1   2   3
Ім'я файлу: Мирнi_Мет.doc
Розширення: doc
Розмір: 313кб.
Дата: 16.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Хімія.pptx
аня.docx
РЕФЕРАТ.docx
KURSOVA_POJDA.docx
b37d3668f20a04e6bc0c2e89681aaeee.ppt
кандидоз.pdf
Правила безпечної роботи 5-Аклас С. Коржан.docx
Конспект уроку 5 клас (Виготовлення ялинкової прикраси).doc
urok_67.docx
філософія 2 тема 9 пит..docx
Презентация 1 (1).pptx
реферат електронна спектроскопія.docx
Курсова.docx
школа.docx
1 ал.docx


Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.


Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5

Відмінно



Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо


Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.
12. Методичне забезпечення

Тема 1. Становлення інституту мирного врегулювання міжнародних протиріч у міжнародному праві.

  1. Мирні засоби єдиний правомірний шлях вирішення спорів між державами. Ґенеза формування засобів мирного врегулювання міжнародних протиріч у міжнародному праві. Війна і мирне врегулювання міжнародних протиріч.

  1. Концептуальні засади періодизації процесу формування системи засобів мирного врегулювання міжнародних суперечностей. Зародження засобів мирного врегулювання міжнародних суперечностей у протодержавах. Засоби мирного врегулювання міжнародних суперечностей у період до Гаазьких конференцій миру 1899–1907 років. Контакти та переговори у процесі мирного врегулювання міжнародних суперечностей. Участь третіх сторін у процесі мирного врегулювання міжнародних суперечностей. Місце і роль органів, утворюваних сторонами у процесі мирного врегулювання міжнародних суперечностей.

  1. Розвиток системи мирних засобів врегулювання міжнародних суперечностей у період від Гаазьких конференцій миру 1899–1907 років до початку Другої Світової війни. Зміст та роль слідчої і примирної процедур. Вплив Загального акту 1928 р. на становлення та розвиток засобів мирного врегулювання міжнародних суперечностей.

  2. Закінчення Другої Світової війни і процес мирного врегулювання міжнародних суперечностей. Статут ООН і процес мирного врегулювання міжнародних суперечностей. Нормативно-правовий зміст основного принципу міжнародного права: «Мирне врегулювання міжнародних спорів».

  3. Роль ООН у розвитку системи мирних засобів врегулювання міжнародних суперечностей. Декларація 1970 р. і процес мирного врегулювання міжнародних суперечностей.

  4. Особливості регіональної системи врегулювання міжнародних суперечностей у рамках ОБСЄ. Заключний акт 1975 р. і процес мирного врегулювання міжнародних суперечностей.

  5. Місце і роль конвенційних механізмів у процесі врегулювання міжнародних спорів.


Тема 2. Мирні засоби врегулювання міжнародних суперечностей в епоху Стародавнього світу.

  1. Загальна характеристика мирних засобів врегулювання міжнародних суперечностей у період Стародавнього світу.

  2. Засоби мирного врегулювання суперечностей у Древній Греції. Участь третіх сторін у процесі врегулювання. Врегулювання суперечностей у рамках амфіктіоній та федеративних союзів у Древній Греції. Третейські комісії амфіктіоній, порядок забезпечення виконання їх рішень.

  3. Арбітраж та посередництво у Древній Греції. Процесуальні аспекти арбітражного врегулювання у Древній Греції.

  4. Особливості формування системи засобів врегулювання міжнародних суперечностей у Древньому Римі. Вплив концепції домінант – залежна територія на процес розвитку засобів врегулювання міжнародних суперечностей у Древньому Римі.

  5. Формування превентивних заходів для попередження застосування сили у «клієнтських» договорах Древнього Риму та федералізації.


Тема 3. Мирні засоби врегулювання міжнародних суперечностей в епоху Середньовіччя.


  1. Передумови вдосконалення мирних засобів врегулювання міжнародних суперечностей в епоху Середньовіччя. Загальна характеристика засобів мирного врегулювання міжнародних суперечностей у період Середньовіччя.

  2. Мирні засоби врегулювання міжнародних протиріч у Середньовіччі. Безпосередні контакти та шлюбні угоди в процесі мирного врегулювання міжнародних суперечностей.

  3. Роль Святого Престолу у мирному врегулюванні міжнародних протиріч. Примирення і посередництво у Середньовіччі. Арбітраж у Середньовіччі.

  4. Проект І. Подебранта і мирне врегулювання міждержавних протиріч.

