Основною вихідною сировиною для одержання олефінів є :
а) карбід кальцію;
б) рослинна сировина;
в) природній газ;
г) нафта;
д) карбід кальцію.
Р. 3, §3
Основною вихідною сировиною для одержання низькомолекулярних парафінів є :
а) карбід кальцію;
б) рослинна сировина;
в) природній газ;
г) нафта;
д) карбід кальцію.
Р. 2 , §2
Основною вихідною сировиною для одержання високомолекулярних парафінів є :
а) карбід кальцію;
б) рослинна сировина;
в) природній газ;
г) нафта;
д) карбід кальцію.
Р. 2 , §2
Карбід кальцію є сировиною для одержання :
а) ацетилену;
б) парафінів;
в) олефінів;
г) ароматичних сполук;
д) синтез-газу.
Р. 6 , §1
Природній газ є сировиною для одержання :
а) ацетилену;
б) парафінів;
в) олефінів;
г) ароматичних сполук;
д) синтез-газу.
Р. 2 , §2
Газифікація кам’яного вугілля використовується для одержання :
а) ацетилену;
б) парафінів;
в) олефінів;
г) ароматичних сполук;
д) синтез-газу.
Р. 7 , §1
Коксування кам’яного вугілля є джерелом одержання одержання :
а) ацетилену;
б) парафінів;
в) олефінів;
г) ароматичних сполук;
д) синтез-газу.
Р. 5 , §1
Більший вихід олефінів при піролізі :
а) прямогонного бензину;
б) дизельного палива;
в) газойлю;
г) мазуту;
д) лігроіну.
Р. 4 , §1
Для збільшення виходу бензолу в процесах піролізу додатково використовують :
а) гідрування;
б) гідродеалкілування;
в) гідратацію;
г) окиснення;
д) алкоголіз.
Р. 3 , §5
При виділенні вищих парафінів для створення аддуктів використовують :
а) аміачну селітру;
б) вапнякову селітру;
в) карбамід;
г) меламін;
д) лактам.
Р. 2 , §5
В процесі прямого хлорування етилену як каталізатор використовують :
а) CuF;
б) AgF2;
в) AgF;
г) FeCl3;
д) CoNaf2.
Р. 8 , §5
В процесі прямого хлорування етилену каталізатор використовують :
а) в розчині;
б) стаціонарний шар;
в) псевдозріджений;
г) висхідний;
д) не використовують.
Р. 8 , §5
В процесі оксихлорування етилену каталізатор використовують :
а) в розчині;
б) стаціонарний шар;
в) псевдозріджений;
г) висхідний;
д) не використовують.
Р. 8 , §9
В процесі оксихлорування етилену як каталізатор використовують :
а) CuF;
б) CuCl2;
в) AgF;
г) FeCl3;
д) CoNaf2.
Р. 8 , §9
В процесі піролізу дихлоретану каталізатор використовують :
а) в розчині;
б) стаціонарний шар;
в) псевдозріджений;
г) висхідний;
д) не використовують.
Р. 8 , §9
В процесі піролізу дизельного палива каталізатор використовують :
а) в розчині;
б) стаціонарний шар;
в) псевдозріджений;
г) висхідний;
д) не використовують.
Р. 4 , §1
В процесі окислювального дегідрування метанолу каталізатор використовують :
а) в розчині;
б) стаціонарний шар;
в) псевдозріджений;
г) висхідний;
д) не використовують.
Р. 12 , §4
В процесі окиснення циклогексану каталізатор використовують :
а) в розчині;
б) стаціонарний шар;
в) псевдозріджений;
г) висхідний;
д) не використовують.
Р. 11 , §9
В процесі окиснення циклогексанолу каталізатор використовують :
а) в розчині;
б) стаціонарний шар;
в) псевдозріджений;
г) висхідний;
д) не використовують.
Р. 11 , §10
В процесі окислювального дегідрування метанолу як каталізатор використовують :
а) CuF;
б) CuCl2;
в) Ag на носії;
г) Fe-Те-Мо-О;
д) CoNaf2.
Р. 12 , §4
В процесі окислювального дегідрування бутанолу як каталізатор використовують :
а) CuF;
б) CuCl2;
в) Ag на носії;
г) Fe-Те-Мо-О;
д) CoNaf2.
Р. 12 , §4
В процесі гідрування бензолу як каталізатор використовують :
а) нікель-хромовий;
б) CuCl2;
в) Ag на носії;
г) Fe-Те-Мо-О;
д) CoNaf2.
Р. 12 , §8
В процесі одержання епіхлоргідрину умови становлять:
а) 273 К, 0,1 МПа;
б) 373 К, 0,1 МПа;
в) 373 К, 1,0 МПа;
г) 273 К, 1,0 МПа;
д) 373 К, 10 МПа.
Р. 9 , §2
В процесі одержання гліцерину хлорним методом умови становлять:
а) 273 К, 0,1 МПа;
б) 373 К, 0,1 МПа;
в) 473 К, 1,0 МПа;
г) 273 К, 1,0 МПа;
д) 373 К, 10 МПа.
Р. 9 , §2
Сірчанокислотну гідратацію олефінів проводять при температурі:
а) 673-743 К;
б) 573-643 К;
в) 473-543 К;
г) 373-443 К;
д) 273-343 К.
Р. 9 , §4
Сірчанокислотну гідратацію етилену проводять при тиску:
а) 0,2 МПА;
б) 0,8 МПа;
в) 1,4 МПа;
г) 2,0 МПа;
д) 2,6 МПа.
Р. 9 , §4
Сірчанокислотну гідратацію ізобутену проводять при тиску:
а) 0,2 МПА;
б) 0,8 МПа;
в) 1,4 МПа;
г) 2,0 МПа;
д) 2,6 МПа.
Р. 9 , §4
Сірчанокислотну гідратацію етилену проводять при концентрації H2SO4, % :
а) 20;
б) 40;
в) 60;
г) 80;
д) 98.
Р. 9 , §4
Сірчанокислотну гідратацію ізобутену проводять при концентрації H2SO4, % :
а) 20;
б) 40;
в) 60;
г) 80;
д) 98.
Р. 9 , §4
31. Каталізаторами прямої гідратації етилену є:
а) фосфорна кислоти;
б) сульфокатіоніти;
в) фосфорна кислота на носіях, оксид алюмінію, середні фосфати магнію;
г) соляна кислота;
д) сірчана кислота.
Р. 9 , §4
32. Умови проведення прямої гідратації етилену :
а) 533-573 К, 7-8 МПа;
б) 473 К, 2-3 МПа;
в) 273-373 К, 7-8 МПа;
г) 473 К, 7-8 МПа;
д) 533-573 К, 0,1-1 МПа.
Р. 9 , §4
33. Каталізаторами газофазної гідратації пропілену є:
а) фосфорна кислоти;
б) сульфокатіоніти;
в) фосфорна кислота на носіях, оксид алюмінію, середні фосфати магнію;
г) соляна кислота;
д) сірчана кислота.
Р. 9 , §4
34. Умови проведення газофазної гідратації етилену :
а) 533-573 К, 7-8 МПа;
б) 473 К, 2-3 МПа;
в) 273-373 К, 7-8 МПа;
г) 473 К, 7-8 МПа;
д) 533-573 К, 0,1-1 МПа.
Р. 9 , §4
35. Каталізаторами рідиннофазної гідратації пропілену є:
а) фосфорна кислоти;
б) сульфокатіоніти;
в) фосфорна кислота на носіях, оксид алюмінію, середні фосфати магнію;
г) соляна кислота;
д) сірчана кислота.
Р. 9 , §4
36. Умови проведення газофазної гідратації етилену :
а) 533-573 К, 7-8 МПа;
б) 473 К, 2-3 МПа;
в) 273-373 К, 7-8 МПа;
г) 403-423 К, 6-10 МПа;
д) 533-573 К, 0,1-1 МПа.
Р. 9 , §4
37. Каталізаторами газофазної гідратації ацетилену є:
а) фосфорна кислоти;
б) сульфокатіоніти;
в) CdHPO4*Ca3(PO4)2;
г) HgO;
д) сірчана кислота.
Р. 9 , §5
38. Каталізаторами рідиннофазної гідратації ацетилену є:
а) фосфорна кислоти;
б) сульфокатіоніти;
в) CdHPO4*Ca3(PO4)2;
г) HgO;
д) сірчана кислота.
Р. 9 , §5
39. Умови проведення рідиннофазної гідратації ацетилену :
а) 623-673 К, 0,1 МПа;
б) 473 К, 2-3 МПа;
в) 273-373 К, 7-8 МПа;
г) 403-423 К, 6-10 МПа;
д) 363 К, 0,1 МПа.
Р. 9 , §5
40. Умови проведення газофазної гідратації ацетилену :
а) 623-673 К, 0,1 МПа;
б) 473 К, 2-3 МПа;
в) 273-373 К, 7-8 МПа;
г) 403-423 К, 6-10 МПа;
д) 363 К, 0,1 МПа.
Р. 9 , §5
41. Умови проведення рідиннофазної дегідратації :
а) 623-673 К, 0,1 МПа;
б) 373-473 К, 0,1 МПа;
в) 273-373 К, 7-8 МПа;
г) 403-423 К, 6-10 МПа;
д) 373-473 К, 1,0 МПа.
Р. 9 , §6
42. Умови одержання діетилового етеру дегідратацією етанолу :
а) 623-673 К, 0,1 МПа;
б) 373-473 К, 0,1 МПа;
в) 498-523 К, 0,5-1,0 МПа;
г) 403-423 К, 6-10 МПа;
д) 373-473 К, 1,0 МПа.
Р. 9 , §6
43. Умови одержання циклогексанону дегідратацією циклогексанолу :
а) 623-673 К, 1,0 МПа;
б) 373-473 К, 0,1 МПа;
в) 273-373 К, 7-8 МПа;
г) 573-673 К, 0,1 МПа;
д) 373-473 К, 1,0 МПа.
Р. 9 , §6
44. В якості алкілюючих агентів найбільше використовуються :
а) парафіни;
б) олефіни;
в) ацетиленові вуглеводні;
г) хлорпохідні;
д) спирти.
Р. 10 , §1
45. Олефіни не використовуються для алкілування по атому :
а) вуглецю;
б) сірки;
в) азоту;
г) кисню;
д) використовуються у всіх випадках.
Р. 10 , §1
46. Алкілюючими агентами найширшого спектру дії є :
а) парафіни;
б) олефіни;
в) ацетиленові вуглеводні;
г) хлорпохідні;
д) спирти.
Р. 10 , §1
47. Теплота реакції алкілування найбільша при використанні алкілуючих агентів :
а) парафіни;
б) олефіни;
в) ацетиленові вуглеводні;
г) хлорпохідні;
д) спирти.
Р. 10 , §1
48. Теплота реакції алкілування найменша при використанні алкілуючих агентів :
а) парафіни;
б) олефіни;
в) ацетиленові вуглеводні;
г) хлорпохідні;
д) спирти.
Р. 10 , §1
49. Теплота реакції алкілування найбільша при алкілуванні по атому :
а) вуглецю;
б) сірки;
в) азоту;
г) кисню;
д) однакова у всіх випадках.
Р. 10 , §1
50. Теплота реакції алкілування найменша при алкілуванні по атому :
а) вуглецю;
б) сірки;
в) азоту;
г) кисню;
д) однакова у всіх випадках.
Р. 10 , §1
51.Найбільш шкідливою домішкою в складі бензолу в процесі алкілування є :
а) парафіни;
б) толуол;
в) олефіни;
г) вода;
д) сірчисті сполуки.
Р. 10 , §3
52.Найбільш шкідливою домішкою в складі бензолу в процесі гідрування є :
а) парафіни;
б) толуол;
в) олефіни;
г) вода;
д) сірчисті сполуки.
Р. 10 , §3
53. Для приготування каталізаторного комплексу в процесах С-алкілування використовують :
а) FeCl3;
б) AlCl3;
в) SbF5;
г) NaCl;
д) CaCl2.
Р. 10 , §2
54. Для приготування каталізаторного комплексу в процесах С-алкілування використовують :
а) бензол;
б) толуол;
в) етилбензол;
г) ксилол;
д) етилен.
Р. 10 , §2
55. В процесах алкілування фенолів як каталізатор використовують :
а) FeCl3;
б) AlCl3;
в) SbF5;
г) протонні кислоти;
д) CaCl2.
Р. 10 , §3
56. При виробництві МТБЕ в присутності кат іонообмінних смол підтримують температуру, К :
а) 273-323;
б)323-373;
в)373-423;
г) 423-473;
д) 473-523.
Р. 10 , §4
57. При виробництві МТБЕ бутенову фракцію найретельніше очищують від :
а) води;
б)водню;
в)бутадієну;
г) ароматики;
д) ацетиленових вуглеводнів.
Р. 10 , §4
58. В процесах N-алкілування як алкілуючий агент використовують :
а) парафіни;
б) олефіни;
в) ацетиленові вуглеводні;
г) хлорпохідні;
д) ароматику.
Р. 10 , §6
59. В процесах синтезу амінів алкілуванням аміака спиртами як каталізатор використовують :
а) FeCl3;
б) AlCl3;
в) SbF5;
г) NaCl;
д) Al2O3.
Р. 10 , §6
60. Cинтез амінів алкілуванням аміака спиртами проводять при :
а) 653-723 К, 2-5 МПа;
б) 653-723 К, 0,2 МПа;
в) 453-523 К, 2-5 МПа;
г) 453-523 К, 0,2 МПа;
д) 253-323 К, 2-5 МПа.
Р. 10 , §6