ПрАТ «ВНЗ «МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
ПЕРСОНАЛОМ»
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ,
ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ
Кафедра обліку і оподаткування
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни: «
Облік і звітність в оподаткуванні
»
ВАРІАНТ 14
Виконала студентка групи: Е-4-21-Б1М (4.6з)-Б
Кулик Діана Сергіївна
Перевірив викладач: к.е.н., доцент Цімошинська О.В.
Київ – 2023
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………...……...3 1.
Зобов’язання підприємства та їх облік…………………………………...4 2.
Сутність бухгалтерських рахунків………………………………………..5 3.
Права і обов’язки аудиторів……………………………………………….7 4.
Договір на проведення аудиту та його структура………………………..9
ВИСНОВОК……………………………………………………………………...13
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...14
3
ВСТУП
У процесі господарської діяльності підприємств активізуються їхні економічні взаємовідносини з іншими суб'єктами ринку, в тому числі фізичними особами та державними органами, які зумовлюють виникнення зобов'язань. Будучи джерелом формування та фінансування активів, останні виконують важливу роль у господарській діяльності підприємств, зокрема торговельної 53 галузі. Здійснюючи суттєвий вплив на фінансову стійкість і платоспроможність суб'єктів господарювання, зобов'язання з огляду на динамічний характер потребують ефективного управління грошовими потоками, контролю за фактичним станом розрахунків. Це уможливлюється на основі достовірної, якісної та адекватної інформації про заборгованість, яка формується в системі бухгалтерського обліку. Чіткі організація і методика обліку дають змогу забезпечити отримання об'єктивної інформації для аналізу і контролю зобов'язань, проведення якого сприяє ефективному формуванню, підготовці та прийняттю управлінських рішень, щодо діяльності підприємства та підтриманню їхньої фінансової стійкості та платоспроможності на високому рівні.
Бухгалтерський облік має давню історію. Найперші письмові згадки про облік датуються XIV століттям. Першопричиною виникнення бухгалтерського обліку є матеріальне виробництво, яке забезпечує існування суспільства. Історія вказує, що понад сімдесят тисяч років бухгалтерський облік формувався як практика, а за останні три тисячоліття як теоретична система знань. Засновником бухгалтерського обліку вважають Луку Пачолі, який в 1494 р. видав книгу «Трактат про рахунки і записи», хоча першим написав про подвійну бухгалтерію Б. Котрульї в 1458 р.
4
1.
Зобов’язання підприємства та їх облік.
Зобов’язання (у бухгалтерському обліку) - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства.
З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяють на:
• поточні зобов’язання - короткотермінові зобов'язання з термінами погашення, як правило, менше одного року — рахунки кредиторів, короткотермінові позики, частина довготермінової позики, термін оплати якої настає в даному звітному періоді, податок на прибуток;
• довгострокові - зобов'язання з термінами погашення більше одного року після дати складання балансу, включаючи середньо - і довготермінові позики (звичайно забезпечені облігаціями) та кредити постачальників;
• непередбачені зобов'язання:
• зобов'язання, що можуть виникнути внаслідок минулих подій та
існування яких буде підтверджено лише після того, як відбудеться (або не відбудеться) одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими суб'єкт не має повного контролю;
• теперішні зобов'язання, що виникають внаслідок минулих подій, але не визнаються, оскільки малоймовірно, що для врегулювання такого зобов'язання потрібно буде використати якісь ресурси (економічні вигоди) або ж оскільки суму зобов'язання не можна достеменно визначити;
• доходи майбутніх періодів.
5
2.
Сутність бухгалтерських рахунків.
Невід’ємною складовою розвитку ринкових відносин є адекватне відображення (облік) господарської діяльності суб’єктів господарювання.
Його зміст і завдання обумовлені способом виробництва, рівнем розвитку продуктивних сил та станом виробничих відносин.
Управління будь-яким підприємством вимагає систематичної
інформації про здійснювані господарські процеси, їх характер і обсяг, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання, про фінансові результати діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані поточного бухгалтерського обліку, які систематизуються у звітність.
Облік взагалі означає роботу яка складається з операцій спостереження, вимірювання та фіксації фактів, процесів, явищ, подій суспільного життя. Облік можливий лише тоді, коли є певний факт, тобто передумовою обліку є факт (від лат. fасtur – якась істина, факт, зроблене, дійсна подія, або істина). Фактом може бути явище або процес.
Бухгалтерський облік - це спосіб суцільного документального спостереження й контролю за господарською та фінансовою діяльністю підприємств і організацій й відповідного відображення отриманої інформації.
Мета бухгалтерського обліку – надання інформації користувачам для прийняття оптимальних управлінських рішень. Отже, бухгалтерський облік має як науковий (теоретичний), так і практичний (прикладний) бік.
Бухгалтерський облік є одночасно і наукою, і мистецтвом, яке опирається на певні принципи та методи.