  5. Вестфальська 1648 р. система міжнародних відносин і мирні засоби врегулювання міжнародних суперечностей.

  6. Віденська 1815 р. система міжнародних відносин і мирні засоби врегулювання міжнародних протиріч.


Тема 4. Поняття та види міжнародних протиріч.


  1. Поняття, суть та особливості міжнародних протиріч. Проблеми кваліфікації та розмежування міжнародних протиріч. Види міжнародних протиріч.

  2. «Міжнародна ситуація» - поняття, суть та правові наслідки. Розмежування понять «міжнародний спір» та «міжнародна ситуація». Види «міжнародних ситуацій». Врегулювання «міжнародної ситуації». Переростання «міжнародної ситуації» в «міжнародний спір». Висування претензій.

  3. Претензії. Поняття та зміст претензій. Форми та способи висування претензій. Місце і роль претензій у міжнародних відносинах. Претензії і односторонні акти держав.

  4. «Міжнародний спір» - поняття, суть та правові наслідки. Розмежування понять «міжнародний спір» та «міжнародний конфлікт». Види «міжнародних спорів». Врегулювання «міжнародних спорів». Особливості врегулювання «міжнародних спорів» в сучасних умовах.

  5. Сучасні тенденції кваліфікації «міжнародного конфлікту». Проблеми кваліфікації «міжнародного конфлікту» в якості протиріччя у міжнародному праві.


Тема 5. Засоби та принципи процесу мирного врегулювання міжнародних спорів.


  1. Формування та розвиток засобів мирного врегулювання міжнародних спорів. Принципи процесу мирного врегулювання міжнародних спорів. Відсутність ієрархії засобів мирного врегулювання. Право обирати та змінювати обраний засіб врегулювання. Право сторін домовитися про застосування особливого засобу врегулювання.

  2. Система засобів мирного врегулювання спорів між державами. Міжнародні спори політичного і юридичного характеру та відповідні засоби їх врегулювання.

  3. Основні та допоміжні засоби мирного врегулювання міжнародних спорів.

  4. Поняття та система дипломатичних засобів мирного врегулювання міжнародних спорів.

  5. Поняття та система правових засобів мирного врегулювання міжнародних спорів.


Тема 6. Дипломатичні засоби мирного врегулювання міжнародних суперечностей: загальна характеристика.


  1. Поняття і суть дипломатичних засобів мирного врегулювання міжнародних суперечностей. Види дипломатичних засобів мирного врегулювання міжнародних суперечностей.

  2. Правова природа переговорів, дипломатичні переговори. Класифікація дипломатичних переговорів. Переговори двосторонні і багатосторонні. Значення переговорів на вищому рівні і на міжнародних конференціях.

  3. Участь третіх сторін у процесі врегулювання міжнародних суперечностей. Порядок залучення третіх сторін у процес врегулювання міжнародних суперечностей. Правові наслідки залучення третіх сторін у процес врегулювання міжнародних суперечностей.

  4. Допоміжні засоби мирного врегулювання міжнародних спорів. Міжнародна слідча та примирна процедура. Слідчі та узгоджувальні комісії, порядок їхнього формування та характер прийнятих рішень. Міжнародні угоди про слідчу та примирну процедуру.

  5. Особливості застосування дипломатичних засобів міжнародними організаціями у процесі мирного врегулювання міжнародних суперечностей.


Тема 7. Безпосередні переговори.


  1. Безпосередні переговори як основний засіб вирішення міжнародних суперечностей. Поняття та правова природа безпосередніх переговорів.

  2. Безпосередні переговори і безпосередні контакти: спільне і відмінне. Місце і роль безпосередніх контактів у процесі проведення безпосередніх переговорів. Погодження часу і місця проведення безпосередніх переговорів, порядку денного та рівня представництва.

  3. Процедура проведення безпосередніх переговорів. Безпосередні переговори за зачиненими дверима. Перерви у засіданнях. Консультації сторін у процесі проведення безпосередніх переговорів. Право делегації покинути «стіл переговорів». Вихід сторони із переговорного процесу та його наслідки.

  4. Результати безпосередніх переговорів. Підсумкові документи безпосередніх переговорів.

  5. Міжнародні конференції як різновид безпосередніх переговорів.

  6. Женевський та Норманський формати переговорів за участю України. Місце і роль контактних груп у забезпеченні виконання їх рішень.


Тема 8. Добрі послуги та посередництво


  1. Міжнародно-правові засади участі третьої сторони у переговорному процесі. Добрі послуги та посередництво – дружній акт у міжнародних відносинах. Добрі послуги і посередництво: спільне і відмінне.

  2. Поняття, суть та зміст добрих послуг у процесі врегулювання міжнародних суперечностей. Порядок обрання посередника. Правові наслідки пропозиції посередництва.

  3. Порядок та процедура надання добрих послуг. Види добрих послуг. Правові наслідки надання добрих послуг.

  4. Поняття, суть та зміст посередництва у мирному врегулюванні міжнародних суперечностей.

  5. Порядок та процедура здійснення посередництва. Види посередництва. Правовий статус посередника у процесі здійснення посередництва. Правові наслідки посередництва.

  6. Місце і роль посередництва міжнародних організацій у процесі врегулювання міжнародних суперечностей.



Тема 9. Слідча процедура.


  1. Суть і зміст процедури встановлення фактів у процесі мирного врегулювання міжнародних суперечностей. Місце і роль Гаазьких конференцій миру 1899 – 1907 р. у формуванні слідчої процедури.

  2. Слідчі комісії: порядок утворення, компетенція, правова природа рішень.

  3. Порядок та процедура функціонування слідчих комісій. Право слідчих комісій на доступ до інформації.

  4. Наслідки діяльності слідчих комісій та вплив на процес врегулювання міжнародних суперечностей.


Тема 10. Примирна процедура.


  1. Поняття, суть і зміст примирної процедури. Значення Загального акту про мирне врегулювання міжнародних спорів від 26.09.1928 р. для формування процедури примирення у міжнародному праві.

  2. Погоджувальні та примирні комісії: порядок утворення, компетенція, правова природа рішень.

  3. Порядок та процедура функціонування погоджувальних та примирних комісій. Наслідки діяльності погоджувальних та примирних комісій та їх вплив на процес врегулювання міжнародних суперечностей.

  4. Процедура примирення в рамках ОБСЄ.

  5. Конвенційні механізми процедури примирення у міжнародному праві.


Тема 11. Консультації.
1. Консультації як особлива форма переговорів між державами. Поняття та правова природа консультацій у міжнародному праві. Місце консультацій у системі мирних засобів врегулювання міжнародних суперечностей. Нормативне закріплення консультацій у міжнародному праві.

  1. Консультації та дипломатичні акти. Види консультацій у міжнародному праві.

  2. Поняття та правова природа обовязкових консультацій у міжнародному праві.

  3. Поняття та правова природа факультативних консультацій у міжнародному праві.



Тема 12. Правові засоби мирного врегулювання міжнародних спорів.


  1. Ґенеза розвитку правових засоби мирного врегулювання міжнародних спорів. Етапи формування судової процедури врегулювання міжнародних спорів.

  2. Міжнародні третейські суди (арбітражі). Історія розвитку і процедура діяльності третейських судів. Види міжнародних третейських судів.

  3. Постійна палата Третейського суду в Гаазі. Арбітражна процедура і правила арбітражного процесу.

  4. Міжнародний судовий розгляд. Загальні положення, юрисдикція міжнародних судових установ: факультативна і обов'язкова. Джерела права і процедура розгляду справ.

  5. Постійна палата Міжнародного правосуддя Ліги Націй.

  6. Міжнародний суд ООН. Компетенція і організація Міжнародного суду 00Н. Юрисдикція Міжнародного суду. Процедура розгляду справ. Рішення, консультативні висновки і постанови Міжнародного суду 00Н. Україна і міжнародна судова процедура.


Тема 13. Конвенційні та інституційні механізми мирного врегулювання міжнародних суперечностей.


  1. Правові засади функціонування конвенційних та інституційних механізмів мирного врегулювання міжнародних суперечностей. Місце конвенційних та інституційних механізмів у системі засобів мирного врегулювання міжнародних суперечностей.

  2. Поняття, суть та особливості конвенційних механізмів мирного врегулювання міжнародних суперечностей.

  3. Поняття, суть та особливості інституційних механізмів мирного врегулювання міжнародних суперечностей.


Тема 14. Особливості вирішення міжнародних протиріч в рамках та за участю міжнародних організацій.


  1. Участь та роль міжнародних організацій в мирному врегулюванні міжнародних протиріч. Компетенція міжнародних організацій в мирному врегулюванні міжнародних протиріч.

  2. Врегулювання міжнародних протиріч в рамках та за участю ООН. Юрисдикція та компетенція головних органів ООН в процесі мирного врегулювання міжнародних протиріч.

  3. Врегулювання міжнародних протиріч в рамках та за участю Ради Європи. Юрисдикція та компетенція органів Ради Європи в процесі мирного врегулювання міжнародних протиріч.

  4. Врегулювання міжнародних протиріч в рамках ОБСЄ. Конвенція з примирення і арбітражу в рамках ОБСЄ


13. Рекомендована література

Базова

1 Нормативні акти:

  1. Устав ООН // Действующее международное право. Т.1. – М.,М/О, 2002.– С.11-35.

  2. Устав Международного Суда ООН. // Там же. – С.407-420.

  3. Конвенция о мирном разрешении международных столкновений 1907 г.// Там же. – С. 389 – 399.

  4. Общий Акт о мирном разрешении международных споров. 26.11.1928 г.// Там же.- С. 399 – 407.

  5. Манильская декларация о мирном разрешении международных споров 1982 г. // Там же. – 420 – 424.

  6. Принципы урегулирования споров и положение процедуры СБСЕ по мирному урегулированию споров 1991 г. // там же.- С. 424 – 431.

  7. Конвенція з примирення і арбітражу в рамках ОБСЄ http://www.rada.gov.ua/


Література:

  1. Ашавский Б.М. и др. Под ред. А.А. Ковалева, С.В. Черниченко. Международное право. – М.: Онега–Л, 2007. – 832 с.

  2. Эдуардо Хименес де Аречага. Современное международное право./ Э.Х.де Аречага. Пер. с исп. – Под ред. Г.И.Тункина. – М.: Прогресс, 1983.

  3. Бекяшев К.А., Волосов М.Е. Международное публичное право. 2-е изд.,перер.и доп. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – 464с.

  4. Бирюков П.Н. Международное право. 3-е изд. перер. и доп. - М.: Юристъ, 2006. – 658 с.

  5. Блищенко И.П., Дориа Ж. Прецеденты в международном публичном и частном праве./ И.П. Блищенко, Ж. Дориа. . – М.: издат. МНИМП, 1999.

  6. Буткевич В.Г. Мицик В.В., Задорожний О.В.«Міжнародне право. Основні галузі / В.Г.Буткевич (ред.), В.В. Мицик О.В. Задорожний . К., Либідь, 2004.

  7. Василенко В.А. Основы теории международного права. – Киев. Высшая школа, 1988. – 287с.

  8. Васильева Л.А. Международное публичное право: учебное пособие. / Л.А.Васильева, О.А. Бакиновская. – Минск, Тетра Системс, 2010.

  9. Венская конвенция оправе международных договоров. Комментарий. – М.: Юрид. литер.,1997.

  10. Гроций Г. О праве войны и мира. / Под общ. Ред. С.Б.Крылова. – Книга 2. Глава ХХІІІ. О причинах сомнительных. – М.: Ладомир, 1994.

  11. Действующее международное право. Документы в 2 томах. – Т.1. Составители Колосов Ю.М., Кривчикова Э.С / Ю.М. Колосов, Э.С Кривчикова. – М., Междунар. отношения, 2002.

  12. Игнатенко Г.В., Тиунов О.И. Международное право. 3-е изд., перер. и доп. – М.: Норма, 2005. – 624 с.

  13. История международных отношений: Учеб. пособие / [ Гаджиев К.С., Колобов О.А., Балашов Ю.А. и др.], за ред. Г.В. Каменской, О.А. Колобова, Э.Г. Соловьева. – М.: «Логос», 2007.

  14. Каламкарян Р.А. Господство права (Rule of Law) в международных отношениях./ Р.А.Каламкарян. Ин-т государства и права. – М.: Наука. 2004.

  15. Каламкарян Р. А. Международно-правовое значение односторонних юридических актов государств./ Р. А. Каламкарян. – М.: Наука, 1984.

  16. Каламкарян Р.А. Философия международного права. – М.: Наука, 2006. – 207 с.

  17. Лукашук И.И. Современное право международных договоров. В 2 т. Т.1. Заключение международных договоров. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 672 с.

  18. Лукашук И.И. Современное право международных договоров. Том 2 Действие международных договоров. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 496 с.

  19. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть/ И. И.Лукашук. – М.: Изд-во БЕК, 1996.

  20. Лукашук И. И. Нормы международного права в международной нормативной системе. / И. И. Лукашук. – М.: Издательство «Спарк», 1997.

  21. Левин Д. Б. История международного права / Д. Б.Левин. – М.: Наука, 1962.

  22. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом/ Пер. з англ.. – Харків.: «Консул», 2000.

  23. Мартенс Ф.Ф. Современное международное право цивилизованных народов. В 2-х т. Т.2. /Ф.Ф. Мартенс. – М.: Зерцало, 2008.

  24. Нгуен Куок Динь Патрик Дайе, Алэн Пелле. Международное публичное право. В 2-х т. / Нгуен Куок Динь. – Т.1. Кн. 1. Формирование международного права /Пер. с фр. – К.: Сфера. 2001.

  25. Нгуен Куок Динь, Патрик Дайе, Алэн Пелле. Международное публичное право. В 2-х т. / Нгуен Куок Динь. – Т.2. Кн. 3: Международные отношения. /Пер. с фр. – К.: Сфера. 2001.

  26. Словарь международного права. – 2 изд., – М., Междунар. отношения. 1986. – 245с.

  27. Таубе М. А. История зарождения современного международного права (средние века). Т.2. Часть особенная. Принципи мира и права в международных столкновениях средних веков / М.А.Таубе – Харьков: паровая типография и литография Зильберберг, 1899.

  28. Талалаев А. Н. Право международных договоров. Том 1. Общие вопросы / Отв. редактор Л. Н. Шестаков. – М.: Издательство «Зерцало», 2011.

  29. Тункин Г.И. Теория международного права. – М.: Изд-во "Зерцало", 2006. – 416 с.

  30. Шумилов В.М. Международное право. – М.: ТК Велби, 2007. – 488 с.


Спеціальна література:

  1. Абашидзе А.Х. Мирное разрешение международных споров: современные проблемы. / А.Х. Абашидзе, А.М. Солнцев, К.В. Агейченко. – М., Российский университет дружбы народов, 2011.

  2. Анисимов Л. Н. Международно-правовые средства разрешения международных споров (конфликтов) / Л. Н. Анисимов. Л., издат. ЛГУ, 1975.

  3. Гринчак В.А. Острів Тузла: міжнародно-правові аспекти. /В.А.Гринчак. – Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 40. – Львів, 2004. – С. 163–167.

  4. Гринчак В.А. Дипломатичні засоби врегулювання міжнародних суперечностей: міжнародно-правові аспекти : монографія / В.А. Гринчак. – Львів, ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. – 188 с.

  5. Дюрозель Жан Батист .Історія дипломатії від 1919 року до наших днів./ Жан Батист Дюрозель – К.: Основи, 1999.

  6. Каламкарян Р.А. Поведение государств в Международном суде ООН: международно-правовые проблемы судебно-арбитражного производства./ Р.А. Каламкарян. – М.: Наука, 1999.

  7. Корецкий В.М. Проект Юрия Подебрада./ В.М.Корецкий. - Известия АН СССР. Отделение экономики и права. – 1946г. – № 5.

  8. Кучма В.В. Государство и право Древнего мира и Средних веков: В двух частях. Ч.1: Государство и право Древнего мира / В.В.Кучма. – Волгоград: Изд-тво Волгоград. гос. ун-та, 2001.

  9. Лазарев С Л. Международный арбитраж/ С. Л. Лазарев. – М., Междунар. отношения, 1991.

  10. Пушмин Э.А. Международная следственная процедура: вопросы развития. Проблемы государства и права на современном этапе. / Э.А. Пушмин. – (Труды научных сотрудников и аспирантов). – Вып.5. – М.,1972.

  11. Пушмин Э. А. Мирное разрешение международных споров. (Международно-правовые вопросы) / Э. А. Пушмин. – М.: М/О., 1974.

  12. Ульянова Н.Н. 500 - летие трактата Йирши Подебрада об организации мира и безопасности./ Н.Н.Ульянова. – Сов. Гос. и право. – 1965 г. – № 1.

  13. Худойкина Т В. Мирное урегулирование и разрешение споров / Т.В. Худойкина // Московский журнал международного права. 1998, №3. – М.: М/О, 1998.

  14. Шатуновский С.В. Развитие средств и методов мирного урегулирования споров. // Московский журнал международного права, 1996., №1. – С.198–204.

  1. Шинкарецкая Г.Г. Международная судебная процедура. –М.. 1992. – 231с.

  2. Ясносокирский Ю.А. Миротворчество: некоторые концептуальные аспекты политического урегулирования конфликтов и крупных ситуаций. // Московский журнал международного права, 1998, № 3. –с.46–52.


1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас