Попередження вторинного інфікування
У 40-60% хворих із важким перебігом гострого панкреатиту відбувається інфікування вогнищ панкреонекрозу. У більшості випадків інфікування викликають представники мікрофлори кишечника – грам негативні штами, анаероби.
Ідеальний антибіотик для попередження та лікування інфікованих вогнищ панкреонекрозу має відповідати наступним критеріям: 1) широкий спектр дії на патогенні мікроорганізми, які викликають інфікування; 2) здатність проникати в паренхіму підшлункової залози в терапевтичних концентраціях.
Фактор ефективності, який дорівнює 1, є оптимальним: такий антибіотик здатний пригнічувати розвиток усіх мікроорганізмів, які висівають при інфікованих панкреонекрозах. Тієнам, меронем та препарати групи фторхінолонів (ципрофлоксацин, офлоксацин, гатифлоксацин) мають найбільшу ефективність, яка наближається до оптимальної. Широкий спектр цефалоспоринів другого, третього та четвертого покоління (цефтріаксон, цефотаксим, цефотіам, цефепім), синтетичних пеніциліні (піперацилін, мезлоцилін) знаходяться у паренхімі підшлункової залози в достатній концентрації, щоб пригнітити більшість, але не всю патогенну флору. Вони ефективні при грам негативній флорі, проте при грампозитивній мікрофлорі та анаеробах вони недостатньо ефективні, тому їх треба комбінувати з антибіотиками, які мають виражену активну дію проти цих мікроорганізмів. Аміноглікозиди (тобраміцин, нетілміцин) погано проникають у паренхіму залози й мають низьку ефективність дії.
Для пригнічення анаеробної флори використовують метронідазол, орнідазол.
Тип, доза та ефективність дії деяких антибіотиків при гострому панкреатиті
(Isenmann et al., 1996)
-
Антибіотик
Внутрішньовенна доза
Фактор ефективності
Imipenem
1 г
0,98
Ofloxacin
200 мг
0,87
Ciprofloxacin
200 мг
0,86
Ceftriaxone
2 г
0,79
Cefotaxime
2 г
0,78
Ceftizoxime
2 г
0,76
Cefotiam
2 г
0,75
Piperacillin
4 г
0,72
Mezlocillin
4 г
0,71
Tobramycin
80 мг
0,22
Netilmicin
150 мг
0,21
Крім того, очисні клізми, швидке відновлення моторики травного каналу запобігають бактеріальній транслокації та, відповідно, вторинному інфікуванню. Luitgen зі співавторами (1995) запропонував наступну схему очищення товстої кишки: оральне або ректальне введення сульфату коліцину, амфотерицину В та норфлоксацину з внутрішньовенним введенням цефотаксиму протягом короткого часу. Така схема дозволила знизити кількість інфікованих некрозів з 38 до 18% та летальність – з 35 до 22%.
Профілактика тромбогеморагічних ускладнень
У перші дні розвитку гострого панкреатиту показники системи коагуляції свідчать про наявність дисемінованої внутрішньо судинної коагулопатії: зменшується число тромбоцитів, знижується протромбінові число та показник споживання фібриногену. Отже, покращення мікроциркуляції є необхідною складовою комплексної терапії хворих. Доцільно використовувати нормоволемічну гемодилюцію, яка поліпшує перфузію тканин, зменшує паренхіматозні некрози і не так негативно впливає на серцевий м’яз, як гіперволемічна гемодилюція. Медикаментозні середники, такі як гепарин (у малих дозах), низькомолекулярний гепарин, пентоксифілін, нікотинова кислота та інші також покращують мікроциркуляцію.
1 2 3 4