=c641MJoAAAAJ&citation_for_view=c641MJoAAAAJ:Y0pCki6q_DkC)
20. Шапар В. Б., Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків, Україна: Прапор, 2007, 640 c. (https://library.udpu.edu.ua/library_files/427530.pdf)
21. Шигабетдінова Г. М. Феномен рефлексії:межі поняття /
Шигабетдінова Г. М., 2014. – 475 с
22. Dewey J. How we think. Chicago: D. C Heath & Co Publishers, 1910, с. 145
1 2