Нині виділяють два види бухгалтерського обліку –
фінансовий і
управлінський. Фінансовий облік охоплює всі ділянки обліку, завершується складанням фінансової звітності і ведеться для зовнішніх користувачів.
6
Управлінський (внутрішньогосподарський) облік ведеться для внутрішніх користувачів.
Бухгалтерський облік також тісно пов’язаний з іншими економічними науками – аналізом господарської діяльності, статистикою, галузевими економіками, фінансами, податковим обліком, менеджментом, маркетингом тощо.
Щоб визначити сутність бухгалтерського обліку як економічної категорії, потрібно звернутися до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в якому зазначено, що бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Тобто у зазначеному нормативному акті використовується процесний підхід до визначення сутності бухгалтерського обліку.
Також, на нашу думку, суть бухгалтерського обліку визначають такі його властивості:
• систематичне і послідовне відображення всіх господарських операцій у міру їх здійснення;
• документальне обґрунтування господарських операцій;
• застосування різних способів обробки облікової інформації – рахунків, подвійних записів, балансу та ін. На сьогодні роль і можливості бухгалтерського обліку в суспільстві настільки підвищилися, що бухгалтер повинен бути не тільки обліковцем, а й екаунтером, тобто не тільки формувати інформацію, а й активно її використовувати.
7
3.
Права і обов’язки аудиторів.
З метою регулювання аудиторської діяльності для аудиторів і аудиторських фірм визначені Законом України «Про аудиторську діяльність»
їхні права та обов’язки.
Аудитори і аудиторські фірми України мають право:
• самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду;
• отримувати необхідні документи з предмета перевірки, які знаходяться у замовника або і у третіх осіб. Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмета перевірки, зобов’язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником;
• отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;
• перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва господарюючого суб’єкта проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;
• залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.
Аудитори і аудиторські фірми зобов’язані:
• належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку і звітності замовника, їх достовірність, повноту
і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам;
8
• повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки у бухгалтерському обліку
і звітності;
• зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг. Не розголошувати відомостей, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
• відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинного законодавства України;
• обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок або експертиз.
Спеціальні вимоги до аудиторів та аудиторських фірм
Забороняється проведення аудиту:
• аудитором, який має прямі родинні стосунки з керівництвом господарюючого суб’єкта, що перевіряється;
• аудитором, який має особисті майнові інтереси у господарюючого суб’єкта, що перевіряється;
• аудитором—членом керівництва, засновником або власником господарюючого суб’єкта, що перевіряється;
• аудитором—працівником господарюючого суб’єкта, що перевіряється;
• аудитором—працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва господарюючого суб’єкта, що перевіряється.
9
4.
Договір на проведення аудиту та його структура.
Аудиторські послуги, що надаються підприємствам АПК, здійснюються на договірних засадах. Пошук клієнтів аудиторською фірмою здійснюється на конкурентній основі, виходячи з якості та вартості наданих послуг. При виборі клієнта необхідно враховувати особливості організаційно-правових форм господарювання, сферу діяльності тощо.
Підставою для надання аудиторських послуг є договір, який укладається між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Договір на проведення аудиту є основним документом, що засвідчує факт досягнення домовленостей між замовником і виконавцем про проведення аудиторської перевірки.
Договір документально засвідчує, що сторони дійшли згоди з усіх пунктів, обумовлених у ньому. Для того, щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе обов’язків, умов їх виконання та меж відповідальності, у договорі необхідно максимально чітко обумовити всі суттєві аспекти взаємовідносин, які виникають у зв’язку з його укладанням.
Перед укладанням договору з новим клієнтом аудитору необхідно вивчити такі питання:
• чи існують професійні причини, через які недоцільно надавати послуги цьому клієнту;
• які конкретно послуги повинні бути надані клієнту;
• чи можуть бути повністю дотримані нормативи аудиту або інші релевантні вимоги в разі надання таких послуг.
Аудитори повинні враховувати репутацію потенційного клієнта та його керівництва. Нормативи контролю якості потребують від аудиторських фірм встановлення політики і процедур, що забезпечують мінімізацію ймовірності задоволення та збереження клієнта, керівництво якого не є чесним.
10
Укладанню договору може передувати обмін листами між аудитором та клієнтом. Клієнт (замовник) звертається за допомогою листа-пропозиції до аудиторської фірми з проханням надати даному суб’єкту підприємництва аудиторські послуги, в якому зазначається мета та завдання аудиту, бажаний масштаб перевірки тощо. Лист-зобов’язання аудитора підтверджує його згоду з поставленим завданням і масштабом аудиту й може містити положення, які стосуються межі відповідальності аудитора перед клієнтом, форми подання звіту аудитора та його висновків, та інші моменти, про які аудитор вважає за необхідне домовитися до початку перевірки. Надсиланню листа-зобов’язання може передувати етап обстеження об’єкта аудиту з метою визначення обсягів роботи, якщо аудитор вважатиме за необхідне проведення такого обстеження.
Після обміну листами та на їх підставі складається договір на проведення аудиту. Листи можуть бути невід’ємною складовою договору або додатком до нього, якщо це буде обумовлено умовами договору.
До укладання і підписання договору аудитору необхідно ознайомитися з клієнтом шляхом особистого спілкування з керівництвом підприємства, вивчення установчих документів, результатів попередньої аудиторської перевірки, загального огляду звітності, ознайомлення з діяльністю даного суб’єкта, визначення рівня аудиторського ризику та оцінки можливостей додержання аудитором професійної етики. На цьому етапі аудитор попередньо визначає трудомісткість виконання робіт, вартість та можливі строки надання аудиторських послуг, а також необхідність залучення до перевірки інших спеціалістів.
Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора чи аудиторської фірми.
11
Договір про надання аудиторських послуг може мати разовий або довготерміновий характер, виходячи з умов договору та прав аудитора
(аудиторської фірми) займатися аудиторською діяльністю протягом даного періоду. У випадку проведення повторного аудиту аудитору необхідно вирішити, чи вимагають обставини перегляду умов договору та чи є необхідність нагадати клієнту про діючі умови договору. У разі укладання договору на тривалий період аудитору необхідно враховувати фактори, що можуть зробити доцільним складання нового договору, а саме:
• вимоги законодавства;
• наявність ознак, що можуть вказувати на неправильне розуміння клієнтом мети та обсягу аудиту;
• необхідність перегляду або встановлення особливих умов договору;
• недавні зміни в складі керівництва або ради директорів, або зміни в структурі власності;
• значні зміни характеру або масштабів діяльності клієнта тощо.
У разі, якщо аудитора до завершення виконання домовленостей просять змінити умови договору на такі, в результаті яких аудитор матиме нижчий рівень упевненості, аудитору необхідно переглянути доцільність таких змін.
Порядок підготовки, умови та зміст договору на проведення аудиту в
Україні регулюються стандартом аудиту № 210 «Умови домовленості про аудиторську перевірку» та Цивільним кодексом України. Зміст договору про надання аудиторських послуг може бути різним залежно від конкретних обставин. Проте ряд моментів мають бути відображені в договорі в будь- якому випадку. Це:
• мета аудиту;
12
• масштаби аудиту, нормативи (масштаб аудиту включає в себе необхідний обсяг та глибину перевірки, склад, кількість та обсяг аудиторських процедур, включаючи дотримання чинного законодавства);
• можливість доступу до будь-яких записів, документації та іншої
інформації, замовленої в зв’язку з аудитом;
• відповідальність керівництва підприємства, яке перевіряється, за надану аудиторові інформацію (у разі необхідності обумовлюється вимога про одержання від керівництва підприємства-клієнта письмового підтвердження щодо наданої інформації);
• умови відповідальності за початкові залишки при першому проведенні аудиту або якщо попередні перевірки виконувались іншим аудитором;
• вказівка на те, що у зв’язку з рівнем суттєвості перевірки та іншими властивими аудиту обмеженнями існує можливість, навіть ймовірність того, що будь-які помилки можуть залишитись незнайденими;
• форма, у якій замовнику буде подана інформація про результати проведеної аудитором роботи (обсяг і склад переданої замовнику документації).
У договір можуть бути включені окремі пункти щодо планування аудиту, залучення до перевірки інших аудиторів і фахівців інших галузей, внутрішніх аудиторів та іншого персоналу клієнта, порядку розрахунків за виконання робіт та будь-яких можливостей обмеження аудиторського зобов’язання.
Структура договору може бути різною, проте його форма в цілому повинна відповідати загальноприйнятій в Україні формі складання договорів.
Окремі положення договору можуть пояснюватися додатковими документами (додатками до договору).
13
ВИСНОВОК
Кожен господарюючий суб’єкт повинен створити систему обліку зобов’язань таким чином, щоб вона максимально швидко фіксувала облікову
інформацію про наявність та рух зобов’язань на підприємстві. Адже дані про зобов’язання є підставою для прийняття управлінських рішень та проведення подальшого контролю та аналізу стану підприємства. Тому кожен суб’єкт господарювання повинен постійно здійснювати діяльність щодо вдосконалення обліку зобов’язань.
На сьогодні роль і можливості бухгалтерського обліку в суспільстві настільки підвищилися, що бухгалтер повинен бути не тільки обліковцем, а й екаунтером, тобто не тільки формувати інформацію, а й активно її використовувати.
14
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Кужельний М. Теоретичні аспекти бухгалтерського обліку / М.
Кужельний // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 8-9. – С. 45-49.
2. Пасько Т. О. Історія бухгалтерського обліку : посіб. [для самост. вивч. дисц.] / Т. О. Пасько. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2009. –
141 с.
3. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон
України // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://zakon1.rada. gov.ua/laws/show/996-14.
4. Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку : Підручник. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К. : Знання. – 2010. – 525 с.
5.
Бондар М.І. Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 188 с.