Контрольна робота «призначення залізобетону І його роль в сучасному будівництві»

Призначення залізобетону і його роль в сучасному будівництві
Залізобетон в сучасному будівництві - ключовий матеріал для реалізації різноманітних проектів. Його освоєння почалося з початку XX століття. Залізобетон став матеріалом для зведення дамб і мостів, дорожних покриттів автомобільних магістралей і покриттів злітно-посадочних майданчиків для літаків, з нього будуються тунелі, труби, резервуари, виготовляються конструкції житлових і промислових будівель (колони, балки, плити перекриттів, сходів і ін.) і навіть річкові і морські судна.
Він дозволив уніфікувати різні деталі і елементи конструкції і створити їх єдиний реєстр. Всі типорозміри регулюються згідно з відповідними нормами ДСТУ.
Залізобетон – це композиційний будівельний матеріал, створений з бетону і сталевих прутів. Вони працюють спільно, створюючи міцний, довговічний матеріал. У залізобетоні стискаючі навантаження сприймає бетон, а зусилля розтягу - сталева арматура. Спільна робота бетону і арматури в залізобетонних конструкціях виявилася можливою завдяки міцному зчепленню бетону і сталевої арматури з дуже близькими за значеннями їх коефіцієнтами лінійного розширення, захищеності арматури, що знаходиться в бетоні, від корозії.
Залізобетон як будівельний матеріал не піддається руйнівному впливу зовнішніх несприятливих факторів, має хороші механічні властивості, високу міцність, вогнестійкість, добре витримує атмосферний вплив і перепади температури, сейсмічну стійкість і довговічність, оскільки міцність бетону з часом не тільки не зменшується, але й в сприятливих умовах збільшується. Завдяки цим факторам, а також гігієнічності, технологічності, доступної сировинної бази, можливості економії металу в ряді конструкцій, незначним експлуатаційним витратам, можливості створення на основі залізобетону різноманітних архітектурних форм залізобетон є основним конструкційним матеріалом сучасного індустріального будівництва.
Є у представленого матеріалу і недоліки. До недоліків залізобетону відносять велику масу конструкцій, що приводить до збільшення транспортних витрат, підвищену тепло – і звукопровідність, що призводить до додаткових витрат на створення шару утеплювача і шумоізоляції, низьку тріщиностійкість, що може в подальшому зменшити несучу здатність матеріалу. Ще одним недоліком представленого матеріалу є неможливість контролю в процесі виробництва залізобетону армування виробів. А також при реконструкції будівлі підсилити конструкцію буде досить важко.
Залізобетонні конструкції і вироби виготовляють із звичайної і заздалегідь напруженої арматури. Із заздалегідь напруженою арматурою розрізняють два види залізобетонних конструкцій - з натягненням арматури до і після бетонування.
У першому випадку арматуру заздалегідь розтягують за допомогою гідравлічних домкратів. Арматура натягується на упори до певної напруги. Цей показник не повинен

перевищувати встановлені межі пружності. Арматура закріплюється кінцями на спеціальних упорах. Далі на підготовлений каркас викладають цементний розчин.
Арматура залишається натягнутою до того моменту, поки бетон твердне. Далі кінці арматури вивільняють з упорів. Після того, як бетонна суміш набере певну міцність, арматурні стержні звільняють від упорів, і вони прагнуть повернутися в первинне положення (ненапружене) і при цьому обтискають бетон. Якщо застосовується гарячекатана сталь, її не натягують домкратами, а нагрівають. Для цього по металу проходить електричний струм. Нагріті стрижні міцно фіксуються в упорах. Їх заливають бетоном і відпускають тільки після затвердіння розчину
У другому випадку натяг безпосередньо на бетон, арматура натягається вже після затвердіння бетону. Для цього в розчині залишають канали. Вони залишаються і після затвердіння суміші. Стрижні заводять в канали. Для цього застосовується гарячекатана арматура. Такі прути натягують домкратом за допомогою реактивної передачі. Це дозволяє створити обтиснення бетону. Коли необхідне зусилля буде досягнуто, арматура фіксується в такому положенні анкерними пристроями на торцях конструкції.
Обладнання відключають, але в бетоні натяг арматури зберігається. Канал згодом заповнюють під тиском цементним розчином. Таким чином захищаючи арматуру від корозії.
Застосування заздалегідь напружених залізобетонних конструкцій дозволяє знижувати масу конструкцій, підвищувати тріщиностійкість, скорочувати витрату метала і збільшувати їх довговічність.
Залізобетонні конструкції за способом виготовлення поділяють на збірні, монолітні і збірно-монолітні.
Монолітні конструкції зводять безпосередньо на будівельному майданчику.
Монолітній залізобетон використовують при нестандартності та малій повторюваності елементів і особливо при великих навантаженнях. Цей метод будівництва має техніко
– економічні переваги порівняно з цегельним, великоблоковим і навіть великопанельним. Проте при виготовленні монолітного залізобетону затрачується велика кількість ручної праці, збільшуються строки будівництва, ускладнюється бетонування в зимовий час.
Збірні залізобетонні вироби та конструкції виготовляють на механізованих та автоматизованих підприємствах. Перевага збірного залізобетону порівняно з монолітним – в істотному підвищенні продуктивності праці та поліпшені якості будівництва за рахунок випуску на спеціалізованих підприємствах великорозмірних елементів підвищеної заводської готовності, в скороченні строків будівництва. Крім того, скорочуються витрати лісоматеріалів, спрощується виконання робіт у зимовий час. Проте збірні залізобетонні вироби мають значну масу та розміри, що потребує потужного спеціалізованого підіймально-транспортного обладнання. Основними напрямами розвитку збірного залізобетону є укрупнення конструктивних елементів, зниження матеріало- та металомісткості, підвищення ступеня заводської готовності.