Михайло Калачевський (1851 – 1907 рр.) - композитор, піаніст, музично-громадський діяч та юрист, автор «Української симфонії» (1876)
Петро Сокальський (1832 – 1887 рр.) - композитор, громадський діяч і журналіст, опери «Мазепа» (1859, за поемою Олександра Пушкіна «Полтава»), «Майська ніч» (1863, за повістю Миколи Гоголя), «Облога Дубна» (1878, за повістю Миколи Гоголя «Тарас Бульба»), збірки «Про музику в Росії» (1862), «Руська народна музика, російські і українські в її будові мелодичній і ритмічній і відмінності її від основ сучасної гармонічної музики» (1888)
Соломія Крушельницька (1872 – 1952 рр.) - оперна співачка, педагог, виступи в операх «Аїда», «Трубадур» Д. Верді, «Фауст» Ш. Гуно, «Страшний двір» С. Монюшка, «Африканка» Д. Мейєрбера, «Манон Леско» і «Чіо-Чіо-Сан» Д. Пуччіні, «Кармен» Ж. Бізе, «Електра» Р. Штрауса, «Євгеній Онєгін» і «Пікова дама» П. Чайковського.
Культура 20 ст.
Г. Світлицький – живописець, картини «Мелодія» (1900), «До міста» (1907), «Музиканти», (1912), «Ноктюрн» (1914), «Дорога до станції», «Поїзд на станції» (1916), «Дачники», «Аграрне питання» (1919), «Місячна соната», «Місячна ніч в Україні», «Зійшов місяць», «Листя шелестить», «Перехід богунців через Дніпро» (1928), «Колгосп у цвіту» (1935), «В. І. Ленін слухає «Апасіонату» Бетховена» (1938–1947), «П. І. Чайковський на Україні» (1939).
Дмитро Яворницький (1855-1940рр.) - історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва. До значних творчих досягнень Д.Яворницького належать географічно-історичний нарис «Дніпрові пороги» та збірка документів «До історії Степової України».
Агетангел Кримський (1871-1942рр.) – орієнталіст, славіст, історик української мови і літератури, дослідник фольклору, перекладач, письменник. Агатангел Кримський — автор численних праць з історії та культури арабських країн, Ірану, Туреччини та ін., семітології, історії, ісламу: «Історія мусульманства», «Історія арабів і арабської літератури».
Дмитро Багалій (1857-1932рр.) - історик, філософ та громадський діяч. Один із фундаторів, академік Української Академії Наук (з 1919).
Михайло Грушевський (1866-1934рр.) - український історик, громадський та політичний діяч. Автор праці «Історія України-Руси».
Дмитро Заболотний (народився 1947р.) - мікробіолог, епідеміолог, засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві.
Дмитро Граве (1863-1939рр.) - математик, творець першої великої математичної школи в Україні.
Микола Крилів (1879—1955рр.) - український математик, механік
Микола Боголюбов (1909-1992рр.) - український радянський математик і механік, фізик-теоретик, засновник наукових шкіл з нелінійної механіки і теоретичної фізики.
Микола Гамалія (1859-1949рр.) - мікробіолог і епідеміолог.
Феофіл Яновський (1860-1928рр.) - лікар-терапевт. Автор 62 праць з питань інфекційних хвороб, туберкульозу, захворювань легень, нирок, шлунково-кишкового тракту, патології кровообігу тощо, у тому числі низки монографій. Створив українську школу терапевтів.
Микола Стражеско (1876-1952рр.) – терапевт. Особливу увагу приділяв клінічно-експериментальному вивченню патології органів кровообігу, розробив вчення про функціональну недостатність кровообігу, спільно з В. Василенком створив класифікацію недостатності кровообігу.
Василь Данилевський (1852-1939рр.) – фізіолог. Засновник і директор Органотерапевтичного інституту (зараз Інститут проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського Національної академії наук України. Один з перших електрофізіологів в Україні.
Петро Буйко (1895-1943рр.) – лікар. Організував медичну службу радянського партизанського руху на Фастівщині.
Петро Баранник (1895-1988рр.) - доктор медичних наук. Фундаментальні дослідження професора П. І. Баранника в галузі гігієни водопостачання, узагальнені в докторській дисертації «Очистка воды реки Днепр коагуляцией», лягли в основу розробки методів очистки питної води на головних спорудах водогонів України та СРСР.
