Ім'я файлу: Зенченко А.О. 1зф 10 група Тур. ресурси 2022.docx
Розширення: docx
Розмір: 3985кб.
Дата: 31.10.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 3985кб.
Дата: 31.10.2022
скачати
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
Контрольна робота з дисципліни:
«Туристичні ресурси України»
ВАРІАНТ 3
Виконала студентка І курсу
10 групи ЦЗФН
Спеціальність 242 “Туризм”
Зенченко А.О.
Одеса – 2022
Зміст
| | Стор. |
| 1. Теоретичні питання | 2 |
| a) Характеристика печер України та оцінка можливості їх використання в туризмі. Визначення й характеристика найдовших печер України, найглибших печер України, найбільш відвідуваних печер України. | 2 |
| b) Характеристика водних ресурсів України. Оцінка рівня забезпеченості України водними ресурсами для потреб туризму. Опис морів України, їх особливості та основні морські курорти. Напрями використання річок України. Характеристика озер України, їх групи, можливості використання у туризмі. Водоспади України. | 4 |
| 2. Творче практичне завдання : Перспективні напрями використання туристичних ресурсів Криму | 9 |
| a) Вступ | 9 |
| b) Характеристика культурно-історичних ресурсів Автономної республіки Крим | 10 |
| i.Історичні аспекти розвитку туристичної дестинації | 10 |
| ii.Оцінка сучасного рівня використання культурно-історичної спадщини Криму. | 19 |
| c) Розробка екскурсійного маршруту до Південного берегу Криму | 22 |
| i. Характеристика споживачів, орієнтовна вартість туру, місце проживання, система харчування, транспорт, що буде використовуватись | 22 |
| ii. Приведення схеми маршруту | 23 |
| iii. Змістовна частина огляду об’єктів маршруту | 24 |
| 1. Список використаних джерел | 28 |
| 2. Додатки | 29 |
Характеристика печер України та оцінка можливості їхвикористання в туризмі. Визначення й характеристика найдовших печер України, найглибших печер України, найбільш відвідуваних печер України.
Досить популярним у світі є спелеотуризм і Україна щодо цього також може задовольнити найвимогливіших туристів. Спелеотуризм (від грецького «спалеон» - печера) – це відвідування печер. Печери природного походження – це порожнини у верхніх шарах земної кори, які мають на денній поверхні один або кілька отворів. Печера може мати один вхідний отвір. На протилежному кінці вона буде закінчуватись або системою дуже вузьких ходів і тріщин, або обвальними чи натічними утвореннями, що закупорюють її. Такі печери називають сліпими. Можливі печери з виходами з двох боків. Це так звані прохідні печери.
У багатьох печерах на днищах, стінах або стелі утворюються натічні форми. Зі стелі печери звішуються вузькі і довгі сталактити, що складаються з кальциту і в розрізі мають концентричну будову. З дна печери назустріч сталактитам піднімаються більш масивні й короткі форми, що називаються сталагмітами. Нерідко сталактити й сталагміти зростаються, утворюючи натічні форми, та мають назву сталагнати.
У деяких печерах нагромаджується лід. Такі печери так і називають – льодяними, або холодними. Льодяні печери в Україні поширені в Криму. Відкриття спелеотуристичних маршрутів пов’язано з дослідженням печер – спелеологією. Термін спелеологія запропонував у 1890 році французький археолог Емель Рів`єр. Спелеологія в Україні – наука досить молода. Лише в кінці 1950-х років туристи й вчені почали комплексно досліджувати печери. Однак перший в Україні екскурсійний маршрут під землею був прокладений і частково обладнаний ще в 1933 році, який
проходив у Кришталевій печери на Тернопільщині та користувався величезною популярністю.
На сьогодні в Україні виділяють 14 карстових областей загальною площею більше 206,5 км 2 . 85% карстових порожнин знаходиться в Гірсько-Кримській області. Вони переважно короткі та глибокі – Солдатська, Червона. Найдовші українські печери властиві Подільсько-Буковинській карстовій області – печери Озерна, Кришталева, Попелюшка, Баламутівська, Атлантида. Третьою за кількістю карстових порожнин є Передгірно-Кримська область – відомо 18 печер, шахт та гротів, які досить активно використовуються в туризмі, наприклад, печери Зміїна, Міжгір’я. Інші карстові області представлені поверхневими, однак не менш атрактивними формами рельєфу. Більшість з ділянок поширення поверхневого карсту оголошено заказниками та пам’ятками природи.
