- це температура, вологість і рухливість повітря. Вони безпосередньо впливають на людину чи побічно, формуючи клімат середовища проживання або мікроклімат робочої зони.
Зміни температури в глобальному масштабі викликають стихійні лиха
(посухи, вимерзання окремих видів рослин, повені і т.п.) Для людини небезпечні і короткочасні температурні впливи (тепловий і сонячний удар), при низьких температурах - обмороження. Небезпечні і різкі перепади температури.
Комфортною температурою для людини є +16…20 °С. При відхиленнях
34
(істотних) від цієї величини знижується працездатність людини.
Людина погано переносить рухливість повітря, так називані протяги, що викликають простудні захворювання, ревматизм, радикуліти тощо.
Охолодження у воді для людини настає при +33°С. При температурі води
+22°С організм втрачає приблизно 10 кал тепла в годину.
Радіаційні фактори стали істотними в останні десятиліття. Їх сучасні джерела:
- викид радіоактивних речовин при аваріях ядерних установок (атомні електростанції, атомні судна, підвідні човни і т.д.);
- витоки
і втрати радіоактивних речовин на підприємствах
(промисловості, медицини і науки);
- витоки радіоактивних речовин при їхньому збереженні і похованні.
Радіоактивність - спонтанне перетворення ядер деяких хімічних елементів (радій, уран, плутоній і ін.), що приводить до зміни їхнього масового числа і масового номера елемента. Радіоактивний розпад супроводжується випромінюванням енергії ядер атомів і характеризується періодом напіврозпаду. Останній є константою природи і не може бути змінений за бажанням людини. Наприклад, для ізотопу урану-235 (
235
U) період напіврозпаду складає 710 млн. років, для ізотопу стронцію – 90 (
90
Sr) - 26 років, для ізотопу йоду -131 (
131
J) трохи більше 8 діб. Радіоактивний розпад супроводжується трьома видами випромінювання:
- a- випромінювання - позитивні частинки рухаються зі швидкістю 20 км/с, володіють великою іонізуючою здатністю, але малою проникаючою здатністю.
- b- випромінювання - потік позитронів і електронів внутрішньоядерного походження. Має велику проникаючу здатність. Шлях пробігу в повітрі кілька метрів.
- g - випромінювання - потік гама квантів. Має дуже високу проникаючу здатність, але іонізуюча здатність істотно менше, ніж для a і b -випромінювань.
Усі ці випромінювання впливають на організм людини, викликаючи променеву хворобу. Припустима доза опромінення - 5 Бер/рік (природний фон чи доза для непрацюючих з радіоактивними речовинами - 0,5 Бер/рік). Норма опромінення за все життястановить приблизно 35 Бер. При разовому опроміненні в 100-200 Бер наступає легкий ступінь променевої хвороби, при
200-400 Бер - середній ступінь і при 400-600 Бер - важкий ступінь, а при більше
600 Бер - украй важкий ступінь з летальним результатом.
1 Бер - еквівалентна доза будь-якого іонізуючого випромінювання в біологічній тканині, що створює той же ефект, що і доза в 1 рад рентген випромінювання.
Електричні і магнітні фактори.
При впливі на людину електричний струм може чинити: а) місцеву дію (опіки, травми від механічних ушкоджень, викликаних електрострумом); б) загальну дію на весь організм.
35
Ступінь поразки електрострумом залежить від його величини, а саме:
- 0,01 А - людина відчуває труднощі при відриванні руки від проводу;
- 0,025 А — параліч рук, утруднення дихання;
- 0,05 А — параліч дихання;
- 0,1 А - параліч серця, смерть.
Людина піддається впливу і магнітним факторам, зокрема магнітного поля
Землі. Магнітне поле характеризують його напруженістю, що виражається в
А/м. Магнітне поле Землі є надійним захистом для живих істот від електрично заряджених космічних частинок. Магнітосфера Землі забезпечує можливість радіозв'язку в межах планети. З ростом широти території збільшується і напруженість магнітного поля. Магнітне поле чуттєве до активності Сонця
(поява темних плям) і реагує на неї відомими магнітними бурями Землі.
Особливим різновидом електрики є статична електрика, з’являється при терті речовин. Тому
її називають трибоелектрикою.
Джерелами трибоелектрики можуть бути течія діелектричної рідини по ізольованим від
Землі трубах, різних шлангах, а також під час перевезення таких рідин у незаземлених цистернах і бочках. Рух дисперсного матеріалу і пилу по трубопроводах супроводжується також трибоелектрикою.
Хімічні шкідливі фактори середовища проживання. Вони мають місце у виробничих умовах при витоках при виробництві кислот і лугів, різних видів пластмас, фенолових сполук отрутохімікатів, пестицидів і інших хімічних продуктів. Особливе місце займаєхімічне забруднення атмосфери повітря.