Василь Комісаренко (1907-1993рр.) - ендокринолог та патофізіолог, академік АМН України та академік НАН України, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин.
Андрій Сапєгін (1883-1946рр.) - український радянський селекціонер. Автор понад 140 наукових праць із питань флористики, цитології, генетики, селекції сільськогосподарських рослин.
Розробив теорію органогенези, застосував методу варіаційної статистики для визначення точності дослідів, вивів ряд відомих сортів озимої пшениці (Кооператорка, Земка, Степнячка), сорт ярої пшениці Одеська 4, ячмінь 32.
Василь Юр'єв (1879-1962рр.) - селекціонер-рослинник. Автор близько 100 праць з питань методики й організації селекції, сортовипробування і наслідництва сільськогосподарських культур; вивів багато сортів озимої і ярої пшениці, проса, кукурудзи та інших культур. Співавтор посібника для аґрономічних вузів з селекції й насінництва сільськогосподарських рослин.
Микола Холодний (1882-1953рр.) - український ботанік, фізіолог, мікробіолог, еколог. Засновник вітчизняної школи фізіології рослин. Провів досліди із штучної стимуляції розвитку рослин, яку широко застосовують у сільськогосподарській практиці в усьому світі. Велику цінність становлять його дослідження з морфології та фізіології залізобактерій.
Павло Тичина (1891-1967рр.) - поет, перекладач, публіцист. Автор поетичних збіркок: «Сонячні кларнети» (1918), «Плуг» (1920), «Замісць сонетів і октав» (1920; циклу віршів у прозі, написаний ймовірно у 1918); «Живем комуною» (цикл ритмізованої прози, 1920); «З мого щоденника» (цикл ритмізованої прози); «В космічному оркестрі» (1921); «Вітер з України» (1924).
Василь Сосюра (1898-1965рр.) - письменник, поет-лірик, автор роману «Третя Рота», віршу «Любіть Україну». Належав до низки літературних організацій того періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ».
Василь Чумак (1900-1919рр.) - поет, публіцист, громадський і культурний діяч. Автор поетичної збірки «Заспів» (1920).
Василь Еллан (1894-1925рр.) - український діяч і письменник. Автор книг віршованої газетної сатири: «Нотатки олівцем», «Радянська гірчиця», «Державний розум». У доробку письменника низка новелістичних етюдів та нарисів («Фабрична», «Лист без адреси», «Наші дні»).
Остап Вишня (1889-1956рр.) - письменник, новеліст, класик сатиричної прози. Автор збірки «Мисливські усмішки».
Микола Куліш (1892-1937рр.) - український драматург, представник Розстріляного Відродження. Творчою вершиною стали п'єси «Народний Малахій» (1927), «Мина Мазайло» (1929).
Юрій Смолич (1900-1976рр.) - письменник, журналіст, театральний критик. До найкращих творів Смолича належить автобіографічна трилогія «Наші тайни» (1936), «Дитинство» (1937) і «Вісімнадцятилітні» (1938).
Олександр Копиленко (1900-1958рр.) - дитячий письменник, критик. Автор оповідання «Там мабуть край», збірки «Кара-круча».
Юрій Яновський (1902-1954рр.) - український поет і романіст. Один із найвизначніших романтиків в українській літературі першої половини XX століття. Автор роману в новелах «Вершники» (1935).
Микола Зеров (1890-1937рр.) - поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, лідер «неокласиків». Автор збірок: «Від Куліша до Винниченка», «До джерел», «Камена».
Михайло Драй-Хмара (1889-1939рр.) - поет, літературознавець, перекладач. Автор сонету "Лебеді", збірки віршів "Сонячні марші".
Павло Филипович (1891–1937рр.) - поет та літературознавець доби Розстріляного відродження. Як літературознавець Павло Филипович відомий працями «О. Олесь» (1925), «До історії українського романтизму» (1924) «Рилеєв і Державін» (1926). Став одним із засновників сучасного шевченкознавства.
Микола Рильський (1895-1964рр.) - поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, літературознавець. Збірки: «На білих островах», «Під осінніми зорями», «Синя далечінь», «Крізь бурю і сніг».
Євген Плужник (1898-1936рр.) - поет, драматург, перекладач. Автор збірки поезій «Рівновага», роману «Недуга», п'єс «Професор Сухораб», «У дворі на передмісті», «Болото», віршованої п'єси «Змова в Києві» («Шкідники», «Брати»).
Микола Бажан(1904- 1983рр.) - поет, перекладач, культуролог, енциклопедист, філософ. Автор вірша «Клятва», поеми «Данило Галицький», книги «Сталінградський зошит».
Григорій Косинка(1889- 1934рр.) - письменник-новеліс, перекладач доби «Розстріляного відродження». Автор циклу нарисів «Повстанці», збірки «Серце».
Микола Хвильовий (1893-1933рр.) - прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Автор поезій: «О рудні, ваше свято…», «Скляр», «Не шкодуй, моя мила мати…», «Весняне оповідання», «Після громовиці».
Лесь Курбас (1887-1937рр.) - режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Народний артист УРСР (1925). Режисер фільмів: «Вендетта», «Макдональд», Арсенальці».
Петро Чардинін (1873-1934рр.) - кінорежисер, сценарист, оператор та актор епохи німого кіно. Режисерські роботи: «Боярин Орша», «Вадим», «Мертві душі», «Пікова дама», «Боярська дочка», «Василина Мелентіївна та цар Іван Васильович Грозний».
Іван Кавалерідзе (1887-1978рр.) - скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист, художник кіно. Автор проекту пам'ятника Богдану Хмельницькому в Кобеляках (1962), скульптурного портрету Федора Шаляпіна (1909), скульптурних композицій «Амвросій Бучма в ролі Миколи Задорожного» (1954), «Прометей» (1962), «Лев Толстой» (1965), «Святослав у бою», «Запорожець на коні», «О.Пушкін і М.Гоголь», «Марко Кропивницький», «Летять журавлі»; меморіальних таблиць і горельєфів.
Дзиґа Вертов (1896-1954рр.) - кінорежисер. Один із засновників і теоретиків документального кіно. Вважається яскравим представником «Українського Відродження» у кінематографі. Першим використав методику «прихована камера».
Олександр Довженко (1894-1956рр.) - письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографа. Автор повісті «Зачарована Десна», кіноповісті «Україна в огні». Режисер фільму «Щорс», «Мічурін».
Сергій Тимошенко – архітектор.
Іван Якубович – архітектор.
М.Бурачек (1871-1942рр.) - живописець, письменник, мистецтвознавець. Автор мистецьких творів: «Сутінки» (1890), «На Дніпрі в сутінки» (1898), «Подвір'я взимку» (1911), «Соняшники» (1914) ,«Дахи Софійського собору в Києві» (1917), «Дніпро. Хмарм насуваються» (1934), «Ранок на Дніпрі» (1934), «Колгоспне жито» (1935), «Причинна. Реве та стогне Дніпр широкий» (1941).
Іван Їжакевич (1864-1962рр.)- живописець, письменник і графік. Автор робіт: «Вежа Івана Мазепи» (1910), «Мені тринадцятий минало» (1928), «Володимирська гірка» (1910-ті), «Київ. Покровський монастир» (1910-ті), «Перебендя» (1938).
Федір Кричевський (1879-1947рр.) - художник і педагог. Один із засновників і перший ректор Української академії мистецтва. Автор славетного триптиху «Життя».
Григорій Світлицький (1872-1948рр.) - живописець, перший народний художник УРСР (з 1946 року), музикант, скрипаль, композитор. Автор картин:«Дорога до станції», «Мелодія» (1900), «До міста» (1907), «Музиканти» (1912), «Ноктюрн» (1914), «Дорога до станції».
Карп Трохименко (1885-1979рр.) - живописець, історик образотворчого мистецтва. Автор праць з історії українського та російського образотворчого мистецтва, зокрема: «Українська історична картина» (1944), «Романтика трудового подвигу», «Думки про тематичну картину».
Олексій Шовкуненко (1884-1974рр.) - маляр-аквареліст, майстер пейзажу і портрета. Автор картин: «Натюрморт з синім глечиком», «Повінь. Конча Заспа», «Дуби».
Михайло Бойчук (1882-1937рр.) - художник, маляр-монументаліст, засновник самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм». Автор картин: «Милосердя», «Сон», «Богородиця з дитям», «Біля криниці», «Письменниця».
Іван Падалка (1894-1937рр.) - художник доби Розстріляного відродження. Автор теоретичних праць у журналах «Нове мистецтво», «Мистецтво». Автор картин: «Атака червоної кінноти», «Фотограф на селі», «Молочниці», «Збирання баклажанів», «Збирання яблук».
Василь Седляр (1899-1937рр.) - художник, митець-монументаліст, графік, художній критик. Автор картин: «У школі лікнепу», «Портрет Оксани Павленко», «На току», «Розстріл».
Павло Волокидін (1877-1936рр.) - живописець, майстер пейзажу, натюрморту, психологічного портрету. Автор портретів («Курсистка», 1918; «Жіночий портрет», 1924), пейзажів («Херсонська пристань», 1914), натюрмортів («Айстри», 1920; «Квіти в синій вазі», 1934).
Іван Труш (1869-1941рр.) - живописець-імпресіоніст, майстер пейзажу і портретист, мистецький критик. В численній мистецькій спадщині Труша (понад 6 000) до пейзажних шедеврів належать: «Захід сонця в лісі» (1904), «Самітна сосна», «Полукіпки під лісом» (1919), «В обіймах снігу» (1925), «Копиці сіна», «Місячна ніч над морем» (1925), цикли «Життя пнів» (1929), «Луки і поля», «Квіти», «Сосни», «Хмари», «Дніпро під Києвом» (1910).
Олекса Новаківський (1872-1935рр.) – живописець. Автор картин: «Діти» (1905), «Коляда» (1907—1910), «Весна» (1909), «Автопортрет» (1911), «Народне мистецтво», «Наука» (панно — 1915-16), «Весна в с. Могила», «Пробудження» (1912), «Юрський собор» (1925).
Ліна Костенко (народилася 1930 р.) - письменниця, поетеса-шістдесятниця. Авторка праць: «Бузинковий цар», «Берестечко», «Річка Геракліта», «Маруся Чурай».
Василь Симоненко (1935-1963рр.) - поет і журналіст, шістдесятник. Автор поезій: «Баба Онися», «Вона прийшла», «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Грудочка землі», «Де зараз ви, кати мого народу?..».
Василь Стус (1938-1985рр.) - поет, перекладач, прозаїк, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України у XX столітті. Автор збірок віршів: «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», «Час творчості / Dichtenszeit», «Палімпсести».
Іван Драч (1936-2018рр.) - поет, перекладач, кіносценарист, драматург. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Автор поезій: «Соняшник», «Протуберанці серця», «Дихаю Леніним», «Балади буднів», «Поезії», «До джерел», «Корінь і крона».
Дмитро Павличко (народився 1929р.) - поет, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч. Автор творів: «Любов і ненависть», «Моя земля», «Концерт у царя», «Чорна нитка».
Борис Олійник (1935-2017рр.) – поет. Автор праць: «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Поворотний круг» (1989), «Таємна вечеря» (2000), поема «Сім» (1988).
Євген Гуцало (1937-1995рр.) - письменник, журналіст, поет і кіносценарист. Автор прозових творів: «Люди серед людей» (1962); «Яблука з осіннього саду» (1964); «Скупана в любистку» (1965); «Олень Август» (1965); «Пролетіли коні» (1966); «Хустина шовку зеленого» (1966).
Микола Вінграновський (1936-2004рр.) - письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист та поет. Автор збірки віршів: «Атомні прелюди», «Сто поезій», «Поезії», «На срібнім березі».
Іван Світличний (1929-1992рр.) - літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960—1970-х років. Автор творів: «Інтродукція», «Шмон», «Самота», «Парнас», «Вечірня містерія».
Іван Дзюба (народився 1931р.) - літературознавець, літературний критик. Автор книг: «Звичайна людина чи міщанин?», «Інтернаціоналізм чи русифікація?», «Грані кристала».
Євген Сверстюк (1929-2014рр.) - літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ. Автор книжок: «Правда полинова», «Шевченко понад часом», «Гоголь та українська ніч».
В`ячеслав Чорновіл (1937-1999рр.) - політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу. Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.
Віктор Зарецький (1925-1990рр.) - живописець, монументаліст, графік. Автор полотен: «Жаркий день», «Шахтний двір», «Беруть льон. Портрет ланкової П. Сироватко», «Дівчата», «Червоне марення», «Оля».
Алла Горська (1929-1970рр.) - художниця-шістдесятниця. Розробила ескізи до вистав «Ніж у сонці» за поемою Івана Драча, «Отак загинув Гуска» Миколи Куліша, «Правда і кривда» Михайла Стельмаха.
