Ім'я файлу: Психоаналітична_концепція_WPS_Office.docx
Розширення: docx
Розмір: 13кб.
Дата: 31.01.2024
скачати
Розширення: docx
Розмір: 13кб.
Дата: 31.01.2024
скачати
Кріцак Юліана та Колодочка Анастасія 11105
Психоаналітична концепція афекту й мотивації
Праці Фрейда і його психоаналітична теорія по праву займають особливе місце в історії психології і в історії наук про поведінку. Фрейдом породжені такі конструкти, як несвідоме, динаміка сновидінь, розвиток свідомості, він ввів у науковий обіг такі поняття, як «захисний механізм», «витіснення», «придушення», «опір», «перенесення». Але в рамках обраної нами теми особливу згадку заслуговує запропонований Фрейдом метод аналізу механізмів функціонування особистості. Він відкрив нову область наукового пізнання - область людської мотивації, зробив її важливою частиною сучасної психології і тим самим став основоположником психодинамічної традиції. Величезний інтерес в цьому відношенні представляє для нас фрейдовская концепція афекту, однак ми будемо розглядати її в загальному ключі, в контексті його теорії мотивації.
У підставі класичної психоаналітичної теорії мотивації лежить Фрейдівска теорія інстинктивних потягів. Відносно цієї теорії, як і щодо самого психоаналізу, погляди Фрейда постійно трансформувалися і розвивалися.Узагальнюючий виклад теорії психоаналізу, зроблений Рапапортом, вважається найбільш коректним, і саме він став основним джерелом нашої роботи.
Інстинктивний потяг, або інстинктивний мотив - спонукальна внутрішня, або інтрапсихічна, сила, якій властиві: безумовність, циклічність, вибірковість і замінність. Саме ці чотири характеристики визначають спонукальну природу потягів, або мотивів. Перераховані вище чотири властивості інстинктивних потягів являють собою скоріше кількісні, ніж якісні характеристики, тобто потяг розрізняється ступенем вираженості кожного з цих властивостей. Крім цього, інстинктивні потяги можна оцінити за допомогою чотирьох інших характеристик, таких як:
а) інтенсивність - сила потягу і потреби у виконанні тих дій, в яких потяг репрезентується;
б) мета потягу - дія, до якого підштовхує потяг і яка призводить до задоволення;
в) об'єкт потягу - то, в чому або за допомогою чого потяг може досягти своєї мети чи задоволення;
г) джерело.
Складно дати точне визначення афекту в рамках класичної психоаналітичної теорії. Складність викликана тим, що Фрейд і його послідовники вкрай широко трактували цей термін, навантажуючи його в міру розвитку теорії все більш і більш різноманітними значеннями. Так, в своїх ранніх роботах Фрейд пише, що афект, або емоція, - це єдина спонукальна сила психічного життя, а в своїх пізніх працях він «вже говорить про афекти як про інтрапсихічні фактори, що пробуджують фантазії і бажання індивіда» (Rapaport, 1960 р. 191).
Інше фрейдівське поняття - «бажання» має ще більшу схожість з поняттям афективно-когнітивної структури. Фрейд першим заговорив про бажання як про мотивуючу силу сновидіння. На несвідомому рівні бажання є інстинктивним спонуканням, а на передсвідомому проявляє себе у вигляді сновидінь і фантазій. «Бажання виступає в ролі афективно-організуючого принципу, воно використовує механізми конденсації, заміщення, символізації і вторинної деталізації, щоб приховати справжній зміст сновидіння, щоб виразити себе у формі, прийнятною для свідомості» (Rapaport, 1961, р. 164). Поняття афективно-когнітивної структури в теорії диференціальних емоцій відрізняється від фрейдовского «бажання» тим, що в якості організуючого, мотивуючого фактора розглядає афект, а не процеси ідеації. Обидві теорії сходяться в тому, що афективні і когнітивні фактори в тій чи іншій комбінації або в тому чи іншому зв'язку, так чи інакше визначають людську мотивацію.
Холт рішуче відкинув теорію інстинктивних потягів і висунув свою, цілком переконливу, концепцію афекту й мотивації. Він підкреслює значимість зовнішньої стимуляції й перцептивно-когнітивних процесів, але в той же час визнає важливість феноменів, пов'язаних з вираженням і переживанням емоцій.
Як Холт, так і ряд інших авторів звертають увагу на той факт, що емпіричні дані не дозволяють розглядати інстинктивний потяг як якась психічна енергія або інстинктивна спонукальна сила. На думку Холта, незважаючи на те що сексуальний потяг, агресію, страх і інші афективні феномени можна розглядати як біологічно обумовлені, уроджені («хоча й спостережувані в найрізноманітніших модифікаціях») реакції, вони активізуються лише в результаті усвідомлення індивідом зовнішнього тиску - тобто під впливом значимих аспектів оточення, які найкраще можуть бути визначені в термінах суспільних установлень і приписань.
Пропонуючи свою теорію мотивації, Холт опирається на поняття «бажання» у тому розумінні, як його розумів Фрейд у своїх ранніх роботах, і визначає його як «когнітивно-афективне поняття, в термінах змісту тієї або іншої дії й припущень про приємний або неприємний результат». У концепції Кляйна головна властивість мотиваційної системи складається в «перцептивно-оцінній неузгодженості». Неузгодженість у цьому випадку трактується як свідоме, предсвідоме або несвідоме зіставлення перцептивного образу й образу, створеного уявою, а потім висновок про їхню співвідносну цінність. По суті, такий підхід мало відрізняється від підходу, реалізованого в когнітивно-орієнтованих теоріях емоцій, що описують процеси оцінки й контролю - процеси зіставлення існуючого й потенційно можливого стану справ. Таким чином, бажання - ключове явище в мотивації - розуміється як неузгодженість, як «когнітивно-афективний стан, родинний незадоволеності». Помірний ступінь неузгодженості збуджує помірне задоволення й інтерес, а крайнє і несподіване - приведе до переляку й невдоволення. При цьому твердження Холта про те, що різний ступінь неузгодженості може породжувати різні афекти, дуже схоже на спробу Сінгера зв'язати міру виразності того або іншого афекту з успішністю засвоєння когнітивної інформації.
Роботи Хелен Льюіс, присвячені ролі сорому й почуття провини в розвитку особистості, у психопатології й психотерапії, опираються на теорію психоаналізу, на дослідження експериментальної психології й психотерапії особистості. У своїй найбільш відомій праці «Сором, провина й неврози» вона звертається до вічної проблеми розмежування сорому й провини, розглядаючи ці дві емоції як самостійні й важливі фактори мотивації. Вона переконливо доводить, що дана проблема зобов'язана своїм виникненням Фрейдові; плутанина виникла з тих пор, як Фрейдові не вдалося провести чітку грань між «самістю» і «его», з тих часів, як було прийнято за правило міркувати про «суперего» у термінах інстинктивних потягів (інстинкту смерті) і акцентувати роль афективного стану провини. У рамках вибудуваної Фрейдом теорії не найшлося місця поняттю сорому, вона не розглядала сором у якості суперего, як не змогла розпізнати й роль сорому в розвитку депресії.
У ході досліджень Льюіс показала, що страх або очікування ганьби виступає як стримуючий мотив у поводженні індивіда і як сила, що сприяє формуванню самоідентичності. З іншого боку, Льюіс розглядає сором як емоційний стан, що у крайніх проявах може викликати розладу свідомості й особистісні проблеми й у цьому змісті протилежне почуттю особистісної автономії. Вона виявила, що в залежного пацієнта емоція сорому породжує ворожість, спрямовану усередину, на самого себе.
Залежність і незалежність, розглянута як стиль перцептивно-когнітивної активності, визначає спосіб функціонування суперего. Так, у залежних пацієнтів з більшою ймовірністю ми будемо спостерігати прояву емоції сорому, а в незалежних - емоції провини.
У своїй роботі Льюіс розкриває позитивне значення емоції сорому, показуючи, яке важливе значення має воно для підтримки почуття власного достоїнства, самоповаги й емоційних зв'язків людини.
Виявлені нею розходження в прояві емоцій сорому й провини підкріплюють її ідею про те, що сором, як афективний стан суперего, відіграє роль у розвитку депресії й істерії, а провина викликає розлади й параною. Крім того, Льюіс висуває гіпотезу про можливість існування значних статевих розходжень в емоційній сфері, припускаючи, що жінки, на відміну від чоловіків, частіше випробовують емоцію сорому й саме тому більше піддаються депресії й істерії.