Джерелом такого забруднення є: спалювання палива на теплових електростанціях і ТЕЦ, виділення вихлопних газів на транспорті, викиди чорної
і кольорової металургії, викиди і відходи атомної промисловості, застосування пестицидів і інших отрутохімікатів і багато чого іншого.
До небезпечних речовин належать хімічні речовини, яких у виробництві знаходиться понад 50 тисяч сполук. Більшість цих речовин синтезовано людиною і не зустрічається в природі. Потенційна небезпека шкідливого впливу хімічних речовин на живі істоти є метою вивчення хіміко-біологічної науки – токсикології. Небезпечна речовина – хімічний елемент чи сполука, що спричиняє захворювання організму, є центральним поняттям токсикології. У виробництві небезпечні речовини перебувають у газоподібному, рідинному і твердому станах. Вони здатні потрапляти в організм через органи дихання, травний тракт чи шкіру. Шкідливий вплив хімічних речовин визначається як властивістю самої речовини, так і особливістю організму людини.
За токсичним (небезпечним) ефектом впливу на організм людини хімічні речовини поділяють на загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію.
В останні десятиліття частіше з'являється над мегаполісами смог, а з опадами часто випадають кислотні дощі. Смог - густий туман суміші вуглеводнів і діоксидів азоту, що розкладаються з виділенням шкідливих і небезпечних газів під впливом сонячних променів.
Не меншу небезпеку для БЖД людини представляють різні забруднення водяних ресурсів. Джерелами таких забруднень є скидання стічних вод, що
36 містять нафтопродукти, солі важких металів, пестициди, добрива, радіоактивні й інші відходи людської діяльності. Такі забруднювачі попадають не тільки в поверхневі, але і підземні води.
Біологічні фактори. Це макроорганізми (рослини, тварини) і мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, найпростіші).
Психофізіологічні фактори. Визначають емоційний, фізіологічний і психічний стан людини і залежать в основному від освітнього рівня останнього. Усе частіше ми маємо справу з моббінгом ("війна" на робочому місці), супроводжуваним психічними розладами. Основними причинами моббінга є:
- процес постійної модернізації і раціоналізації виробництва;
- страх утрати роботи;
- психологічний терор (інтриги, плітки);
- усе зростаючий темп і навантаження на людину без врахування її здібностей;
- монотонність праці і нудьга на роботі.
3.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин
Основним критерієм якості повітря є гранично допустимі концентрації шкідливих речовин – ГДК. Величина ГДК залежить від впливу речовин на здоров'я людей і навколишнє середовище.
Під ГДК розуміють концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи при іншій тривалості (але не більше 41 год на тиждень) під час усього робочого стажу (25 років) не може викликати захворювань чи відхилень стану здоров'я у процесі роботи чи у віддалений період життя сучасного і наступних поколінь.
ДСТУ 12.1.005 - 88 установлює ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Указується величина ГДК у мг/м
3
, клас небезпеки й агрегатний стан (п – пара, гази; а – аерозоль; п + а – суміш). Всього 1307 найменувань.
При одночасному вмісті в повітрі декількох шкідливих речовин одно- спрямованої дії оцінку проводять за сумою відносин фактичних концентрацій до їхної ГДК, яка не повинна перевищувати одиниці:
С
1
/ ГДК
1
+ С
2
/ ГДК
2
+ … + С
3
/ ГДК
n
£ 1, де С
1
, С
2
, …С
n
– фактична концентрація шкідливих речовин.
До речовин односпрямованої дії відносяться такі речовини, що близькі за хімічним складом і характером впливу на організм людини.
ГДК деяких шкідливих речовин: борошняний пил – 6 мг/м
3
, зерновий – 4; чайний, тютюновий – 3; сірковуглець, хлор – 1; аміак – 20; сірководень – 10; миш’яковистий водень – 0,3.
3.5. Сукупна дія небезпечних і шкідливих чинників міського і побутового
середовища
Небезпечні і шкідливі фактори міського середовища викликаються
37 забрудненнями атмосфери і гідросфери, що надходять від промислових об'єктів, транспорту і комунально-побутових відходів.
Джерелами вібрацій є електротранспорт і автотранспорт.
Джерелами електромагнітних полів є лінії електропередач (ЛЕП), телевізійні станції, телевізори, печі НВЧ. Джерелами електронебезпечності є всі електрокомунікації міста, а також електропобутові прилади.
Повітря в квартирах влітку на 90% таке ж, як на вулиці, взимку - на 50%.
