1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: опорник.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 775кб.
Дата: 29.09.2021
скачати
Пов'язані файли:
ЛЕКЦІЯ 1.docx
Тема 2. Організації як об’єкти управління
1. Сутність і класифікація організацій
2. Організація як відкрита система
3. Колективи (групи) працівників в організації
4. Фактори впливу на організацію
5. Процес менеджменту в організації
1. Сутність і класифікація організацій
Організація– група людей, діяльність якої свідомо, керовано або спонтанно координується для досягнення певної мети. Тобто, організація є соціальним утворенням (групою людей) з певними межами, що функціонує на відносно постійних засадах і свідомо координує свою діяльність для досягнення спільної мети. Отже, організаціями є всі суб’єкти господарювання – підприємства, товариства, фірми, компанії, корпорації, банки, а також профспілки, політичні партії, університети, неприбуткові організації, державні установи чи органи місцевого самоврядування й безліч інших “одиниць координації, які мають певні межі й функціонують для досягнення мети або кількох цілей”.
Усім організаціям притаманні певні загальні риси:
1) визначення місії та цілей;
2) наявність різних видів ресурсів: трудових, фінансових, матеріальних,
інформаційних, ін.;
3) залежність від зовнішнього середовища;
4) горизонтальний поділ праці, результатом якого є утворення відповідних підрозділів (відділів, служб, груп чи окремих виконавців) та

15 визначення конкретних завдань для них;
5) вертикальний поділ праці, результатом якого є утворення рівнів управління та координація роботи підлеглих працівників;
6) здійснення певних видів діяльності (виробничої, фінансової,
інвестиційної, комерційної тощо);
7) необхідність управління;
8) наявність формальних та неформальних груп.
Організації класифікують за такими ознаками:
1. За способом і метою утворення:
- формальні – групи працівників, діяльність яких свідомо планується, мотивується, контролюється, регулюється для досягнення певної мети. Такими формальними організаціями є підприємства, відділи, підрозділи, філії, служби, комітети, факультети, кафедри, тощо;
- неформальні – групи працівників, які виникають і функціонують спонтанно. Найчастіше вони входять до складу формальної організації, однак створюються на основі спільних інтересів. Неформальними організаціями є групи любителів спорту, туризму, мистецтва, економічних підходів.
2. За кількістю цілей:
- прості організації, діяльність яких спрямована на досягнення однієї цілі,
- складні
організації, які
ставлять перед собою комплекс взаємопов’язаних цілей.
3. За величиною:
- великі організації, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік перевищує двісті п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму сто мільйонів гривень;
- середні організації, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік знаходиться в межах від п’ятдесяти до двісті п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік – в межах від сімдесяти до сто мільйонів гривень;
- малі організації, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень.
4. За формами підприємництва організації поділяють на: підприємства, господарські товариства, банки, страхові компанії, інвестиційні фонди, ін.
5. За характером адаптації до змін виділяють:
- механічні організації характеризуються негнучкою організаційною структурою управління, централізованим прийняттям управлінських рішень, автократизмом у контролі та комунікаціях,
- органістичні організації характеризуються гнучкістю організаційних

16 структур управління, залученням усіх рівнів управління до прийняття рішень, розвинутим самоконтролем, демократизацією комунікацій.
6. За видом і характером господарської діяльності: промислові
(виробничі), торгові (комерційні), страхові, фінансові, посередницькі, транспортні, інформаційні, туристичні, аудиторські, інжинірингові тощо.
7. За формою власності:
- приватні організації, характерною рисою яких є право приватної власності, що виникає на підставі отримання громадянином доходів від участі в суспільному виробництві, в результаті індивідуальної праці, ведення підприємницької діяльності, вкладення коштів, тощо;
- державні організації, утворені на основі загальнодержавної власності та власності адміністративно-територіальних одиниць;
- колективні організації, які виникають на основі добровільного об’єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об’єднань.
8. За ступенем охоплення ринку:
- місцеві організовують свою діяльність в межах вузької території, наприклад, міста;
- регіональні організації працюють на ринках певного регіону;
- галузеві організації працюють на промислових ринках (наприклад, на ринку харчової промисловості) ,
- національні організації працюють на ринках країни;
- транснаціональні (міжнародні) – працюють на міжнародних ринках.
9. За ступенем спеціалізації:
- спеціалізовані організації, як один з прикладів, включають підприємства оптової торгівлі, що оперують товарним асортиментом у межах однієї-двох товарних груп;
- універсальні організації, як один з прикладів – оптові підприємства, що здійснюють сукупність комерційно-технологічних операцій з універсальним, широким асортиментом продовольчих або непродовольчих товарів
- змішані організації поєднують характеристики спеціалізованих та універсальних.
10. Залежно від обсягу виробництва продукції:
- підприємства масового виробництва характеризуються вузькою номенклатурою продукції, великим обсягом безперервного й тривалого виготовлення однакових виробів (прикладом є виробництво одягу, взуття, косметики, ін.);
- підприємства серійного виробництва мають обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і сумарний їхній випуск може бути досить значним
(прикладом є виробництво автомобілів, тракторів, електротехнічних виробів);

17
- підприємства одиничного виробництва характеризуються широкою номенклатурою продукції, малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких здебільшого не передбачається (прикладом є виробництво великих турбін, прокатних станів, унікальних верстатів).
11. За організаційно-правовою формою бізнесу: одноосібне володіння, партнерство (або товариство), корпорація (або акціонерне товариство) та державне підприємство.
Для прикладу здійснено загальну характеристику підприємства
“Елітавто” за такими класифікаційними ознаками: кількість цілей, величина, вид і характер господарської діяльності, ступень охоплення ринку, організаційно-правова форма.
Таблиця 1 – Характеристика ТзОВ “Елітавто” за класифікаційними ознаками
Класифікаційна ознака
Характеристика
1. Кількість цілей
ТзОВ “Елітавто” відноситься до організацій, які є складними, оскільки ставить перед собою комплекс взаємопов’язаних цілей, таких як: зростання обсягів пасажирських автотранспортних перевезень на міських та обласних маршрутах на 10%, на всеукраїнських маршрутах на 15%, на міжнародних маршрутах на 20%, на інших маршрутах – на 8%, а також зростання обсягу надання ремонтних послуг на 25% в наступному році
2. Величина
Дане підприємство є малим, оскільки середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації послуг і робіт за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень
3. Вид і характер господарської діяльності
ТзОВ “Елітавто” відносить до транспортних підприємств, оскільки основним видом діяльності є надання автотранспортних пасажирських перевезень
4. Ступінь охоплення ринку
За даною ознакою підприємство відносить як до місцевих, так і до національних та транснаціональних організацій, оскільки працює як на вітчизняному ринку, так і на закордонних
5. Організаційно- правова форма
Дана організація є товариством з обмеженою відповідальністю, характерним для якого є відповідальність учасників у межах їхніх внесків у статутний фонд
2. Організація як відкрита система
На основі системного підходу організацію розглядають як сукупність взаємопов’язаних елементів, таких як структура, завдання, технологія, ресурси

18 та працівники. Із зміною одного елементу відбуваються зміни в інших елементах і це відповідно впливає на всю систему. Організація – відкрита система, елементи якої взаємодіють із зовнішнім середовищем.
Організація є сукупністю взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів
(підрозділів, відділів, служб, цехів), які складають цілісне утворення.
Організація як відкрита система характеризується:
- цілісністю, де зміна однієї складової зумовлює зміну іншої,
- одноосібністю, де кожну складову можна розглядати окремо, як цілісне утворення (окремий відділ, цех, тощо);
- перспективністю – кожна організація розвивається у напрямі удосконалення своїх складових та діяльності,
- незалежністю, коли можливе відокремлення підсистем (наприклад, утворення філій),
- спеціалізованістю – здатність виконувати певні роботи певними складовими (відділами, підрозділами, цехами, тощо),
- перетворенням вхідних елементів на вихідні, тобто перетворенням ресурсів у готову продукцію та послуги,
- централізацією, де одна із складових стає домінуючою,
- зростанням – кожна організація розвивається у напрямі розширення та збільшення (наприклад, об’єднання підприємств),
- циклічністю розвитку та рівновагою – кожна організація проходить в своєму розвитку певні етапи, а тому на кожному з цих етапів старається утримати рівновагу.
Організація як відкрита система має вхід та вихід. Входом для організації є всі види ресурсів (матеріальні, капітал, робоча сила, інформація),
виходом – продукція, послуги, прибуток, соціальна відповідальність, освоєння ринку, забезпечення працівників.
Організація складається з керованої та керуючої підсистем. Керована
підсистема – колективи та групи працівників, якими керують керівники
інституційного, управлінського та технічного рівнів управління. Керуюча
підсистема складається з керівників різних ланок управління, які здійснюються планування, організацію взаємодії, мотивування та контроль підлеглих працівників. Для ефективного функціонування цих підсистем повинен існувати
прямий та зворотній зв’язок.
Як приклад наведено характеристику ТзОВ “Елітавто” як відкритої системи.

