Ізосорбіду мононітрат (Моносан, Ефокс-лонг)-Органічні нітрати
Таб. 0,02- 0,04 По 1-2 таб. 2 р/д. Капс. 0,05 По 1 капс. Вранці
Механізм. Має виражену антиангінальну дію, щопов’язана із зменшенням потреби міокарда у кисні за рахунок зменшення перед- тапост навантаження на серце, а також із безпосереднім коронаророзширювальнимефектом. Сприяє перерозподілу коронарного кровотоку переважно для ділянок із зниженим кровопостачанням.
Показання.·Профілактика стенокардії; застійна серцева недостатність.
Протипоказання.· Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якого компонента препарату; гостра циркуляторна недостатність, тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний тиск нижче 90 мм рт.ст.) або гіповолемія, колапс; кардіогенний шок, якщо не забезпечений достатньо високий кінцевий діастолічний тиск у лівому шлуночку шляхом застосування інтрааортальної контрпульсації або препаратів з позитивним інотропним ефектом; гострий інфаркт міокарда з низьким тиском наповнення лівого шлуночка; виражена анемія; токсичний набряк легенів; нещодавно перенесена черепно-мозкова травма або крововилив у мозок, підвищений внутрішньочерепний тиск; глаукома; підвищена чутливість до нітратів; одночасне застосування з силденафілом та іншими інгібіторами фосфодіестерази.
Побічні реакції.
Нервова система:головний біль, який поступово зменшується протягом кількох діб, але може бути сильним та стійким, неуважність, запаморочення, сонливість та слабкість, рухове занепокоєння, синкопе.
Серцево-судинна система: артеріальна (в т.ч. ортостатична) гіпотензія, колапс із порушенням серцевого ритму та брадикардією, посилення симптомів стенокардії, брадиаритмія, рефлекторна тахікардія, перехідна гіпоксемія з гіпоксії міокарда у пацієнтів з ішемічною хворобою серця.
Травний тракт: нудота, блювання, діарея, диспепсія.
Шкіра та підшкірна клітковина: шкірні алергічні реакції (в т.ч. висип, свербіж, ексфоліативний дерматит), дилатація судин шкіри з почервонінням, блідість та підвищення потовиділення.
Імунна система: у пацієнтів з індивідуальною непереносимістю до будь-якого компоненту препарату можливі реакції гіперчутливості.
Інші: гіперемія обличчя, шум у вухах, астенія.
Блокатори кальцієвих каналів
Верапаміл (Ізоптин, Вератард)- Блокатори кальцієвих каналів
Таб. 0,04 - 0,08 По 1-2 таб. 3-4 р/д. Капс. пролонг. 0,18-0,24 По 1-2 капс. 1-2 р/д, Амп. 0.25% 2 мл В в на 5% р-ні глюкози або 0,9% р-ні NaCl.
Механізм. Верапаміл блокує трансмембранний потік іонів кальцію у клітини серця та гладеньких м’язів судин. Він безпосередньо зменшує потребу міокарда в кисні завдяки впливу на енергетично затратні процеси метаболізму в клітинах міокарда та внаслідок зменшення постнавантаження.
Показання.
· Ішемічна хвороба серця, включаючи: стабільну стенокардію напруження; нестабільну стенокардію (прогресуюча стенокардія, стенокардія спокою), вазоспастичну стенокардію (варіантна стенокардія, стенокардія Принцметала), постінфарктну стенокардію у пацієнтів без серцевої недостатності, якщо не показані b-адреноблокатори.
· Аритмії: пароксизмальна надшлуночкова тахікардія; тріпотіння/мерехтіння передсердь зі швидкою атріовентрикулярною провідністю [за винятком синдрому Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW)].
· Артеріальна гіпертензія.
Протипоказання.
· Кардіогенний шок.· Тяжкі порушення провідності: атріовентрикулярна (AВ) блокада II і III ступеня (крім пацієнтів, яким імплантований штучний водій ритму).· Синдром слабкості синусового вузла (крім пацієнтів, яким імплантований штучний водій ритму).· Гіперчутливість до верапамілу або до будь-якого компонента лікарського засобу.·
Побічні реакції.
головний біль, запаморочення; шлунково-кишкові розлади: нудота, запор та біль у животі; також брадикардія, тахікардія, відчуття серцебиття, зниження артеріального тиску, гіперемія, периферичний набряк та втомлюваність.