Забруднюється повітря в квартирах, в основному, за рахунок газу радону, що виділяється з землі і попадає у воду, повітря і будматеріали.
Мікроби попадають з пилом, також з побутовими комахами: мухи, таргани тощо.
Теми рефератів
1. Техногенні катастрофи на території України та їх наслідки.
2. Основні джерела забруднення води в Україні.
3. Якість питної води в Україні та за кордоном.
4. Хімічно небезпечні виробництва в Україні.
5. Демографічні проблеми в Україні.
6. Рівень шумового і вібраційного забруднення міст України.
7. Особливості психологічного клімату в трудових колективах України.
Питання для самоконтролю
1. Джерела забруднення навколишнього середовища.
2. Урбанізація та її негативні наслідки.
3. Джерела забруднення атмосфери і питної води в містах.
4. Джерела і біологічна дія іонізуючих випромінювань.
5. Дія електричного струму на організм.
6. Джерела та засоби захисту від дії інфрачервоного та ультра фіолетового випромінювань.
7. Вплив шуму та вібрації на організм людини.
8. Загальна характеристика і класифікація хімічних речовин.
9. Характеристика шкідливих речовин.
10. Поняття гранично допустимої концентрації шкідливих речовин.
Література: 15, 28, 29, 30.
38
ЛЕКЦІЯ 4. Глобальні проблеми людства.
Соціально-політичні небезпеки.
План лекції
4.1. Глобальні проблеми людства.
4.2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
4.3. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.
4.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
Питання для самостійної роботи
4.5. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини у натовпі.
4.7. Небезпеки загальної інформатизації суспільства.
4.1. Глобальні проблеми людства.
Поняття «глобальні проблеми» походить від латинського globus (terrae) – земна куля. Отже, це проблеми, які охоплюють всю планету. За визначенням в сучасній літературі глобальні проблеми - це сукупність динамічних проблем і ситуацій, які виникають як об'єктивний фактор розвитку суспільства, мають загальнопланетарний масштаб і значення, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішенні спільними діями всіх країн світу.
У світі існує декілька класифікацій глобальних проблем людства, але частіше застосовують за походженням і характером:
1. Соціальні проблеми: злочинність, насильство, поділ суспільства за рівнем та джерелом багатства, алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія, безробіття, бідність, голод, біженці, хвороби, проблеми розвитку людини, психологічна надійність людини.
2. Політичні проблеми: війни і миру та гонки озброєнь в глобальному масштабі, економічного і політичного протистояння країн, регіональні, релігійні, військово-політичні конфлікти та тероризм.
3. Економічні проблеми: стабільність розвитку світового співтовариства, ліквідація відсталості країн, які розвиваються.
4. Природно-екологічні проблеми: знищення природних ресурсів, забруднення довкілля, збідніння генофонду Землі, проблеми в енергетичній, сировинній та продовольчій сферах життєдіяльності.
5. Наукові проблеми: освоєння космічного простору та Світового океану, довгострокове прогнозування сталого розвитку людства.
Дуже часто одні глобальні проблеми слугують генератором інших. Їх поєднання приводить до комплексних проблем. Якщо проблеми мають серйозний вплив на життя суспільства, то вони переростають у небезпеки для людтни окремо і людства вцілому.
4.2. Соціальні чинники, що впливають на життя
та здоров’я людини.
39
Соціальними називаються небезпеки, що широко розповсюджені в суспільстві і загрожують життю і здоров'ю людей. Носіями соціальних небезпек
є люди, що створюють певні соціальні групи, і поширення соціальних небезпек зумовлене особливостями поведінки цих людей.
Соціальні небезпеки умовно можна класифіковати за певними ознаками, а саме:
- природою: пов'язані з психічним впливом на людину (шантаж, шахрайство, злодійство та ін.); пов'язані з фізичним насильством (розбій, бандитизм, терор, зґвалтування); пов'язані з уживанням речовин, що руйнують організм людини (наркоманія, алкоголізм, куріння); пов'язані з хворобами
(СНІД, венеричні захворювання та ін.); небезпеки суїцидів.
- масштабами подій – локальні, регіональні та глобальні.
- статево-віковою ознакою - діти, молодь, жінки, люди похилого віку.
- організацією соціальні небезпеки - випадкові і навмисні.
Розглянемо найбільш характерні для України і світу соціальні небезпеки.
Соціальною проблемою сучасності є злочинність. В середньому на 5% щороку зростає кількість зареєстрованих у світі злочинів. Особливо швидко зростає частка тих злочинів, що належать до категорії тяжких (убивства, насильства, ґвалтування тощо). В умовах економічної кризи, що спостерігалася в нашій країні останнім часом, нерівномірності суспільного розвитку, різкого падіння рівня життя, значних прогалин у законодавстві та інших негативних чинників збільшується кількість людей, які схильні до скоєння кримінальних злочинів.
