Міністерство науки і освіти України
Харківський національний університет будівництва та архітектури
Факультет: Економіка та Менеджмент
Кафедра: Маркетологія
Реферат
З Дисципліни:Філософія
На тему:
Історичні типи світогляду:
міф ,релігія, наука.
Студент групи:МА-11
Фадєєв Ігор Сергійович
Викладач: Яровицька
Наталія Анатолівна
Харків 2020
1.Поняття світогляду та його типи
Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами.
Світогляд тісно пов'язаний з філософією, хоча поняття світогляд ширше. Філософія визначає себе, як теоретичний світогляд. Світогляд властивий кожній людині, незалежно від того, чи є він раціонально усвідомлений. Основою для світогляду можуть бути, наприклад, міфи.
Передусім світогляд — це процес чуттєвопрактичного відношення людини до світу.
Типи світогляду
1.міфологічний — для поглядів властивий синкретизм, тотемізм, фетишизм, магія тощо.
2.релігійний — особлива форма усвідомлення світу, в основі якої замість обґрунтування і доказів лежить одкровення.
3.науковий — усвідомлення світу через отримання істинних знань, відкриття об'єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку.
4.мистецький — форма суспільної свідомості, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів.
5.філософський — форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.
У цьому рефераті ми збираємося розібрати більш конкретно тільки Міфологічний,Науковий,Мистецький, типи світогляду
2.Міф, або міфологічний тип світогляду
Міф — оповідь, що пояснює походження певних елементів світобудови чи світу загалом через емоційно-чуттєві о́брази. Міф є основою різних релігійних систем, фольклорних традицій, художньої творчості. Окремі міфи, які складають певну систему, утворюють міфологію того чи іншого народу, культури, соціальної групи, яка лежить в основі характерного їм світогляду.
Найбільш древніми були міфи про тварин, походження сонця, місяця, зірок. Далі у більш розвинених міфологічних системах широко представлені космогонічні (походження всесвіту) й антропогонічні (походження людей) міфи.
Характерним є те, що первісні люди переносили на природні явища свої властивості, якості, почуття, скрізь вбачаючи в природі дію живих сил чи то зооморфного, чи то антропоморфного ґатунку. Особливістю міфу є обов’язковість сюжету про походження предметів: описати, пояснити зовнішній світ – значить розповісти про його походження і тим самим задовільнитися.
Майже повсюдно універсальне уявлення про світ люди втілили у образ “світового дерева”. Цей образ зафіксовано у текстах різного жанру, у образотворчому мистецтві (живопис, орнамент, вишивка), у архітектурі. По вертикалі дерево символізує три основні космічні зони: небесне царство, наземне і підземне; у часовому відношенні три частини дерева можуть символізувати минуле, сучасне й майбутнє; у поелементному відношенні – вогонь, вода, земля).
До кожної частини дерева можна було віднести і окремі класи істот (тварин): до верхньої належали птахи, до середньої – копитні, до нижньої – змії, миші, жаби, риби. У схемі світового дерева горизонтальні вісі могли відповідати чотирьом сторонам світу, порам року, частинам доби, елементам світу, людським діям. Як кажуть дослідники, до певної міри “світове дерево” стає моделлю культури в цілому.
Міфологі́чний світо́гляд - заснованій на емоційно-образному і фантастичному ставленні до світу. У міфі емоційний компонент світогляду переважає над розумними поясненнями. Міфологія виростає насамперед зі страху людини перед невідомим і незрозумілим — явищами природи, хворобою, смертю. Оскільки у людства ще не було достатньо досвіду для розуміння справжніх причин багатьох явищ, вони пояснювалися за допомогою фантастичних припущень, без урахування причинно-наслідкових зв'язків.
Міфологічний тип світогляду визначається як сукупність уявлень, які були сформовані в умовах первісного суспільства на основі образного сприйняття світу. Міфологія має відношення до язичництва і є сукупністю міфів, для якої характерно одухотворення і антропоморфізація матеріальних предметів і явищ.
Характерною рисою міфологічного світогляду є відчуття людиною її спорідненості з природою.
Міфологічний світогляд поєднує в собі сакральне (таємне, чарівне) з загальнодоступним. Ґрунтується на вірі.
.
3.Наука,або науковий тип світогляду
Наука — сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.
Науковий світогляд-особлива форма систематизації знань, якісне узагальнення і світоглядний синтез різних наукових теорій. Будучи цілісною системою уявлень про загальні властивості і закономірності об'єктивного світу, наукова картина світу існує як складна структура, що містить у собі як складові частини загальнонаукову картину світу і картини світу окремих наук (фізична картина світу, біологічна картина світу, геологічна картина світу). Картини світу окремих наук, у свою чергу, включають в себе відповідні численні концепції — певні способи розуміння і трактування будь-яких предметів, явищ і процесів об'єктивного світу, що існують у кожній окремій науці.
У процесі пізнання навколишнього світу результати такого відображаються і закріплюються в свідомості людини у вигляді знань, умінь, навичок, типів поведінки і спілкування. Сукупність результатів пізнавальної діяльності людини утворює певну модель (картину світу). У історії людства було створено й існувало досить велика кількість самих різноманітних картин світу, кожна з яких відрізнялася своїм баченням світу і специфічним його поясненням. Однак прогрес уявлень про навколишній світ досягається переважно завдяки науковому пошуку. У наукову картину світу не входять часткові знання про різні властивості конкретних явищ, про деталі самого пізнавального процесу . Наукова картина світу не є сукупністю всіх знань людини про об'єктивний світ, вона являє собою цілісну систему уявлень про загальні властивості, сферах, рівнях і закономірності реальної дійсності.
У процесі розвитку науки відбувається постійне оновлення знань, ідей і концепцій, ранні уявлення стають окремими випадками нових теорій. Науковий світогляд— не догма і не абсолютна істина. Наукові уявлення про навколишній світ засновані на всій сукупності доведених фактів і встановлених причинно-наслідкових зв'язків, що дозволяє з певним ступенем упевненості робити сприяють розвитку людської цивілізації укладення та прогноз и про властивості нашого світу. Невідповідність результатів перевірки теорії, гіпотезу, концепції, виявлення нових фактів — все це змушує переглядати наявні представлення і створювати нові, відповідніші реальності.
4.Релігія, або релігійний світогляд
Релігійний світогляд - ґрунтується на вірі у надприродні сили.
Релігії на відміну від більш гнучкого міфу властиві жорсткий догматизм та добре розроблена система моральних заповідей. Релігія поширює і підтримує зразки правильної, моральної поведінки. Велике значення релігія має і у згуртуванні людей, одначе тут її роль подвійна: об'єднання людей однієї конфесії, проте зазвичай розділяє людей різних вірувань.
Релі́гія— особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини
У широкому сенсі, як суспільний інститут, релігія — це сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві. Вона включає до свого складу сукупність звичаїв, обрядів, правил життя і поведінки людей і т. д. Всупереч розповсюдженій думці, що релігія обов'язково передбачає віру у Бога (особу-творця), поняття «атеїзм» не повинно протиставлятися поняттю «релігія» Деяким релігіям (буддизм, наприклад) притаманна відсутність віри в персоніфікованого бога.Інколи такі релігії називають атеїстичними.
Релігія як особливий тип світогляду виникає з посиленням у людському житті уваги до духовних проблем: щастя, добра і зла, справедливості, совісті тощо. Розмірковуючи про них, люди природно шукали їх джерела у "вищих матеріях ". Так, згідно з Біблією, закони людської духовно освяченої поведінки продиктовані Мойсею Богом і записані на скрижалях (Старий Завіт) або виголошені Ісусом у своїй Нагірній промові (Новий Завіт). У священній книзі мусульман Корані містяться настанови Аллаха щодо відповідальності кожної людини перед Богом, що повинно забезпечити праведне життя і подолання існуючої в суспільстві несправедливості.
У філософській доктрині, етиці, системі обрядів релігія пояснює значення головної цінності - сенсу життя; формулює належні норми поведінки; дає підстави для спротиву всьому неправедному; сприяє облагородженню поведінки особистості. Релігійний світогляд здійснює космізацію, людського буття - вихід людини за межі вузько-земного, соціально інтегрованого існування у сферу єдиної "духовної батьківщини".
5.Висновки
З цих типів світоглядів та сутності кожного з них, можна зробити висновки що світогляди відрізняються в залежності від того що покладено в іх основу та яких поглядів на світ вони дотримуються. Це і зумовлює таку різницю між ними у різних сферах людського та суспільного життя. Також не можна говорити який із світоглядів істинний, бо вони підходять до розкриття сутності буття з різних боків, які хоч і не істинні, але мають право на існування.
Джерела
https://uk.wikipedia.org
https://pidru4niki.com
https://ru.osvita.ua