Ім'я файлу: Індивідуальна робота.Глушко. ПМПФ-20-1..docx
Розширення: docx
Розмір: 27кб.
Дата: 31.05.2023
скачати
Розширення: docx
Розмір: 27кб.
Дата: 31.05.2023
скачати
Міністерство фінансів України
Університет державної фіскальної служби України
Індивідуальна робота
Тема: “Класифікація рахунків бухгалтерського обліку”
Виконав
студент групи ПМПФ-20-1
Глушко Олексій Юрійович
Ірпінь 2021
Класифікація рахунків бухгалтерського обліку
Класифікація рахунків бухгалтерського обліку - це групування їх за певними ознаками. Класифікація бухгалтерських рахунків за їх призначенням відображає зміст записів на дебеті, кредиті рахунку і залишку (сальдо), тобто показує, для яких потреб призначені ті чи інші рахунки і як вони побудовані. За цією класифікацією виділяють 5 груп рахунків:
1. Основні.
2. Операційні.
3. Регулюючі.
4. Результативні.
5. Збалансовані.
І група. Основні рахунки, до складу яких належать інвентарні, фондові рахунки та рахунки розрахунків. Інвентарні рахунки використовуються для обліку майново-матеріальних цінностей і готівкових коштів. До інвентарних рахунків належать рахунки "Основні засоби ", "Виробничі запаси ", "Готова продукція ", "Каса тощо. Усі інвентарні рахунки активні, сальдо активного рахунка може бути тільки дебетовим. Дебетові обороти на інвентарному рахунку означають надходження даного виду засобів, а кредитові - вибуття. Рахунки власного капіталу використовуються для обліку джерел власних засобів підприємства (фондові рахунки). До групи цих рахунків входять "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал" та ін. Характерні риси побудови рахунків власного капіталу: всі рахунки власного капіталу пасивні. Записи на кредиті означають створення і наступне збільшення капіталу, а на дебеті - його зменшення. Рахунки розрахунків використовуються для обліку розрахункових, кредитних і господарсько-правових відносин підприємства з іншими підприємствами, організаціями, особами. Рахунки розрахунків поділяються на три види: активні, пасивні, активно-пасивні. Активні рахунки розрахунків призначені для обліку дебіторської заборгованості інших підприємств, організацій або осіб даному підприємству. Пасивні розрахункові рахунки використовуються для обліку зобов'язань даного підприємства перед бюджетом, іншими підприємствами, організаціями, особами, тобто для обліку кредиторської заборгованості. Активно-пасивні рахунки розрахунків використовуються для обліку розрахункових взаємовідносин за такими господарськими операціями, внаслідок яких дане підприємство може опинитися в ролі боржника або кредитора.
II група. Операційні рахунки. Операційні рахунки – призначені для проміжного накопичення витрат чи прибутків по окремих господарських операціях. Їх ще називають робочими або тимчасовими. Більшість з цих рахунків не мають початкового і кінцевого сальдо. Вони поділяються на:
розподільчі – призначені для обліку витрат, що вимагають перерозподілу і тому в момент запису не можуть бути віднесені на відповідні рахунки. Збірно-розподільчі накопичують витрати протягом певного періоду, які потім за певною базою розподіляються та переносяться на інші рахунки. Звітно-розподільчі або бюджетно-розподільчі рахунки призначені для обліку сум витрат(доходів), що сплачуються або отримуються одноразово, але за своїм економічним змістом не можуть бути одразу віднесені до складу витрат поточного звітного періоду, а вимагають розподілу між кількома звітними періодами;
калькуляційні – призначені для обліку витрат за окремими статтями калькуляції і визначення собівартості по операціях (процесах) заготівлі матеріалів, виробництва продукції тощо;
результатні – використовуються для відображення та порівняння витрат і доходів. Поділяються на операційно-результатні і фінансово-результатні.
III група. Регулюючі рахунки. Регулюючі рахунки призначені для регулювання (уточнення) оцінки господарських засобів або джерел їх формування, які обліковуються на основних рахунках. Використовуються ці рахунки у тих випадках, коли по окремих об'єктах обліку необхідно одержати додаткову інформацію, потрібну для управління (наприклад, про первинну і залишкову вартість основних засобів). Регулюючими можуть бути як синтетичні рахунки, так і аналітичні, а також субрахунки. Проте науково обґрунтований принцип регулювання, який забезпечує потрібну для управління інформацію про об'єкти, що обліковуються, від цього не втрачає свого значення. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, тому кожен з них розглядається тільки разом з тим рахунком, який він регулює. Залежно від того, збільшують чи зменшують регулюючі рахунки залишок рахунка, що регулюється, вони поділяються на: доповнюючі, контрарні і контрарно-доповнюючі. Доповнюючі регулюючі рахунки завжди збільшують суму залишку рахунка, що регулюється. Застосовуються вони в тих випадках, коли матеріальні цінності на основних рахунках відображаються в оцінці, меншій від фактичної вартості їх придбання (заготівлі).
IV група. Фінансово-результативні рахунки. Фінансово-результатні рахунки призначені для узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємства за звітний період. До них належить активно-пасивний рахунок "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) ". На дебеті цього рахунка відображають збитки, на кредиті - прибутки. Детальна будова рахунка "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки) " та його субрахунків розглянута в п. 5.6 "Облік фінансових результатів". Розглянуті рахунки бухгалтерського обліку - основні, регулюючі, операційні, фінансово-результатні - становлять систему рахунків, що охоплює всі активи підприємства, джерела їх формування, господарські процеси і результати діяльності. Ці рахунки взаємно кореспондують між собою і при наявності залишків відображаються в балансі. Тому такі рахунки називаються балансовими. Поряд з балансовими рахунками у бухгалтерському обліку використовуються рахунки, які не відображаються у балансі, а розміщуються за його підсумком. Такі рахунки одержали назву забалансових.
V група. Збалансовані рахунки. Забалансові рахунки призначені для обліку активів, які не належать даному підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні або на зберіганні. До них належать орендовані необоротні активи, активи на відповідальному зберіганні, списані активи, гарантії та забезпечення надані і отримані та ін. Всі ці активи обліковуються на балансі тих господарств, яким вони належать. Підприємство, яке прийняло ці активи в тимчасове користування або на зберігання, обліковує їх на за-балансових рахунках. При складанні балансу залишки цих рахунків показують за підсумком балансу. Інакше при зведенні балансів окремих підприємств по галузях або всьому народному господарству ці активи були б враховані двічі: один раз на балансі того господарства, якому вони належать, а другий - на балансі господарства, де вони тимчасово перебувають. Це призвело б до перебільшення справжньої величини засобів у народному господарстві. На забалансових рахунках обліковують, крім того, бланки суворого обліку (чекові книжки, акції, векселі тощо), умовні права і зобов'язання (застави, гарантії, зобов'язання тощо), списану на збитки заборгованість неплатоспроможних дебіторів (для спостереження за можливістю її відшкодування винними особами протягом трьох років) та інші об'єкти, які не вимагають подвійного запису.
До групи забалансових належать рахунки: "Орендовані необоротні активи", "Активи на відповідальному зберіганні", "Контрактні зобов'язання", "Гарантії та забезпечення одержані", "Списані активи", "Обладнання, прийняте для монтажу", "Бланки суворого обліку" та ін. Відмітною особливістю забалансових рахунків є те, що вони не кореспондують ні між: собою, ні з балансовими рахунками, правило подвійного запису на них не поширюється; господарські операції на забалансових рахунках відображаються одинарним записом: тільки по дебету або тільки по кредиту відповідного рахунка. Тобто, при прийнятті об'єкта на облік забалансовий рахунок тільки дебетується (без кредитування іншого рахунка), а при списанні - кредитується (без кореспонденції з дебетом іншого рахунка). Наприклад, при прийнятті основних засобів в оренду орендар робить запис тільки на дебеті рахунка "Орендовані необоротні активи", а при поверненні їх орендодавцю - тільки на кредиті цього рахунка.
Призначення і зміст плану рахунків бухгалтерського обліку
Основою класифікації рахунків є економічний зміст об'єктів обліку. Класифікація рахунків за економічним змістом відповідає змісту предмету бухгалтерського обліку й зумовлена класифікацією об'єктів обліку, тобто господарських засобів, їх джерел і господарських процесів.
Відповідно до того рахунки поділяють на дві групи:
- рахунки господарських засобів;
- рахунки джерел утворення господарських засобів (рис. 4.2).
На рахунках бухгалтерських засобів відображають їх наявність та рух. До цієї групи належать рахунки, на яких здійснюється облік необоротних активів, матеріальних запасів, коштів, розрахунків та інших активів підприємства. Ці рахунки є активними. На рахунках джерел формування господарських засобів відображають власні джерела та залучені джерела. Ці рахунки є пасивними. План рахунків бухгалтерського обліку - це систематизований перелік бухгалтерських рахунків, необхідних для обліку господарської діяльності. Діючий план рахунків бухгалтерського обліку затверджений іністерством фінансів України 30.11.99 р. Наказ № 291 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.99 за 892/4185 і вступив в дію протягом 2000 р.
Особливістю плану рахунків є:
1. Забезпечується можливість розподілу фінансового та управлінського обліку в системі рахунків.
2. Забезпечується взаємозв'язок показників бухгалтерських рахунків з показниками звітності підприємства.
План рахунків складається з розділів 10 класів рахунків:
I. Рахунки фінансового стану (1-8 клас)
II. Рахунки управлінського обліку (9 клас)
III. Позабалансові рахунки (0 клас)
План рахунків є одним для всього народного господарства країни за винятком:
- бюджетних організацій;
- банків.
План рахунків включає в себе:
- назву;
- шифри синтетичних рахунків, за балансових рахунків.
Шифри синтетичних рахунків складається з двох цифр (від 10 до 99). За балансові рахунки від 01 до 08. Шифри субрахунків, нумеруються починаючи з одиниці до 9.
Всі рахунки в плані рахунків згруповані у відповідні розділи:
1. Необоротні активи.
2. Запаси.
3. Кошти, розрахунки та інші активи.
4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань.
5. Довгострокові зобов'язання.
6. Поточні зобов'язання.
7. Доходи і результати діяльності.
8. Витрати за елементами.
9. Витрати діяльності.
До плану рахунків прийнята інструкція щодо його застосування. В ній надається коротка характеристика кожного бухгалтерського рахунку, перелік господарських операцій, що підлягають обліку на цьому рахунку, а також кореспонденція рахунку з іншими рахунками. План рахунків бухгалтерського обліку забезпечує єдиний порядок обліку однорідних господарських операцій на підприємствах різних галузей народного господарства різних галузей народного господарства країни.