Найдовшими в Україні печерами є: 1) Оптимістична (227,3 км і це не кінцева її довжина) – Тернопільська область, 2) Озерна (131 км) – Тернопільська область, 3) Попелюшка або Золушка (91 км) – Чернівецька область. Печера Оптимістична є найдовшою печерою Європи, найдовшою серед гіпсових печер світу й другою печерою світу за загальною довжиною печерних ходів [14].
Найглибші печери України знаходяться в Криму. Найглибшими є Солдатська печера (глибина - 517 м), Каскадна (400 м) та Нахімовська(395м).
Найбільш популярною для екстремального спелеотуризму в Україні є лабіринтова печера Млинки (Тернопільська обл). Визнаною популярністю серед масових туристів в Україні користуються туристично облаштовані печери гірського Криму (Мармурова, Червона, Еміне-Баїр-Хосар) й Поділля (Кришталева)[14].
Поряд з природними печерами, великою популярністю користуються штучні печери, зроблені людиною. Сюди належать печери Києво-Печерської та Почаївської лавр; комплекси ранньохристиянських печерних монастирів гірського Криму - Ескі-Кермен (V – VIст.), Мангуп-Кале (VI – ХV ст.), Чуфут-Кале (Х – ХVІІ ст.), Тепе-Кермен, Успенський монастир (VІІ –ХІХст.); Страдчанська печера та печерний монастир с. Розгірче на Львівщині; Одеські та Кримські катакомби.
Деякі з карстових порожнин (особливо соляний карст Донецької та Закарпатської областей) використовуються з лікувальною метою. Спелеотерапія – це використання мікроклімату печер, шахт для лікування різних захворювань. Це один із широко розповсюджених методів оздоровлення в багатьох країнах світу. Початком розвитку спелеотерапії в Україні вважається 1966 рік, коли на базі солотвинських соляних шахт була організована алергологічна лікарня. Основний лікувальний чинник – це особливий мікроклімат. Тривале перебування в печерах (200 – 300 годин протягом 4-6 тижнів) створює умови для пониження чутливості організму до алергенів, підвищує насиченість артеріальної крові киснем, нормалізує артеріальний тиск і обмінні процеси. Встановлено, що спелеотерапія сприяє більш швидкому загоєнню опіків, лікує шкірні захворювання, недуги
кровообігу. Зокрема зараз соляні печери та шахти Артемівська, Солевара, Солотвина широко застосовуються для лікування бронхіальної астми та поряд з гіпсовими печерами Тернополя й Буковини мають чудові перспективи стати базою у лікуванні психофізіологічних порушень.
Література, яка використовувалася для написання цієї теоретичної відповіді: 9,15.
Характеристика водних ресурсів України. Оцінка рівня забезпеченості України водними ресурсами для потреб туризму. Опис морів України, їх особливості та основні морські курорти. Напрями використання річок України. Характеристика озер України, їх групи, можливості використання у туризмі. Водоспади України.
Абсолютна більшість санаторіїв, пансіонатів, туристичних баз та інших оздоровчо-відпочинкових закладів розміщені на берегах або у безпосередній близькості до водних об’єктів, наявність яких значно підвищує туристичний потенціал місцевості. Водні туристичні ресурси мітять моря, озера, річки, водосховища, які придатні для занять водними видами відпочинку, туризму та спорту. Україна може задовольнити відповідні туристичні потреби практично на всій території.
Територіальний розподіл водних ресурсів України є нерівномірним. Найменша кількість водних ресурсів формується у місцях зосередження потужних споживачів — Донбас, Криворіжжя, Автономна Республіка Крим, південні області України. Основними споживачами води є промисловість, сільське господарство, комунальне господарство. Для пом’якшення територіальних відмінностей у забезпеченні поверхневими водами в Україні побудовано 1,1 тис. водосховищ повний об’єм 55,0 куб. км), найбільші з яких знаходяться на Дніпрі. Створено близько 29 тис. ставків, 7 великих каналів, 10 водоводів тощо.