Ніфедипін (Кордипін, Ніфекард, Фенігідин, Корінфар)- Блокатори кальцієвих каналів
Таб. 0,01-0,02-0,03-0,06 По 1-2 таб 2-3 рд.
Механізм. Гальмує надходження кальцію у кардіоміоцити та клітини гладкої мускулатури судин. Має антиангінальний та антигіпертензивний ефекти. Знижує тонус гладкої мускулатури судин. Розширює коронарні та периферичні артерії, знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск та незначною мірою - скоротливість міокарда, зменшує післянавантаження та потребу міокарда в кисні. Покращує коронарний кровообіг
Показання.
Артеріальна гіпертензія; ішемічна хвороба серця: хронічна стабільна стенокардія, вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала).
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до ніфедипіну або будь-якого компонента лікарського засобу;- підвищена чутливість до інших дигідропіридинів;- кардіогенний шок;- аортальний стеноз тяжкого ступеня;- порфірія;- стан під час інфаркту міокарда або протягом місяця після нього;- вторинна профілактика інфаркту міокарда;- комбінація з рифампіцином (через неможливість досягти ефективних рівнів ніфедипіну у плазмі внаслідок індукції ферментів);- нестабільна стенокардія;- запальні захворювання кишечнику або хвороба Крона.
Побічні реакції.
Побічні реакції подано за системами органів.
З боку серцевої системи:посилене серцебиття;тахікардія; на початку терапії у пацієнтів, хворих на стенокардію, можливе збільшення частоти, тривалості нападів або зростання тяжкості симптомів;випадки безсимптомної ішемії міокарда, загострення наявної ішемії міокарда, порушення серцевої провідності, біль у грудях (стенокардія).
З боку імунної системи:алергічні реакції, ангіоневротичний набряк;свербіж, кропив’янка, висипання;анафілактична/анафілактоїдна реакція.
Дилтіазем (Діакордин) -Блокатори кальцієвих каналів
Таб. 0,06-0,09-0,12 по 1 таб. 3-4 р/д.
Механізм. Зменшує надходження іонів кальцію через повільні кальцієві канали мембрани в кардіоміоцити і гладком’язові клітини. Чинить антиангінальну, гіпотензивну та антиаритмічну дію.
Показання.
Стенокардія. Артеріальна гіпертензія. Стенокардія Принцметала. Для зниження шлуночкового ритму при фібриляції передсердь.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до дилтіазему або до інших компонентів препарату, до похідних бензотіазепіну. Синдром слабкості синусового вузла; атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня (окрім випадків наявності функціонуючого пейсмейкера); артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск < 90 мм рт. ст.); виражена брадикардія (< 50 уд/хв); синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта; декомпенсована серцева недостатність; гострий інфаркт міокарда з ускладненим перебігом; кардіогенний шок (у тому числі внаслідок інтоксикації препаратами дигіталісу); шлуночкова екстрасистолія; гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність II-III стадії; тріпотіння або фібриляція передсердь при синдромі Лауна-Ганонга-Левіна (крім хворих з імплантованими кардіостимуляторами); одночасне застосування дантролену у формі інфузій (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»); комбінація з івабрадином (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Побічні реакції.
З боку серцево-судинної системи:AV-блокада I ступеня, синусова брадикардія, брадикардія, AV-блокада II-III ступеня, припинення активності синусового вузла, загострення симптомів стенокардії, застійна серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, тахікардія, відчуття серцебиття, аритмія, екстрасистолія, непритомність, припливи, периферичні набряки, синкопе.
Амлодипін (Семлопін, Емлодип) -Блокатори кальцієвих каналів
Таб. 0,0025-0,005-0,01 по 1 таб 1 рд.
Механізм. Амлодипін - антагоніст кальцію (похідне дигідропіридину), що блокує надходження іонів кальцію до міокарда та до клітин гладких м’язів.
Механізм гіпотензивної дії амлодипіну зумовлений безпосередньою розслаблюючою дією на гладкі м’язи судин. Точний механізм антиангінального ефекту амлодипіну визначений недостатньо, однак нижчезазначені ефекти відіграють певну роль.
Показання
- Артеріальна гіпертензія.
- Хронічна стабільна стенокардія.
- Вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала).
Протипоказання.
- Відома підвищена чутливість до дигідропіридинів, амлодипіну чи до будь-якого іншого компонента препарату.- Артеріальна гіпотензія тяжкого ступеня.- Шок (включаючи кардіогенний шок).-Обструкція вивідного тракту лівого шлуночка (наприклад, стеноз аорти тяжкого ступеня).- Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.- Нестабільна стенокардія.
Побічні реакції.
При застосуванні амлодипіну найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції як: сонливість, запаморочення, головний біль, посилене серцебиття, припливи, біль у черевній порожнині, нудота, набряки гомілок, набряки та підвищена втомлюваність.
Блокатори калієвих каналів
Аміодарон (Кордарон) - Блокатори калієвих каналів
Таб 0,2 по 1 таб. 2-3 рд; Амп 5%-3 мл. Вв на 5% глюк.
Механізм. Механізм дії пов'язаний з блокадою іонних каналів клітинних мембран кардіоміоцитів, головним чином, калієвих, меншою мірою кальцієвих і натрієвих. Блокуе у міокарді також бета-і альфа-адренорецептори, глюкагонові рецептори.
Показання до застосування: лікування та попередження порушень ритиу серця (шлуночкова і надшлуночкова тахікардія, синдром WPW, шлуночкова надшлуночкова екстрасистолія); попередження повторної фібрилй шлуночків і передсердь; періоді реабілітаці після инфаркту міокарда.
Побічні ефекти: головний біль, загальна слабкість, запаморочення, порушення зору (відкладення ліпофусцину в еnітелії porisки) фотосенсиблізація, синусова брадикардія, AV блокада, порушення фунцй щитовидної залози, при тривалому застосуванні-кашель, задишка, інтерстиціальна пневмонія або альвеоліт, фіброз легень, нудота, блюваня, анорексія, при тривалому застосуванні - токсичний гепатит, алергнні резкц.
Протипоказання: синусова брадикардя, атріовентрикулярна блокада схильність до бронхоспазму, вагітність, гіпотиреоз.
Похідні сидноніміду
Молсидомін ( Молcікор, Синдофарм)-Похідні сидноніміду
Таб. 0,002-0,004 по 1 таб. 2-4 рд після їди
Механізм. Активний метаболіт молсидоміну - лінсидомін (SIN1А) - поєднання, що знижує тонус гладеньких м’язів стінок судин та чинить антиангінальну дію. Розслаблення гладеньких м’язів сприяє збільшенню об’єму вен та об’єму судинного русла, що призводить до зменшення венозного повернення, за рахунок чого зменшується тиск наповнення обох шлуночків.
ПОКАЗАННЯ. ІХС: профілактика нападів стенокардії (особливо у пацієнтів літнього віку і при непереносимості або недостатньої ефективності нітратів); у складі комбінованого лікування хр. СН.
ПРОТИПОКАЗАННЯ. Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якої з допоміжних речовин; г. недостатність кровообігу (наприклад шок, в. т.ч. кардіогенний, судинний колапс); тяжка гіпотензія (систолічний АТ нижче 100 мм рт.ст.); г. ІМ; одночасне застосування інгібіторів фосфодіестерази-5 (силденафіл, варденафіл або тадалафіл) через ризик серйозного зниження кров’яного тиску, г. ангінозний напад; період вагітності та годування груддю; токсигений набряк легень; зниження центрального венозного тиску; глаукома; дитячій вік.
ПОБІЧНА ДІЯ реакції гіперчутливості (шкірні АР, бронхоспазми, астма); головний біль, запаморочення, швидка втомлюваність, загальна слабкість; гіпотонія; рефлекторна тахікардія, ортостатична гіпотензія; можливе зниження кров’яного тиску, колапс і шок; нудота, анорексія, блювання; почервоніння обличчя; АР, включаючи висипи на шкірі; тромбоцитопенія; анафілактичний шок.
ІІ)Засоби, що зменшують потребу міокарду в кисні
Бета-адреноблокатори
Атенолол (Атенобене, Тернормін)- Бета-адреноблокатори
Таб. 0,025-0,05-0,1 по 1-2 таб на 1 прийом
Механізм. Кардіоселективний блокатор β-адренорецепторів. Має антиангінальний, антигіпертензивний та антиаритмічний ефекти. Не має внутрішньої симпатоміметичної і мембраностабілізуючої активності. Зменшує автоматизм синусового вузла, уповільнює атріовентрикулярну провідність, знижує скоротливість міокарда та його потребу у кисні. Має негативну хроно-, дромо-, батмо- та ізотропну дії.
Показання.
Атенолол показаний для лікування артеріальної гіпертензії, стенокардії, синусової тахікардії, для профілактики надшлуночкових тахіаритмій.
Протипоказання.
Абсолютними протипоказаннями є атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступенів, синоаурикулярна блокада, брадикардія (частота серцевих скорочень менша, ніж 50 ударів за 1 хв.), гостра серцева недостатність, метаболічний ацидоз, бронхіальна астма. Відносно застосування препарату при порушеннях периферичного кровообігу, синдромі Рейно, вагітності (препарат проникає через плаценту), цукровому діабеті (атенолол може посилювати або маскувати симптоми гіпоглікемії) необхідно порадитись з лікарем.
Побічні ефекти.
На початку курсу лікування можливі легкий головний біль, депресія, підвищене потовиділення, порушення сну, нудота, діарея, свербіж, відчуття холоду в кінцівках. В окремих випадках можуть виникати порушення атріовентрикулярної провідності, недостатність кровообігу, надмірна брадикардія, гіпотонія, симптоми серцевої недостат-ності, гіпоглікемічний стан у хворих на цукровий діабет, кон’юнктивіт. У разі виявлення небажаних впливів або інших незвичних реакцій порадьтеся з лікарем щодо подальшого застосування препарату.
Метопролол (Егілок, Беталок) - Бета-адреноблокатори
Таб. 0,05-0,1 По 1-2 таб 2-3 рд; Амп. 0,1%-5 мл. Вв повільно на ізот. р-ні натрію хлориду
Механізм. Кардіоселективний блокатор β-адренорецепторів. Має антиангінальний, антигіпертензивний та антиаритмічний ефекти. Не має внутрішньої симпатоміметичної і мембраностабілізуючої активності. Зменшує автоматизм синусового вузла, уповільнює атріовентрикулярну провідність, знижує скоротливість міокарда та його потребу у кисні. Має негативну хроно-, дромо-, батмо- та ізотропну дії.
Показання.
- Артеріальна гіпертензія.- Стенокардія (у тому числі постінфарктна).- Аритмія (включаючи суправентрикулярну тахікардію).- Попередження серцевої смерті та повторного інфаркту після гострої фази інфаркту міокарда.- У складі комплексної терапії при тиреотоксикозі.- Профілактика нападів мігрені.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату або до інших β-блокаторів;-атріовентрикулярна блокада (II і III ступенів), синоатріальна блокада;- синдром слабкості синусового вузла;- декомпенсована серцева недостатність (набряк легенів, синдром гіпоперфузії або артеріальної гіпотензії);- виражена брадикардія (ЧСС ≤ 50 за 1 хв);- кардіогенний шок;- тяжкі порушення периферичного кровообігу з болем або трофічними змінами;- артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск < 100 мм рт.ст.);- бронхіальна астма, тяжка форма хронічних обструктивних бронхолегеневих захворювань;- метаболічний ацидоз;- нелікована феохромоцитома;- тривала або періодична інотропна терапія агоністами β-рецепторів;- супутня терапія інгібіторами моноамінооксидази-А;- застосування метопрололу протипоказано хворим, яким проводиться внутрішньовенне введення антагоністів кальцію типу верапамілу та дилтіазему або інших антиаритмічних препаратів (таких як дизопірамід).
Побічні реакції.
З боку крові та лімфатичної системи:тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія.
З боку психіки: порушення сну, сонливість, безсоння, нічні кошмари, депресія, розлад концентрації уваги, розлади пам'яті, амнезія, сплутаність свідомості, галюцинації, нервозність, тривожність.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, парестезія, порушення смакових відчуттів.
З боку серця: постуральні порушення (дуже рідко – із запамороченням), холодні кінцівки, брадикардія, атріовентрикулярна блокада І, ІІ або ІІІ ступеня, біль у перикарді, біль у грудній клітці, минуще посилення симптоматики серцевої недостатності, тахікардія, аритмії, порушення серцевої провідності, артеріальна гіпотензія, кардіогенний шок у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, посилене серцебиття.
З боку судин: ортостатична артеріальна гіпотензія (що в дуже рідкісних випадках супроводжується синкопе), синдром Рейно, гангрена у пацієнтів з наявними важкими порушеннями периферичного кровообігу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12