Життєдіяльності сторінка 7

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Ім'я файлу: вадим.docx
Розширення: docx
Розмір: 1010кб.
Дата: 25.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
влад_26.docx
iona.docx
ДІАЛЕКТОЛОГІЧНА ПРАКТИКА.docx

Таблиця 3.3 – Основні характеристики повітроохолоджувача
	Найменування параметра						Одиниця	Значення
	Теплоносій						-	Вода
	Матеріал теплообмінника						-	Труби – «Cu» Ребра – «Al»
	Повна потужність						кВт	72,3
	Швидкість повітря						м/с	2,5
	Сторона повітря
	Витрата						м³/год	9000
	Температура на вході						о_С	29
	Температура на виході						о_С	22
	Втрата тиску						Па	67
	Сторона води
	Витрата						т/год	21000
	Температура на вході						о_С	7
	Тепература на виході						о_С	12
	Втрата тиску						кПа	40
3.3.5 Вентилятор Переміщення повітря в системах механічної вентиляції здійснюється вентиляторами, які можуть бути осьовими, якщо опір мережі не перевищує 200 Па, або радіальними, якщо опір мережі перевищує 200 Па. Вентилятори вибираю за об’ємною витратою повітря та повним тиском, Па, що визначаю за опором мережі повітропроводів за формулою P_м (R l Z), (3.24) де R– питомі втрати тиску на тертя на розрахованій ділянці мережі, Па/м; l^–^{довжина}^{ділянки}^{повітропроводу,}^м; Z– втрати тиску на місцеві опори на розрахунковій ділянці, Па. Повний тиск вентилятора, Па, визначаю за формулою H_в1,1 P_м P_ф P_р P_пн P_по P_ш^(3.25)^де^^Рм ^–^{сумарний}^опором^мережі^{повітропроводів,}^Па^(див.^{табл. 3.4);}
						ТП 81 10 001 ПЗ			Арк.
									33

Змн.		Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

^^Рф ^–^{опір фільтра,}^{дорівнює}¹⁵⁰^Па^(див.^{технічні}^{характеристики підрозділ 3.3.1);} ^^Рр ^–^опір^{рекуператора,}^{дорівнює}^{100 Па}^(див.^табл.^3.1); ^^Рпн ^–^опір^{повітронагрівача,}^{дорівнює}³⁴^Па^{(див. табл.}^3.2); ^^Рпо ^–^опір^{повітроохолоджувача, дорівнює}⁶⁷^Па^(див.^{табл. 3.3);} ^^Рш ^–^опір^{шумоглушника, дорівнює}⁹⁰^Па. Схема повітропроводів системи припливної вентиляції наведена на рис.3.10. Схема системи повітропроводів 4-6 поверхів аналогічна 1-3 поверхам. Згідно з методикою наведеною в [1] на схемі позначаю ділянки, обираю магістраль, для якої розраховую втрати тиску на тертя та місцеві опори. Питомі втрати тиску на тертя для сталевих повітропроводів визначаю за формулою: ρ ²1 R   ^{пв пв} , (3.26) ²^dекв ^де ^–^{коефіцієнт}^опору^тертя; d_екв– еквівалентний діаметр повітропроводу, м (для прямокутних повітропроводі _d_2аb_). екв _a__b Коефіцієнт опору тертя при числі Рейнольдса>2300 визначаю за формулою Альштуля: 0.25 _λ__0,11^^^k^екв^_^⁶⁸^^_,(3.27) ^^^ ^ ^^d^екв^^^Re^ де k_е_к_в– абсолютна еквівалентна шорсткість стінок повітропроводів, м (для сталевих повітропроводів k_е_к_в 0, 0001 м ). Число Рейнольдса: _R_e_^^п^в^^d^ек^в_,(3.28)  де v– кінематична в’язкість повітря, м²/с (згідно з [5]   1,510^⁵ м²/с). Втрати тиску на місцеві опори визначаю за формулою Z   ^ρ^^2 ⁽³^.²⁹⁾ пв пв _, 2 де ^^– сума коефіцієнтів місцевих опорів на розрахунковій ділянці. Об'ємна витрата повітря становить V=9000 м³/год.
					ТП 81 10 001 ПЗ	Арк.
						34
						34
Змн.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

3.3.5.1 Втрати тиску на ділянці 1 ^{Згідно з розрахунками витрата повітря через 1 дифузор складає}^V1 ^{= 410 м3/год.}^На^{ділянці}¹^{розташований}^один^{дифузор,}^тоді^V1 ⁼⁴¹⁰^м3/год. ^{Приймаю}^{швидкість}^{повітря}^на^{ділянці}^υ1 ⁼^2,3^м/с,^{тоді з}^{рівняння}^{суцільності}переріз повітропровода ділянки _f_^V1 _,(3.30) ¹ 3600  1 f  ⁴¹⁰ 0,049 ^м² ¹ 3600  2,3 За [1] обираю повітропровід круглого поперечного перерізу діаметром 250 мм, ^дійсна^площа^{перерізу}^якого^fд1 ⁼^0,049^м2;  ^д ^V¹, ¹ 3600  f д1 ^д  ⁴¹⁰ 2,3 м/с ¹ 3600  0,049 Число Рейнольдса Re  ^2,3^^0,25 38333. 1,5 10^⁵ Коефіцієнт опору тертя при числі Рейнольдса 38333 > 2300 визначаю за формулою Альштуля: 0,25 λ  0,11^^^0,⁰⁰⁰¹^ ^⁶⁸^^ 0, 0238. ^^0, 25 ^^38333 ^ ^^^^ Питомі втрати тиску на тертя за формулою (3.26) 1, 21 2,3² 1 R  0,0238    0,3 Па/м. 2 0, 25 ^{Коефіцієнти}^{місцевих}^{опорів:}^{дифузор}^ξд ^=1;^{трійник}^ξтр ^=0,25;^{поворот}^ξпов ^=0,6,^{вентиль}^ξпов ^=0,25. Сума коефіцієнтів місцевих опорів для ділянки 1: Σξ = 1+0,6=1,6. Втрати тиску на місцеві опори для ділянки 1 розраховую за формулою (3.29) 1, 21 2,3² Z 1,6   5,12 Па. 2
					ТП 81 10 001 ПЗ	Арк.
						35
						35
Змн.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

Сумарні втрати тиску на ділянці ^Δ^P1 ⁼^Rl⁺^Z^, ^Δ^P1 ^{= 0,3·4,1+5,12}^=6,35^Па. 3.3.5.2 Втрати тиску на ділянці 2 ^{Витрата}^{повітря}^на^{ділянці}^V2 ⁼^{820 м3/год.} ^{Приймаю}^{швидкість}^{повітря}^на^{ділянці}^{магістралі}^υ2 ⁼^3,05^м/с,^тоді^з^{рівняння}суцільності переріз повітропровода ділянки f  ⁸²⁰ 0,075 м² . ² 3600  3,05 За [1] обираю повітропровід прямокутного поперечного перерізу з розмірами сторін ^250х300^мм,^дійсна^площа^{перерізу}^якого^fд2 ^=0,075^м2; ^д  ⁸²⁰ 3,05 ^м/с. ² 3600  0,075 Визначаю еквівалентний діаметр повітропроводу _d_2  0, 25  0,3 __0,₂₇₃_м. ^екв 0, 25  0,3 Число Рейнольдса _Re_3,05  0, 273 __55510. 1,5 10^⁵ Коефіцієнт опору тертя при числі Рейнольдса 55510 > 2300 визначаю за формулою Альштуля: 0,25 λ  0,11^^^0,⁰⁰⁰¹^ ^⁶⁸^^ 0, 022. ^^0, 273 ^^55510 ^ ^^^^ Питомі втрати тиску на тертя розраховую за формулою (3.26) 1, 21 3,05² 1 R 0,022    0, 454 Па/м. 2 0, 273 Сума коефіцієнтів місцевих опорів для ділянки 2: Σξ = 1,85. Втрати тиску на місцеві опори для ділянки 2 за формулою (3.29) 1, 21 3,05² Z 1,85   10, 4 Па. 2 Сумарні втрати тиску на ділянці №2
					ТП 81 10 001 ПЗ	Арк.
						36
						36
Змн.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

^Δ^P2 ⁼^{0,454·4,8+10,4=12,58 Па.} 3.3.5.3 Втрати тиску на ділянці 3 ^{Витрата}^{повітря}^на^{ділянці}^V3 ⁼^{1230 м3/год.} ^{Приймаю}^{швидкість}^{повітря}^на^{ділянці}^{магістралі}^υ3 ⁼^3,25^м/с,^тоді^з^{рівняння}суцільності переріз повітропровода ділянки f  ¹²³⁰ 0,105 м² . ³ 3600  3, 25 За [1] обираю повітропровід прямокутного поперечного перерізу з розмірами сторін ^350х300^мм,^дійсна^площа^{перерізу}^якого^fд3 ^=0,105^м2; ^д  ¹²³⁰ 3, 25 ^м/с. ³ 3600  0,105 Визначаю еквівалентний діаметр повітропроводу _d_2  0,35  0,3 __0,323_м. ^екв 0,35  0,3 Число Рейнольдса _Re_3, 25  0,323 __69983. 1,5 10^⁵ Коефіцієнт опору тертя при числі Рейнольдса 69983 > 2300 визначаю за формулою Альштуля: 0,25 λ  0,11^^^0,⁰⁰⁰¹^ ^⁶⁸^^ 0, 021. ^^0, 323 ^^69983 ^ ^^^^ Питомі втрати тиску на тертя розраховую за формулою (3.26) 1, 21 3, 25² 1 R 0,021   0, 416 Па/м. 2 0,323 Сума коефіцієнтів місцевих опорів для ділянки 3: Σξ = 1,85. Втрати тиску на місцеві опори для ділянки 3 за формулою (3.29) 1, 21 3, 25² Z 1,85   11,8 Па. 2 Сумарні втрати тиску на ділянці №3 ^Δ^P3 ⁼^{0,416·3,5+11,8=13,26 Па.}
					ТП 81 10 001 ПЗ	Арк.
						37
						37
Змн.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

Аналогічні розрахунки виконаємо для всіх ділянок схеми (рис.3.10), результати зведені в табл. 3.4. Таблиця 3.4 – Результати аеродинамічного розрахунку
	Номер ділянок	Витрата повітря, V, м³/год			Довжина дільниці ℓ, м	Швидкість повітря υ, м/с		Розміри повітропроводів					Втрати тиску на тертя, Па			Швидкісний напір ρυ²/2, Па		Сума коефіцієнтів міс- цевих опорів ξ		Втрати напору на місцеві опори Z, Па		Загальна втрата напору на дільниці (Rℓ+Z), Па		Сумарні втрати напо-ру на дільниці від початку ^мережі^^Pм ^Па
								Круглих d, мм	Прямокут-них ахb, мм			На 1м дов- жини, R		На всій дільниці, Rℓ
	1	410			4,1	2,3		250	-			0,3		1,2	3,2		1,6		5,12		6,35		6,35
	2	820			4,8	2,76		-	250х300			0,454		2,18	5,62		1,85		10,4		12,58		18,93
	3	1230			3,5	2,96		-	350х300			0,416		1,45	6,4		1,85		11,8		13,26		32,19
	4	1640			3,9	3,8		-	400х300			0,52		2,03	8,74		1,85		16,2		18,2		50,39
	5	2050			9,2	4,22		-	450х300			0,589		5,42	10,8		2,45		26,4		31,82		82,21
	6	2460			4,2	5,7		-	500х300			0,98		4,12	19,4		1,85		36,4		40,5		122,71
	7	2870			9,4	4,4		-	600х300			0,56		5,26	11,7		2,45		28,7		33,96		156,67
	8	3280			3,2	4,67		-	650х300			0,61		1,95	13,2		1,85		24,4		26,36		183,03
	9	3690			3,1	4,88		-	700х300			0,645		1,99	14,4		1,85		26,6		28,65		211,68
	10	4100			4,2	4,75		-	800х300			0,59		2,48	13,6		1,85		25,2		32,09		243,77
	11	4510			11,6	4,64		-	900х300			0,54		6,26	13,1		3,45		44,94		51,2		294,97
	12	9000			51,1	6,25		-	800х500			0,65		33,21	23,6		0,25		5,91		39,13		334,1
Оскільки будівля складається з лівого та правого крила, тому згідно схеми 3.10 ^{сумарний опір мережі повітропроводів}^{для одного поверху становить}P_м 267, 41 ^Па,тоді за формулою (3.24) H_в 1,1 334,1  150  100  34  67  90  808, 5 Па. ^За^{величиною}^V⁼⁹⁰⁰⁰^м3/год^таH 808,5 Па ^обираю^{радіальний}^{вентилятор,} в основні технічні дані якого наведені в табл. 3.5.
											ТП 81 10 001 ПЗ														Арк.
																									38

Змн.			Арк.	№ докум.			Підпис			Дата

Рисунок 3.10 –Схема повітропроводів системи вентиляції 1 – 3 поверхів
					ТП 81 10 001 ПЗ	Арк.
						39
						39
Змн.	Арк.	№ докум.	Підпис	Дата

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

скачати

© Усі права захищені
написати до нас