Україна має запаси прісних, мінеральних, термальних підземних вод. Розвідано 153 родовища у 23 областях. Обсяг використання запасів низький - 11—18 %. Водозабезпечення більшості населених пунктів України базується саме на підземних водах. А Львів, Полтава, Хмельницький повністю споживають тільки їх. У водопостачанні підземні води становлять 54 %.
Якщо розглядати водні ресурси з точки зору можливостей розвитку туризму та рекреації, зазначимо, що на Україну припадає 41,3 % довжини берегів Чорного моря та 43% найбільш якісних у туристичному відношенні берегів Азовського моря. На узбережжі Чорного моря функціонує велика кількість популярних серед туристів та відпочиваючих курортів – Велика Ялта, Євпаторія, Балаклава, Партеніт, Судак, Новий Світ, Коктебель, Феодосія, Одеса, Скадовськ, Лазурне, Очаків, Коблево та багато інших.
Відомими та атрактивними місцями на Азовському морі є піщані коси Арабатська стрілка, Федотова, Бердянська та курорти Бердянськ, Генічеськ, Урзуф, Кирилівка, Седово, Приморськ.
В Україні налічується близько 20 тисяч озер. У цілому, озера мають велике значення для організації туризму та відпочинку. Вони придатні для купання, рибалки, заняття водними видами спорту та пізнавальної діяльності. Усі українські озера можна об’єднати у декілька груп, розглянемо найбільші з них:
Шацькі озера (більше 30 озер). Найглибше озеро України – Світязь (глибина 58,4 м, площа дзеркала 25,2 км 2) – знаходиться у цій групі у Волинській області. Ця група озер має значну ступінь туристичного освоєння, поблизу озер розташована значна кількість туристичних баз та кемпінгів.
Придунайскі озера знаходяться на території Одеської області в дельті Дунаю, на приграничних з Румунією територіях. Тут знаходиться найбільше прісноводне озеро України – Ялпуг. В останній час у районі озера Ялпуг здійснюються археологічні розкопки, де знаходять предмети давнини, роблячи цей регіон цікавим також і для поціновувачів історії та археології.
Карпатські гірські озера мають велике естетичне значення, вони мало придатні для купання, однак зачаровують красотою: Бребенескул (на висоті 1801 м на рівнем моря), Синевир, Несамовите та інші.
Чорноморські озера-лимани – Сасик, Алібей, Шагани, Куяльницький, Хаджибейський, Тилигульський лимани – мають найбільшу бальнеологічну цінність, є місцем зосередження лікувальних грязей.
Широкий спектр туристичного використання річок, яких в Україні близько 70 тисяч. При тому, що переважна кількість річок не відіграє безпосередньої рекреаційної ролі, вони є невід’ємною складовою краєвиду й за певних сприятливих умов (чиста вода, атрактивність ландшафту) приваблюють туристів.
Значне туристичне навантаження приходиться на Дніпро, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай, Дністер. Найбільше абсолютне рекреаційне навантаження припадає на Дніпро та його притоки: Прип’ять, Тетерів, Рось, Інгулець, Десну, Псел, Ворсклу. Ця найдовша водна артерія України проходить через два міста-мільйонери, важливі економічні та культурно-історичні центри країни (Київ, Дніпропетровськ, Нікополь, Запоріжжя, Канів, Херсон, Нову Каховку, Черкаси), які виступають не лише генератором туристських потреб, а й вагомими круїзними центрами. Особливий інтерес серед водних об’єктів завжди викликали водоспади. Особливо багато їх у Карпатах, Кримських горах, на Подільській височині. Найвищим водоспадом України і одним із найвищих в Європі є Учан-Су (Ялта) (висота падіння води – 98,5 м). Залежно від сезону він перетворюється то в бурхливий потік, який можна спостерігати навіть з набережної Ялти, то майже пересихає. Відомими в Криму є також водоспади Джур-Джур (висота падіння води 17 м) та Кизил-Кобинський (50 м). Відомими й привабливими для туристів Карпатськими водоспадами є Гук, Манявський, Шипіт, Яремчанський.
Територія України надзвичайно багата цікавими й атрактивними гідрологічними об’єктами (каньойоноподібні річкові долини, водоспади, карстові озера, джерела цілющої води, витоки рік). Більшість з них оголошено заказниками, пам’ятками природи, заповідними урочищами й всі вони можуть виступати як об’єкти пізнавального характеру, зокрема для іноземних туристів.
До складу Азово-Чорноморського туристично-рекреаційного регіону входять Одеська, Миколаївська, Херсонська, Донецька та Запорізька області. Характеризується сприятливими кліматичними мовами, запасами лікувальних грязей та мінеральних вод. Беззаперечним лідером з точки зору туризму та рекреації є Одеська область. До рекреаційних ресурсів Одеси належать, насамперед, сукупність морського й степового клімату, велика кількість сонячних днів на рік, морські пляжі. Головне багатство курортів Одеси — мулові сульфідні грязі, що є бактерицидними й біологічно активними, завдяки тому вони широко використовуються в лікувальних цілях. Головними джерелами грязі є Куяльницький і Хаджибейський лимани. Крім грязі для бальнеологічних цілей на курортах використовується ропа та мінеральні води лиманів і їхніх долин.
В Одеській області велике значення мають кліматичні та грязьові курорти Лермонтовський, Аркадія, Великий Фонтан, Чорноморка, Куяльник, Сергєєвка. В Одеському регіоні нараховується понад 700 курортно-оздоровчих закладів. Це 35 санаторіїв, 8 санаторіїв-профілакторіїв, 44 дитячі оздоровниці, більше 500 баз відпочинку. Тільки на території Одеської області без міста Одеси розташовано 540 курортно-оздоровчих закладів типу баз відпочинку, пансіонатів. Одеська область – одна з найбагатших в Україні щодо нерухомих пам’яток історії та культури. На території області розташовані об’єкти IV – V ст. до н. е., а також етнографічні та культурні об’єкти, що входять до національної скарбниці культурної спадщини. Серед них 2582 пам’ятки історії, 1654 пам’ятки археології, 1460 пам’яток містобудування та архітектури, 503 пам’ятки монументального мистецтва.
Природними лікувальними факторами Миколаївської області є м’який клімат, мінеральні води, рапа лиманів і лікувальні грязі. Поклади лікувальних грязей розташовані в Тилигульському та Березанському лиманах. Центрами розвитку туризму в області м. Очаків, селища Коблево, Рибаковка, Покровка. В області працюють біля 40 оздоровчих підприємств.
Курортні ресурси Херсонської області – це м’який клімат, мінеральні води й лікувальні грязі. Значні поклади лікувальних грязей розташовані в озерах Соляне, Кругле, Лиман, Генічеське. В області функціонують курорти Гопри, Скадовськ, Генічеськ, Лазурне, Арабатська стрілка. Для кліматолікування використовуються узбережжя Чорного та Азовського морів, Каховське водосховище. У Генічеську діють гейзери з гарячою та холодною мінеральною водою. Такі рідкісні джерела на земній кулі є лише в Аргентині та на Курильських островах. За висновками Українського НДІ курортології та фізіотерапії, саме ці води мають незаперечну бальнеологічну цінність, оскільки містять такі біологічно активні речовини, як йод, бром, кремнієву кислоту. Поки що цілющу воду генічеського гейзера використовує лише місцева бальнеологічна лікарня. Тут лікують хвороби шкіри, опорно - рухового апарату, серцево-судинні та гінекологічні захворювання. Всього в області функціонують біля 40 оздоровчих підприємств.
Найціннішими природними туристичними ресурсами Донецької області є сприятливий континентальний клімат та узбережжя Азовського моря. Найвідомішими курортами Донеччини є курорти Сєдово, Урзуф, Юр’євка, Бєлосарайська коса.
Запорізька область також має цінні природні та історико-культурні ресурси: сприятливий клімат, мальовничі береги Дніпра, значну за протяжністю берегову лінію Азовського моря з пісчаними пляжами, джерела мінеральної води, лікувальних грязей, унікальні археологічні пам’ятки, історичні міста. Візитною карткою Запорізької області є відомий на весь світ острів Хортиця, де знаходиться Національний заповідник «Хортиця». Більшість оздоровчих закладів Запорізької області зосереджені в місті- курорті Бердянськ, а також у курортних селищах Кирилівка та Приморськ. У
цілому, курортні та рекреаційні території займають майже 15% всієї території області.
Література, яка використовувалася для написання цієї теоретичної відповіді: 1, 2, 5, 6, 7, 9, 10, 11.
Творче практичне завдання : Перспективні напрями використання туристичних ресурсів Криму
1 2 3