http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/3/32.pdf
РЕКУНЕНКО
З’ясування обставин справи та дослідження доказів на наш погляд є центральним і найголовнішім етапом судового розгляду справи по суті, адже саме на цьому етапі вирішується спір, і від того, наскільки якісно здійснюється дослідження матеріалів справи, залежить правильність прийняття рішення у майбутньому. Цей етап є найвідповідальнішим, для всіх учасників справи, сторони обґрунтовують правильність своїх позицій та надають відповідні докази, а на суддю покладається з’ясування обставин справи та дослідження доказів.
Для початку надається вступне слово учасникам справи, вони в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, дають необхідні пояснення щодо них. Спочатку суд заслуховує слово позивача та третьої особа яка виступає на його стороні, потім вже відповідач та третьої особи, яка бере участь на його стороні, надалі вже всі інші учасники справи.
Надалі суд здійснює дослідження доказів, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Кодексом адміністративного судочинства передбачено принцип «змагальності сторін», тобто під час розгляду судового розгляду справи, кожна із сторін певним чином змагаються під час доведення правоти своєї позиції, надають відповідні докази, залучають свідків та виконують інші дії.
Процес судового доказування - це органічна єдність змісту і форми, процесуального способу виявлення доказів, їх представлення та аналізу. Він дає змогу виявити єдину специфічну структуру доказування, обов’язковими елементами якої є:
- пряма форма існування (засоби, вид доказу, факт, який безпосередньо сприймається правозастосовним суб’єктом);
- зміст (відомості про факти, обставини справи, інформація як відображення матеріального світу та його властивостей);
- процесуальний спосіб отримання доказу лише в рамках процесуальної норми відповідно до чинного законодавства [9, с. 115].
Доказування на стадії розгляду справи та оцінка доказів полягає в завершенні процесу провадження у справі та винесенні відповідного рішення по ньому.
Доказ під час судового розгляду справи - це засіб встановлення істини у справі, а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, отриманий відповідно до процесуальних норм.
Варто зазначити, що докази які не були предметом дослідження в судовому засіданні не можуть враховуватися під час прийняття рішення по суті.
Як, уже зазначалося суд досліджує різні види доказів, тому коротенько охарактеризуємо кожен з них. Допит свідків, дуже часто застосовуються під час розгляду адміністративного судочинства, так, відповідно до ч. 1 ст. 65 вищенаведеного нормативно-правового акта у якості свідка в адміністративній справі судом може бути викликана кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з’ясувати у справі.
http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/5635/Svidok%20yak%20subiekt_%20Pchelin%20V%20B_2016.pdf?sequence=1&isAllowed=y ПЧЕЛІН 2
Показання свідка характеризуються такими ознаками:
це усне публічне повідомлення про факти, а не письмова інформація;
- це повідомлення про обставини, що мають значення для справи, яке, зазвичай, робиться через деякий проміжок часу від події чи дії;
- це повідомлення, що роблять особи під присягою, котрі викликані для допиту у якості свідків;
- це обов’язок повідомлення суду про обставини, що мають значення для справи [4, с. 60].
Законодавством передбачено, що свідком може виступати будь-яка особа, тобто не важливий вік, стать, однак в КАСУ містить перелік осіб які не можуть виступати в суді як свідки, до таких можна віднести недієздатних фізичних осіб, представників в судовому процесі а також інших осіб.
Щодо процедури допиту свідка, перед початком допиту свідок проголошує присягу говорити тільки правду. Варто зазначити, що у разі надання недостовірних відомостей особу може бути притягнуто до відповідальності. Допит починається з пропозиції головуючого розповісти всі відомості які відомі, після чого першою йому ставить питання особа, за клопотанням якої викликано свідка, а потім інші учасники справи.
Допит малолітніх та неповнолітніх осіб здійснюється за особливою процедурою. Обов’язково в присутності педагога або батьків, усиновлювачів.
Свідки викликаються почергово, ті хто уже відповів на питання може залишитися в залі судового засідання, або покинути його за дозволу суду. Також, за рішенням суду може проводитися одночасний допит двох осіб для з’ясування розбіжностей.
Стосовно письмових доказів, тобто документів (у тому числі електронних документів), актів, листів, телеграм, будь-яких інших письмових записів, що містять у собі відомості про обставини, які мають значення для справи , у ст. 217 КАС під письмовими доказами розуміються також протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів. Дані письмові докази оголошуються в судовому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі необхідності – також свідкам, експертам, спеціалістам чи перекладачам. А зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому. http://www.apdp.in.ua/v35/69.pdf ЛЯХ
У адміністративному судочинстві існують також електронні доказами які досліджуються. Письмові докази відрізняються від електронних доказів, зокрема, електронних документів, тим, що інформація в останніх зафіксована в електронній (цифровій) формі та підтверджена електронним цифровим підписом, який впливає не тільки на допустимість, але і на достовірність електронного документу. З іншого боку, електронні документи можна класифікувати за тими критеріями, що і письмові докази, а це їх зближує.
http://www.pjv.nuoua.od.ua/v1-2_2017/22.pdf ГОЛОПАПА
Речові докази, як засоби доказування в адміністративному судочинстві, мають розглядатися всебічно, а саме як: 1) предмети матеріального світу та матеріальні сліди, які відображають інформацію, що підлягає судовому дослідженню; 2) річ та її властивості; 3) повідомлення та джерело його інформації; 4) магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
На відміну від показань свідків, висновків експерта, документів, речові докази є не словесним або іншим кодовим (цифровим, графічним) описом обставин, які мають значення для справи, відображають матеріальні властивості об’єктів.
Звуко і відеозаписи також досліджуються в судовому розгляді справи.
file:///D:/%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0/Chkup_2012_2_29.pdf КАЛКИМОВА
Висновок експерта або консультація спеціаліста з певних питань, виступають доказами при вирішенні адміністративної справи. Під час судового засідання, можуть зачитати висновок експерта та задати йому додаткові питання. Також, під час дослідження доказів суд може скористатися технічною допомогою, усними консультаціями спеціаліста.
Оцінка доказів здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають наперед встановленої сили. Метою оцінки доказів є встановлення належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
http://www.apdp.in.ua/v35/69.pdf ЛЯХ
Після дослідження всіх доказів наданих під час розгляду справи, головуючий, надає можливість сторонам та іншим учасникам справи, надати додаткові пояснення. Потім розпочинається новий етап розгляду справи по суті, а саме судові дебати.
2.3. Судові дебати та ухвалення рішення як кінцевий етап судового розгляду справи
Майже фінальною стадією судового розгляду справи виступають судові дебати, як проводяться після з’ясування обставин справи та дослідження доказів.
Судові дебати - це частина судового розгляду, яка складається з промов осіб, що беруть участь у справі. Доводячи свою точку зору, особи, які беруть участь у справі, повинні посилатися лише на ті обставини і докази, які досліджені у судовому засіданні. Судові дебати теж передбачають певний порядок вчинення процесуальних дій з додержанням принципу рівних можливостей сторін. https://dl.sumdu.edu.ua/textbooks/87511/453590/index.html СУМДУ
Статтею 152 КАС України установлена черговість висловлення підсумкових висновків. Першим у дебатах надається слово позивачеві, його представнику та третій особі на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представнику третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Буває виникають випадки коли під час судових дебатів виникає необхідність з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або ж дослідження нових доказів, у таких випадках суд постановляє ухвалу щодо повернення до з’ясування обставин у справі. Після закінчення даної процедури знову проводяться судові дебати в загальному порядку.
Тривалість судових дебатів визначається головуючим з урахуванням думки учасників справи, виходячи з розумного часу для викладення учасниками справи їх позиції по справі. КАСУ
Після завершення судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі. Статтею 228 КАСУ передбачено таємницю нарадчої кімнати, тобто під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. А також судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення.
За результатами розгляду справи суд має право прийняти одне з таких рішень:
1. Залишити позовну заяву без розгляду.
2. Зупинити провадження в справі.
3. Закриття провадження у справі.
4. Прийняти рішення про задоволення позову в повному обсязі.
5. Прийняти рішення про часткове задоволення позовних вимог.
6. Прийняти рішення про відмову в задоволенні позову. Ст. 113 Мінка
Рішення постановляється більшістю голосів суддів, які входять до складу суду в даній справі, а при одноособовому розгляді справи - суддею, який розглядав справу. Суд оголошує орієнтовний час проголошення рішення. Рішення викладається в письмовій формі за змістом, встановленим статтями 163 та 165 КАС України, та оголошується прилюдно в залі судового засідання. Вислуховують рішення стоячи на знак поваги до авторитету суду та його рішення, яке постановляється іменем України.
https://dl.sumdu.edu.ua/textbooks/87511/453589/index.html СУМДУ
Прийняттям рішення завершується стадія судового розгляду, отже судове рішення виступає адміністративним процесуальним актом, який підсумовує діяльність адміністративного суду першої інстанції по розгляду і вирішенню адміністративної справи по суті. У рішенні фіксується вся проведена адміністративним судом діяльність по дослідженню і оцінці доказів, по встановленню юридичних фактів, а також по застосуванню норм права до конкретних правовідносин та їх суб’єктів.
https://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/27762/1/%d0%9f%d0%b0%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be%20%d0%93.%d0%86..pdf ПАВЛЕНКО
Пленум Вищого адміністративного суду України у абз. 2 п. 1 Постанови «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 р. № 7 зауважив, що судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов’язковим до виконання на всій території України.
Прийняті рішення повинні відповідати принципам законності та обґрунтованості. Під законністю розуміється ухвалення судом рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Під обґрунтованістю розуміється що, ухвалення рішення повинно здійснюватися на підставі повного та всебічного з’ясування обставин справи, підтверджене доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з одночасним наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. КАСУ
Дослідження міжнародного досвіду у сфері судового розгляду адміністративних справ є дуже актуальним, особливо у час коли політика нашої держави спрямована на євроінтеграцію.
Дослідження будемо здійснювати на прикладі декількох країн, для того щоб в повній мірі охарактеризувати ситуацію, яка відбувається зараз в країні при регулюванні даного питання.
Латвія країна пострадянського простору, яка на даний момент активно розвивається, з урахування того, що дана країна раніше входила як і Україна до Радянського Союзу, її дослідження є дуже цікавим. З моменту набрання в країні Адміністративно-процесуального закону та початку роботи адміністративних судів адміністративне право постійно розвивається та вдосконалюється.
Позитивними моментами, розвитку адміністративного судочинства в Латвії, можна виокремити: більш широке запровадження розгляду справ у письмовому провадженні. Спочатку в Адміністративно-процесуальному законі, саме усний процес був визначений як основний вид судового процесу як для вирішення процесуальних питань, так і для розгляду справ по суті. У свою чергу письмовий процес передбачався тільки в тому випадку, якщо заявник зазначав про своє бажання того, щоб справа була розглянута в письмовому процесі. Наді було прийнято рішення про те, що якщо особа бажає розгляду справи в усному процесі, їй необхідно забезпечити таку можливість в одній інстанції, що розглядає справу по суті. Апеляційне провадження може проводитися письмово всупереч бажанню заявника, якщо суд вважає, що всі обставини досліджено. Касаційне провадження проводиться тільки в порядку письмового провадження, вважається що переоцінка фактичних обставин не відбувається.
https://www.osce.org/uk/ukraine/233086?download=true стр. 43 Збірник матеріалів
В Україні на сьогоднішній день, письмове провадження застосовується до певних категорій справ незначної складності, що вважати справами незначної складності та їх перелік визначено КАС України. Варто, наголосити на тому, що такий розгляд справ застосовується, якщо таке бажання є у позивача, а відповідач не заперечує.
Цікавим, також є досвід організації порядку адміністративного судочинства, саме, у Польщі, адже на сьогодні воно є одноінстанційним, тобто судові рішення Вищого адміністративного суду виступають остаточними й оскарженню не підлягають. Судові рішення цього суду можуть переглядатися тільки в порядку надзвичайної ревізії до Найвищого суду, право цю ревізію має обмежене коло найвищих посадових осіб [23, с. 239-251].
В Україні ситуація зовсім інша судові рішення адміністративного суду першої інстанції можна оскаржити як в апеляційному так і в касаційному порядку, дане право передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
file:///D:/%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0/Nashp_2013_8_10.pdf Опасенко
Німеччина одна з найрозвинутіших країн, тому дослідження суспільних відносин які виникають в адміністративному судочинстві даної країни є надзвичайно важливим та актуальним.
До компетенції адміністративних судів Німеччини, належить розгляд суспільно-правових спорів, що не мають відношення до конституційного права, якщо такий спір не переданий на розгляд іншого суду.
У Німеччині юрисдикція адміністративних судів у сфері публічно-правових спорів має кілька обмежувачів [6; 7]: 1)
- звернення до адміністративного суду можливе лише в тому, випадку, якщо скарга особи була відхилена адміністративною інстанцією, вищестоящою по відношенню до тієї, яка видала оскаржуваний акт;
2) для певних областей публічної адміністрації існують самостійні гілки судової системи: суди по соціальних справах; фінансові суди;
3) спори про публічно-правові компенсації вирішуються звичайними судами в порядку цивільного судочинства.
http://molodyvcheny.in.ua/files/conf/law/15march2016/19.pdf САМУСЬ
Під час здійснення судового розгляду адміністративної справи в Німеччині, можна виокремити такі цікаві моменти:
Позов подається у письмовій формі, з мінімальним набором інформації про суть справи;
Подача до вищого адміністративного суду землі або Федерального адміністративного суду здійснюється тільки адвокатом або іншою вповноваженою особою;
При подачі позову потрібно сплатити мито, у випадку недостатності коштів, можна отримати допомогу при сплаті судових витрат;
Діє принцип офіційного встановлення обставин справи, тобто суд не пов’язаний аргументами учасників судового процесу. Радше, він повинен неупереджено тлумачи ти факти.
Також, діє усне обговорення у встановленому порядку, при розгляді простих справ - судове рішення виноситься без усного обговорення, обговорення можливе за додатковою заявою), можливою є також відмова від усного обговорення, тобто письмове провадження.
file:///D:/%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0/apip_2013_1.pdf с. 162 Кальц
Особливістю адміністративного судочинства Німеччини, є те що при подачі адміністративного позову потрібно сплачувати, судовий збір, однак можна отримати і фінансову допомогу для погашення судових витрат. У той час в Україні за подачу адміністративного позову, щодо позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та інших органів влади.
Проаналізувавши Французький досвід побудови системи адміністративного судочинства, можна зробити такі висновки, як адміністративно-судовий процес включає в себе процесуальні правила, характерні і для цивільного процесу. Однак, разом з тим він відрізняється певними особливими процедурами.
Адміністративний суд порушує провадження тільки у випадку наявності позовної заяви, самостійно він цього робити не може. Діяльність органів французької адміністративної юстиції побудована на демократичних принципах адміністративного процесу. Для адміністративно-судового розгляду характерний принцип змагальності. Кожна зі сторін має можливість ознайомлення з інформацією і будь-якими документами, наявними в справі. Сам адміністративний суддя зобов’язаний займати в процесі активну роль, тобто, забезпечуючи громадянину правовий захист, повинен сам намагатися зібрати відсутні матеріали та докази. Водночас суддя досліджує тільки ті питання, які були перед ним поставлені. Отже, прийняте по справі рішення має ґрунтуватися лише на вимогах, які були вказані в позовній заяві.
file:///D:/%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0/Nashp_2013_8_10.pdf Опанасенко 2
Щодо досвіду США, то у доказовому праві даної країни також свідком може бути експерт, тому що він особисто сприймає факти та висловлює свою думку щодо обставин справи, які підлягають доказуванню. У точ час в Україні залучений експерт не може виступати свідком одночасно, та розповідати про факти які він достовірно не бачив чи чув. Втім, у США відмінність їх статусу полягає у тому, що експерт дає висновок, який виводиться із фактів, які ним сприймаються. При цьому його доказ не є особистими знаннями фактів, а звичайний свідок висловлює свою «доказову думку» щодо обставин, про які він поінформований.
file:///D:/%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D0%9A%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0/Nashp_2013_8_10.pdf
1 2 3