2.2. Рекомендації щодо профілактики переживання самотності у дорослому віці
Самотність - переживання суб’єктивне, то не можна придумати єдиний спосіб її подолання, що буде підходити усім і кожному в будь-якому випадку. Тому при наданні чоловікам і жінкам рекомендацій та допомоги потрібно дотримуватися принципу «золотої середини». Самотня людина стає безпорадною та нещасною, хоче, щоб її полюбили та звернули на неї увагу. Альтернативою самотності може бути вміння і бажання людини зазирнути в себе, прагнення навчитися спілкуватися з собою, а стало бути - прагнення до самовдосконалення. Людина може спробувати зрозуміти природу самотності, зробивши її більш конструктивною і менш руйнівною. На основі опрацювання наукових джерел з даної проблеми було розроблено рекомендації щодо методів надання психологічної допомоги людям, які переживають самотність [1; 11; 21; 26; 31; 37; 38]:
Усвідомити вплив самотності. Як переконують у Лондонській кампанії з боротьби з самотністю, самотність може бути настільки ж шкідливою, як паління 15 цигарок на день. Вона також пов’язана з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, інсультами, підвищеним артеріальним тиском та деменцією. Одне з досліджень кампанії показує, що самотні люди мають на 64% вищий ризик розвитку слабоумства
Зрозуміти, чому ви самотні. Благодійна організація психологічного здоров’я Mind називає два фактори, що можуть викликати самотність: або людина не має достатньо базових соціальних контактів, або хоча і оточена людьми, не відчуває, що її розуміють, чують і про неї піклуються. Це дозволяє визначити, що саме характеризує вас, і зрозуміти, над чим потрібно працювати.
Розмовляти з кимось. Розмови з друзями та родиною – очевидний і простий шлях до подолання самотності. Але іноді людина може відчувати, що їй чогось бракує, наприклад, поговорити з кимось, хто розділяє її хобі та інтереси. Тому вступ до якогось клубу з хобі – це хороший спосіб зустрітися з новими людьми та покращити соціальні зв’язки. Кампанія з боротьби з самотністю пропонує людям бути волонтерами: це розвиває з’язки та дозволяє людині відчути свою значимість. 4. Заходити в онлайн. Звісно, проведення часу онлайн не може замінити реальні стосунки, але це може допомогти. Національна служба охорони здоров’я Великої Британії рекомендує людям дорослого віку, які відчувають самотність, проводити час онлайн. Але це не панацея. Не одне дослідження доводить зв’язок між самотністю та проведеним онлайн часом, тож варто доповнювати це живим спілкуванням. 5. Налагодити реальні соціальні контакти. Приєднатися до Twitter або бути волонтером – це все добре. Але також важливу роль грає те, з ким саме людина проводить свій час. Одне з досліджень показує, що дорослі люди, які проводять час з родичами, менш самотні, ніж ті, хто відвідує соціальні групи з незнайомими людьми. Це хороший привід покликати в гості свою маму. 6. Змінити свій спосіб мислення. Ще одне дослідження доводить, що зміна мислення може бути головним способом боротьби з самотністю. Слід відкинути негативні вірування та чорно-біле мислення – це в середньому в 4 рази ефективніше, ніж будь-який інший спосіб боротьби з самотністю. Тут можна порадити пройти когнітивно-поведінкову терапію. Вона базується на усвідомленні того, що спотворене сприйняття реальності – основний фактор, що впливає на психологічні проблеми. 7. Навчитися почувати себе добре з самим собою. Навчитися насолоджуватися проведеним із самим собою часом – важливо для здорового життя в суспільстві. Заповніть свій час хобі, що вас цікавлять. Цінуйте те задоволення, яке дають вам ці заняття. Це допомагає боротися з самотністю. Дивитися фільм або вечеряти одному може не звучати захоплююче, але за результатами одного з досліджень, люди постійно недооцінюють час наодинці, від якого можуть брати набагато більше позитиву, ніж очікують [39].
8. Заняття спортом, творчістю і т.п. з метою позбавлення від негативних емоцій. Краще «активна самота». Займіться улюбленою справою, сходіть в кіно або театр, почитайте, послухайте музику, почніть робити якусь роботу. 9. Постановка мети. Потрібно починати з внутрішнього настрою і своєї власної мети. Можливо на Вас тисне громадська думка. Запитайте себе щиро: дійсно я самотній, можливо, мені і так комфортно, адже я ще не готовий до відносин чи хочу зробити щось для себе?
Не бійтеся мріяти. Просто розставте пріоритетність, чого ви хочете. Наприклад, хочу зустріти чоловіка, який буде уважним, заробляти на життя, відповідальним і т. д. Другим пунктом пишіть те, що Вас не влаштовує у вашому житті сьогодні і що б Ви хотіли змінити. Наприклад, хочу змінити фігуру, оновити гардероб, зробити ремонт в квартирі. І розпишіть дрібними кроками, що Вам для цього потрібно зробити. Коли з’явиться чіткий план, що Ви можете змінювати вже сьогодні і до чого Ви прагнете, то можна приступати до роздумів про те, як і де можна позбавитися від самотності.
Необхідно ризикувати, вчитися чогось нового. Наприклад, ви хочете малювати, але кажуть, що у вас немає таланту. Сьогодні є багато креативних студій, де вас навчать цьому мистецтву. Вам потрібно заповнити свій вільний час тими речами, які приносять вам максимум задоволення.
Пошук нових способів знайомства (дискотека, вечірки, різні клуби, інтернет).
Похід по магазинах з метою зміни власного іміджу.
Відвідування виставок, театрів, ярмарків, місцевих свят, клубів за інтересами.
Виконання домашніх справ.
Відволікання за допомогою розумової діяльності (перегляд ТБ, читання книг, прослуховування музики).
Прогулянка на свіжому повітрі, виїзд на природу.
Подорожі та туризм.
Звернення до психолога або психотерапевта для вирішення проблем.
Краще не бігти від самотності, а поміркувати, що можна зробити, щоб її подолати. Нагадайте собі, що у Вас є хороші відносини з іншими людьми. Подумайте про те, що у Вас є хороші якості (доброта, глибина почуттів, чуйність і т.д.). Подумайте про заняття, в яких Ви завжди досягали успіху в житті (спорт, навчання, домашнє господарство, мистецтво і т.п.). А найкраще, якщо Ви спробуєте змінити своє життя. Намагайтеся бути більш дружелюбними з іншими людьми. Зробіть що-небудь корисне для когось. Пошукайте нові способи зустрічатися з людьми (вступ в клуб, секцію, похід на дискотеку, на вечір). Зробіть себе більш привабливими (зміна зачіски, купівля або шиття нового одягу, заняття фізкультурою). Зробіть що-небудь для поліпшення своїх соціальних навичок (навчитися танцювати, взяти участь у психологічних тренінгах, оволодіти навичками психорегуляції).
«Самотність існує тільки на самоті. Розділена самотність вмирає», - як справедливо помітив І. Ялом у своїй книзі «Коли Ніцше плакав» [36, с. 313]. Таким чином, психологічна підтримка допомагає розділити переживання і шляхом спільної діяльності трансформувати самотність з відчуття власної нікчемності в позитивне переживання своєї унікальності. Розділити самотність означає: вислухати людину, коли вона захоче розповісти про свій біль; зрозуміти і прийняти її почуття. Перетворити на позитивне переживання, значить бути готовим змінити ситуацію, проаналізувавши її і почати налагоджувати стосунки з оточуючими, розглянувши альтернативні можливості, як, наприклад, підвищення своєї комунікативної компетентності, зміна своєї поведінки і ставлення до себе і до людей, розвиток рефлексії і навичок спілкування.
ВИСНОВКИ
Вивчення та аналіз літературних даних дозволили сформулювати наступні висновки:
Проблема самотності є актуальною, має глобальні масштаби. Феномен самотності полягає в тому, що почуття самотності сприймається як гостро суб’єктивне, суто індивідуальне і часто унікальне переживання. Одна з найбільш характерних рис самотності - це специфічне почуття повної заглибленості в самого себе. Почуття самотності не схоже на інші переживання, воно цілісно, абсолютно все охоплює.
Аналізуючи погляди різних вчених, як вітчизняних, так і зарубіжних, ми змогли виділити основні істотні ознаки феномена самотності, а саме: ……а) Загальною ознакою, в переживанні самотності, характерному як для чоловіків, так і для жінок, є переживання ізольованості, і відчуженості. Більшість людей, які переживають самотність, відчувають дистанцію між собою та іншими. ……б) Також були виділені і більш специфічні ознаки. В індивідуальному аналізі, від людини до людини, переживання самотності наповнене різноманітними, специфічними рисами. Такі фактори як: тривожність, страх перед контактом з іншими людьми, труднощі в вираженні власних почуттів і т.д. У кожному окремому випадку, можуть різнитися за наявністю та формою вираженості. ……в) Окремої уваги заслуговує позитивна форма переживання самотності, а саме - усамітнення, ресурсний стан, в якому людина здатна вторинно аналізувати з користю, прожитий досвід, насолоджуватися спокоєм і умиротворенням, плануючи, ставлячи цілі, і переживаючи відсутність інших людей поруч, як можливість..глибше..себе..пізнати. 2. Дослідження самотності визначають, що самотність – не фактор, що викликає певний стан, а сам стан психічного переживання. Переживання почуття самотності визначає міру зовнішньої та внутрішньої ізольованості особистості. В період ранньої дорослості переживання почуття самотності стає частиною життя майже кожного, відрізняючись лише за частотою та інтенсивністю переживання. Психологічною особливістю виникнення почуття самотності у дорослому віці є його зв’язок не стільки з об’єктивними фактами соціальної ізоляції особи, скільки із суб’єктивним переживанням порушення значущих міжособистісних стосунків, розриву дружніх чи інтимних зв’язків. Додатковими чинниками частоти та інтенсивності переживання почуття самотності є: особистісні якості людини; рівень розвитку навичок міжособистісної взаємодії; критичні життєві ситуації; погіршення фізичного чи психічного стану здоров’я, а також рівень адаптованості до економічних та соціокультурних змін і способу життя. Інтенсивність та частота переживання почуття самотності виступає важливою складовою розвитку особистості в період ранньої дорослості, оскільки визначає 2. 2.
2. Специфічність ставлення до життя, до усамітнення, особливість соціальних потреб, емоційного забарвлення соціальних контактів. Часте та інтенсивне переживання почуття самотності спричиняє негативне ставлення до життя, страх залишатися наодинці з собою, впливає на адекватність оцінки власних переживань. Надмірно часте та гостре переживання почуття самотності у дорослому віці має своїм наслідком прагнення до підкорення та контролю з боку оточуючих, перекладання відповідальності за прийняття рішення на інших. Страх стати вразливим у результаті емоційної залежності від об’єкта прихильності призводить до зниження рівня прояву дружніх та інтимних почуттів.
3. Виявлено гендерні відмінності переживання самотності. Переживання самотності жінками призводить до втрати віри в позитивність людської природи і очікувань прийняття і поваги до своєї особистості від оточуючих людей. Самотність чоловіків пов’язана з незадоволеністю самореалізацією, процесом життя, наявністю в ньому цілей і підсилює внутрішні конфлікти чоловіків, знижуючи їх здатність до встановлення емоційно-глибоких контактів..з..іншими..людьми. Жінки характеризуються високим рівнем емоційної насиченості переживань та їх зовнішнім вираженням, вразливістю емоційної сфери та переживають дане почуття дещо частіше та гостріше, ніж чоловіки. Раціоналізм чоловіків деякою мірою захищає їх від інтенсивних негативних переживань, в тому..числі..й..почуття..самотності. Самотність жінок пов’язана з тугою по конкретній людині, відсутністю коханої людини, в той час як самотність чоловіків пов’язано з відчуттям власної непотрібності. Більш ніж жінки чоловіки схильні розглядати самотність як можливість поміркувати над собою, своїм життям, відносинами з іншими людьми. Жінки і чоловіки відчувають різну палітру почуттів. У стані самотності жінкам властива меланхолія, депресія, відчуття власної непривабливості, почуття незахищеності. Чоловіки в стані самотності переживають нудьгу, більш нетерпимі до себе, ніж жінки, гостріше переживають співчуття до себе. Для чоловіків характерно пасивне перебування в стані самотності. Жінки, відчуваючи більш різноманітні почуття в стані самотності, більш винахідливі в знаходженні занять і способів подолання самотності, ніж чоловіки, і вважають за краще активні дії.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Андрусенко В.А. Словарь душевных и духовных терминов. / В.А. Андрусенко. – Екатеринбург, 1993. – 30 с.
Аристова Н. Семья настоящая и предстоящая // Узы брака, узы свободы. М.: Просвещение, 1990. С. 6 –31.
Бех І.Д. Життя особистості у ціннісному осягненні / І.Д. Бех // Педагогічна газета. – 2011. – № 7 (204). – Липень. – С. 5.
Биксон Т., Пепло Л. Жизнь старого и одинокого человека // Лабиринты одиночества. М.: Прогресс, 1989. С. 485 – 511.
Василюк Ф.Е. Типология переживания различных критических ситуаций // Психол. журнал - 2005. - Т. 16, № 6. - С. 104 – 114
Власова О.І. Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники розвитку [Текст] : монографія / О.І.Власова. – К.: Київський університет, 2005. – 308 с.].
Волков Ю.Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов В.А. Социология молодежи: Учебное пособие / под. ред. проф. Ю.Г. Волкова. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 576 c.
Головин С.Ю. Словарь практического психолога. / С.Ю. Головин. – Минск: Харвест, 1997. – 580 с
Голота Б.М. Життєвий світ особистості / Голота Б.М. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – № 465. – Вип. 29. Серія: теорія культури і філософія науки. – Харків, 2000. – С. 58 – 63.
Гусейнова Н.О. Самотність як суб’єктивне переживання / Н.О. Гусейнова // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2013. – Вип. 1. – С. 17 – 19
Эриксон Э. Детство и общество / Э. Эриксон. – Изд. 2-е, перераб. и доп. / Пер. с англ. — СПб.: Ленато, ACT, Фонд «Университетская книга», 1996. — 592 с.
Клецина И.С. Гендерная социализация. СПб.: 1998 – 356 с.
Колмогорова Л.С. Преодоление переживания одиночества: учебно-методическое пособие / Л.С. Колмогорова, Е.А. Манакова. – Барнаул: АлтГПУ, 2015. – 55 с.
Коломієць Л.І., Григорук Є.В. Психологічний часопис № 3 (7), 2017.
Корчагина С.Г. Генезис, виды и проявления одиночества. / С.Г. Корчагина. – М.: Московский психолого-социальный институт, 2005. – 196 с.
Корчагина С.Г. Психология одиночества: учебное пособие / С.Г. Корчагина. – М.: Московский психолого-социальный институт, 2008. – 226 с.
Лабіринти самотності. Збірник / Під ред. Покровського Н.Є. - М.: ЕКСМО - Прес, 1989. – 549 с.
Малес Л.В. Біологічні, психологічні та соціокультурні чинники // Основи теорії гендеру: Навчальний посібник. – К.: «К.І.С.», 2004. – С. 109 - 131.
Мухіна В.С. Вікова психологія: феноменологія розвитку, дитинство, отроцтво. - М.: Академія, 2003. – 456 с.
Мухиярова, Е.Н. Переживание одиночества в зрелом возрасте (гендерный аспект): Дис. канд. психол. наук [Текст] / Е.Н. Мухиярова. - СПб., 2006. - 192 с.
Новицька Л.Ф. Культура і можливість подолання самотності сучасної людини / Л.Ф. Новицька // Периферійність в культурі ХХ століття: Матеріали Всеросійської науково-практичної конференції. Пермь, 2001. – 32–43 с.
Ожегов С.И. Словарь русского языка. Изд. 11 - е, стереотип. Под ред. д-ра филолог. наук, проф. Н.Ю. Шведовой. / С.И. Ожегов. – М.: «Русский язык», 1975.
ПеплоЛ. Э. Одиночество и самооценка / Л. Э. Пепло, М. Мицели, Б. Мораш // Лабиринты одиночества: Пер. с англ. / Сост., общ. ред. и предисл. Н. Е. Покровского. – М.: Прогресс, 1989. – С. 169 - 191.
Попелюшко Р.П. Самотність – як проблема соціалізації особистості в суспільстві / Р. П. Попелюшко // Зб. наук. пр. Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». – 2013. – № 2 (8). – С. 212–216.
Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990.
Реан А.А. Психологія адаптації особистості. Аналіз. Теорія. Практика. / А.А. Реан, А.Р. Кудашов, А.А. Баранов. – СПб.: ЄВРОЗНАК, 2006. – 479 с.
Сіляєва В.І. Жіноча самотність як психологічна проблема / В. І. Сіляєва // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. – №4. – С. 33-35.
Слободчиков И.М. Современные исследования переживания одиночества // И.М. Слободчиков // Психологическая наука и образование. – 2007. – № 3. – С. 27 – 34.
Титаренко А.И. Анти идеи: Опыт социально-этического анализа. / А.И. Титаренко. – М., 1984. с. 21.
Помазова О.В. Самотність як психологічний феномен / О.В. Помазова // Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка». – 2013. – Вип. 23. – С. 206 – 214.
Українська правда життя Артур Верховецький. - 3 листопада 2018 рік. - «Самотність – не вирок: 7 способів її побороти».
Хамитов Н.В. Философия одиночества. Опыт вживания в проблему. Одиночество женское и мужское. / Н.В. Хамитов. – К.: Наук. думка, 1995. – 170 с.
Хараш А.У. Психология одиночества // Педология / новый век. № 4, 2000 г. - С. 34 - 43.
Харламенкова Н.Е., Бабанова И.В. Стратегии самоутверждения и ценностные предпочтения одинокого человека. / Н.Е. Харламенкова, И.В. Бабанова // Психологический журнал. – 1999. – Т. 20. – №2. – С. 21-28.
Швалб, Ю.М. Психологія самотності: консультативна робота // Психолог (Шкільний світ). - 2007. - N 17. - С. 5 - 7.
Шитова, Н.В. Одиночество как социально - психологическое явление [текст] / Н.В. Шитова // Сборник научных статей преподавателей, молодых ученых, студентов / Под ред. Е.А. Корсунского. - Воронеж: ВЭПИ, 2006. С. 36 -38.
Burns, J. I am so Lonely // Campus Life; Jan/Feb 1999, vol.57, Issue 6, p.
Long, C. - R., Averill J. - R. Solitude: An Exploration of Benefits of being Alone // Journal for the Theory of Social Behaviour, 2003, p. 21 - 44.
Rokach, A. Loneliness Then and Now: Reflections on Social and emotional alienation in everyday life // Current Psychology: Developmental. Learning. Personality. Social. Spring 2004, vol. 23, No. l, pp. 24 - 40.
1 2 3