Таблиця 11. Економічна ефективність застосування засобів захисту яблуні від шкідливих організмів
| Варіанти досліду | Урожай, ц/га | Прибавка врожаю, ц/га | Вартість прибавки врожаю, грн | Вартість пестицидів витрачених на га | Витрати на обробку посівів пестицидами грн./га | Витрати на збирання прибавки врожаю, грн./га | Всього прямих витрат грн./га | Загальногосподарські витрати, грн | Сума всих додоткових витрат, грн./га | Додатково чистий прибуток, грн./га | Окупність додаткових витрат |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 1 | 120 | 20 | 20000 | 45157 | 9031 | 6773 | 6096 | 7315 | 13411 | 6589 | 0,5 |
| 100 |
Пояснювальна записка до таблиці 11
У контролі без застосування препаратів урожайність становить 120ц/га, а на дослідній ділянці – 100 ц/га, тобто прибавка врожаю складає 20 ц/га. Вартість яблук на 2009 рік на біржових торгах складає 1000 грн. за тонну. Таким чином вартість прибавки врожаю становить 20000. Вартість пестицидів , затрачених на збереження врожаю –45157.
На обробку посівів пестицидами витрати складаються з наступних показників: витрати на препарат, його зберігання, роботи по завантаженню та розвантаженню пестицидів, доставка до місця роботи, підвезення води, заробітна плата робітникам по приготуванні робочого розчину, трактористу машиністу на обприскуванні, амортизаційні відрахування по експлуатації трактору, обприскувачу, витрати на почтовий ремонт, на паливно-мастильні матеріали, накладні витрати, витрати на оцінку фіто санітарного стану посіву пшениці. У сукупності рекомендовано брати 20% від вартості прибавки врожаю. Це складає 9031 грн/га. Витрати на збирання прибавки врожаю рекомендовано вважати 15% від прибавки, що становить 6773 грн/га. Прямі витрати складаються з вартості витрачених пестицидів, витрати на обробку пестицидами та збирання прибавки врожаю. Це складає 6096 грн/га. Загальногосподарські витрати становлять 12% від прямих витрат. У грошовому еквіваленті це 7315 грн/га. Сума всіх додаткових витрат розраховуємо додаванням всього прямих витрат до суми загальногосподарських витрат, це – 13411 грн/га.
Додатковий чистий прибуток складає 6589 грн/га. Окупність додаткових витрат визначається відношенням додаткового чистого прибутку до суми всіх додаткових витрат. Вона становить 0,5. Рентабельність 50%
Висновок
Реалізація ідеї біологічного землеробства у зв’язку з екологічними проблемами потребує розвитку інтегрованого захисту рослин в напрямі збільшення питомої ваги використання біологічних засобів. У свою чергу дієвість і конкурентоспроможність біологічного методу як з технологічного так і з економічного погляду можлива за наявності широкого арсеналу біологічних агентів. Саме наявність комплексу мікробіологічних препаратів і ентомоакарифагів забезпечила успіх біологізації захисту рослин у захищеному грунті в Голандії, Болгарії, Молдові, в окремих тепличних господарствах Криму, Сумської, Донецької, Харківської та інших областях України.
Загальний висновок полягає в тому, що біологічний метод захисту рослин є важливою і невід’ємною складовою інтегрованого захисту в сучасних технологіях вирощування овочевих культур, а в ряді випадків і єдиним засобом контролю розвитку шкідливих організмів. Овочева продукція із закритого ґрунту споживається в сирому, свіжому вигляді, тому застосування біологічних агентів є надійним, актуальним і перспективним заходом при її вирощуванні.
Список використаної літератури
Байдик Г. В. Білецький Є. М. Сільськогосподарська ентомологія. -К.: Вища освіта, 2005, 511с
Бей-Биенко Г.Я. Общая ентомологія. – М.:Высшая школа, 1966
Билык Н. А. Яблонная плодожорка и применение биологического метода в борьбе с ней и северовосточной части Харьковской области. –Х. : Автореферат, 1977
Бондаренко Н.В. Биологическая защита растений.- М. : Агропромиздат, 1986
Бегляров А. А. Химическая и биологическая защита растений. Под ред. Беглярова А. А. – М.: Колос, 1983
Васильев В. П., Лившиц И. З. Вредители плодових культур. – М. : «Колос», 1984
Дядечко М. П., Падій М. М., Шелестові В. С. Біологічний захист рослин. За ред. Дядечко М. П., Падій М. М. – Біла церква, 2001
Зайцев В. К., Мищеряков И. В. Яблоня. – К. : «Урожай», 1975
Каблучко Г. О., Гапоненко Б. К. Плодівництво. – К. : Вища освіта, 1990
Кулєшов А. В., Білик М. О. Фітосанітарний моніторинг і прогноз. –Х. : Еспада, 2008
Литвинов Б. М. Главнешие вредители яблони в лесостепи Харьковской области и борьба с ними. – Х. : Автореферат, 1957
Омелюта В. П. Григорович І.В. Чабан В.С. Облік шкідників і хвороб с/г культур.-К.:Урожай,1986
Павлов Г.Ф. Агротехнічні і біологічні методи захисту рослин. – М. : Росільхозіздат, 1976
Пересипкін В.Ф. Сільськогосподарська фітопатологія. – М. : Аграрна політика, 1989
Сорочинский Л. В., Протасов В. В. Вредители и болезни сада. – Минск, 1998
Ульянцев М. М. Яблоня. – М. : «Колос», 1968
Фісюнов А.В. Сорние растения. – М.: Колос, 1988
Шелестов В. С., Гончаренко О. І. Екологічні основи захисту плодового саду від шкідників з максимальним використанням біологічних засобів. – Х., 1996
1 2 3 4