Борис Патон (народився 1929р.) - науковець у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів. Автор ідеї та один з розробників методу електрозварювання м'яких тканин.
Олександр Палладій (1885-1972рр.) - біохімік. Засновник ряду актуальних наукових напрямків, що стали основою сучасної біохімії і молекулярної біології, теоретичної і практичної медицини. Серед них біохімія нервової діяльності (нейрохімія), м'язової діяльності, харчування, зокрема біохімія вітамінів, гіпо- та авітамінозних станів, порівняльна й еволюційна, а також біохімія спорту.
Віктор Глушков (1923-1982рр.) - вчений, піонер комп'ютерної техніки, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни.
Анатолій Добровольський (1910-1988рр.) – архітектор. Один з авторів проекту планування й забудови Хрещатика і прилеглих до нього кварталів (будівництво почато 1951).
Борис Приймак (1909-1996рр.) – архітектор. Головний архітектор Києва (1955–1973). Йому належать проекти планування міст Маріуполя, Кривого Рогу, Тбілісі.
Олександр Заваров (народився 1961р.) - футболіст і тренер. Колишній півзахисник «Динамо» (Київ) та збірної СРСР.
Вадим Ладний (1918-2011рр.) – архітектор. Йому належить архітектурний проектом мосту Патону та Фізичного факультету університету імені Тараса Шевченка.
Євген Маланюк (1897-1968рр.) - письменник, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик. Автор творів: «Стилет чи стилос», «Гербарій», «Земля й залізо», «Земна мадонна», «Перстень Полікрата».
Іван Багряний (1906-1963рр.) - поет, прозаїк, публіцист. Автор оповідань: «Етюд», «Міщаночка», «Мадонна».
Василь Барка (1908-2003рр.) - письменник і перекладач. Автор повісті «Жовтий князь», збірки віршів «Шляхи».
Улас Самчук (1905-1987рр.) - письменник, журналіст і публіцист. Автор творів «П'ять по дванадцятій» (1954), «На білому коні» (1956), драми «Шумлять жорна».
Культура 21 століття
Сергій Жадан (нар.1974р.) - поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст, фронтмен гуртів Жадан і Собаки. Автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», «Месопотамія», «Інтернат», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія», «Життя Марії», «Тамплієри», «Антена».
Юрій Андрухович (нар.1960р.) – поет. Твори: «Дванадцять обручів» (2003), «Таємниця. Замість роману» (2007), «Дезорієнтація на місцевості» (1999), «Диявол ховається в сирі» (2006), «Тут похований Фантомас» (2015).
Любко Дереш (нар.1984р.) – письменник. Автор романів «Поклоніння ящірці», «Архе» (2005), «Намір!» (2006), «Трохи пітьми» (2007).
Оксана Забужко (нар.1960р.) – письменниця. Найвідоміша книга Оксани Забужко у жанрі нон-фікшн — «Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (2007).
Ірен Роздобудько (нар.1962р.) – письменниця. Авторка роману «Ескорт у смерть».
Тарас Прохасько (нар.1968р.) - сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. 2011 року книгу Тараса Прохаська «БотакЄ» було визнано Книгою року
Юрій Винничук (нар.1952р.) – письменник. Серед найвідоміших художніх творів Винничука романи «Діви ночі» (1991), «Танґо смерті» (2012), «Аптекар» (2015), «Цензор снів» (2016), «Лютеція» (2017).
Юрій Іздрик (нар.1962р.) - прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проєкту «Четвер». Автор повісті «Острів КРК», поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів», романів «Воццек», «Подвійний Леон».
Руслана Лижичко (нар.1973р.) - співачка. Перемогла в конкурсі «Євробачення-2004».
Андрій Кузьменко (1968-2015рр.) - співак, композитор, поет, письменник, телеведучий, продюсер, актор. Лідер гурту «Скрябін».
Святослав Вакарчук (1975р.) - співак, композитор, автор пісень. Здобув всеукраїнське та міжнародне визнання як музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи».
Богдан Ступка (1941-2012рр.) - актор театру і кіно.
Ольга Сумська (нар. 1966р.) - акторка і телеведуча.
Володимир Кличко (нар.1976р.) - професійний боксер.
Андрій Шевченко (нар.1976р.) – футболіст. Виступав за київське «Динамо».
Софія Ротару (нар.1947р.) - естрадна співачка. Відома виконанням пісні «Червона рута».
1 2 3