19
Таблиця 2 – Характеристика ТзОВ “Елітавто” як відкритої системи
Елементи
Характеристика
1. Вхід
Для надання автотранспортних пасажирських перевезень підприємство використовує матеріальні ресурси, такі як: паливо та паливо-мастильні речовини; трудові ресурси – колектив працівників, який налічує 40 чол.; фінансові ресурси – грошові кошти на рахунках підприємства та чистий прибуток, отриманий в кінці кожного звітного періоду, а також короткотермінові банківські кредити; технологічні ресурси – автомобільний парк, офісна техніка, гаражні приміщення, тощо; інформаційні ресурси – клієнтська база даних, бази даних для ведення внутрішньої документації та генерування фінансових звітів
2. Вихід
Виходом є надання автотранспортних пасажирських перевезень на різних маршрутах, освоєння нових ринків пасажирських перевезень, зокрема міжнародних, отримання прибутку в кінці кожного звітного періоду, соціальна відповідальність перед працівниками (вчасна виплата зарплати та премій), бюджетом (сплата податків та інших обов’язкових платежів за кожен звітний період), поліпшення транспортних засобів з метою зменшення викиду шкідливих речовин в повітря
3. Керуюча підсистема
До складу керуючої підсистеми даного підприємства входить 11 керівників різних рівнів управління, зокрема: керівники вищої ланки – 3 чол., середньої ланки – 6 чол., нижчої ланки – 2 чол.
4. Керована підсистема
Керованою підсистемою є колектив працівників, який налічує 29 чол. (загальна чисельність працівників 40 за мінусом представників керуючої системи 11)
5. Прямий зв’язок
Прикладом такого зв’язку є наказ, виданий директором підприємства щодо організації маркетингового дослідження ринку перевезень в Польщі
6. Зворотний зв’язок
Працівники відділу перевезень зібрали необхідну
інформацію про ринок перевезень в Польщі та основних перевізників, які є конкурентами даного підприємства, розробили план перевезень на перспективу та представили його директору
Процес функціонування організації як відкритої системи зображено на рисунку 1.

20
Рис 1. – Процес функціонування організації як відкритої системи
3. Колективи (групи) працівників в організації
Колектив – дві та більше осіб, які взаємодіють між собою таким чином, що кожна особа впливає на конкретних людей (працівників) і одночасно перебуває під впливом інших осіб.
Кожна організація складається з:
- формальних колективів (груп працівників, які створені волею керівників організації при вертикальному та горизонтальному поділах праці, діяльність яких свідомо планується, мотивується, контролюється, регулюється для досягнення певної мети);
- неформальних колективів (груп працівників, що виникають і функціонують спонтанно, за інтересами).
Як приклад, наведено характеристику формальної та неформальної груп на ТзОВ “Елітавто” (табл.3).
ВХІД
(матеріальні, фінансові, трудові, енергетичні,
інформаційні та інші види ресурсів)
ВИХІД
(продукція, послуги, прибуток, соціальна відповідальність, ін.)
ОРГАНІЗАЦІЯ
КЕРУЮЧА СИСТЕМА
КЕРОВАНА СИСТЕМА
Зв
орот
н
ій
зв

