Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра СКС
Реферат
з дисципліни
“Інтелектуальна власність”
На тему:
“Функції, структура та напрями діяльності ВОІВ.”
Виконав: ст.гр. КІСК-11 Жалівців М.Є
Львів – 2023
ЗМІСТ
ВСТУП
Етапи створення ВОІВ
Функції Всесвітньої організації інтелектуальної власності
Структура та напрями діяльності ВОІВ.
Україна та ВОІВ
ВСТУП
Кожна нація володіє певним творчим потенціалом. Результат конкретної творчої діяльності людини являє собою інтелектуальну власність. Кожен автор або власник того чи іншого творчого продукту має право контролювати його використання і отримувати за це використання відповідну винагороду.
Національне законодавство щодо захисту прав власників інтелектуальної власності діє тільки в межах держави. А винаходи з легкістю можуть бути незаконно вивезені за межі держави їх виникнення, позбавляючи, таким чином, винахідників права на винагороду за їх використання.
Необхідність прийняття певних заходів щодо захисту інтелектуальної власності вперше досить яскраво проявилася в 1873 р, коли іноземні винахідники відмовилися взяти участь у Міжнародній виставці винаходів у Відні. Вони побоювалися, що їхні ідеї будуть «вкрадені» і комерційно використані в інших країнах, тим самим не даючи їм ніякої вигоди. З тих пір починається міжнародне співробітництво в галузі створення договорів, які передбачають охорону інтелектуальної власності за межами держави її виникнення. Хоч договори не завжди досягали поставленої мети, але в більшості випадків їх створення є ефективним і виправданим. Так поступово почала формуватися міжнародна система охорони інтелектуальної власності.
На сьогодні найбільш авторитетною міжнародною організацією в сфері інтелектуальної власності є Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ). Вона працює над формуванням і удосконаленням міжнародної системи охорони результатів творчої діяльності, тим самим, стимулюючи інтелектуальну діяльність товариства.
1. Етапи становлення ВОІВ
Всесвітня Організація Інтелектуальної Власності (англ. World Intellectual Property Organization, WIPO) - це спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй (ООН). Її діяльність присвячена розвитку збалансованої і доступної міжнародної системи інтелектуальної власності, що забезпечує винагороду за творчу діяльність, стимулюючої інновації та робить внесок в економічний розвиток при дотриманні інтересів суспільства1.
Ця міжнародна організація покликана стимулювати використання і охорону творів людського розуму. Твори, інтелектуальна власність розширюють межі науки і техніки і збагачують світ мистецтва. Інтелектуальна власність охоплює дві основні області:
промислову власність, що стосується перш за все захисту прав на винаходи, товарні знаки, промислові зразки і моделі;
авторські права, в основному на літературні, музичні, художні, фотографічні, кінематографічні та аудіовізуальні твори.
Інтелектуальна власність є важливим інструментом економічного, соціального і культурного розвитку всіх країн. Це обумовлює призначення ВОІВ - сприяти ефективному використанню та охороні ІВ в усьому світі.
Коріння Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) йдуть до 1883 р цьому році з'явилася Паризька конвенція з охорони промислової власності. Це перший основний міжнародний договір, спрямований на надання допомоги громадянам однієї країни в отриманні охорони на території інших країн у відношенні їх інтелектуальних творінь в формі промислової власності, а саме: винаходів, товарних знаків і промислових зразків2.
Паризька конвенція, учасниками якої були 14 держав, вступила в силу в 1884 р Відповідно до Конвенції для виконання таких адміністративних завдань, як організація засідань держав-членів, було створено Міжнародне бюро .
У 1886 р підписана Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Мета цієї конвенції полягала в тому, щоб допомогти громадянам держав, що є її учасниками, отримати міжнародну охорону свого права контролювати використання (з отриманням за це використання відповідної винагороди) своїх творчих творів. Фактично дана конвенція охороняє авторське право творців літературних і художніх творів. Для виконання адміністративних завдань в рамках Бернської конвенції також було створено Міжнародне бюро.
У 1893 р ці два невеликих бюро об'єдналися в одну міжнародну організацію, яка називалася Об'єднані міжнародні бюро з охорони інтелектуальної власності. Ця організація більше відома за її французькому скорочення - BIRPI (Bureaux internationaux réunis pour la propriété intellectuelle - BIRPI). Штаб-квартира BIRPI була розташована в Берні (Швейцарія), а штатом співробітників налічував сім осіб. Ця маленька організація стала попередником сьогоднішньої Всесвітньої організації інтелектуальної власності - динамічного органу, що об'єднує 176 держав, яка використовує працю приблизно 650 співробітників з 67 країн світу і є постійно розширюються завдання і повноваження 1.
Значення інтелектуальної власності зростала. Разом з тим змінювалися структура і форма Організації. Держави-члени хотіли добитися для BIRPI статусу повноправної міжурядової організації. У 1960 р BIRPI переїхала з Берна до Женеви, щоб бути ближче до Організації Об'єднаних Націй та інших міжнародних організацій, розташованим в цьому місті.
У 1967 р в Стокгольмі була підписана Конвенція, що засновує ВОІВ. Були переглянуті адміністративні та прикінцеві положення існували в той час багатосторонніх договорів, адміністративні функції яких виконувало BIRPI.
ВОІВ прагнула стати спеціалізованою установою системи міжнародних організацій ООН. Міжурядова Організація може стати спеціалізованою організацією ООН тільки в результаті підписання відповідної угоди. Після підписання такої угоди між ООН і ВОІВ, яке вступило в чинності 17 грудня 1974 р ВОІВ перетворилася в спеціалізований заклад ООН з питань творчості та інтелектуальної власності.
Спеціалізована установа ООН зберігає свою незалежність. Кожна спеціалізована установа має своїх членів. Всі країни-члени ООН мають право стати членами всіх спеціалізованих установ, але фактично членами спеціалізованих установ стають не всі країни-члени ООН. Більш того, членом спеціалізованих установ можуть бути і держави, які не є членами ООН 1.
У ВОІВ є своя емблема. Вона зображений на рис. 1.1.
Рис. 1.1 Емблема ВОІВ
Згідно з угодою між ООН і ВОІВ, ВОІВ відповідає за проведення необхідних дій у відповідності до укладених угод і договорів з метою заохочення творчості і сприяння захисту інтелектуальної власності в усьому світі шляхом кооперації між державами.
Її діяльність спрямована на полегшення передачі технології, що відноситься до промислової власності в країнах, що розвиваються, з метою прискорення економічного, соціального і культурного розвитку2.
2. Функції Всесвітньої організації інтелектуальної власності
Комплекс заходів щодо міжнародної співпраці у сфері інтелектуальної власності координує Всесвітня організація інтелектуальної власності, яка є однією з 16 спеціалізованих установ Організації Об’єднаних Націй. Попередником ВОІВ було Об’єднане міжнародне бюро з охорони інтелектуальної власності (BIRPI), створене у 1893 році на базі об’єднання Міжнародних бюро Паризької і Бернської конвенцій. Як ці Бюро, так і BIRPI (до 1970 року) функціонували під «високим наглядом» Уряду Швейцарської Конфедерації. Штаб-квартира BIRPI до 1960 року розміщувалася в Берні, потім отримала постійну акредитацію в Женеві1.
Треба відзначити, що згадані органи цієї міжнародної організації здійснювали координацію не тільки питань Паризької і Бернської конвенцій, а ще й шести спеціальних угод і конвенцій, а саме:
Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків (Мадридська угода, 1891 рік);
Мадридської угоди про недопущення фальшивих або таких, які можуть ввести в оману, позначень товарів (1891 рік);
Гаазької угоди про міжнародне депонування промислових зразків (Гаазька угода, 1925 рік);
Ніццької угоди про міжнародну класифікацію товарів і послуг з метою реєстр щії знаків (Ніццька угода, 1957 рік);
Лісабонської угоди про охорону найменування місць походження і їх міжнародну реєстрацію (Лісабонська угода, 1958 рік);
Римської конвенції з охорони інтересів виконавців, виробників фонограм та органів мовлення (Римська конвенція, 1961 рік).
Діяльність ВОІВ регламентується трьома основоположними документами:
Конвенцією про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності;
Угодою між Організацією Об’єднаних Націй і ВОІВ;
Угодою про штаб-квартиру ВОІВ.
Цілі створення ВОІВ були сформульовані в преамбулі до Стокгольмської конвенції (1967 року), а саме:
поліпшення взаєморозуміння і розвиток співпраці між державами в інтересах їх взаємної користі на основі поваги до суверенітету і рівності;
заохочення творчої діяльності, сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі;
модернізація і підвищення ефективності адміністративної діяльності союзів договорів, створених у сфері охорони промислової власності, а також охорони літературних і художніх творів, при повній повазі до самостійності кожного із союзів.
Згідно з положеннями статті 1 Угоди між ООН і ВОІВ остання несе відповідальність за вчинення належних дій відповідно до своїх основоположних документів, а також дій, передбачених союзами і договорами, адміністративні функції яких виконує ВОІВ. Ця організація сприяє розвитку творчої інтелектуальної діяльності і полегшенню передачі технологій у сфері промислової власності країнам, Що розвиваються, для прискорення їх економічного, соціального і культурного розвитку з урахуванням компетенції ООН та її органів, а також інших установ, що входять до системи ООН1.
Діяльність ВОІВ спрямована на:
сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом співпраці між державами і міжнародними організаціями;
забезпечення адміністративної співпраці між союзами у сфері охорони інтелектуальної власності, союзами, створеними в рамках Паризької і Бернської конвенцій, а також в рамках угод, підписаних членами Паризького союзу.
Інтелектуальна власність включає в себе дві основні сфери прав: промислову власність, що головним чином охоплює винаходи і товарні знаки, та авторське право, що головним чином охоплює літературні, музичні, художні та аудіовізуальні твори.
Сприяння забезпеченню охорони інтелектуальної власності у всьому світі полягає в тому, що ВОІВ заохочує укладення нових договорів, сприяє модернізації національного законодавства в різних країнах, надає технічну допомогу країнам, шо розвиваються, збирає і розповсюджує інформацію, забезпечує роботу служб, що полегшують отримання правової охорони винаходів, промислових зразків, знаків для товарів і послуг, у випадках, коли таку охорону хочуть отримати в кількох країнах, а також сприяє розвитку інших форм співпраці між державами-членами ВОІВ1.
3. Структура та напрями діяльності ВОІВ.
ВОІВ зосереджує адміністративне управління союзами в Міжнародному бюро в Женеві, що є секретаріатом ВОІВ. Контроль за діяльністю союзів здійснюється керівними органами ВОІВ. З точки зору економії коштів таке централізоване управління вигідне для держав-членів ВОІВ, а також для суб’єктів приватного сектора, зацікавлених в охороні промислової власності, об’єктів авторського права і суміжних прав.
Керівними органами ВОІВ є:
Генеральна Асамблея ВОІВ, членами якої є держави-члени ВОІВ за умови, що вони також є членами Асамблеї Паризького і (або) Бернського союзів;
Конференція, членами якої є всі держави-члени ВОІВ;
Координаційний комітет, до якого входять держави-члени ВОІВ, що є членами Виконавчого комітету Паризького і(або) Бернського Союзів, а також
Швейцарська Конфедерація як країна місцеперебування ВОІВ. Станом на травень 1998 року членами Координаційного комітету були 72 країни, в тому числі Україна.2
Генеральна Асамблея і Конференція скликаються на чергові сесії кожні два роки, Координаційний комітет — щорічно.
Виконавчим головою ВОІВ є Генеральний директор, що обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний термін, який може бути продовжений. Генеральний директор є депозитарієм ратифікаційних грамот і актів про приєднання до договорів та угод, адміністративні функції яких виконує ВОІВ. Секретаріат ВОІВ має назву «Міжнародне бюро».
Членом ВОІВ може стати будь-яка держава, що є членом Паризького або Бернського союзів, а також будь-яка інша держава, що задовольняє, щонайменше, одній з таких умов:
є членом ООН, будь-якої з пов’язаних з ООН спеціалізованих установ або членом Міжнародного агентства з атомної енергії;
є Стороною Статуту Міжнародного суду;
запрошена Генеральною Асамблеєю ВОІВ стати учасником Конвенції про заснування цієї організації (Конвенція ВОІВ).
Станом на травень 1998 року державами-членами ВОІВ були 169 держав.
Існуючу структуру управління ВОІВ можна визначити як чотирирівневу, на кожному з рівнів функціонують такі органи:
І. Головні органи — це засновницькі органи держав-учасниць, створені відповідно до Конвенції ВОІВ і договорів, адміністративні функції яких виконує ВОІВ («Керівні органи»). Вони включають Генеральну Асамблею ВОІВ, Конференцію ВОІВ, Координаційний комітет ВОІВ, асамблеї кожного із союзів, адміністративні функції яких виконує ВОІВ, а також Конференцію представників держав-учасниць договорів, прийнятих відповідно до раніше прийнятого Акта за умови, що уперше договір був укладений до проведення Стокгольмської (1967 року) дипломатичної конференції і що існують держави-учасниці попереднього Акта, які ще не приєдналися до Стокгольмського акта. Усього діє 21 такий орган, чергові сесії скликаються, як правило, раз на два роки.
У рамках Паризького і Бернського союзів діють також виконавчі комітети, сесії яких скликаються в ті роки, коли асамблеї цих союзів не збираються на свої чергові сесії. Чергові сесії Координаційною комітету скликаються щорічно.
II. Комітети, створені відповідно до положень договорів.У рамках чотирьох договорів, що встановили міжнародні класифікації об’єктів промислової власності (Ніццька угода 1957 року, Локарнська угода 1968 року, Страсбурзька угода 1971 року і Віденська угода 1973 року), на доповнення до асамблей союзів, створених відповідно до цих договорів, безпосередньо самими договорами створені комітети, що отримали назву «Комітети експертів». Завданням комітетів є періодичний перегляд класифікаційних систем, введених запроваджених договорами.
ІІІ. Комітети, створені в рамках одного або більше головних органів,їх можна умовно поділити на три групи:
а) Бюджетний комітет і Комітет із службових приміщень, члени яких обираються Генеральною Асамблеєю ВОІВ на чотирирічний термін;
б) три Постійних комітети:
із співпраці у сфері промислової власності, створений Конференцією ВОІВ;
із співпраці у сфері авторського права і суміжних прав, створений Конференцією ВОІВ;
з питань інформації у сфері промислової власності, створений асамблеями Паризького Союзу, Союзу РСТ і Союзу МПК, а також Координаційним комітетом ВОІВ;
в) тимчасові Комітети експертів, створені для спеціальних цілей1.
Ці комітети є механізмами, що традиційно застосовується у ВОІВ для виконання підготовчих робіт під час створення нових міжнародно-правових актів, як правило, у формі договорів, що встановлюють нові норми у сфері інтелектуальної власності. Після того як робота Комітету експертів досягла певної стадії, скликається дипломатична конференція з метою укладення договору, який регулюватиме правовідносини щодо об’єкта інтелектуальної власності, що є предметом діяльності даного Комітету. Таким чином, завдання і термін діяльності Комітетів експертів обмежені часом укладення відповідних договорів. В останні роки в рамках діяльності ВОІВ діяли такі Комітети експертів:
з урегулювання міждержавних спорів у сфері інтелектуальної власності;
з розробки Договору про патентні закони;
з питань розвитку Гаазької угоди про міжнародне депонування промислових зразків;
з загальновідомих знаків;
з ліцензування товарних знаків;
з розробки Протоколу до Бернської конвенції;
з розробки можливого акта для забезпечення захисту прав виконавців;
з розробки Протоколу про аудіовізуальні виконання.
IV. Робочі групи, що створюються Постійними комітетами або Комітетами експертів. Для робочих груп заздалегідь визначаються їх завдання і термін діяльності, а метою їх роботи є сприяння обговоренню і розв’язанню окремих проблем, що виникають у зв’язку з технічними особливостями або конфіденційністю питань, які бажано розглядати обмеженою кількістю фахівців.
Меморандумом Міжнародного бюро ВОІВ, підготовленим до 32 серії засідань Асамблеї держав-учасниць ВОІВ, що відбувся у березні 1998 року, визначені подальші напрями і конкретні заходи щодо вдосконалення і підвищення ефективності структури управління ВОІВ.
Штаб-квартира ВОІВ знаходиться в Женеві. ВОІВ має також розташоване в Нью-Йорку бюро зв’язку з 00Н. Головними джерелами доходів бюджету Міжнародного бюро ВОІВ є збори, що надходять від приватних користувачів служб міжнародної реєстрації (80 % надходжень), внески урядів держав-членів ВОІВ (14 %), а також надходження від продажу публікацій і нарахування процентів (6 % ). Розміри зборів визначаються Асамблеєю Союзу Договору про патентну кооперацію (Договір РСТ), а також Мадридського і Гаазького союзів. Розміри внесків встановлюються Конференцією ВОІВ і Асамблеями шести союзів, що фінансуються за рахунок внесків.
У рамках ВОІВ функціонує заснований у 1994 році Арбітражний і посередницький центр, що є частиною Міжнародного бюро. Центр надає послуги з урегулювання комерційних спорів між приватними сторонами з питань інтелектуальної власності.
ВОІВ провадить видавничу діяльність, публікуючи монографії, збірники, довідники, а також періодичні видання з питань охорони інтелектуальної власності.
З січня 1996 року діє Угода між ВОІВ і Всесвітньою торговельною організацією (ВТО), що передбачає співпрацю Міжнародного бюро ВОІВ із Секретаріатом ВТО у сфері надання допомоги країнам, ще розвиваються, а також у зв’язку з інформаційними повідомленнями і зібранням законів та правил країн-членів ВТО.
1 Що таке ВОІВ? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.wipo.int/about-wipo/ru/what_is_wipo.html
2Мінков, А. М. Міжнародна охорона інтелектуальної власності [Текст] / А.М. Мінков. - СПб .: Пітер, 2001. – С.198
1 Всесвітня організація інтелектуальної власності. Огляд діяльності // Наук. і техн. бібл-ки. - 2001. - № 6. -С. 62
1
2 Мінков, А. М. Міжнародна охорона інтелектуальної власності [Текст] / А.М. Мінков. - СПб .: Пітер, 2001. – С.254
1 Всесвітня організація інтелектуальної власності [Електронний ресурс] / Словники та енциклопедії на Академіку. - Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/371049
1 Всесвітня організація інтелектуальної власності [Електронний ресурс] / CapitalТimes. - Режим доступу: http://www.capitaltimes.com.ua/ slovar / show / id / 52
1 Дахно, І.І. Право інтелектуальної власності [Текст]: навч. посібник / І.І. Дахно. - К .: Центр навч. л-ри, 2006. – С.52
2 . Пічкур, О. Історичні аспекти правової охорони результатів Творчої діяльності / О. Пічкур // Інтелектуальна власність. - 2003. - № 9. - С. 5
1 Ушаков, В. Основні напрями розвитку міжнародної охорони інтелектуальної власності - точка зору ВОІВ / В. Ушаков // Інтелектуальна власність. - 2002. - № 10. - С. 11