Насильство - це будь-який зовнішній вплив на людину (групу людей) з метою підкорити їх волі того (чи тих), хто здійснює цей вплив. За формою свого прояву насильство може бути фізичним (силовим, сексуальним), психологічним, моральним, економічним, інформаційним. Місце прояву насильства - сім'я, трудовий, навчальний чи інший колектив, соціальні, релігійні, етнічні групи, народи.
Надзвичайними ситуаціями, які загрожують безпеці громадян, є також: крадіжки і зберігання вогнепальної і холодної зброї, радіоактивних речовин, сильнодіючих отруйних і хімічних речовин, наркотичних речовин і препаратів.
Відносно новим видом злочину стало посягання на інтелектуальну власність, піратство аудіо- та відеокасет.
В Україні все більшого значення набуває поділ суспільства за рівнем та
джерелом багатства, наявністю чи відсутністю приватної власності. Саме прибуток і форма його отримання стають головним чинником розподілу на класи українського суспільства. Така ситуація свідчить про становлення в
Україні ринкових відносин та первинного капіталізму. Водночас набувають сили і негативні чинники: нездорові відносини у суспільстві; надто різкий поділ на бідних та багатих. За таких обставин різко зростають форми та розміри соціальних відхилень (алкоголізм, злочинність, самогубство, наркоманія, проституція тощо). Ці та багато інших форм збоченої поведінки в умовах занепаду системи соціального контролю стали загрозливими для суспільства.
40
Алкоголізм. Споживання алкоголю є індикатором соціального неблагополуччя, слабкості адаптаційних механізмів особистості або суспільства. Він виступає як потужний деградаційний чинник, сприяючий розвитку будь-яких конфліктів і є загрозою існування нації.
Алкоголь вкрай негативно впливає на центральну нервову систему.
Порушується розумова і фізична працездатність, посилюється втома. Особливо різко знижується працездатність у осіб, професійна діяльність яких вимагає посиленої уваги, значного напруження. Відомо, що чим складніша робота, то менша доза алкоголю стає причиною виробничого травматизму.
Приймання навіть невеликих доз алкоголю знижує стійкість та
інтенсивність уваги, сповільнюється її переключення, порушуються процеси мислення і пам’яті. Працівнику потрібно більше часу, щоб оцінити виробничу ситуацію і прийняти рішення, а це знижує його готовність до дії. Одночасно знижується гострота зору, порушується окомір і здатність розрізняти кольори
(особливо незадовільно сприймаються відтінки червоного кольору), звужується поле зору, збільшується час відновлення зору після засліплення, порушується координація рухів, їх точність, різко збільшується час реакції, маскується почуття втоми при її наявності - зниженні працездатності. Людина, яка зловживає алкоголем, дратівлива, емоційно нестійка, погано спить, швидко втомлюється. Найбільш небезпечним є неадекватне ставлення п'яної людини до свого стану, оскільки алкоголь загальмовує центри кори головного мозку, які контролюють дії і вчинки. Вона переоцінює свої можливості і недооцінює складність виробничої ситуації. П'яний за кермом причина 72,5% ДТП, а на робочому місці - набагато небезпечніший, ніж хворий чи працівник в стані вираженої втоми.
Наркоманія. Уперше людина випробувала на собі наркотичні властивості багатьох речовин чисто випадково: вдихаючи дим від спалених речовин, використовуючи в їжу приправи і напої рослинного походження. Поступово, використання наркотиків стає причиною виникнення наркоманії.
Наркотики - це речовини, які призводять до стану заціпеніння, отупіння, запаморочення. Поняття «наркотик» сьогодні охоплює широке коло речовин і рослин, а також продуктів, які з них отримали з метою наркотичної дії.
Під наркоманією розуміють не тільки стимулювання наркотичними засобами, появи збудженого чи пригніченого стану центральної нервової системи, але і звикання організму до них, бажання їх приймати. Головною причиною такої пристрасті є ейфорійний ефект.
Відсутність спеціальних знань у людини і нерозуміння тієї великої небезпеки, яку таїть у собі вживання наркотиків, є однією з умов розвитку наркоманії. Близько 50-80% усіх наркоманів уперше спробували наркотики виключно через цікавість.
При постійному вживанні наркотиків виникає хронічне наркотичне отруєння, яке спричиняє розлад функцій багатьох органів і систем організму, особливо центральної нервової системи. Наркоманія вважається хронічним нервово-психічним захворюванням.
Діагноз «наркоманія» ставлять лише тоді, коли захворювання виникло від