зок
П
ря
ми
й
зв

зок

21
Таблиця 3 – Характеристика формальної та неформальної груп на ТзОВ
“Елітавто
Вид групи
Характеристика
Формальна група – диспетчерський відділ
1. Чисельність
Диспетчерський відділ налічує 3 працівники
2. Склад
Начальник диспетчерського відділу, диспетчер з вітчизняних перевезень та диспетчер з міжнародних перевезень
3. Причини виникнення
Управління процесами формування маршрутів та графіків пасажирських перевезень
4. Ролі членів групи
Начальник диспетчерського відділу здійснює організацію роботи підлеглих щодо формування маршрутів та графіків пасажирських перевезень, їх розповсюдження та контролювання виконання графіків водіями автоколон
Диспетчер з вітчизняних перевезень здійснює формування маршрутів та графіків пасажирських перевезень на вітчизняному ринку
Диспетчер з міжнародних перевезень здійснює формування маршрутів та графіків міжнародних пасажирських перевезень
Формальні група – відділ матеріально-технічного постачання
1. Чисельність
Відділ матеріально-технічного постачання налічує 6 чол.
2. Склад
Начальник відділу матеріально-технічного постачання, спеціаліст з постачання транспортних засобів, спеціаліст з постачання палива та паливно-мастильних речовин, спеціаліст з постачання запасних частин та комплектування, комірники
3. Причини виникнення
Управління процесами постачання матеріальних ресурсів – палива, мастильних речовин, запасних частин та комплектування, транспортних засобів, інструментів, обладнання, тощо
4. Ролі членів групи
Начальник відділу матеріально-технічного постачання здійснює переговори з основними постачальниками та забезпечення поставок необхідних матеріальних ресурсів
Спеціаліст з постачання транспортних засобів здійснює поповнення рухомого парку підприємства в необхідній кількості та в певний період часу
Спеціаліст з постачання палива та паливно-мастильних речовин відповідає за своєчасне постачання палива та паливно-мастильних речовин та дотримання

22 постачальниками умов та термінів, зазначених у контрактах
Спеціаліст з постачання запасних частин та комплектування забезпечує безперебійну роботу автомобільного парку шляхом закупівлі необхідного комплектування та запасних частин
Комірники здійснюють облік товарно-матеріальних цінностей, розподіляють відповідно до потреб підрозділів підприємства, виконують вантажні роботи та інвентаризацію
Неформальна група – група любителів футболу
1. Чисельність
Група любителів футболу налічує 6 чол.
2. Склад
Водії автоколон (4 чол.), автомеханік та автослюсар
3. Причини виникнення
Спільні інтереси щодо спортивних уподобань
4. Ролі членів групи
Автомеханік організовує футбольні матчі щонеділі та сповіщає усіх учасників групи про час та місце проведення
Автослюсар організовує транспортування усіх учасників групи на стадіон в зазначений час та місце
Водії автоколон відповідають за забезпечення гри м’ячем та іншими необхідними речами.
У будь-якій організації існує три типи формальних груп:
1. Групи керівників (або командні групи) формують особи, які здійснюють процес управління в організації. Прикладами груп керівників можуть бути: президент компанії і віце-президенти; директор магазину і завідувачі відділів; командир авіалайнера, другий пілот та борт-інженер; директор заводу та його заступники; начальник цеху та його заступники.
2. Цільові виробничі (господарські) групи складаються з осіб, які виконують одне завдання. Вони мають певну самостійність, планують самі свою роботу, щодо них застосовуються окремі елементи цільового стимулювання. В організації можуть існувати групи конструкторів, технологів, фінансистів, постачальників, рекламодавців та ін.
3. Комітет – група, якій організація делегує повноваження для виконання конкретного завдання. До комітетів належать ради, комісії, збори, команди, товариства. За функціональним призначенням виділяють основні типи комітетів:
- спеціальний (тимчасовий) – створюється для виявлення проблем, розв’язання локальних та глобальних питань, вироблення альтернативних рішень (наприклад, ревізійна комісія).
- постійний – діє постійно і має конкретну, найчастіше довготривалу мету

23
(наприклад, рада директорів).
4. Фактори впливу на організацію
Фактори впливу на організацію– рушійні сили, які впливають на виробничо-господарську діяльність організації та забезпечують певний рівень отриманих результатів. Їх класифікують за двома ознаками:
1) за рівнем впливу на:
- Мікроекономічні фактори (цілі, структура, завдання, технологія, працівники, ресурси, постачальники, споживачі, конкуренти), які діють на рівні підприємств.
- Макроекономічні фактори (законодавчі акти, укази, постанови, система економічних відносин в державі, стан економіки, міжнародні події, науково- технічний прогрес, особливості міжнародних відносин, політичні, соціально- культурні обставини).
2) за середовищем впливу на:
- Фактори внутрішнього середовища організації – це взаємозв’язок п’яти складових: цілі, структура, завдання, технологія та люди (працівники) (рис. 2).
Рис 2. – Внутрішнє середовище організації
Цілі – це конкретний, кінцевий стан або очікуваний результат діяльності організації (отримання прибутку, зниження витрат, збільшення продуктивності праці).
Структура– це взаємовідносини рівнів управління та видів робіт, які виконують служби або підрозділи. Тут поєднуються горизонтальний і вертикальний поділи праці в організації.
Завдання – це види робіт, які необхідно виконати певним способом та в обумовлений термін. Це робота з предметами праці, інформацією та людьми.
Ресурси – трудові (робоча сила), матеріальні (сировина, матеріали, комплектування), фінансові (власні кошти, кредити, інвестиції, ін.),
інформаційні (результати маркетингових досліджень, замовлення, запити, повідомлення), технологічні (техніка, технологія), енергетичні та ін.
ЦІЛІ
ТЕХНОЛОГІЯ
ЗАВДАННЯ
ЛЮДИ
СТРУКТУРА
РЕСУРСИ

24
Технологія – це засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини) у вихідні (продукцію, послуги). Під технологією розуміють кваліфікаційні навики, обладнання, інструменти, знання.
Люди (працівники) – це фактор організації, який визначається здібностями, потребами, знаннями, поведінкою, ставленням до праці, оточенням, професійними якостями.
- Фактори зовнішнього середовище організації – це сукупність неконтрольованих суб’єктів і сил, що діють за межами підприємства і не підвладні апаратові управління. Фактори зовнішнього середовища поділяють на дві групи:
- прямої дії, тобто ті, що безпосередньо впливають на діяльність організації й залежать від її діяльності,
- непрямої дії, тобто вони впливають не безпосередньо, а через певні механізми й взаємини.
До факторів прямої дії належать: постачальники, споживачі, конкуренти, профспілки, законодавчі акти, державні органи, партії та громадські організації, інфраструктура.
До факторів непрямої дії належать: НТП, рівень техніки та технології, стан економіки, соціально-культурні обставини, політичні умови, міжнародне оточення.
5. Процес менеджменту в організації
Процес менеджменту в організації охоплює керуючу, керовану системи організації, функції, методи менеджменту, управлінські рішення, комунікації, керівництво.
Процес менеджменту – послідовність певних завершених етапів управлінської діяльності, які забезпечують управлінський вплив керуючої системи на керовану з метою досягнення цілей організації. Графічна модель процесу менеджменту зображена на рисунку 3.
Процес управління організацією охоплює декілька етапів:
1 етап – реалізація функцій менеджменту, до яких належать усі види управлінської діяльності (планування, організація взаємодії, мотивація та контроль),
2 етап – формування методів менеджменту (економічних, соціально- психологічних, технологічних, адміністративно-розпорядчих) як результатів реалізації функцій менеджменту (план виробництва, бюджет, технологічна документація, накази, розпорядження, соціальні програми для працівників, ін.),
3 етап – формалізація (перетворення) методів менеджменту в
управлінські рішення у формі наказів, розпоряджень, вказівок, які доводяться

25 вищими рівнями управління до нижчих у встановленому порядку,
4 етап – забезпечення управлінського впливу на колектив працівників на засадах керівництва та використання різних форм влади (винагороди, примусу, експертної, законної, еталонної влади),
5 етап – використання комунікації, тобто процесів обміну інформацією між працівниками, підрозділами, іншими організаціями.
Рис 3. – Графічна модель процесу менеджменту

1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас