Ім'я файлу: курсова_Корекційно-логопедична робота з розвиту фонетико-фонемат
Розширення: docx
Розмір: 284кб.
Дата: 25.09.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 284кб.
Дата: 25.09.2020
скачати
Розділ 2
Емпіричне дослідження особливостей розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку зі стертою формою дизартрії
2.1. Опис процедури дослідження фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку зі стертою формою дизартрії
Аналіз літературних даних з проблеми вивчення фонетико-фонематичної сторони мовлення у дошкільників зі стертою дизартрією показав, що недоліки вимови є показником незавершеності процесу фонемоутворення. При цьому діти не тільки дефектно вимовляють звуки, але й не дуже їх розрізняють, не вловлюють акустичної та артикуляційною різниці між опозиційними звуками. Це призводить до того, що діти недостатньо чітко опановують звуковим складом слова при навчанні грамоті.
Накопичення нечітких уявлень про звуковому у складі слова затримує формування фонематичного сприйняття, в основі якого лежать операції звукового аналізу та синтезу і більш складних операцій узагальнення і уявлень.
У зв'язку з цим проведено дослідження фонетико-фонематичної сторони мовлення у дошкільників зі стертою дизартрією. В експериментах брали участь 10 дітей - вихованці (ясел-садку) комбінованого типу №244 «Біла Лілея» з дітьми старшого дошкільного віку зі стертою формою дизартрії. Аналіз протоколів ПМПК і мовних карт показав, що діти мають логопедичний висновок: стерта дизартрія.
В анамнезі відзначалися: часті соматичні захворювання (Олексій А., Анастасія С., Єгор Б.); патологія вагітності у матерів чотирьох дітей (Артем С., Валерія П., Микита О., Юля М.). У деяких дітей (Таня К., Саша Р.) за даними медичної карти і бесіди з батьками були відсутні будь-які виражені відхилення в ранньому нервово-психічному розвитку. Патологія пологів відзначалася в анамнезі у 2 дітей (застосування щипців, передчасні пологи) (Оля Л., Артем С.). П'ять випробовуваних спостерігалися такими фахівцями як ортопед, дерматолог, лор та ін. (Олексій А., Артем С, Валерія П., Микита О., Юля М.).
Із зібраного анамнезу можна зробити висновок про те, що діти зі стертою дизартрією значно відстають у своєму мовному, психічному, руховому розвитку від своїх однолітків, що нормально розвиваються.
Дослідження проводилися в першій половині дня в спокійній, доброзичливій обстановці, що дозволило досягти мету експерименту. Був знайдений контакт з кожним з досліджуваних дошкільнят, здійснений індивідуальний і диференційований підхід до кожної дитини. Діти здатні встановлювати контакт, як з дорослими, так і з однолітками. Реакція на схвалення - адекватна.
Обстеження проходило індивідуально з кожною дитиною. Для оцінки успішності виконання завдань використовували бальну систему завдань. Охарактеризуємо докладно кожну з представлених методик.
Методика 1. Обстеження звуковимови.
Мета: обстежити звуковимову і виявити наявні у дитини дефекти.
Обладнання: предметні картинки, які включають слова з перевіряється звуком.
Опис: обстеження звуків мови у дітей починається з ретельної перевірки ізольованого вимови. Потім досліджують звуки в складах, словах і пропозиціях. Перевіряються наступні групи звуків:
голосні: [а], [о], [у], [е], [і], [и];
свистячі, шиплячі: [з], [с,], [з], [з,], [ц], [ш], [ч], [ш];
сонорні: [р], [р,], [л], [л,], [м], [м,], [н], [н,].
Звуки, склади і речення пропонується вимовити по наслідуванню, а слова - за предметними картинками.
Оцінка результатів: при обстеженні необхідно відзначити характер вимови ізольованих звуків, вказавши характер порушення: відсутність, заміна, змішання або спотворення звуків. На підставі цього робиться висновок про рівень сформованості звуковимови. Результати обстеження за запропонованим завданням оцінюються в балах таким чином:
3 бали - дитина всі звуки вимовляє правильно;
2 бали - у дитини порушено вимова однієї - двох груп звуків;
1 бал - дитина дефектно вимовляє звуки трьох - чотирьох груп.
Висновки про рівень сформованості:
3 бали - високий;
2 бали - середній;
1 бал -- низький. [24]
Методика 2. Обстеження фонетичного сприйняття.
Завдання: «Слухай і називай».
Мета: виявити рівень розвитку вміння дітей впізнавати і називати слова, близькі за звуковим складом.
Устаткування: десять предметних картинок: дах - щур, вежа - байка, ведмедик - миска, кашка - каска, вуса - вуха.
Проведення дослідження: дитині пропонують розглянути картинки. При цьому уточняється, чи всі предмети, зображені на картинках, знайомі дитині. Потім логопед називає ці предмети по парам, а дитині необхідно показати їх на зображенні і назвати.
Обробка і оцінка результатів: враховується кількість правильних відповідей.
3 бали - дитина показала і назвала всі картинки правильно;
2 бали - дитина допустила одну-дві помилки;
1 бал - дитина допустилі більше двох помилок.
Висновки про рівень сформованості:
3 бали - високий;
2 бали - середній;
1 бал - низький. [30]
Методика 3. Обстеження звукового аналізу та синтезу слів.
Завдання 1. Виділення звуку на тлі слова.
Мета: вивчити рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, а саме виявити здатність дитини дізнаватися звук на тлі слова.
Обладнання: слова для впізнавання наявності в них заданого звуку.
Опис: дитині пропонується відповісти на питання: «Чи є звук [р] в слові Р-Р-РОЗА? У слові ШУБА? У слові ЛУНА? У слові ШАР-Р-Р? Цікавий звук при цьому вимовляється кілька перебільшено. Точно також перевіряється і наявність в словах будь-якого іншого звуку.
Оцінка результатів: враховується кількість правильних відповідей. Якщо дитина допускає помилки при виконанні цього завдання, це свідчить про недостатню сформованість здатності дізнаватися звук на тлі слова. Результати діагностики за даним завданням оцінюються в балах таким чином:
3 бали - дитина правильно визначає наявність або відсутність звуку [р] в зазначених словах або допускає одну помилку;
2 бали - дитина дає дві правильні відповіді;
1 бал - дитина дає одну правильну відповідь або не дає жодної правильної відповіді.
Висновки про рівень сформованості:
3 бали - високий;
2 бали -- середній;
1 бал - низький.
Завдання 2. Визначення місця звуку в слові.
Мета: вивчити рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу - перевірити чи вміє дитина визначати місце звуку в слові за принципом: на початку, в середині або в кінці слова знаходиться даний звук.
Обладнання: слова, вимовлені експериментатором.
Опис: дитині пропонується відповісти на наступні питання:
де ти чуєш звук [з] в слові С-С-СУМКА: на початку, в середині або в кінці слова?
де ти чуєш звук [з] в слові ЛІС-С-С?
де ти чуєш звук [з] в слові ВЕС-С-СНА?
Перш ніж ставити дитині ці питання слід переконатися в тому, що вона добре розуміє значення слів «початок» і «кінець».
Оцінка результатів: оцінюється правильність відповідей дитини і робиться висновок про сформованість у нього вміння визначати місце звуку в слові:
3 бали - дитина правильно визначає місце звука [з] в зазначених словах;
2 бали - дитина дає дві правильні відповіді;
1 бал - при визначенні місця звуку [з] в зазначених словах дитина дає одну правильну відповідь або не дає жодної правильної відповіді.
Висновки про рівень сформованості:
3 бали - високий;
2 бали - середній;
1 бал - низький.
Завдання 3. Виділення звуку з початку і кінця слова.
Мета: вивчити рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, а саме виявити вміння дитини виділяти звук з початку і кінця слова.
Обладнання: слова, вимовлені експериментатором.
Опис: дитині пропонується відповісти на такі питання:
- який перший звук в слові І-І-ІВА? (Цей ударний голосний звук вимовляється кілька триваліше). А в слові А-А-АЙСТРА?
- який останній звук в слові МАК? А в слові НОС-С-С?
Оцінка результатів: оцінюється правильність відповідей дитини і робиться висновок про сформованість у нього вміння виділяти звук з початку слова:
3 бали - дитина правильно визначає перший і останній звук у всіх зазначених словах або допускає одну помилку;
2 бали - дитина дає дві правильні відповіді;
1 бал - при визначенні позиції звуку в зазначених словах дитина дає одну правильну відповідь або не дає жодного вірної відповіді.
Висновки про рівень сформованості:
3 бали - високий;
2 бали - середній;
1 бал - низький.
Завдання 4. Розпізнавання слів по окремим звукам.
Мета: перевірити стан фонематичного синтезу - оцінити вміння дитини дізнаватися слова по окремо пред'явленим звуків, тобто синтезувати їх з цих звуків.
Устаткування: звуки, дані в правильній послідовності, а потім в порушеною.
Опис: експериментатор пропонує дитині скласти слова зі звуків, даних:
в правильній послідовності: [з], [а], [д]; [хата]; [Р], [у], [к], [а]; [П], [о], [ч], [к], [а]; [З], [л], [о], [н].
в порушеною послідовності: [м], [о], [з]; [О], [л], [б]; [У], [ш], [а], [б]; [А], [м], [р], [к], [а].
Оцінка результатів: зазначається кількість правильних відповідей дитини, на основі чого робиться висновок про рівень сформованості фонематичного синтезу. Результати діагностики за даним завданням оцінюються в балах таким чином:
3 бали - дитина правильно дізнається по окремо пред'являються звуків шість - дев'ять слів;
2 бали - дитина дає від трьох до п'яти правильних відповідей при виконанні завдання;
1 бал - дитина дізнається по окремо пред'являються звуків одне - два слова або не дає жодного вірної відповіді.
Висновки про рівень сформованості:
3 бали - високий;
2 бали - середній;
1 бал - низький. [38]
Таким чином, аналіз літературних даних з проблеми вивчення фонетико-фонематичної сторони мовлення у дошкільників зі стертою дизартрією показав, що недоліки вимови є показником незавершеності процесу фонемоутворення. У зв'язку з цим проведено дослідження фонетико-фонематичної сторони мовлення у дошкільників зі стертою дизартрією. В експериментах брали участь 10 дітей - вихованці (ясел-садку) комбінованого типу №244 «Біла Лілея» з дітьми старшого дошкільного віку зі стертою формою дизартрії. Для цього нами були використані наступні методи діагностики: «Обстеження звуковимови», «Обстеження фонетичного сприйняття» і «Обстеження звукового аналізу та синтезу слів».
2.2. Аналіз результатів дослідження фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку зі стертою формою дизартрії та визначення напрямків логопедичної корекції
Аналіз результатів дослідження фонетико-фонематичної сторони мовлення дітей дошкільного віку зі стертою дизартрією за методикою «Обстеження звуковимови».
Обстеження звуків мови у дітей починається з ретельної перевірки ізольованої вимови. Потім досліджують звуки в складах, словах і реченнях. Перевіряються наступні групи звуків: голосні, свистячі, шиплячі, сонорні. Звуки, склади і речення пропонується вимовити по наслідуванню, а слова - за предметними картинками.
Провівши якісний і кількісний аналіз результатів, отриманих за допомогою підібраної нами методики, і систематизувавши їх, отримали дані, які доцільніше, на наш погляд, відобразити в наступній таблиці 2.1.:
Таблиця 2.1.
| Ім'я, прізвище дитини | 1 бал | 2 бали | 3 бали | Загальний рівень сформованості звуковимови |
| 1. Олексій А. | + | | | Н |
| 2. Артем С. | | + | | З |
| 3. Анастасія С. | | + | | З |
| 4.Валерія П. | | + | | З |
| 5. Єгор Б. | | + | | З |
| 6. Микита О. | + | | | Н |
| 7. Оля Л. | | + | | З |
| 8. Саша Р. | + | | | Н |
| 9. Таня К. | | + | | З |
| 10. Юля М. | + | | | Н |
В - високий рівень сформованості;
С - середній рівень сформованості;
Н - низький рівень сформованості.
За допомогою завдання нами було обстежено звуковимову дошкільнят зі стертою дизартрією та виявлені наявні у них дефекти звуковимови. На основі отриманих даних можна зробити висновки про те, що дітей з високим рівнем сформованості звуковимови, що характеризується правильною вимовою всіх звуків мови ізольовано, в складах, словах, фразах зв'язного мовлення, виявлено не було.
6 дітей (60% Артем С., Анастасія С., Валерія П., Єгор Б., Оля Л., Таня К.) продемонстрували середній рівень сформованості звуковимови. Для даних дітей характерно порушення вимови однієї - двох груп звуків, з переважанням сонора, а також шиплячих і сонора або свистячих і сонора. Так, Анастасія С. при обстеженні звуків р і р 'піднімала прапорець і на звуки р, р' і на їх замінники л і л '. Так само і у Олі Л. були труднощі при обстеженні тільки тих звуків, які відсутні в її вимові (р - р ', з - ш), інші приголосні і голосні в вимові дівчинки виявилися не порушені.
Дітей з низьким рівнем сформованості звуковимови - 4 чол. (40% Артем А., Микита О., Саша Р., Юля М.). У зазначених дошкільнят було виявлено дефектну вимову трьох - чотирьох груп звуків: свистячих, шиплячих і сонорних.
Ці діти відчували труднощі не тільки при розпізнаванні звуку відсутнього, викривленого або змішуваного в їхній мові. Так, Юля М. пережила серйозні труднощі як при впізнаванні звуків, відсутніх в її вимови - л, щ, ч, так і при розпізнаванні звуків піддаються перекручуванню с, з ', з, з', а так же звуків які в мові вимовляє нормально - ж, ш. Артем А. зазнавав труднощів при впізнавання звуків р і дзвінких б, д, а також при розпізнаванні звуків піддаються в його промові змішання - с, з, ж, ш причому піднімав картку на кожний змішувальний звук при обстеженні будь-якого з даних звуків. Микита О. крім порушених у вимові звуків зазнавав труднощів при впізнавання звуків в, з, ч, щ плутаючи їх зі звуками ф, с, щ, ш. При цьому він не відчував труднощів з впізнавання звуку л який у промові замінює на йот. Саша Р. крім труднощів при впізнавання звуків,
Рис. 2.1. Результати методики «Обстеження звуковимови».
Аналіз результатів дослідження фонематичної сторони мови дітей дошкільного віку зі стертою дизартрією за методикою «Обстеження фонетичного сприйняття», Завдання «Слухай і називай».
Дитині пропонувалося розглянути картинки. Потім логопед називає ці предмети по парам, а дитині необхідно показати їх на зображенні і назвати.
| Ім'я, прізвище дитини | 1 бал | 2 бали | 3 бали | Загальний рівень сформованості рівня розвитку вміння дітей впізнавати і називати слова, близькі за звуковим складом |
| 1. Олексій А. | | + | | С |
| 2. Артем С. | | + | | С |
| 3. Анастасія С. | | | + | В |
| 4.Валерія П. | | | + | В |
| 5. Єгор Б. | | | + | В |
| 6. Микита О. | | + | | С |
| 7. Оля Л. | | + | | З |
| 8. Саша Р. | | + | | З |
| 9. Таня К. | | | + | В |
| 10. Юля М. | | + | | З |
В - високий рівень сформованості;
С - середній рівень сформованості;
Н - низький рівень сформованості
Для виявлення рівня розвитку вміння дітей впізнавати і називати слова, близькі за звуковим складом, використовувалося завдання «Слухай і називай». У 40% випробовуваних (Анастасії С., Валерії П., Тані К., Єгора Б.) відзначається високий рівень розвитку вміння впізнавати і називати слова, близькі за звуковим складом. Такі діти показали і назвали все картинки правильно. Для 60% дітей (Олексія А., Артема С., Микити О., Олі Л .., Саші Р .., Юлі М.) характерний середній рівень розвитку даного вміння, що полягає в наявності однієї або двох помилок в процесі виконання завдання. Низький рівень розвитку вміння впізнавати і називати слова, близькі за звуковим складом, що виражається в наявності двох і більше помилок, не був виявлений.
Рис. 2.2. Результати методики «Обстеження фонетичного сприйняття».
Аналіз результатів дослідження фонематичної сторони мови дітей дошкільного віку зі стертою дизартрією за методикою «Обстеження звукового аналізу та синтезу слів».
Завдання 1. Виділення звуку на тлі слова.
Дитині пропонувалося відповісти на питання: «Чи є звук [р] в слові Р-Р-РОЗА? У слові ШУБА? У слові ЛУНА? У слові ШАР-Р-Р? Цікавий звук при цьому вимовляється кілька перебільшено. Точно також перевірялося і наявність в словах будь-якого іншого звуку.
Рис. 2.3. Результати завдання «Виділення звуку на тлі слова».
Діаграма наочно демонструє, що 30% випробовуваних (Анастасія С., Таня К., Валерія П.) показали високий рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, а саме здатності дізнаватися звук на тлі слова, для якого характерно безпомилкове виконання завдання або виконання завдання з однією помилкою. Середній рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, що передбачає виконання завдання з двома помилками, в ході діагностики продемонстрували 30% дітей (Єгор Б., Артем С., Оля Л.). Для 40% випробовуваних (Олексій А., Микита О., Саша Р. і Юля М.) характерний низький рівень сформованості здатності дізнаватися звук на тлі слова. Дані випробовувані виконали завдання з трьома - чотирма помилками.
Наступне завдання «Визначення місця звуку в слові» було направлено на вивчення рівня сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, а саме перевірку вміння визначати місце звуку в слові за принципом: на початку, в середині або в кінці слова знаходиться даний звук. Отримані за допомогою вказаного завдання дані можна систематизувати і узагальнити в наступній діаграмі:
Рис. 2.4. Результати завдання «Визначення місця звуку в слові».
Діаграма наочно демонструє, що 30% випробовуваних (Анастасія С., Таня К., Валерія П.) показали високий рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, а саме здатності дізнаватися звук на тлі слова, для якого характерно безпомилкове виконання завдання або виконання завдання з однією помилкою. Середній рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, що передбачає виконання завдання з двома помилками, в ході діагностики продемонстрували 30% дітей (Єгор Б., Артем С., Оля Л.). Для 40% випробовуваних (Олексій А., Микита О., Саша Р. і Юля М.) характерний низький рівень сформованості здатності дізнаватися звук на тлі слова. Дані випробовувані виконали завдання з трьома - чотирма помилками.
Наступне завдання було направлено на вивчення рівня сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, а саме перевірку вміння визначати місце звуку в слові за принципом: на початку, в середині або в кінці слова знаходиться даний звук. Отримані за допомогою вказаного завдання дані можна систематизувати і узагальнити в наступній діаграмі:
Рис. 2.5 Результати завдання «Визначення місця звуку в слові».
Представлена діаграма свідчить про те, що 20% випробовуваних (Анастасія С., Оля Л.) продемонстрували високий рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу - вміння визначати місце звуку в слові. Для даних дітей характерно безпомилкове визначення позиції звуку в словах. У 50% випробовуваних (Артем С., Валерія П., Єгор Б., Микита О., Таня К.) відзначається середній рівень сформованості даного фонематичного процесу. Вони допустили при виконанні завдання одну помилку. Діти з низьким рівнем сформованості вміння визначати місце звуку в слові, що передбачає наявність двох - трьох помилок при виконанні завдання, складають 30% від загальної кількості випробовуваних (Олексій А., Саша Р., і Юля М.).
Рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу - вміння виділяти звук з початку і кінця слова допомогло оцінити завдання «Виділення звуку з початку і кінця слова». Отримані нами результати знайшли своє відображення в наступній діаграмі:
Рис. 2.6 Результати завдання «Уміння виділяти звук з початку і кінця слова».
Представлена діаграма демонструє, що в ході виконання завдання 10% випробовуваних (Анастасія С.) показали високий рівень сформованості вміння виділяти звук з початку слова, виконавши завдання вірно або допустивши одну помилку. У 60% дітей (Артем С., Валерія П., Єгор Б., Оля Л., Саша Р., Таня К.) в ході діагностики було виявлено середній рівень сформованості даного фонематичного процесу, що передбачає дві помилки при виконанні завдання. Низький рівень, продемонстрували 30% випробовуваних (Олексій А., Микита О., Юля М.). Такі діти дали одну правильну відповідь або виконали завдання повністю невірно.
Для виявлення рівня сформованості фонематичного синтезу - оцінки вміння впізнавати слова по окремо пред'явленим звуків, тобто синтезувати їх з цих звуків, використовувалося завдання «Розпізнавання слів по окремим звукам». Отримані результати систематизовані в наступній діаграмі:
Рис. 2.7. Результати завдання «Розпізнавання слів по окремим звукам».
На основі отриманих даних можна зробити висновки про те, що високий рівень сформованості фонематичного синтезу, що характеризується правильним впізнавання по окремо пред’являємим звукам шести - дев'яти слів, виявлено не було. 50% випробовуваних (Артем С., Анастасія С., Валерія П., Оля Л., Таня К.) дали від трьох до п'яти правильних відповідей. Це свідчить про повний загальний середній рівень сформованості у них даного фонематичного процесу. Низький рівень сформованості фонематичного синтезу, що полягає в розпізнаванні по окремо пред'явлємим звукам одного - двох слів або у відсутності правильних відповідей, характерний для 50% випробовуваних (Олексій А., Єгор Б., Микита О., Саша Р., Юля М.).
Рис. 2.8 Результати методики «Обстеження звукового аналізу та синтезу слів».
Таким чином, згідно з відбитим в діаграмі даними, 10% випробовуваних (Анастасія С.) продемонстрували високий рівень сформованості розвитку елементарних форм звукового аналізу та синтезу слів, 50% (Артем С., Валерія П., Єгор Б., Оля Л., Таня К.) - середній і решту 40% випробовуваних (Олексій А., Микита О. і Саша Р.) - низький.
Таким чином, в ході експериментального дослідження нами були виявлені порушення фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей дошкільного віку зі стертою дизартрією. За допомогою методики «Обстеження звуковимови» нами були виявлені наявні у них дефекти звуковимови. На основі отриманих даних можна зробити висновки про те, що більшість дітей характерно порушення вимови однієї - двох груп звуків, з переважанням сонора, а також шиплячих і сонора або свистячих і Сонора. У 4 дітей було виявлено дефектну вимову трьох - чотирьох груп звуків: свистячих, шиплячих і сонорних. Ці діти відчували труднощі не тільки при розпізнаванні звуку відсутнього, викривленого або змішуваного в їхній мові.
У методиці «Обстеження фонетичного сприйняття» було використано завдання «Слухай і називай». Для більшої частини дітей характер наявність однієї або двох помилок в процесі виконання завдання.
У методиці «Обстеження звукового аналізу та синтезу слів було використано 4 завдання: «Виділення звуку на тлі слова», «Визначення місця звуку в слові», «Виділення звуку з початку і кінця слова», «Розпізнавання слів по окремим звукам». Середній рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, що передбачає виконання завдання з двома помилками, в ході діагностики продемонстрували 30% дітей. Для 40% випробовуваних характерний низький рівень сформованості здатності дізнаватися звук на тлі слова. Дані випробовувані виконали завдання з трьома - чотирма помилками.
Наступне завдання «Визначення місця звуку в слові» показало, що 30% дітей мають середній рівень сформованості елементарних форм фонематичного аналізу, що передбачає виконання завдання з двома помилками. Для 40% випробовуваних характерний низький рівень сформованості здатності дізнаватися звук на тлі слова. Дані випробовувані виконали завдання з трьома - чотирма помилками.
Завдання «Виділення звуку з початку і кінця слова» показало, що у 60% дітей в ході діагностики було виявлено середній рівень сформованості даного фонематичного процесу, що передбачає дві помилки при виконанні завдання. Низький рівень, продемонстрували 30% піддослідних. Такі діти дали одну правильну відповідь або виконали завдання повністю невірно.
За завданням «Розпізнавання слів по окремим звукам» було виявлено, що у 50% дітей-середній рівень розвитку впізнавання слів по окремим звукам і у 40% випробовуваних - низький рівень.
1 2 3 4 5 6 7 8 9