1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: опорник.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 775кб.
Дата: 29.09.2021
скачати
Пов'язані файли:
ЛЕКЦІЯ 1.docx
Тема 3. Планування як загальна функція менеджменту
1. Сутність та класифікація функцій менеджменту
2. Сутність планування як загальної функції менеджменту
1. Сутність та класифікація функцій менеджменту
Технологія управління підприємством (організацією) є безперервним, динамічним, послідовним, стійким, мінливим, цілеспрямованим процесом, який має циклічний характер. Вона формується завдяки безперервному перебігу функцій менеджменту, кожна з яких є складовою цього процесу.
Функції менеджментувиди управлінської діяльності, які забезпечують
ВХІД
(матеріальні, фінансові, трудові, енергетичні,
інформаційні та інші види ресурсів)
ОРГАНІЗАЦІЯ
КЕРУЮЧА СИСТЕМА
КЕРОВАНА СИСТЕМА
ВИХІД
(продукція, послуги, прибуток, соціальна відповідальність, ін.)
Зв орот ні
й з в'я зок
П
ря м
ий з
в'я зок
ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ
МЕТОДИ МЕНЕДЖМЕНТУ
УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ
К
О
МУ
Н
ІК
А
Ц
ІЇ

26 формування способів управлінського впливу.
Сформувалися вони в процесі поділу та спеціалізації управлінської праці, оскільки будь-які управлінські процеси на підприємстві відбуваються на основі функціонального поділу. Функції менеджменту відображають сутність і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління.
Функції менеджменту – чітке коло завдань та питань, які вирішуються певною посадовою особою чи структурним підрозділом апарату управління підприємством.
Функції менеджменту класифікують за:
1) місцем в системі менеджменту:
- загальні (основні) – задіяні в усіх управлінських процесах через планування, організацію взаємодії, мотивацію та контроль,
- конкретні (часткові) – забезпечують протікання конкретних управлінських процесів, наприклад, управління відділом чи бригадою, процесом постачання чи збуту, управління ресурсами, т.д.
- об’єднувальні – пронизують всі управлінські процеси в організації за допомогою загального керівництва.
Конкретні функції менеджменту класифікують за:
1) процесом управління – функції управління основним, допоміжним виробництвом, технічною підготовкою, матеріальним постачанням, збутом,
інноваційною та інвестиційною діяльністю, патентно-ліцензійною діяльністю, капітальним будівництвом, зовнішньоекономічною діяльністю, виробничо- господарською діяльністю;
2) об’єктом управління – функції управління підприємством, цехом, службою, відділом, бригадою, підрозділом, філією, неформальною групою;
3) елементами
виробничо-господарської діяльності – управління
інформаційними, фінансовими, трудовими та іншими видами ресурсів, предметами (наприклад, сировина, матеріали) та знаряддями (наприклад, обладнання, інструменти, виробничі споруди) праці.
2. Сутність планування як загальної функції менеджменту
Планування – відокремлений вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан організації, шляхи та способи його досягнення.
За масштабом передбачення перспективи виділяють два види планування – стратегічне планування і планування реалізації стратегії (або
поточне планування).
Стратегічне планування передбачає розробку стратегії підприємства через встановлення місії і цілей організації, аналіз зовнішнього середовища та стану організації, оцінку стратегічних альтернатив. Стратегія – це всебічний

27 комплексний план, призначений для забезпечення місії організації та досягнення її цілей. Стратегія формується та розробляється вищим керівництвом, а її реалізація передбачає участь всіх рівнів управління.
Складові процесу стратегічного планування:
1. Інформаційне забезпечення стратегічного планування полягає в підборі та підготовці до використання інформації щодо розроблення стратегії, яка надасть достатньо повну та об’єктивну характеристику факторів зовнішнього і внутрішнього середовища та минулих стратегій.
2. Визначення місії (загальної цілі) організації – чітко вираженої причини
існування організації. Місія може охоплювати такі напрями: турботу про працівників, виробництво, зростання та фінансування підприємства, виробничі технології, методи виходу й функціонування на ринку, пошук потенційних ринків, задоволення потреб споживача (наприклад, забезпечення споживачів продукцією за помірні ціни).
3. Визначення цілей організації, які конкретизують її подальшу діяльність.
Цілі повинні бути конкретними і підлягати вимірюванню, охоплювати всі рівні управління, мати різну тривалість, бути досяжними та зрозумілими, взаємодоповнюючими та взаємоузгодженими.
Таблиця 1 – Опис цілей організації
Назва цілі
Показники, за допомогою яких цілі підлягають виміру
Прибутковість
Обсяг прибутку, дохід на інвестований капітал, розміри виплат дивідендів на акцію, відношення прибутку до обсягів продажу продукції, чистий прибуток, ін.
Ринок
Частка ринку, питома вага підприємства в галузі чи певному виді діяльності, обсяг реалізації продукції в натуральному та вартісному вираженні, сегмент ринку
Рентабельність
Рентабельність виробництва, реалізованої продукції, капіталу, активів
Продукція
Обсяги виробництва та реалізації в розрізі окремих видів та найменувань продукції, асортимент продукції
Фінансові можливості
Структура капіталу, його поділ на власний та залучений, розмір дебіторської та кредиторської заборгованостей
Ефективність
Зниження собівартості, витрат на одиницю продукції, співвідношення доходів і витрат
Продуктивність Виробіток одного працівника, трудомісткість
Виробнича потужність
Вартість основних виробничих фондів, будівель, фондовіддача, фондомісткість, амортизація
Інновації
Впровадження нових технологій, придбання патенті, ліцензій, витрати на проведення НДДКР
Організаційні зміни
Кількість ланок та рівнів управління, рівень централізації, норма керованості, вид організаційної структури

28
Трудові ресурси
Продуктивність праці, перепідготовка та підвищення кваліфікації персоналу
Соціальна відповідальність
Екологічна безпека, ресурсозабезпечення, соціальні гарантії, пільги для працівників
Імідж підприємства
Культура обслуговування споживачів, взаємовідносини між працівниками, морально-психологічний клімат в організації
Приклад: місією підприємства “Елітавто” є забезпечення потреб різних груп пасажирів шляхом надання якісних послуг пасажирських перевезень.
Цілями ТзОВ “Елітавто” є:
1) довгострокові цілі: створення дочірніх підприємств в трьох обласних центрах України та здійснення перевезень бізнес-класу закордон. Завдання, які сприятимуть досягненню цих цілей наступні:
- пошук офісних приміщень, їх оренда для створення дочірніх підприємств в трьох обласних центрах України;
- підбір персоналу для роботи в дочірніх підприємствах, планування, організація та мотивація їхньої роботи;
- підготовка необхідної документації щодо здійснення перевезень бізнес- класу закордон;
- пошук клієнтів, рекламування нового виду перевезень бізнес-класу, налагодження контактів з клієнтами.
2) середньостроковими цілями є побудова станції технічного обслуговування та побудова АЗС. Завдання, які сприятимуть досягненню цих цілей наступні:
- підготовка дозвільної документації на побудову станції технічного обслуговування та АЗС;
- підбір персоналу для роботи на станції технічного обслуговування та
АЗС;
- організація роботи персоналу на станції технічного обслуговування та
АЗС;
- забезпечення станції технічного обслуговування та АЗС необхідними ресурсами.
3) короткострокові цілі: оновлення рухомого складу (придбання 3 автобусів), підготовка проектно-кошторисної документації під заплановані проекти, набір висококваліфікованих водіїв (3 чол.). Завдання, які сприятимуть досягненню цих цілей наступні:
- оцінка існуючого автомобільного парку підприємства за технічними характеристиками;
- пошук постачальників, вибір постачальника, підписання договорів на

29 придбання 3 автобусів для здійснення пасажирських перевезень;
- формування нових проектів пасажирських перевезень на наступний рік;
- формування графіків нових пасажирських перевезень на наступний рік;
- оптимізація маршрутів нових проектів пасажирських перевезень на наступний рік;
- набір водіїв для нових проектів пасажирських перевезень.
4. Оцінка та аналіз зовнішнього середовища здійснюється з метою контролю можливостей та перешкод у роботі організації з боку зовнішніх факторів, при цьому передбачається встановлення ступеня впливу цих факторів та можливостей адаптації до них підприємства.
Як приклад, наведено характеристику зовнішнього середовища у таблиці 2.
Таблиця 2 – Характеристика зовнішнього середовища підприємства
“Елітавто”
Фактори
прямого впливу
Характеристика
Споживачі
Основними групами споживачів є: населення міське та сільське, туристичні фірми, іноземні організації, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, індивідуальні замовники, бізнесмени та туристи
Постачальники
Постачальниками ремонтних послуг є ремонтне підприємство “Автолюкс”, автозаправних послуг АЗС
“ОККО”. Постачальниками комплектування до автомобілів, запасних частин, мастильних матеріалів є закордонні організації
Конкуренти
Конкурентами в автотранспортній галузі є: ТзОВ “Гарант”,
ТзОВ “Радар”, ТзОВ “Авто-Захід”, які здійснюють перевезення за кордон. Конкуренти, які здійснюють пасажирські перевезення на всеукраїнських маршрутах –
ТзОВ “Євротранс”, ТзОВ “Транспортні мережі” та ТзОВ
“ЛюксТранс”
Державні органи
Державна податкова адміністрація контролює роботу підприємства, а також органи пожежного нагляду
Інфраструктура
Підприємства співпрацює з 2 комерційними банками, а також із страховими компаніями
Законодавчі акти
Діяльність підприємства базується на засадах таких законів, як закон України “Про господарські товариства”,
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження правил надання послуг пасажирського автомобільного транспортування”
Профспілки
Профспілка немає впливу на роботу підприємства
Система
Власність в економічному сенсі являє собою складну

30 економічних відносин в державі систему економічних відносин, яка включає в себе такі групи відносин: відносини з приводу привласнення умов виробництва і його результатів; відносини господарського використання майна; економічні форми реалізації відносин власності. Підприємство має колективну форму власності, тому функціонує у ринкових умовах, на засадах сформованих попиту та пропозиції
Фактори
непрямого
впливу
Характеристика
Міжнародні події, оточення
Міжнародні події та оточення мають значний вплив на роботу підприємства, оскільки воно працює і на міжнародному ринку перевезень. Так, наприклад, після входження Польщі до ЄС, відбулося зростання пасажиропотоку. Отже, вплив цих факторів відбувається через споживачів конкурентів, постачальників
Науково- технічних прогрес
НТП має значний плив на роботу підприємства, адже використання у перевезеннях нових моделей рухомого складу значно підвищити якість перевезень та знизить їх вартість
Політичні обставини
Політичні обставини всередині країни впливають негативно на роботу підприємства, оскільки зменшується пасажиропотік. Однак, відбувається ріст попиту на міжнародні поїздки (наприклад, шопінг-тури)
Соціально- культурні обставини
Вплив даного фактора є негативним, оскільки падіння купівельної спроможності населення зумовлює зниження попиту на туристичні перевезення
Рівень техніки та технології
Оскільки підприємство потребує оновлення рухомого автомобільного парку, то рівень техніки та технології має значний вплив на роботу, тому що використання нової техніки гарантуватиме підвищення комфортності перевезень та безпеку на дорогах
Стан економіки
Даний фактор впливає негативно, оскільки більшість вітчизняних підприємств, які виробляють автобуси терплять кризу, тому не можуть задовольнити попит на ринку. В результаті підприємство змушене купувати нові автобуси закордоном за вищою ціною, ніж вітчизняна
5. Дослідження сильних та слабких сторін підприємства здійснюється з метою визначення того, чи організація має внутрішні сили для того, щоб скористатися зовнішніми можливостями, а також виявлення внутрішніх слабких сторін, які можуть ускладнити її становище. Ці дослідження здійснюють у таких напрямках:

31
- маркетингова діяльність (наприклад, частка ринку, збут, реклама),
- стан фінансів (наприклад, структура капіталу),
- стан виробництва (наприклад, виробничий процес, система контролю якості продукції, стан обладнання, технологій),
- використання робочої сили (наприклад, кваліфікація та компетентність працівників, рівень зайнятості, плинність кадрів),
- культура та імідж організації,
- виробничо-господарська діяльність в цілому.
Для визначення сильних та слабких сторін у виробничо-господарській діяльності підприємства варто розрахувати та проаналізувати наступні показники із використанням абсолютного приросту та темпу росту (таблиця 3).
Таблиця 3 – Основні показники діяльності підприємства “Елітавто”
Показники
Минулий рік
Звітний рік
Абсолютне відхилення,
(+/-)
Темп росту,
%
1. Обсяг пасажирських перевезень на всеукраїнських маршрутах, тис. грн.
2400 2600 200 108,3 2. Обсяг пасажирських перевезень на міжнародних маршрутах, тис. грн.
920 1020 100 110,9 3. Чисельність працюючих, чол.
36 40 8
116,7 4. Фонд оплати праці, тис. грн.
220 260 40 118,2 5. Середня заробітна плата, тис. грн./чол.
6,11 6,5 0,39 106,4 6. Основні виробничі фонди, тис. грн.
3600 4200 600 116,7 7. Фондовіддача, грн.
1,08 1,16 0,08 107,4 8. Матеріальні витрати, тис. грн.
640 730 90 114,1 9. Рентабельність перевезень, %
27,1 29,1 2
107,4 10.Чистий прибуток, тис. грн.
900 1050 150 116,7
За результатами дослідження сильних та слабких сторін підприємства, видно, що обсяг пасажирських перевезень на всеукраїнських маршрутах зріс на
200 тис. грн. або на 8,3%, обсяг пасажирських перевезень на міжнародних

32 маршрутах – на 100 тис. грн. або 10,9% в звітному періоді порівняно з минулим, що є позитивним в роботі підприємства. Відбулося зростання чисельності працівників, фонду оплати праці та середньої зарплати на одного працівника, що свідчить про сильні сторони підприємства. Ріст основних виробничих фондів та фондовіддачі свідчить про раціональне використання автомобільного парку та інших фондів, що також є позитивною стороною у роботі “Елітавто”. Слабкою стороною є ріст матеріальних витрат на 14,1%.
Рентабельність перевезень та чистий прибуток підприємства зросли в звітному періоді порівняно з минулим, що є сильними сторонами “Елітавто”.
Продуктивність праці одного працюючого – відношення обсягу випуску
(або реалізації) продукції до чисельності працюючих. Зростання даного показника характеризує сильну сторону підприємства.
Середня заробітна плата – відношення фонду оплати праці до чисельності працюючих.
Фондовіддача – відношення вартості основних виробничих фондів до обсягу виготовленої продукції.
Матеріаловіддача – відношення матеріальних витрат до обсягу виготовленої продукції.
Рентабельність продажу – відношення чистого прибутку підприємства
(або балансового) до обсягу реалізованої продукції.
6. Виконання розрахунків та обґрунтування проектних рішень полягає у визначенні найважливіших показників
(економічних, соціальних, технологічних, ін.), які найповніше характеризують очікувані стратегії та виявленні тенденції їх зміни, а також у підборі необхідних проектних заходів, що забезпечують формування стратегії.
7. Формування та аналіз стратегічних альтернатив полягає у розробленні можливих для організації стратегій або окремих складових стратегічного плану. Стратегії класифікують за такими ознаками:
1) за
ієрархією
(загльнокорпоративна, портфельна, ділова, функціональна),
2) за функціональною ознакою (маркетингова, фінансова, торговельна, соціальна, екологічна, організаційних перетворень),
3) за термінами реалізації (довго, середньо, короткострокова),
4) за стадіями економічного розвитку (життєвого циклу): стратегії обмеженого росту, росту, скорочення.
5) за напрямками можливого розвитку організації (інтенсивний,
інтеграційний, диверсифікацій ний розвиток),
6) за місцем організації у конкурентній боротьбі (лідер, претендент на лідерство, послідовник, новачок),

