КП. Атп. 01. 12. 00. 00. Пз сторінка 2

1 2 3

Ім'я файлу: poyasnuvalna-zapyska3.docx
Розширення: docx
Розмір: 222кб.
Дата: 19.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
kursova-mpza-_2_.pdf

А2		ХТ1 ХТ2	КП.АТП.01.12.00.00.Е4	Схема з’єднань Клемна колодка ТВ3512 Клемна колодка ТВ3512	1 1 1
А3		ХТ1 ХТ2 КВВГ С.т. М.р.	КП.АТП.01.12.00.00Е5	Схема імпульсних трас Клемна колодка ТВ3512 Клемна колодка ТВ3512 КВВГ4х1 С.т. Ø18 М.р. Ø15	1 1 1 100 250 80
А4			КП.АТП.01.12.00.00.ПЗ	Пояснювальна записка	1/
А4			КП.АТП.01.12.00.00.ПЗ	Відомість покупних виробів	1

3. ВИДИ ПАРАМЕТРІВ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ КОНТРОЛЮ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ДІЛЯНКИ ВИРОБНИЦТВА

3.1 Вибір обслуговування точок контролю та регулювання, первинних вибірних пристроїв, вторинних приладів та засобів автоматизації

Основним параметром, що регулюють, в барабані є температура сушіння. Перед системою автоматизації процесу сушіння стоїть завдання підтримування на заданих значеннях і ряду інших параметрів, що регулюють:

- розрідження в топці сушильного барабана;

- вологість матеріалу, що висушують;

- якість згорання палива. Підтримання вище перелічених параметрів на заданих значеннях здійснюється зміною наступних параметрів, що регулюють:

- регулювання температури в сушильному барабані здійснюється шляхом зміни подачі газу на пальники.

- розрідження в топці регулюється зміною кількості відхідних димових газів.

- вологість матеріалу, що висушується, регулюється зміною кількості повітря, що подається на сушарку.

- якість згорання палива регулюється зміною кількості повітря, що подається на горіння.

Якісному регулюванню процесу перешкоджають наявність збуджуючих впливів: Збуджуючі вимірювальні величини:

- параметри газу (тиск, температура, вологість);

- параметри повітря (тиск, температура, вологість);

- вологість і температура сировини.

Збуджуючі незмінні параметри:

- склад газу;

- склад сировини.

Найбільш впливовими збудженнями є вологість і температура сировини, що поступає на сушку. Ці параметри не являються регульованими. Але їх можна виміряти і враховувати при регулюванні.

3.2 Опис прийнятої схеми контролю та реголювання локальних

систем

1. Контур регулювання темпаратури в топці

В схемі автоматизації (Схема № КП.АТП.01.12.00.00.А2) на вході у топку 1встановлено контур регулювання подачі газу. Контур отримує сигнал від первинного вимірювача (поз. 1а). Нормуючий перетворювач(поз. 1б) перетворює сигнал в електричний. Сигнал приходить в мікропроцесорний регулятор (поз. 1в), обробляє його і надсилає на пусковий механізм, який регулює подачу природного газу.Температура показується і регіструється на пульті керування (поз. 1в).

2.Контур регулювання подаччі воздуху в топку

В схемі автоматизації (Схема № КП.АТП.01.12.00.00.А2) на вході у топку 1 встановлено контур регулювання подачі повітря. Контур отримує сигнал від первинного вимірювача (поз. 1а). Нормуючий перетворювач(поз. 1б) перетворює сигнал в електричний. Сигнал приходить в мікропроцесорний регулятор (поз. 1в), обробляє його і надсилає на пусковий механізм, який регулює подачу повітря в топці.Тиск в середині топки показується і регіструється на пульті керування (поз. 1в).

3.Контур регістрації сухої серовини

В схемі автоматизації (Схема № КП.АТП.01.12.00.00.А2) на виході, після сушильного барабану встановлено тензо-вимірювач(поз.1а),(сенсор ваги).Контрур отримує сигнал від первинного вимірювача (поз. 1а). Нормуючий перетворювач (поз. 1б) перетворює сигнал в електричний. Сигнал приходить в мікропроцесорний регулятор (поз. 1в),вага сухого матеріалу показується і регіструється на пульті керування (поз. 1в).

4.Контур сегналізації напруги в моторі

В схемі автоматизації (Схема № КП.АТП.01.12.00.00.А2) встановлено вимірювач напруги(поз.1а). Контрур отримує сигнал від первинного вимірювача (поз. 1а). Нормуючий перетворювач(поз. 1б) перетворює сигнал в електричний. Сигнал приходить в мікропроцесорний регулятор (поз. 1в), обробляє його і при вииявленні, що напруга в моторі відсутьня,надсилає сигнал на виконачий механізм, який вмикає сигналізацію(сирена, сигналізуючі лампи т.д.).Якщо напруга присутня в моторі, то мікропроцесорний регулятор полчає і обробляє сигнали надалі зможливою регістрацією.

3.3 Вибір регулятора

Знаючи динамічні характеристики об’єкту, виконую вибір регулятора.

Параметри об’єкту:

Передаточний коефіціентk0= 1,34;

Постійна часу об’єкта Т0 =540 с;

Час запізнення т = 48 с;

Cистема регулювання повинна забезпечувати перехідний процес з 20%-вим перерегулюванням, а параметри якості перехідного процесу не повинні перевищувати допусстимі значення:

Динамічна похибка регулювання у1доп = 0,12;

Статична похибка регулювання уст.доп. = 0,04;

Час регулювання tр.доп. = 1620 с.

Регулююча воздія, відповідає максимальній зміні збурення хв = 0,24

1 Визначаю максимальне відхилення регулюючої величини у0 =k0x0 = 1,34 * 0,24 = 0,32

2 Визначаю відношення часу запізнення т до постійної часу Т0 :

т/т0 = 48/540 = 0,09

3 По графіку визначаю динамічний коефіціент регулювання Rд , який характеризує степінь воздії регулятора на об’єкт.

Для І – регулятора – 0,58

П – регулятора – 0,36

ПІ – регулятора – 0,22

ПІД – регулятора – 0,18

4 Визначаю максимальне допустиме відхилення регулюючої величини по формул

І у1 = Rду0

Для І – регулятора - у1 = 0,58 * 0,32 = 0,186

П – регулятора – у1 = 0,36 * 0,375 = 0,115

ПІ- регулятора – у1 = 0,22 * 0,375 = 0,07

ПІД – регулятора – у1 = 0,18 * 0,375 = 0,06

У зв'язку з тим , що допустиме значення відхилення Утам не повинне перевищувати 0,12 , а в I - регулятора у + = 0,186 то він не може бути використаний.

5. Оскільки у П - регулятора у приблизно відповідає допустимому значенню , проводжу перевірку по статичній похибці . По графіку визначаю статичну допустиму похибку у* cm = 0,2 ;

modi yсm = ycm * yo = 0,2-0,32 = 0,064

усм = 0,064 перевищує усm.дon. = 0,04 тому і П - регулятор не забезпечить заданої якості регулювання .

6. Із графіку визначаю час регулювання : Для Пl - регулятора tр = 12 т = 12*48 = 576c ПД - регулятора tp = 8 т = 8*48 = 384c

Таким чином для системи з П - регулятором та з ПIД - регулятором час регулювання менше tр.доп. = 1620 с . Отже Пl i ПІД регулятори забезпечать заданi параметри якостi регулювання . 7. Отже визначаю оптимальне значення параметрiв настройки для П - регулятора : kр = 0,7 Т0/k0г = 0,7 * 540/1,34 *48 = 5,88 ТІ = г + 0,3 Т0 = 48 + 0,3 * 540 = 210

3.5 Виконання імпульсних трас

Креслення схем зовнішніх проводок – це проектна документація на якій при допомозі умовних графічних позначень показні електричні і трубні зв’язки між приладами і засобами автоматизації, встановленими на технологічному устаткуванні, поза щитами і на щитах, а також підключення проводок до приладів і щитів.

Схемі привласнюють найменування: “Схема з’єднань зовнішніх проводок”.

Схеми з’єднань і підключень зовнішніх проводок – це комбіновані схеми на яких показані електричні і трубні проводки. Цими кресленнями визначають межі проектування між частинами проекту.

Схема зовнішніх проводок є одним з основних монтажних креслень де реалізовані принципові рішення, прийняті в наступних матеріалах, згідно з яких ведеться її розробка:

1. функціональних схемах;

2. принципових схемах автоматизації;

3. схемах з’єднань;

Розробка схем зовнішніх проводок проводиться паралельно з розробкою монтажних креслень, оскільки цими кресленнями повинні бути враховані особливості прокладки проводок.

Обов’язковим попереднім етапом роботи щодо виконання схем з’єднань і підключення повинні бути: перевірка наявності на технологічних креслень всіх закладних і відбірних пристроїв, необхідних для установки первинних вимірювальних перетворювачів на трубопроводах і устаткуванні, розміщення на кресленнях(планах, розрізах) і узгодження з генеральним проектувальником місць установки індивідуальних приладів за межами щита і групових стійок приладів, місцевих щитів і пультів, а також розташованих в щитових приміщеннях.

На кресленнях зовнішніх проводок повинні бути відображенні:

а) монтажні символи первинних приладів, датчиків, відбірних і виконавчих пристроїв;

б) умовні позначення щитів, пультів і пунктів контролю, щитів живлення електроенергією;

с) монтажні символи засобів автоматизації що встановлюються за межами щита, клапанів, електроприводів, котрі мають зовнішні з’єднувальні лінії;

d) з’єднувальні, розділювальні, протяжні та інші коробки;

е) лінії прокладеної за межами щитів, електричних та трубних проводок;

f) лінії захисного заземлення;

g) лінії живлення;

3.5 Заходи техніки безпеки і охорони праці при експлуатації засобів автоматизації.
У кожному виробничому підрозділі організації є нормативно-технічна документація, що встановлює порядок і умови безпечного ведення виробничого процесу. Перелік зазначеної технічної документації для кожного робочого місця затверджується технічним керівництвом організації.

Працівники організацій сушильних виробництв забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям та індивідуальними засобами захисту, передбаченими діючими нормами.

В дипломному проекті розробляється автоматизація процесу сушіння тирси в барабанній сушарці. Основою інтенсифікації виробництва є посилення вимог не тільки до якості тирси , а і підвищення рівня безпеки в сушінні її, як найважливішого етапу технологічного процесу в виробництві. Проектом розроблені заходи, що гарантують безпеку обслуговуючого персоналу в процесі експлуатації барабанної сушарки, її ремонту, приладів та засобів автоматизації, щитових пристроїв системи у відповідності з Державними актами, що забезпечують виконання Закону України “ Про охорону праці ”.

Площа операторської 48м 2 , висота 3м, у операторській працюють 2 оператори. На одного працюючого приходиться 24м 2 площі та 72м 3 повітря.

Шкідливі і небезпечні виробничі фактори при сушінні тирси:

- наявністю апаратів і трубопроводів, працюючих під тиском,

- наявністю частин механізмів, що рухаються і обертаються,

- наявністю високої температури(до 600˚С),

- застосуванням електричної енергії напругою 220, 380. В

- розміщенням устаткування на висоті.

- зберіганням на складах великої кількості тирси, що здатна до загоряння при сильному нагріванні, попаданні вогню.

- горінням тирси, яке може відбуватися без доступу повітря, за рахунок кисню, що міститься в самій тирсі,

- наявністю стрічкових конвеєрів для тирси і вузлів пересипки при транспортуванні, можливості запилення приміщень дрібнодисперсним пилом тирси,

- небезпекою потрапляння під автомобільний і залізничний транспорт,

- рівнем шуму вище за норму.

В обладнанні та системах транспорту компонентів що подаються до сушарки передбачаються заходи, що не виключають створення вибухонебезпечних концентрацій пилу деревини з повітрям.

Витратні бункери для сипучих матеріалів оснащуються:

а) сигналізаторами граничного верхнього рівня при механізованої подачі сипучих матеріалів;

б) руйнувачами склепінь або іншими пристроями, що виключають зависання сипучого матеріалу;

в) аспіраційними витяжними пристроями, або укриттями в зоні завантаження; г) пристроями що виключають накопичення зарядів статичної електрики в матеріалі (заземлення); д)пристроями які виключають можливість попадання рук в зону обертання черв'яків і рухомих частин. Дозування матеріалів до змішувача проводиться автоматично або напівавтоматично. Ємкості для сипучих компонентів оснащуються сигналізаторами гранично допустимого верхнього рівня. Прийом сипучих компонентів в ємності та подання їх до барабану здійснюється по трубопроводах.Перед пуском в роботу барабана перевіряється справність і щільність закриття нижнього і верхнього затворів, працездатність вимикача для аварійної зупинки барабана, приладу контролю і запису за часом температури сушіння,сигналізації до машиніста. Верхній затвор барабана має запобіжний пристрій, що забезпечує фіксацію затвора у відкритому положенні при ремонті і чищенні змішувача.При підвищенні температури в барабані вище допустимої, передбаченої технічним регламентом - сушіння припиняється. Для гасіння можливого займання тирси в барабані ємністю понад 100 л передбачається локальна система пожежогасіння. Вивантаження тирси з барабана на вальці або бункер чи відбірковий конвеєр, механізовані. При очищенні нижнього затвору, барабан зупиняється. Подача мокрого матеріалу у барабан з використанням переносних посудин (відер тощо) не допускається. Управління автоматичним процесом сушіння тирси в барабанній сушарці централізоване і здійснюється з ізольованого приміщення. При обслуговуванні системи автоматизації, оператор установки знаходиться в операторській

.

Фактичні метеорологічні умови в операторській приведені нижче.

Роботи середньої важкості: Температура повітря, °СХолодний період року – 18-20 °С. Теплий період року – 21-23 °С.Фактичні метеорологічні умови – 18-20 °С.

Відносна вологість повітря,%Холодний період року – 60-40%

Теплий період року – 60-40% Фактичні метеорологічні умови – 40-60%

Швидкість руху повітря, м/с Холодний період року – 0,2 м/с

Теплий період року – 0,3 м/с.

Фактичні метеорологічні умови – 0,1м/с. Отже видно, що фактичні метеорологічні умови задовольняють допустимим нормам ДСН3.3.6.042-99. Площа операторської 48м 2 , висота 3м, у операторській працюють 2 оператори. На одного працюючого приходиться 24м 2 площі та 72м 3 повітря. На його робочому місці будуть наступні шкідливі та небезпечні виробничі фактори: • Електронебезпека • Пожежна небезпека • Шум • Пил Необхідно проаналізувати можливі небезпечні і шкідливі виробничі фактори і розробити необхідні міри для їхнього усунення.Провівши аналіз можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів необхідно зробити дослідження операторської на електронебезпечність, метеорологічні умови, освітлення, пожежну безпеку, а також зробити дослідження по захисту від шуму. Для освітлення приміщення цеху виробництва гуми застосовується вибухозахисна освітлювальна арматура. Енорм = 300 лк, лампа ЛПП04В2х36, потужністю 200Вт, світловий потік 3250лм, світильник НСП23-200, довжиною 1213,6мм, Еф =350 лк. Рівень освітлення в операторській відповідає ДБН В 2.5.28-2006 «Природне та штучне освітлення. Норми проектування».

Джерелом шуму є барабан. Piвень шуму - L=90-100 дБА

Захист від шуму досягається розробкою шумобезпечної техніки, застосуванням засобів і методів індивідуального і колективного захисту, будівельно-акустичними методами. Засоби колективного захисту діляться стосовно джерела шуму: понижуючі шум у джерелі виникнення (найбільше ефективно); понижуючі шум на шляхах його поширення.По способу реалізації:

Акустичні - грунтуються на акустичному вимірі робочої зони і за принципом дії підбираються засоби звукоізоляції, звукопоглинання, віброізоляція, демпфірування, застосування глушників шуму

. Архітектурно-планувальні: раціональне розміщення робочих місць; раціональний режим праці і відпочинку. Організаційно-технічні. Активна форма захисту - генерація шуму в противофазі до джерела - тут як метод, не використовуються. Основними засобами індивідуально захисту тут є: навушники, вушні вкладки, шлемофони, каски. Рівень шуму на робочих місцях цеху виробництва шин не перевищує допустимих значень, відповідно до ДСН3.3.6.037-99

Заходи захисту від електронебезпеки

Організація електропостачання здійснюється через дві незалежні лінії по 20кВ, на території розміщено дві підстанції. Перша має два трансформатори по 400кВА(20/0,4кВ). Вона живить адміністративну будівлю і все допоміжне виробництво. Друга підстанція має два трансформатори по 6000кВА(20/6,0кВ). Від неї живиться все виробництво. Приміщення операторської відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою по ступеню враження електричним струмом, так як на струмопровідний і можливо одночасний дотик людини до металевих конструкцій будинку, що має з’єднання з землею і металевим корпусом електроустаткування і приладів.У операторській встановлені прилади, що працюють під напругою 220 В, частотою 50 Гц. Мережа з ізольованою нейтралью.Використовується ізоляція 2х видів (робоча та додаткова). Робоча ізоляція - електрична ізоляція струмоведучих частин електроустановки, що забезпечує її нормальну роботу і захист від поразки електричним струмом; Додаткова ізоляція - електрична ізоляція, передбачена додатково до робочої ізоляції для захисту від ураження електричним струмом в разі ушкодження робочої ізоляції; опір ізоляції має бути не менше 0.5 МОм.

4. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

4.1 Розрахунок звужуючого пристрою.

Для дотримання технологічного процесу сушиння вологого матеріалу необхідно по трубопроводам подавати гарачий воздух в сушильний барабан, для цього проводжу розрахунок звужоючого пристрою використовоючи наступні дані трубопроводу:

Вимірююче середовище “повітря”
Найбільші вимірювальний розхід тепла 1400
Мінімальний вимірювальний розхід тепла 8
Надлижкова температура перед звужуючим пристроєм(з/п) 1000
Температура перед звужуючим пристроєм °С 800
Внутрішній діаметер проводу перед Звужуючим пристроєм при t=900°C Øмм 100
Матеріал трубопроводу листова сталь 0,7г
Абсолютна шороховатість трубопроводу 0,0021
Витрата тепла ___

Розрахунок:

2. Виначаємо відсутні дані для розрахунку.

2.1 Визначаємо допустиму втрату тепла Рnd при розході Qnp:

Pnd=p(Qnp/Qmax )² = 1000(8/1400)² = 0,032

Де р- витрати тепла на звужуючому пристрої;

Qnp– мінімальний вимірювальний розхід тепла

Qmax– найбільший вимірювальний розхід тепла

2.2 Визначаємо допоміжну величину С:

С = Qnp√р/0,001252*D²= 8√998,68/0,001252*100² =221,2/6,1 = 20,1

Де р- густина води;

D- діаметр трубопроводу.

2.3 По знайденому значенні С і знайденій величині Pnd, за допомогою номограми визначаємо крайній номінальний перепад теплоти ∆Рн, а також m.

∆Рн = 735ксг/см²

m = 0,35

2.4 Перевіряємо умову Re>Remin, і якщо вона виконується, то продовжуєм розрахунок.

Re= 0,0361 * Qn * p/D* µ = 0,72*998,68/100*0,000102 = 69613

Перевірки умови:

Re> 2 * 10³

2.5 Визначаємо найбідьший перепад тиску на звужуючому пристрої ∆Р:

∆Р = 0,9263 * ∆Рн = 0,9263*735 = 680,8

2.6 Визначаємо допоміжну величину:

та = С/√∆Рн = 20,1/√735 = 0,74

2.7 Коефіціент витрати:

а = 1/√1- m =1/0,81 = 1,23

2.8 Значення відносної площі звужуючого пристрою:

m = ma\a = 0,74/1,23 = 0,6

2.9 Знаходимо значення діаметра звужуючого пристрою:

d20 = D/k * √m = 100*√0,6 = 100*0,77 = 77

2.10 Визначаємо товщину діафрагми:

L = 100 * 0,05 = 5 мм

4.2 Розрахунок по вибору керівника

Визначити опір лінії підключення термометру гр. 21. Провід мідний S = 1мм²,

L = 300м підібрати до неї додатковий опір з манганіку. Опір лінії дорівнює 15 Ом.

p = 0.0172Ом*мм²/м

R = p*L\S = 0.0172*300\1 = 5,16 Ом

Rдод. = Rлін. – R = 9.84

Потрібно підібрати додатковий опір з манганіку рівний 9.84 Ом

4.3 Складання специфікації

Специфікація - інженерний термін , що визначае набір вимог і параметрів , які задовольняють певну сутність . Згідно визначення , наведеному в Єдиній системі конструкторської документації ( ЄСКД ) , специфiкацiя - основний конструкторськи документ , що визначає склад складальноï одиниці комплексу , комплекту В специфікації міститься демальний перелік вузлів та деталей якого - небудь виробу , конструкції , пристосування і т.п. , що входять в склад складального чи робочого креслення .

Специфiкацiю складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю , комплекс / комплект на формах , що зображено на рис.2 . У специфiкацiю вносять складові частини , що входять в специфіковуваний виріб , а також конструкторські документи , що стосуються цього виробу і його не специфiковуваних складових частин .

Специфікація в загальному випадку складається з роздiлiв , які розташовують у такій послідовності :

Документація;
Комплекси :
Складальні одиниці ;
Деталі ;
Стандартні вироби ;
Iншi вироби :
Mamepianu ;
Комплекти .

Графи специфiкацiї заповнюють наступним чином :

Формат

В графі " Формат " вказують формами документів , позначення яких записують в графі Позначення " Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів , то графі " Формам " проставляють " зірочку " з дужкою , а в графі " Примітка перераховують всі формати в порядку їх збiльшення . Для документів , записаних роздiлi " Стандартні вироби " , " Іншi вироби " і " Матерiали " , графу " Формам " не заповнюють . Для деталей , на які не випущенi креслення , у графі " Формат " вказують

БЧ

Для документів , виданих друкарським , лiтографським і подібними способами на форматах , передбачених вiдповiдними державними стандартами для типографських видань з графі " Формат " ставлять прочерк . Зона В графі " Зона " вказують позначення зони , в якій знаходиться номер позицi записуванот складовой частини ( при розбиттi поля креслення на зони за ГОСТ 2.104 ) Якщо є повторювані номери позицій , то в специфікації в граф ! " Зона " проставляють зірочку " з дужкою , а в графі " Примітка " вказують всi зони . Позиція В арефі " Поз. " вказують порядковi номери складових частин , які безпосередньо входить в специфіковуваний виріб , в послідовності запису їх в специфiкацiї . Для розділів " Документаце " , " Комплекти " графу " Поз . " не заповнюють . Позначення В графі " Позначення вказують : - в розділі " Документация позначення записуваних документів ; - в розділі " Комплекси " , " Складальнi одиницi " , " Деталi " , " Комплекти " - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці роздiли вироби . Для деталей , на якi не випущенi креслення , - присвоене ïм позначення . - в розділах " Стандартнi вироби " , " Іншi вироби " і " Матерiали " графу " Позначення не заповнюють . Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація , в графі " Позначення " вказують позначення випущеного основного конструкторського документа . Найменування В графі " Найменування " указують : - в розділі " Документацiя " для документів , що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб - тiльки найменування документів , наприклад : " Складальне креслення " , " Габаритне

креслення " , " Технічні умови " . Для документів на не специфіковуванi складові частини - найменування виробу та найменування документа ; - в розділах специфiкацiї " Комплекси " , " Складальнi одиниці " , " Деталi " " Комплекти " - найменування виробiв вiдповiдно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів . Для деталей , на які не випущені креслення , вказують найменування , матеріал та iншi данi , необхiднi для виготовлення. в розділі " Стандартні вироби " - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби : в роздiлi Іншi вироби " - найменування та умовнi позначення виробiв вiдповiдно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів . Якщо вирiб застосовано по документу , що містить посилання на інший ( загальний документ ( наприклад на загальнi технічні умови ) , то в графі " Найменування записують тільки позначення першого документа

( загальний документ не вказують ) ;

-в розділі " Матерiали " - позначення матеріалів , встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали . Для запису ряду виробів і матеріалів , що вiдрiзняються розмірами та iншими даними та застосованих за одним і тим же документом ( 1 записуваних в специфiкацiю за позначенням цього ж документа ) , допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування ( заголовка ) . Під загальним найменуванням записують для кожного зазначених виробів і матеріалів тiльки їх параметри / розміри .

Кількість В графі " Кiп , " вказують : - для складових частин виробу , записуваних в специфiкацiю , кiлькiсть їх на один специфіковуваний вирiб ; в - -роздiлi " Mameрiали " - загальну кількість матерiалiв на один специфiковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру . Допускається одиниці виміру записувати в графі " Примітка " в безпосередній близькостi вiд графи " Kon . " в розділі " Документація " графу не заповнюють ; Примітка В графі " Примітка " вказують додатковi вiдомостi для планування та організації виробництва , а також iншi відомості , пов'язані з записаним в специфікацію виробів , матеріалів і документів , наприклад , для деталей , на які не випущенi креслення , - масу . Для документів , випущених на двох і більше аркушах різних форматів , вказують позначення форматів , перед перерахуванням яких проставляють знак " зірочки " , наприклад , ( * ) A4 , A3

Формат

Зона

Позиція

Позначення

Найменування

Кіл.

Примітка

ГОСТ 2. 104-68

Зн

Арк

№ документа

Під.

Дата

Розроб

Літ.

Ар.

А.

Перед

Н. контр

Затверд

4.3 Відомість покупних виробів

№ п/п	№ позиції по схемах	Назва і технологічні характиристики (приладу,кабелю)	Куди входить	Завод виготовлювач	Одиниці вимірювання	Кількість	Ціна	Сума	ГОСТ.ТУ	Примітка
1.	1б,2б, 3б, 4б	МІК-21	КП.АТП.01.12.00.00.А2	Мікрол		4	7 820	31 280	ПРМК.421457.102 РЭ
2.	КМ-1, КМ-2, КМ-3, КМ-4	ПБР-21	КП.АТП.01.12.00.00.А2	Мікрол		4	3 950	14 600	ПРМК.421235.001РЭ
3.	1а	ТСП-ТП7	КП.АТП.01.12.00.00.А2	Мікрол		1	1 800	1 800	ПРМК.421235.001 РЭ
4.	2а	ИВМ-16H	КП.АТП.01.12.00.00.А2	Мікрол		1	11 090	11 090	ПРМК.421235.001 РЭ

1 2 3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас