Ім'я файлу: 20131205-114221.docx
Розширення: docx
Розмір: 206кб.
Дата: 04.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Значення ілюстрацій до казок у творах для дітей дошкільного віку
Praktyka-5-6-Znebolyuvannya.docx
реферат нарколог.docx
9 Оформлення документів.docx
Розширення: docx
Розмір: 206кб.
Дата: 04.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Значення ілюстрацій до казок у творах для дітей дошкільного віку
Praktyka-5-6-Znebolyuvannya.docx
реферат нарколог.docx
9 Оформлення документів.docx
Діагностика пухлин спинного мозку.
В ряді випадків клінічна симптоматика, що характерна для пухлин спинного мозку, може нагадувати клінічну симптоматику при таких захворюваннях, як остеохондроз, мієліт, арахноїдит, туберкульоз, спондиліт, дисцит, остеомієліт, сифіліс, розсіяний склероз, БАС, патологія судин спинного мозку та ін.
Тому для проведення диференційної діагностики та уточнення характеру процесу дуже важливим є використання даних анамнезу, динаміки розвитку захворювання та прогресування клінічної симптоматики, дані об’єктивного обстеження хворого, застосування допоміжних методів обстеження.
Серед допоміжних методів обстеження на сьогодні найбільш інформативними є магнітно-резонансна томографія (МРТ) та комп’ютерна томографія (АКТ), які дозволяють остаточно встановити характер процесу і локалізацію пухлини спинного мозку. В ряді випадків для більш точної та достовірної інформації використовують МРТ із внутрішньовенним контрастовим посиленням.
Широко застосовується спондилографія (рентгенографія) хребта у двох проекціях. На спондилограмах можна виявити: звапнення, руйнування хребця та його складових, розширення міжребцевих отворів (при екстра-інтравертебральних пухлинах), звуження коренів дуг та збільшення відстані між ними (симптом Ельсберга-Дайка).
Методику люмбальної пункції з проведенням ліквородинамічних проб (Квекенштедта й Стукея) для діагностики пухлин спинного мозку на сьогоднішний день використовують рідко. Виявлений ліквородинамічний блок при пробах Квекенштедта й Стукея свідчить про компресію спинного мозку та порушення прохідності його підпавутинного простору, що в поєднанні з проведеними біохімічними та мікроскопічними дослідженнями ліквору та виявленій білково-клітинній дисоціації вказує на високу вірогідність наявності у хворого пухлини спинного мозку.
Мієлографія – рентгенографія внутрішньохребетних утворень після контрастування підпавутинного простору контрастною речовиною (майоділ,омніпак) чи газом (кисень,гелій). Застосовують метод для визначення рівня стиснення спинного мозку. За допомогою низхідної мієлографії можна уточнити верхній рівень компресії, а за допомогою висхідної-нижній. Як діагностичний метод, на даний час мієлографію використовують рідко у зв’язку з появою більш інформативних, малоінвазивних методів обстеження (МРТ).
Лікування пухлин спинного мозку.
Єдиним радикальним методом лікування більшості пухлин спинного мозку є їх хірургічне видалення. Чим раніше проведено хірургічне видалення пухлини, тим більш сприятливим буде післяопераційний результат.
Мета операції:
1) максимально радикально видалити пухлину;
2) максимально зберегти кровопостачання тканин спинного мозку;
3) оперативне втручання має бути проведене з мінімальним .пошкодженням структур спинного мозку та його корінців.
Для видалення пухлини спинного мозку проводять лямінектомію відповідно до рівня її розташування. При екстрадуральних пухлинах тверда мозкова оболонка не розтинається. Пухлина видаляється по частинам або повністю з капсулою. Якщо пухлина розташована субдурально, для її видалення необхідно провести розтин твердої мозкової оболонки.
При невриномах великих розмірів доцільно спочатку провести енуклеацію пухлини для зменшення її розміру, а потім, з якомога меншою травматичністю, відділити її від спинного мозку. Корінець, з якого виросла пухлина, коагулюють і пересікають, після чого пухлину видаляють. Із значними труднощами видаляються пухлини, які поширюються по ходу корінця екстрадурально та за межі хребцевого каналу. Такі пухлини складаються з двох частин (інтра- та екстравертебральні) та мають форму «піскового годинника» (здебільшого так ростуть невриноми). В таких випадках для видалення неврином застосовують комбіновані доступи як з боку хребцевого каналу, так і з боку грудної чи черевної порожнин.
При видаленні менінгіом для попередження рецидиву пухлини тверду мозкову оболонку, з якої розвинулась пухлина, видаляють або коагулюють. Дефект в твердій мозковій оболонці після видалення пухлини закривають герметично консервованою оболонкою або фасцією.
Інтрамедулярні пухлини, частіше астроцитоми, не мають чітких меж зі спинним мозком і значно поширюються по його довжині, тому можливості їх тотального видалення обмежені. Мікрохірургічна техніка застосовується при всіх видах операцій.Завдяки наявності сучасних мікроінструментів існує можливість радикального видалення пухлин спинного мозку. В тих випадках, коли пухлини мають кісти, проводиться розтин (мієлотомія) задньої поверхні спинного мозку по середній лінії, випорожняються кісти та якомога більш радикально видаляються пухлини. При цьому досягається ефект декомпресії та відновлення ліквороциркуляції. Після операцій на спинному мозку показано проведення променевої та хіміотерапії (дозу опромінення підбирають в залежності від гістогенезу пухлини), радіохірургії.
В ранній післяопераційний період проводиться реабілітаційна терапія: заняття лікувальною гімнастикою, масаж кінцівок. Обов’язковою є профілактика грізних ускладнень–пролежнів, уросепсису, сепсису. Абсолютно недопустимим є застосування біостимуляторів.
Прогноз. Результати хірургічного лікування пухлин спинного мозку залежать від розміру, гістогенезу, локалізації пухлини, радикальності та своєчасного проведення оперативного лікування. Чим вираженішими будуть клінічні прояви і тривалішим період до операції, тим повільніше будуть відновлюватись втрачені функції спинного мозку після операції. Результати оперативного втручання тим кращі, чим раніше проведена операція, радикальніше видалена пухлина, особливо у випадку видалення доброякісної екстрамедулярної пухлини невеликих розмірів.
VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження).
| Завдання | Вказівки | Примітки |
| Знати анатомію хребта та спинного мозку | Назвати основні структурні елементи спинного мозку та його оболонок, перерахувати основні судини, що кровопостачають спинний мозок | |
| Вивчити класифікацію пухлин спинного мозку | Перерахувати основні види пухлин спинного мозку залежно від їх локалізації та гістогенезу | |
| Знати клінічну картину при пухлинах спинного мозку | Вміти зібрати анамнез захворювання, оцінити стан хворого, визначити основні сегментарні та провідникові симптоми. | |
| Знати основні діагностичні методи | Вміти скласти план обстеження, оцінити результати отриманих даних | |
| Вивчити методи лікування хворих із пухлинами спинного мозку | Визначити основні покази до нейрохірургічного лікування та орієнтуватися у виборі методу хірургічного втручання; знати основні етапи хірургічного втручання | |
VIІ. Задачі для самостійного контролю
Задача 1.
У хворої 53 років мають місце нижній спастичний парапарез, гіпестезія з рівня Д6 сегменту за провідниковим типом, імперативні позиви до сечовипускання. При люмбальній пункції: лікворний тиск 85 мм водн. ст., при ліквородинамічних пробах виявлений частковий блок. Яке захворювання можна запідозрити в першу чергу?
А) Мієліт
В) Порушення спінального кровообігу
С) Пухлина спинного мозку
D) Розсіяний склероз
Задача 2.
Хворий 25 років скаржиться на постійний біль у міжлопатковій ділянці. При чханні, кашлі біль набуває стріляючого характеру. Об’єктивно при обстеженні виявлений нижній спастичний парапарез, при постукуванні по остистому відростку Д7 болі посилюються.
Які методи обстеження найбільш інформативні для уточнення діагнозу?
А) Висхідна мієлографія
В) Краніографія
С) Ангіографія
D) Магнітно-резонансна томографія
Е) Термографія
Задача 3.
Хворий 43 років скаржиться на болі в районі попереку протягом 2 років, які посилюються переважно в лежачому положенні і віддають в нижні кінцівки. За останній місяць у хворого наросла слабкість у нижніх кінцівках, приєдналась дисфункція тазових органів по типу затримки сечі. Лікувався в стаціонарі з приводу остеохондрозу поперекового відділу хребта, больового синдрому. Проте консеративне лікування виявилось не ефективним, стан хворого прогресивно погіршується. Найбільш вірогідною причиною захворювання є:
А) Сирингомієлія
В) Остеохондроз
С) Спінальний арахноїдит
D) Порушення спінального кровобігу
E) Пухлина спинного мозку
Задача 4.
У хворої з`явилось заніміння пальців правої ступні та слабкість в лівій ступні, через 3 місяці з`явилось заніміння лівої ступні та слабкість в правій ступні. Чутливі порушення поширювались вверх, поступово наростала слабкість у нижніх кінцівках, розвинулась затримка сечі. Об’єктивно у хворої: нижня спастична параплегія, колінні та ахілові рефлекси високі, патологічні симпоми Бабінського, Гордона з обох сторін. Гіпестезія за провідниковим типом зрівня Th8 сегмента, затримка сечі. В результаті обстеження був встановлений діагноз–пухлина спинного мозку. Які методи лікування необхідно застосувати?
А) Дегідратаційна та протизапальна терапія.
В) Знеболюючі паравертебральні блокади.
С) Променева терапія.
D) Видалення пухлини.
Задача 5.
При огляді хворої в неврологічному статусі виявлено: нижня спастична параплегія, колінні та ахілові рефлекси високі, патологічні симптоми Бабінського, Гордона з двох сторін. Гіпестезія за провідниковим типом з рівня Д5 сегменту. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 2,5 року, перебіг захворювання–прогредієнтний. Необхідно поставити попередній діагноз:
А) Порушення спінального кровобігу
В) Пухлина спинного мозку
С) Спінальний арахноїдит
D) Остеохондроз хребта
E) Сирингомієлія
Задача 6.
У хлопчика 9 років з`явився прогресуючий сколіоз грудного відділу хребта. Протягом року лікувався в спеціалізованому інтернаті, але еффекту від лікування відмічено не було, сколіоз прогресував. З`явились корінцеві болі у верхньо-грудному відділі хребта, слабкість у нижніх кінцівках. Була проведена ортопедична операція з приводу сколіоза хребта. Протягом року хворий перестав ходити із-за нижньої параплегії, розвинулась повна аналгезія за провідниковим типом з рівня Д5 сегмента, затримка сечі. Із допоміжних методів обстеження була використана лише рентгенографія. Який метод обстеження найбільш інформативний для даного хворого?
А) Магнітно-резонансна томографія
В) Термографія
С) Висхідна мієлографія
D) Ангіографія
Е) Низхідна мієлографія
Задача 7.
Хворого 45 років турбує слабкість в нижніх кінцівках, більш виражена в правій нозі, труднощі при ходьбі, відчуття заніміння в лівій нозі від стопи до пахової ділянки, відчуття повзання мурашок в правій нозі від стопи до рівня середньої третини правого стегна. Хворіє близько 1 року. Вказати, який із перерахованих методів обстеження є найбільш інформативним для встановлення діагнозу:
А) Комп`ютерна томографія
В) Ангіографія
С) Низхідна мієлографія
D) Рентгенографія
Е) Висхідна мієлографія
F) Магнітно-резонансна томографія
VIІI. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Гусев Е.И., Коновалов А.Н., Бурд Г.С. Неврология и нейрохирургия: Учебник. – М.: Медицина, 2000.
2. Иргер И.И.- Нейрохирургия. – Москва „Медицина” 1982.
3. Клиника и диагностика опухолей спинного мозга у детей. Методические рекомендации. СПб. – 1994.
4. Коновалов А.Н., Корниенко В.Н., Пронин И.Н. Магнитно-резонансная томография в нейрохирургии. – М. Видар, 1997.
5. Лившиц А.В. Хирургия спинного мозга. – М. „Медицина” 1990.
6. Мацко Д.Е., Коршунов А.Г. Атлас опухолей центральной нервной системы. СПб.-1998.
7. Можаев С.В., Скоромец А.А., Скоромец Т.А. Нейрохирургия: Учебник для студентов медицинских вузов. – СПб.: Политехника, 2001.
8. Нейрохирургия: учебник / В.И. Цымбалюк, Б.Н. Лузан, И.П. Дмитерко и др.; под ред. проф. В.И. Цымбалюка. – К.:Медицина, 2008.
9. Никифоров Б.М. Клинические лекции по неврологии и нейрохирургии. – СПб: Питер, 1999.
10. Ромоданов А.П., Дунаевский А.Е., Орлов Ю.А. Опухоли спинного мозга. – Киев, 1976.
11. Ромоданов А.П., Мосійчук М.М., Цимбалюк В.І.- Нейрохірургія, К.„Спалах”, 1998.
12. Харитонова К.И., Окладников Г.И. Патогенез и диагностика опухолей спинного мозга. – Новосибирск, 1987.
13. Цимбалюк В., Хонда О., Третяк І., Авад М. Нейрохірургія. Курс лекцій. – Київ, 1998.
14. Цимбалюк В.І., Бойченко І.Н. Нейрохірургія. Методичний посібник для викладачів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – К.,2004.
1 2 3 4 5