33 7) за ступенем глобалізації (охоплення ринку) – інтернаціоналізація, сегментація, регіоналізація,
8) за особливостями виробничо-господарської діяльності
(реструктуризація, спеціалізація, диверсифікація, диференціація, концентрація).
8. Вибір стратегії, при якому слід враховувати такі фактори: рівень ризику, досвід минулих стратегій, ринкова ситуація, залежність від фактора часу, вплив власників, внутрішнього та зовнішнього середовища.
9. Оцінювання стратегіїполягає у встановленні відповідності критеріям, місії та цілям. Процес оцінки використовується як механізм зворотного зв’язку для коригування стратегії. Існують кількісні (наприклад, чистий прибуток, рентабельність) та якісні (наприклад, імідж, репутація на ринку) критерії оцінки.
Стратегічне планування визначає, чого і коли хоче досягти організація.
Але для реалізації її цілей важливо знати, як реалізувати стратегію, тобто існує необхідністьпланування реалізації стратегії, яке здійснюється у двох
напрямках:
1) З використанням адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедур та правил.
Тактика – це короткотермінова стратегія, яка розробляється з метою розвитку стратегій, створюється на рівні середньої ланки управління, діють короткий час, мають властивість досить швидко виявляти результати
(наприклад, реклама є тактикою, яка узгоджується із стратегією, спрямованою на збільшення частки ринку. Політика – це загальне керівництво для дій і прийняття рішень (наприклад, політика працевлаштування на посаду в дану організацію). Процедури – дії, які треба виконувати в конкретній ситуації
(наприклад, процедури технічного огляду й обслуговування, ремонту транспорту). Правила – сукупність необхідних рекомендацій того, що саме і як потрібно робити в специфічній одноразовій ситуації (наприклад, порядок підписання документу).
2) З допомогою економічних важелів, шляхом формування бюджету, застосування системи показників та управління. Бюджет – це метод розподілу ресурсів, поданих у кількісній формі. В бюджеті враховують усі видатки, збитки, джерела надходження грошових коштів, доходів тощо. Механізм формування бюджету передбачає попередню розробку кошторисів службами й підрозділами та підготовку підсумкового бюджету. Управління за цілями являє собою підхід згідно з яким кожний керівник підрозділу в організації повинен забезпечувати досягнення чітко визначених цілей, які повинні бути взаємоузгодженими із цілями керівників вищого рівня.
Планування реалізації стратегії (поточне планування) здійснюється у

34 кілька етапів:
1. Інформаційне забезпечення планування реалізації стратегії полягає в підготовці до використання інформації щодо формування системи планових показників, здійснення процесу бюджетування та формування альтернативних оперативних планів.
2. Оцінювання сильних та слабких сторін організації передбачає діагностику внутрішніх сильних та слабких сторін в управлінні організацією загалом, виробничо-господарською діяльністю, фінансовими операціями, трудовими ресурсами та ін.
3. Вибір і формування планових показників передбачає розроблення системи економічних (наприклад, рентабельність, ліквідність, прибуток, обсяги виробництва та реалізації продукції, економічна ефективність, собівартість), соціальних (наприклад, рівень зарплати, продуктивність праці, питома вага управлінців у загальній чисельності працівників), технологічних (наприклад, виробнича потужність обладнання
і устаткування, фондовіддача, фондомісткість, витрати на механізацію та автоматизацію) та інших показників.
4. Формування бюджету, тобто збалансованого плану надходжень та видатків. Передумовою запровадження бюджетів є визначення центрів відповідальності, які повинні здійснювати бюджетні процедури та відповідати за результати виконання бюджетів. Виокремлюють такі види центрів відповідальності: центр вартості (наприклад, виробничі підрозділи), центр видатків (наприклад, планово-економічний відділ, відділ кадрів, ін.), центр обороту (наприклад, відділ збуту), прибутків, інвестицій (наприклад, бухгалтерія).
5. Вибір адміністративних важелів здійснюється з використанням тактики, політики, процедур та правил в організації. Це дозволяє створити певний організаційно-розпорядчий механізм, спрямований на забезпечення реалізації бюджету з метою досягнення основних запланованих показників.
Як приклад, в поточному плануванні підприємство “Елітавто” дотримується певної тактики, а також політики, процедур та правил.
Політикою ТзОВ “Елітавто” є надання якісних та безпечних автотранспортних пасажирських послуг.
Тактикою даного підприємства є плани на короткі терміни, які розробляються на рівні керівників середньої ланки. Наприклад, формування плану закупівлі паливно-мастильних речовин на наступний рік є тактикою відділу матеріально-технічного постачання.
Процедурами є, наприклад, зміст інструкцій з експлуатації автомобілів
(для працівників СТО), які визначають сутність процедур його технічного огляду, обслуговування та ремонту. Для водіїв передбачена своя процедура

35 звітування про здійснення перевезень.
Правилами є порядок підписання маршрутних документів, а також правила поведінки у надзвичайних ситуаціях на дорозі.
6. Формування альтернативних варіантів оперативних планів полягає у розробленні можливих для організації оперативних планів або окремих складових такого плану, а також конкретних способів впливу керуючої системи на керовану з метою досягнення цілей, виконання завдань та встановлених показників.
7. Вибір варіанту альтернативного плану здійснюється на підставі результатів розгляду альтернативних варіантів оперативних планів на відповідність встановленим стандартам і критеріям, за допомогою переліку планових ключових показників, а також заходів, які забезпечать досягнення запланованого та бюджету організації.

1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас