Ім'я файлу: Індивідуальна робота з країнознавства.Пилип'юк Аліна.docx
Розширення: docx
Розмір: 2556кб.
Дата: 20.05.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 2556кб.
Дата: 20.05.2022
скачати
Офіційна мова:
Офіційною національною мовою в Литві є литовська мова, яка також використовується як офіційна мова в Європейському Союзі. Литовська мова є найпопулярнішою мовою в країні. Литовська мова є східно-балтійською мовою і згрупована під індоєвропейську мовну сім'ю. Це найбільш консервативна мова в індоєвропейській сім'ї і зберігає більшість оригінальних ознак, що зустрічаються в древніх мовах, таких як давньогрецька. З 19-го століття здатність говорити литовською мовою використовувалася як один з визначних чинників, що визначають, чи є громадянин громадянином Литви чи ні.
Історія литовської мови
Найбільш ранній литовський письмовий рукопис датується 1525 роком і містить переклад християнської «молитви Господньої», а також «Радісна Марія». Йонас Яблонський, видатний литовський лінгвіст 19 століття, був центральною фігурою у формуванні стандартна литовська мова, що передбачає необхідні принципи у своїй книзі «Lietuviskos kalbos gramatika» зі стандартною версією мови, прийнятої як національна мова. Найбільшу загрозу мова зазнала в роки радянської окупації ХХ століття, де «русифікація» заохочувала використання російської мови.
Релігія Литви:
У Литві церква відокремлена від держави, відсутня державна релігія, проте країна є переважно католицькою: близько 80% її населення сповідують римо-католицьку релігію. Традиційні релігійні громади представлені також греко-католиками, євангелістами-реформатами, євангелістами-лютеранами, євангелістами-баптистами, євангелістами-методистами, православними, старообрядцями, мусульманами-сунітами, іудеями та караїмами. Друге та третє місце за чисельністю віруючих у Литві наймають православні (4,07%) та старообрядці (0,78%).
Зображення національного костюма:
4. Соціально-культурні ресурси основних туристичних центрів
Родзинкою туристичної Литви є, передусім, середньовічна архітектура. До найважливіших історико-культурних туристичних центрів країни слід віднести: Вільнюс, Тракай, Каунас, Шяуляй, Кернаве, Клайпеду.
Вільнюс (Вільно, Вільна) є найбільшим містом Литви, як столиця згадується з 1323 р. Старе місто Вільнюса – одне з найбільших у Європі (360 га) і головна пам’ятка країни (з 1994 р. внесене у список Світової культурної спадщини ЮНЕСКО). Головні пам’ятки столиці: залишки Верхнього замку (XIV-XV ст.), старий арсенал (XVI ст.), площа Гядимінаса (Гедиміна, початок XIX ст.) зі статуєю засновника міста – Великого князя Гедиміна (1316-1341); символ міста – вежа Гядимінаса з оглядовим майданчиком, новий арсенал (XVIII ст.), Кафедральна площа, залишки міської стіни (XVI ст.) з воротами Аушрос (Мединінкські ворота), Артилерійський бастіон (1640), ансамбль університету (XVI-XIX ст.), дзвіниця костьолу св. Іоанна, що входить в університетський комплекс (найвища вежа Старого міста – 68 м), міська Ратуша (1786-1799), палац єпископа (1825-1832), Вяркяйський палац і Кафедральний собор біля підніжжя гори Гедиміна (1251) з могилами Великих князів литовських і мощами заступника Литви – святого Казимира, 52-х метрова дзвіниця Кафедрального собору (XIII-XVII ст.), Президентський палац (1387), вулиця Пилес (Замкова), замок Раудондваріс та ін.
Церкви і костьоли – візитівка Вільнюса. Найцікавішими є: готична церква Мікалоянус (костьол св. Михайла, XIV ст.), церква і монастир бернардинів (XVI ст.), церква св. Анни (XV-XVI ст.), церква Миколая (XVI-XVII ст.), церква Святого Духа (єдина барокова православна церква в Литві, 1624-1638), костьол св. Петра і Павла, П’ятницька церква (перша християнська кам’яна будівля столиці, 1345), костьол св. Юргіса (1506), костьол св. Варфоломія (1824), ансамбль костьолу св. Ігнотаса (XVII ст.), костьол Пресвятої Діви Марії (XV-XVIII ст.), бароковий костьол св. Казимира (перший у Литві костьол у стилі бароко, 1604- 1618) та ін.
Вільнюс також вважається одним із найбільших виставкових і музейних центрів Європи. Для аматорів музики будуть цікаві: Національна філармонія, Палац конгресу, Зал музичної академії, Палац працівників мистецтв, Палац концертів і спорту, в яких регулярно проводять музичні заходи. У місті є декілька театрів: Театр опери і балету, Молодіжний театр, Національний театр драми, Російський драматичний театр, Ляльковий театр «Леле», Театр Старого міста, Малий театр, Театр «Вайділос» та ін.
Тракай – давня столиця Литви, цікавий острівним замком, що вважався однією із неприступних фортець у Східній Європі, тривалий час був резиденцією великих литовських князів. Зараз у ньому розміщений Тракайський історичний музей. Об’єкти туризму: руїни Півострівного замку і домініканського монастиря, палац Узутракіс із парком у французькому стилі, караїмські релігійні споруди, унікальний льодовиковий ландшафт з десятками озер навколо міста. Окрема гордість міста – Національний історико-культурний парк Тракай, загальна площа якого становить 8,2 тис. га. На території парку розміщено 2 заповідники і 10 культурних, ландшафтних і природних пам’яток, а також понад 50 стародавніх будинків, безліч археологічних і архітектурних пам’яток.
Кернаве – невелике містечко за 35 км від Вільнюса, розташоване на правому березі річки Неріс. У XIII ст. він був одним з перших центрів Литовської держави. У 1989 р. був заснований Державний культурний резерват Кернаве. У 2004 р. Кернаве внесено ЮНЕСКО до списку Всесвітньої спадщини. Виключне світове значення цього об’єкта – в тривалості заселеності (від пізнього палеоліту (IX тис. до н.е.) і до наших днів).
Каунас – друге за величиною місто Литви, відоме середньовічною архітектурою, дзвоновими концертами, музеями. В місті варто відвідати: Каунаський замок (XIII-XVII ст.), романський кафедральний собор Петра і Павла (XV-XVII ст.), церкву Вітаутаса (1400), костьол Воскресіння Господнього (1932), Православний собор Благовіщення, костьол св. Франциска і монастир єзуїтів (1666-1725), собор св. Архангела Михаїла (1891-1893), костьоли св. Трійці, св. Миколая (XIV ст.), домініканський монастир, міську Ратушу (1542), ренесансний палац князів Масальских (XVII ст.), бароковий монастир камальдолійців (1664-1712), православні церкви в неовізантійському стилі в новій частині міста. У Каунасі та його околицях є величезна кількість музеїв: народного побуту (за 22 км на схід Каунаса), авіації Литви, парк Будинку президентів, кераміки, народної музики, литовської музики, медицини і фармацевтики, пошти, телекомунікацій та інформатики, депортацій і литовського національного відродження та ін.
Шауляй – місто, яке відоме музеями: Аушра, Будинок Венска-лусків, музей велосипедів, Фотомузей, палац X. Френкеля, Будинок Иовараса, музей радіо і телебачення, музей кішок, Пожежно-технічний музей, музей історії Шауляйського університету, музей історії залізниці, музей історії водопостачання і каналізації та ін.
За 11 км від міста є відома Гора Хрестів – місце паломництва католиків. Вона являє собою меморіал жертвам насильницьких депортацій з Литви, які були здійснені радянським тоталітарним режимом у 1940-1941 рр. та після Другої Світової війни. Перші хрести було поставлено у 1863 р. у пам’ять про загиблих повстанців, які виступили проти Російської імперії. Сьогодні їх загальна кількість – близько 50 тис. Одне розп’яття було встановлене Папою Римським Іоанном Павлом II під час його візиту до Литви 7 вересня 1993 р.
Це зробило Гору Хрестів відомою у всьому католицькому світі, що привело до значного збільшення кількості паломників і простих туристів.
Клайпеда – великий незамерзаючий морський порт на березі Куршської затоки, одне з найдавніших міст у Литві, засноване у 1252 р., як замок Мемельбург. Після Другої світової війни збереглися залишки замку на Куршській косі, численні театри і галереї (XVII-XVIII ст.), квартали старих кам’яних складів (XVIII- XIX ст.), будинок магістрату (1770 р.) і театру (1870 р.). У місті варто відвідати Музичний і Драматичний театри, музей ковальських виробів з унікальними залізними хрестами зі старого цвинтаря міста, Краєзнавчий музей, Картинну галерею, Скульптурний парк «Мазвідас», музей історії Малої Литви, Литовський Морський музей, а також акваріум у будинку старого форту і дельфінарій.
5. Основні курорти країни
Широко представлені в Литві пляжні і курортні ресурси. Так, на Куршській косі лежить один із кращих курортних районів країни – Нерингу (утворений в 1961 р. у результаті об’єднання курортних селищ Ніда, Юодкранте, Прейла й П’ярвалка).
Особливе місце займає курорт Паланга приморський кліматичний і бальнеогрязевий курорт, розташований на березі Балтійського моря, в 25 км на північ від м. Клайпеди. Сприятливі кліматичні умови і приморське розташування Паланги сприяють розвитку кліматотерапії в поєднанні з морськими купаннями. Цілюще повітря, насичене фітонцидами соснових лісів у поєднанні з парами йоду морського бризу, має надзвичайно профілактичний вплив на організм людини. Довжина піщаного пляжу курорту – більше 10 км.
Поряд з кліматом як лікувальний чинник на курорті використовують мінеральну воду і торфові лікувальні грязі. Мінеральна вода відноситься до хлоридно-натрієво-кальцієвих з мінералізацією від 3,6 г/л (родовище Юрате) до 19, 3 г/л (родовище Паланга). Її застосовують як для ванн, так і для питного лікування (в розведеному вигляді). В околицях Паланги з торфовищ добувають торфові лікувальні грязі, які використовують для грязелікування. В якості лікувально-профілактичних чинників застосовують також ванни з морської води, хвойно-морські, штучні вуглекислі, сульфідні, радонові ванни тощо. Курорт спеціалізується на лікуванні захворювань опорно-рухового апарату, гінекологічних захворювань, функціональних розладів нервової й серцево-судинної систем, органів дихання нетуберкульозного характеру, атеросклерозу.
Друскінінкай (Жара) – невеликий затишний курорт на півдні країни, в 130 км від Вільнюса, відомий своїми унікальними мінеральними джерелами (хлоридна група натрію й кальцію) і лікувальними грязями, що не поступаються за лікувальними властивостями курорту Карлові Вари.
Село Жара і її мінеральні води згадуються в історичних документах ще у XVІ ст. У другій половині XVІІІ ст. чутки про чудодійну воду дійшли до Вільнюса й Варшави.
У 1794 р. король Литви й Польщі Станіслав Август видав декрет, що оголосив землю Жари лікувальною місцевістю. Під час «курортних сезонів» початку ХІХ століття Друскінінкай був літньою столицею Литви, оскільки саме в цей час набула поширення європейська мода – «перебувати на водах». Після публікацій аналізів професора університету Вільнюса І.Ф. Бергаса у 1837 р. російський імператор Микола І затвердив проект благоустрою курорту в місті Друскінінкай.
У радянські часи, друскінінкайською «живою водою» лікувалися тисячі людей із усього СРСР. Тут розміщене джерело краси «Грожіс», в одному літрі води якого розчинено більше 50 г різних мінеральних солей.
Друскінінкай відрізняється своїм теплим кліматом. У першій половині травня відкривається купальний сезон, що триває до середини вересня. Прозоре повітря, насичене хвойним ароматом, активне сонячне випромінювання, лісові масиви – всі ці фактори є причиною великої іонізації повітря. Високе співвідношення позитивних і негативних іонів сприятливо впливають на здоров’я людини. Показник іонізації повітря на курорті Друскінінкай перевершує іонізацію на таких відомих курортах, як Кисловодськ, П’ятигірськ і навіть швейцарський Давос.
Курорт Друскінінкай – це центр лікування, реабілітації, відпочинку, туризму та спорту міжнародного рівня. Вдале розташування курорту дозволяє чергувати відпочинок і лікування в санаторії з одноденними екскурсіями в старовинні міста Литви – Вільнюс, Каунас і Тракай. Історико-культурні ресурси курорту представлені парком Грюго (Грутас) або, як його ще називають, «парком тоталітаризму». Він вважається одним з головних туристичних об’єктів Литви. Тут зібрані десятки монументів з усією Литви, які були встановлені в країні у часи СРСР. Парк був відкритий у 5 км від Друскінінкая, у містечку Грутас, на території національного парку Дзукія. Уже через п’ять років він став користуватися підвищеною увагою туристів, не менш, ніж знамениті санаторії головного спа-курорту країни.
Парк Грутас став своєрідним «тоталітарним Діснейлендом». Його територія обнесена колючим дротом, по периметрі парку розташовані оглядові вишки. Загальний дизайн був запозичений у системи радянських концентраційних таборів ГУЛАГ. У парку Грутас сьогодні розміщується близько 100 різних пам’ятників, які присвячені головним діючим особам радянської «міфології»: Леніну, Сталіну, Дзержинському, Марксові. Парк розділений на дві зони: тоталітарну зону й зону терору. В одній зібрані статуї «вождів», в іншій – пам’ятники безпосереднім організаторам геноциду литовців.
Бірштонас бальнеологічний курорт в південній частині Литви, в 90 км від Вільнюса і 40 км від Каунаса. Він славиться своїми цілющими мінеральними водами, що бʼють із 13 свердловин та лікувальними торфʼяними грязями. Курорт розташований безпосередньо на території національного природного парку серед хвойних лісів. У в XV ст. легендарний правитель Вітаутас перетворив Бірштонас у свою заміську резиденцію. На високій горі він заснував неприступний замок-фортецю, звідки довелося відбивати атаки хрестоносців. Саме Хрестоносці рознесли славу про цілющі мінеральні води Бірштонас по всій Європі. А ще через пʼять століть містечко перетворилося в популярний курорт, куди приїжджали не тільки литовці, але і знатні вельможі з Польщі та Російської імперії, а пізніше і представники богеми.
Кліматична курортна місцевість в Тракайському районі Литви знаходиться в 28 км на північний захід від Вільнюса, серед Тракайський озер. Характеризується помірним континентальним кліматом, м’якою зимою та помірно теплим літом. Тракай – колишня резиденція великих литовських князів, тому привертає увагу туристів не тільки мальовнича природа, а й архітектурні пам’ятки. Тракай – улюблене місце відпочинку жителів столиці у вихідні дні. На озері Гальве розташовується база водних видів спорту, де щорічно проводяться великі спортивні змагання, в тому числі міжнародна регата «Бурштинові весла».
6. Сувеніри
Литва — прекрасний вибір для подорожі. Відпочивши в країні, насолодившись культурою, місцевою кухнею і пам’ятками, завжди є бажання привезти додому цікаві сувеніри.
Вироби з бурштину
Янтар — найпопулярніший сувенір, привозили з Литви туристами. Його добувають і обробляють у великій кількості. Цей камінь — справжній символ країни, і продається на кожному кроці. У будь-якому магазині або сувенірній крамниці в Старому Місті Вільнюса, ви знайдете підходящий виріб. Тут можна придбати обтесаний камінь, сережки, намиста, кільця, запонки, браслети,
багато іншого. Крім того, бурштин використовується для прикраси шахів, рамок для фото, свічників, і інших предметів інтер’єру. Вибір величезний на будь-який смак і гаманець. Купити вироби з бурштину можна і в курортних містечках Палагна, Швентойі і Клайпеда.
Кулінарні сувеніри
У Литві дуже хороші продукти, тому туристи вивозять звідси кілограми солодощів, сирів і хліба. При цьому невисокі ціни, але відмінна якість.
Традиційна литовська солодкість — торт Шакотіс. Він схожий на жовту ялинку, а на смак як солодка булочка. Купити його можна в будь-якому супермаркеті. Продовжуючи тему солодкого, не можна не згадати шоколад. За смаком йому далеко до бельгійського або швейцарського, але він набагато смачніше, ніж російський. Якщо ви хочете презентувати комусь такий солодкий подарунок, зверніть увагу на продукцію кондитерської фабрики «Rūta». Вони випускають свої вироби в спеціальній подарунковій упаковці з литовської тематикою. У торгових центрах є лавочки з солодощами, де можна купити саме подарунковий шоколад по штучно і на вагу. Тут продаються ласощі, яких немає в стандартних упаковках в звичайних магазинах. Хороший шоколад і цукерки і фірм «Karūna», «Pergalе».
Вироби зі шкіри
Наприклад, шкіра, яка ніколи не виходить з моди. Портмоне для чоловіків, гаманці з безліччю відділень для жінок - це дійсно розкішні подарунки на будь-які свята. Знайти їх тут можна на кожному кроці. Вони просто рясніють різними варіантами і сотнями модифікацій з самими дивовижними кольорами.
Все це різноманіття продають чимало фірм, все ж найяскравішими вважаються предмети ручної роботи. Мова йде про щоденниках з шкіряними палітурками, оригінальних брелках і обкладинках на документи. Для домашнього інтер'єру на ринках є навіть настінні годинники в шкіряному корпусі. Є сенс купити їх саме в Литві, так як прослужать дійсно довго.
Вироби з вовни
Візитною карткою Литви можна назвати компанію Wool House. Вона більше 80-ти років займається виробництвом і продажем одягу з натуральної вовни і мохеру. Крім фабричних речей, в холодну пору можна купити практичні рукотворні вироби з вовни і трикотажу. Це всілякі в'язані шалі, шапочки, рукавички і шарфи ручної роботи з мотивами стали традицією. Примітно те, що всі вироби, будь то іграшки з в'язаного трикотажу, шкарпетки або верхній одяг, створені виключно в єдиному екземплярі і не повторюють один одного.
1 2 3