Петро Гулак-Артемовський (1790-1865рр.) – письменник. Автор творів «Батько та син», «Дві пташки в клітці», «Пан та собака», «Справжня добрість», «Цікавий і мовчун».
Михайло Максимович (1804-1873рр.) - як фольклорист 1827 року Максимович видав у Москві «Малороссийские песни», 1834 року — «Украинские народные песни».
Євген Гребінка (1812-1848рр.) – письменник. Автор творів «Ведмежий суд», «Горобці та вишня», «Дядько на дзвониці», «Кулик», «Лебедь і гуси».
Михайло Чалий (1816-1907рр.) - літератор, перший біограф Т. Г. Шевченка. Автор книг «Жизнь и произведения Тараса Шевченка» (1882) і спогадів.
Дмитро Левицький (1735-1822рр.) – художник. Автор портрету архітектора Кокорінова, Урсули Мнішек.
Йоган Зальцман (1807-1869рр.) – архітектор. Відомі роботи у Львові: Чиншова кам'яниця, палац римо-католицьких архієпископів на вулиці Винниченка (1842—1844), будинки № 1, 3, 5 на вулиці Лисенка (у співавторстві із Флоріаном Ондеркою.
Юліан Захаревич (1837-1898рр.) – архітектор. Створив проекти корпусів Львівської політехніки: головний корпус (вул. С. Бандери, 12) у 1873–1877 роках; корпус Хімічної лабораторі- завершений у 1876 р. Власний будинок у стилі неоренесансу на вулиці Технічній.
Денис Зубрицький (1777-1862рр.) - історик, етнограф, архівіст. Праці:«Нарис з історії руського народу і церковної ієрархії в тому ж королівстві», «Хроніка міста Львова», «Критико-історична повість временних літ Червоної або Галицької Русі», «Історія стародавнього Галицького князівства» в трьох томах (1852—1855).
Володимир Боровиковський (1757-1825рр.) - художник. Автор портрету Марії Лопухіної, полковника Павла Руденка.
Іван Котляревський (1769-1838рр.) - письменник, перший класик нової української літератури, громадський діяч, зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови, поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник».
Микола Гоголь (1809-1852рр.) – письменник. Автор збірок «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород», «Петербурзькі повісті», п’єси «Одруження», «Ревізор», «Гравці», «Ранок ділової людини», «Позов», «Лакейська», «Витяг».
Григорій Квітка-Основ'яненко (1778-1843рр.) - прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Автор прозових творів бурлескно-реалістичних («Салдацький патрет», «Мертвецький великдень», «От тобі і скарб», «Пархімове снідання», «Підбрехач», повість «Конотопська відьма») та сентиментально-реалістичних повістей («Маруся», 1834; «Козир-дівка», 1838; «Сердешна Оксана», 1841; «Щира любов», 1839; «Добре роби — добре й буде»).
Євген Гребінка (1812-1848рр.) - письменник, байкар, педагог, видавець. Автор творів «Будяк та коноплиночка», «Ведмежий суд», «Горобці та вишня», «Дядько на дзвониці», «Кулик» (1840), «Лебедь і гуси», «Пшениця», «Рибалка», «Українська мелодія», «Чайковський» (1843), «Човен» (1833), «Записки студента» (1841), «Ніжинський полковник Золотаренко» (1842), «Богдан» (1843), «Приключения синей ассигнации» (1847), «Очи черныя».
Микола Гнєдич (1784-1833рр.) – письменник, вчений, театральний діяч.
Тарас Шевченко (1814-1861рр.) - письменник, класик української літератури, мислитель, художник, громадський та політичний діяч. Автор: балади «Причинна» (1837), «Тополя» (1839) й «Утоплена» (1841), історичних поем «Тарасова ніч» (1838), «Іван Підкова» (1839), «Гайдамаки» (1841), «Гамалія» (1842), поемах «Розрита могила» (1843), «Чигирине, Чигирине» (1844) і «Сон» (1844), поезії «Мені однаково», «В неволі тяжко», «Садок вишневий коло хати» та «Чи ми ще зійдемося знову», вірші «Мені тринадцятий минало», «І виріс я на чужині», «Хіба самому написать».
Василь Капніст (1758-1823рр.) - поет, драматург, громадсько-політичний діяч. Автор: «Оду на рабство» (1806), «Положение, на каком может быть набрано й содержано войско охочих козаков», «Ябеда».
Василь Наріжний (1780-1825рр.) – письменник. Написав: «Слов'янські вечори», повісті «Любослав», «Олександр», «Ігор», романи «Арістіон», «Бурсак», «Два Івани, або Пристрасть до позовів», «Гаркуша, малоросійський розбійник».
Пантелеймон Куліш (1819-1897рр.) - письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії, відомий найбільше як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада», створив першу фонетичну абетку української мови «Кулішівка», повісті «Хмельнищина».
Левко Боровиковський (1806-1889рр.)- поет, фольклорист, етнограф, «Москаль і Мотря», «Свій дім — своя воля», «Йолоп Клим», «Жевжик», «Хома», «Учитель», «Злодій», «Потакач».
Амвросій Метлинський (1814-1870рр.) - поет і етнограф, фольклорист, перекладач, видавець, фольклорний збірник «Народные южнорусские песни» (1854), збірка оригінальних поезій та перекладів «Думки і пісні та ще дещо».
Микола Костомаров (1817-1885рр.) - історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог, праці «Книги Буття Українського Народу», «Богдан Хмельницький» (1884), «Богдан Хмельницький» (1859), «Історія України в життєписах визначніших її діячів», «Руїна» (1868), «Збірник творів Ієремії Галки» (1875), «Чернигівка. Бувальщина з другої половини сімнадцятого віку», «Вірші» (1859), «Народні пісні, зібрані в західній частині Волинської губернії у 1844 році Миколою Костомаровим» (1859).
Марко Вовчок (Марія Вілінська) (1833-1907рр.) – письменниця, автрка трьох томів «Народних оповідань», Повісті «Інститутка» (1862), оповідання «Від себе не втечеш» (1862), казки «Чортова пригода».
Осип-Юрій Федькович (1834-1888рр.) - письменник-романтик, автор збірки «Поезії» (1862), «Поезії» (1862-67), «Поезії» (1867-68), «Дикі думки» (1876), вірші «Дезертир», «В арешті», «Рекрут», «Святий вечір».
Іван Нечуй-Левицький (1838-1918рр.) - український письменник, етнограф, фольклорист, педагог. Автор романів «Хмари» (1874), «Над Чорним морем» (1890), «Гетьман Іван Виговський» (1895), «Князь Єремія Вишневецький» (1897), повісті «Дві московки» (1868), «Рибалка Панас Круть» (1868), «Причепа» (1869), «Микола Джеря» (1878), «Кайдашева сім'я» (1879).
Іван Франко (1856-1916рр.) - поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Автор збірки «Борислав. Картини з життя підгірського народу», «Галицькі образки», «В поті чола».
Панас Мирний (1849-1920рр.) - прозаїк та драматург. Автор оповідання «Лихий попутав», автобіографічного оповідання «Ганнуся», циклу оповідань «Як ведеться, так і живеться», «Пасічник», «Яків Бородай», «Замчище», «Визвол», «Морозенко», повісті «П'яниця», «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне», «Голодна воля», «За водою», романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», новела «Лови», п'єси «Лимерівна», «У черницях», «Перемудрив», «Згуба», «Спокуса», «Не вгашай духу!».
Михайло Старицький (1839-1904рр.) - письменник, драматург, прозаїк, театральний і культурний діяч. Автор роману «Оборона Буші» (1894), «Перед бурею» (1897), «Молодість Мазепи» (1898), «Розбійник Кармелюк» (1903), історичної драми «Богдан Хмельницький» (1897), «Маруся Богуславка» (1899), соціальної драми «Не судилось» (1881), «У темряві» (1893), «Талан» (1893), драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1890).
Маркіян Шашкевич (1811-1843рр.) - письменник, поет, духовний просвітитель, альманах Русалка Дністровая (1837), автор віршів «Бандурист», «Безрідний», «Веснівка», «Вірна».
Іван Вагилевич (1811-1866рр.) - поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Автор етнографічних праць «Гуцули, мешканці Східного Прикарпаття», «Бойки, русько-слов'янський люд у Галичині» та «Лемки, мешканці Західного Прикарпаття», «Наука про дакійсько-романську мову», «Граматика малоруської мови в Галичині», «Розправа про південно-руську мову», «Замітки о руській літературі», «Початкові правила малоруської граматики», співавтор «Русалки Дністрової».
Яків Головацький (1814-1888рр.) - лінгвіст, етнограф, фольклорист, історик, поет, педагог, громадський діяч. Співавтор «Русалки Дністрової».
Василь Тропінін (1776 – 1857 рр.) - художник-портретист, «Весілля в Кукавці» (1810), портрети українських селян — «Дівчина з Поділля», «Українець», «Українка», «Молодий український селянин», «Хлопчик з топірцем», полотна «Мереживниця» (1823), «Старий жебрак» (1823), «Гаптарка» (1826), «Гітарист» (1823, 1832).
Олександр Духнович (1803 – 1865 рр.) - письменник, педагог, поет і культурний діяч, автор багатьох віршованих творів, двох п'єс «Добродетель превышает богатство» (1850), «Головний тарабанщик» (1863), поезій «Вручаніє», «Піснь простонародна», «Голос радості», «Піснь земледільця весною», «Мирослав у Будині», «Жизнь русина», «Руський марш», «Послідняя моя піснь», твори для дітей — «О ділах шкільських», «О спровованню дітей в школі», «Надгробноє вепру», «Жаба», «Муха».
Василь Штернберг (1818 – 1845 рр.) - живописець-пейзажист, «Пастушок» (1836-1838), «Переправа через Дніпро під Києвом» (1837), «Альтанка Г. С. Тарновського в Качанівці» (1837), «Малоросійський шинок» (1837), «Вид на Поділ у Києві» (1837), «Свячення пасок на Україні» (1838).
Іван Сошенко (1807 – 1867 рр.) - маляр і педагог, картини «Портрет бабусі Чалого», «Жіночий портрет», «Хлопчики-рибалки», «Продаж сіна на Дніпрі» (1857); пейзажі; ікони.
Михайло Сажин (1818 – 1887 рр.) - маляр і графік, «Руїни Золотих Воріт у Києві», «Краєвид з Подолу», «Рибальські халупи на березі Дніпра», «Видубецький монастир», «Щекавиця — місце поховання кн. Олега», «Андріївський собор у Києві»; олійні картини «Внутр. вигляд київ. Софійського собору», «Біля переправи через Дніпро» (1846)
Костянтин Трутовський (1826 – 1893 рр.) - художник-живописець і графік, картини «Жінка з полотном біля струмка» (1864), «Колядники на Україні» (1864), «Білять полотно» (1874), «Шевченко-кобзар над Дніпром» (1875), «На кладці» (1881), «Покинена» (1881), «Дівчина з снопами» (1881), «Сорочинський ярмарок» (1881), «Весільний викуп» (1881), «Біля тину» (1886), малюнки «Пан і козачок», «П'яний поміщик», «Шевченко в козачках», автолітографії «Бандурист» (1860), «Лірник» (1860)
Лев Жемчужников (1828 – 1912 рр.) – художник, «Кобзар на шляху» (1854), «Покинута» (1860), «Лірник» (1861), «Молода жінка» (1861)
Петро Нілус (1869 – 1943 рр.) – художник, «Білошвейна майстерня» (1890), «Лакей» (1892), «По знайомих» (1892), «Осінь» (1893), «У корчмі» (1894), «Босяк» (1895), «На бульварі» (1895), «На містках (Влітку)» (1898), «Купальні» (1899).
Євген Буковецький (1866 – 1948 рр.) - художник побутового жанру та портретист, «У багатого родича» (1891), «В суді» (1895), «Курсистки» (1905), портрети авіатора Сергія Уточкіна (1899), художника Петра Нілуса, (1902), Корнія Чуковського (1903).
Володимир Орловський (1842 - 1914 рр.) – художник, «Вид села Кокоз у Криму», «Кримський пейзаж» (1868), «Перед шквалом», «Захід сонця», «Болото», «В степу», «Вечір», «Сівба», «Лісовий зруб», «Піски», всі - 1874, «Село», «Рибалки» (1877), «Жнива» (1882),«Затишшя» (1890), «Хати в літній день» (1884).
Сергій Васильківський (1854 – 1917 рр.) - живописець, пейзажист, баталіст, «Козачий пікет» (1888), «Сторожа Запорозьких Вольностей» («Козаки в степу») (1890), «На варті» (1890), «Козак в степу. Тривожні ознаки» (1905), «Козача гора» (1890), «Козача левада» (1890).
Петро Левченко (1856 – 1917 рр.) - живописець-пейзажист, графік, майстер інтер'єрних композицій, «Водний млин» (1910), «Глухомань» (1890-1910), «Хутір» (1890–1910), «Вітрячок. Вечоріє» (1890–1910) «Краєвид Харківщини, над річкою» (1890–1900), «Святковий стіл» (1890–1900).
Петро Ніщинський (1832 – 1896 рр.) - композитор і поет-перекладач, музична картина «Вечорниці», перекладав на українську мову твори античних класиків ("Антігону" Софокла, 1883 "Одіссею" Гомера, 1889, 1892, 6 пісень з "Іліади" Гомера, 1902-03), автор підручника з грецької граматики та розвідок про грецьку музику.
Марк Кропивницький (1840 – 1910 рр.) - письменник, драматург, театральний режисер і актор, «Микита Старостенко, або Незчуєшся, як лихо спобіжить» (1863), «Помирились» (1869), «Дай серцеві волю, заведе в неволю» (1873; ґрунтовна переробка п'єси «Микита Старостенко, або Незчуєшся, як лихо спобіжить»), «За сиротою і бог з калитою, або ж несподіване сватання» (1871), «Актор Синиця» (1871, переробка водевілю Д. Ленського «Лев Гурич Синичкін»), «Невольник» (1872, за поемою Тараса Шевченка), «Пошились у дурні» (1875), «Беспочвенники» (1878—1898), «Доки сонце зійде, роса, очі виїсть» (1882), «Глитай, або ж павук» (1882), «По ревізії» (1882), «Лихо не кожному лихо — іншому й талан» (1882)
Іван Карпенко-Карий (1845 – 1907 рр.) - письменник, драматург, актор, п’єси Бурлака (1883), Безталанна (1884), Бондарівна (1884), Розумний і дурень (1885), Наймичка (1885), Мартин Боруля (1886), Гроші (1889), Сто тисяч (1889), Батькова казка (1892), Паливода XVIII століття (1893), Лиха іскра поле спалить і сама щезне (1895), Понад Дніпром (1897), Чумаки (1897), Сава Чалий (1899)
Микола Садовський (1856 – 1933 рр.) - актор, режисер і громадський діяч, уславився в героїчно-історичному — Богдан Хмельницький (в однойменній п'єсі М. Старицького), Сава Чалий (І. Карпенка-Карого), Гетьман Дорошенко (Л. Старицької-Черняхівської) і героїчно-побутовому репертуарі: Дмитро («Не судилося» М. Старицького), Опанас («Бурлака» І. Карпенка-Карого)
Панас Саксаганський (1859 – 1940 рр.) - актор, режисер, драматург і педагог, роль Возного («Наталка Полтавка» Івана Котляревського), Бонавентура, Пеньонжка, Тарабанова, Харка Ледачого («Сто тисяч», «Мартин Боруля», «Суєта», «Паливода XVIII ст.» І. Карпенка-Карого), Голохвостого («За двома зайцями» Михайла Старицького)
Панас Маркович (1822 – 1867 рр.) - фольклорист, етнограф, громадський діяч, праця «Украинские пословицы, поговорки и тому подобное»
Олександ Бачинський (1844 – 1933 рр.) - богослов, педагог, письменник, видавець, перекладач, книги Служебникъ святительскій. — Львôвъ 1886, Короткій викладъ Богословія догматичного основного и частного изъ знаменитшихъ авторовъ. — Львôвъ 1898, Короткій викладъ католицького Богословія морального (Етики католицкои). — Львôвъ 1899, Право церковне с особлившимъ узглядненємъ церквно-державнихъ законôвъ Австрѣйскихъ і краєвихъ Галицкихъ. — Львôвъ 1900, Богословіе церковне. — Львôвъ 1902, Святе Письмо Старого и Нового Завѣта (з поясненнями Др. Івана Бартошевського). — Львôвъ 1900—1908, Практичный провôдникъ для священикôвъ. — Львôвъ 1910, Псалтирь въ язицѣ церковно-словеньскомъ съ переводомъ на языкъ народно-рускій. — Львôвъ 1903.
Микола Пимоненко (1862 – 1912 рр.) - художник-живописець, картини Жниця (1889), Весілля в Київській губернії (1891), Свати (1893), Ворожіння (1893), Молодиця (1890-і), Не жартуй (1895), Київська квіткарка (варіанти 1897 і 1908), На ярмарку (1898), Жертва фанатизму (1899), Сінокіс (1900), Брід (1901), У похід (1902) .
Олександр Мурашко (1875 – 1919 рр.) - живописець, педагог і громадський діяч, картини Портрет Миколи Петрова, 1897—1898, Портрет Олени Мурашко, 1898—1899, Портрет Ольги Нестерової, 1900, Похорон кошового, 1900, Парижанки. Біля кафе, 1902—1903, Дівчина в червонім капелюшку, 1902—1903
Сергій Костенко (1868 – 1900 рр.) – живописець, «З базару» (1891), «Фауст і Маргарита», «Приємна бесіда», «За уроком» (1891), «Над Дніпром»" (1891), «Морозивник» (1892), «Біля звіринцю» (1894).
Фотій Красицький (1873 – 1944 рр.) - художник, класик українського малярства і графіки, карикатурист, професор, картини «У найми» (1895), «За обідом», «У хаті шевця» (обидві — 1898), «Якби ви не панич…» (1899), «Біля криниці» (1900), «На Чорториї» (1890), «Хутір Хатки на річці Пслі» (1898), «Дорога в село Козацьке» (1899), «Село Кирилівка» (1901), «Село в долині», «Хата в балці», «Похмурий день», «Літній день» (усі — 1902)
Григорій Дядченко (1869 – 1921 рр.) - художник-реаліст, картини «Зустріч променів» (1884), «Левада», «Портрет дівчинки» (1892), серія «Село Кирилівка», «Річка Стугна» (1895), «Вечір над Дніпром», «Київ. Вид на Поділ» (1912)
Костянтин Крижицький (1858 – 1911 рр.) – художник, картини «Перед дощем» (1880), «Дуби» (1884), «Гроза починається», «Болото» (1885), «Перед полуднем», «Травневий вечір» (1886), «Зелена вулиця» (1887), «Хутір у Малоросії» (1888), «Спека минула, повіяло прохолодою» (1889), «Лісова далечінь» (1889), «Озеро» (1896), «Дорога» (1899), «Вечір на Україні» (1901), «Ліс узимку» (1906), «Похмурий день» (1907), «Повіяло весною» (1910)
Іван Селезньов (1856 – 1936 рр.) – художник, картини «В Помпеї» (1886) і побутові «Останній акорд» (1885)
Марія Заньковецька (1854 – 1934 рр.) - акторка і театральна діячка, ролі: Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Галя, Ярина («Назар Стодоля», «Невольник» Т. Шевченка), Олена, Оксана, Зінька («Глитай, або ж павук», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Дві сім'ї» М. Л. Кропивницького), Харитина, Софія («Наймичка», «Безталанна» І. Карпенка-Карого), Катря («Не судилося» М.Старицького), Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного), Цвіркунка («Чорноморці» М. Старицького)
Микола Лисенко (1842 – 1912 рр.) - композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч, опери «Андрашіада» (лібрето М. Старицького і М. Драгоманова, 1866-77), «Чорноморці» (лібрето М. Старицького за п'єсою Я. Кухаренка, 1872), «Різдвяна ніч» (лібрето М. Старицького за повістю М. Гоголя, 1874), «Утоплена» (лібрето М. Старицького за повістю М. Гоголя «Майська ніч», 1883), «Наталка Полтавка» (п'єса І. Котляревського, вокальні номери аранжував М. Лисенко, 1889), «Тарас Бульба» (лібрето М. Старицького за повістю М. Гоголя, 1890), «Відьма» (текст Л. Яновської, 1901, незакінчена), «Сапфо» (лібрето Л. Старицької-Черняхівської, 1896—1904), музика до спектаклів «Чарівний сон» (текст М. Старицького, 1894), «Остання ніч» (текст М. Старицького, 1899)
1 2 3