Клінічний випадок .
ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ
Виконав студент 5-го курсу 4-групи ,
Товстига Назар Миколайович
ІФНМУ 2023
Пацієнт, 25-річний чоловік, звернувся до екстреної
поліклініки зі скаргами на гострий біль у правому нижньому квадранті черевної порожнини. Він стверджував, що біль почався близько 12 годин тому зі слабкою інтенсивністю і
поступово збільшувався. Пацієнт також відмічав загальний дискомфорт, втрату апетиту та легку нудоту. У попередній
історії медичного обстеження не було відомостей про схожі
епізоди.
При фізичному обстеженні лікар помітив легку тендерність і
болючість в правому нижньому квадранті черевної
порожнини, особливо в області МакБерні (точка, що знаходиться між пупком та верхньою країною правого переднього верхнього кісткового відростка). Пальпація показала легку локальну напругу м'язів черевної стінки.
З урахуванням клінічних симптомів, лікар підозрював апендицит. Для підтвердження діагнозу було виконане лабораторне обстеження, включаючи загальний аналіз крові та сечі. Загальний аналіз крові показав помірне збільшення кількості білих кров'яних тілець і підвищення
швидкості осідання еритроцитів (На підставі клінічних ознак та лабораторних результатів, лікар діагностував пацієнта з гострим апендицитом.
Далі було заплановане додаткове обстеження для підтвердження діагнозу. Пацієнту було призначено ультразвукове дослідження черевної порожнини.
Ультразвукове дослідження показало збільшення розмірів апендикса та наявність збільшеної кількості рідини навколо нього. Ці зміни були характерними для запалення апендикса.
Після отримання підтверджуючих результатів обстеження пацієнт був готовий до проведення оперативного втручання.
Лікар вирішив виконати апендектомію, що передбачає
хірургічне видалення апендикса.
Під час операції хірург зробив невеликий доступ до черевної порожнини, виявив апендикс з ознаками запалення. Апендикс був видалений шляхом відкриття базальної частини і перетискання кровоносних судин та нервових зв'язків. Після видалення апендикса була здійснена грунтовна перевірка черевної порожнини на наявність інших патологічних змін. Видалений апендикс був
Далі було заплановане додаткове обстеження для підтвердження діагнозу. Пацієнту було призначено ультразвукове дослідження черевної порожнини.
Ультразвукове дослідження показало збільшення розмірів апендикса та наявність збільшеної кількості рідини навколо нього. Ці зміни були характерними для запалення апендикса.
Після отримання підтверджуючих результатів обстеження пацієнт був готовий до проведення оперативного втручання.
Лікар вирішив виконати апендектомію, що передбачає
хірургічне видалення апендикса.
Під час операції хірург зробив невеликий доступ до черевної порожнини, виявив апендикс з ознаками запалення. Апендикс був видалений шляхом відкриття базальної частини і перетискання кровоносних судин та нервових зв'язків. Після видалення апендикса була здійснена грунтовна перевірка черевної порожнини на наявність інших патологічних змін. Видалений апендикс був
надісланий на гістологічне дослідження, щоб підтвердити діагноз та виключити інші захворювання.
Після операції пацієнту було призначено антибіотики для профілактики інфекції та знеболюючі препарати для полегшення болю. Пацієнт також отримав поради щодо післяопераційного догляду, включаючи дієту, фізичну активність та можливі ускладнення, на які варто звернути увагу.
Цей клінічний випадок апендициту є типовим прикладом презентації та управління хворим з цим захворюванням.
Своєчасна діагностика та оперативне втручання важливі
для попередження ускладнень та поліпшення прогнозу хворого.
Варто зазначити, що кожен клінічний випадок апендициту може трохи відрізнятися в залежності від індивідуальних особливостей пацієнта та перебігу.
Кожен клінічний випадок апендициту може відрізнятися в залежності від декількох факторів, таких як:
Після операції пацієнту було призначено антибіотики для профілактики інфекції та знеболюючі препарати для полегшення болю. Пацієнт також отримав поради щодо післяопераційного догляду, включаючи дієту, фізичну активність та можливі ускладнення, на які варто звернути увагу.
Цей клінічний випадок апендициту є типовим прикладом презентації та управління хворим з цим захворюванням.
Своєчасна діагностика та оперативне втручання важливі
для попередження ускладнень та поліпшення прогнозу хворого.
Варто зазначити, що кожен клінічний випадок апендициту може трохи відрізнятися в залежності від індивідуальних особливостей пацієнта та перебігу.
Кожен клінічний випадок апендициту може відрізнятися в залежності від декількох факторів, таких як:
1. Симптоматика: Симптоми апендициту можуть проявлятися у різний спосіб у різних пацієнтів. У
деяких випадках пацієнти можуть відчувати гострий,
локалізований біль у правому нижньому квадранті
черевної порожнини, але іноді біль може бути менш очевидним або розповсюдженим по всій черевній ділянці. Деякі пацієнти можуть також спостерігати симптоми, подібні до гастроентериту, такі як нудота,
блювота, діарея тощо.
2. Перебіг захворювання: Інтенсивність та тривалість симптомів можуть різнитися від пацієнта до пацієнта.
У деяких випадках апендицит може розвиватися повільно протягом декількох днів, показуючи поступове збільшення болю та інших симптомів. В
інших випадках може спостерігатися гострий та швидкий розвиток симптомів, що вимагає негайної
медичної уваги.
3. Вік пацієнта: Апендицит може виникати у будь-якому віці, але деякі особливості можуть відрізнятися залежно від вікової групи. Наприклад, у дітей молодшого віку симптоми можуть бути менш
очевидними, або вони можуть не здатні точно виразити свої скарги. У літніх людей можуть спостерігатися менш типові симптоми апендициту, що може призвести до пізньої діагностики.
4. Ускладнення: В деяких випадках апендицит може спричинити ускладнення, такі як перитоніт або формування абсцесу. Наявність ускладнень може вплинути на симптоматику, клінічкий курс та необхідність лікування.
Враховуючи ці фактори, важливо пам'ятати, що діагноз апендициту ґрунтується на комбінації клінічних ознак,
фізичного обстеження, лабораторних досліджень та додаткових обстежень, таких як ультразвукове дослідження або комп'ютерна томографія. Кожен випадок апендициту потребує індивідуального підходу та адекватного лікування з метою попередження ускладнень та поліпшення стану пацієнта.
4. Ускладнення: В деяких випадках апендицит може спричинити ускладнення, такі як перитоніт або формування абсцесу. Наявність ускладнень може вплинути на симптоматику, клінічкий курс та необхідність лікування.
Враховуючи ці фактори, важливо пам'ятати, що діагноз апендициту ґрунтується на комбінації клінічних ознак,
фізичного обстеження, лабораторних досліджень та додаткових обстежень, таких як ультразвукове дослідження або комп'ютерна томографія. Кожен випадок апендициту потребує індивідуального підходу та адекватного лікування з метою попередження ускладнень та поліпшення стану пацієнта.