Форма № н 01 київський національний університет будівництва І архітектури

Ім'я файлу: зедп пантелеєва поліна.docx
Розширення: docx
Розмір: 113кб.
Дата: 05.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
Що таке ПАРАДОКС пантелеєва мусіян.docx
DM.pdf
1649060484642794.docx
ВІО_Р3 розкриття питання.docx

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки молоді та спорту України 29 березня 2012 року Форма № Н-6.01

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І

АРХІТЕКТУРИ

Кафедра економічної теорії,обліку та оподаткування

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни ЗЕДП

Студентк 3 курсу ТКД - 31 групи напрям підготовки: Підприємництво, торгівля та біржова діяльність спеціальність: Товарознавство і комерційна діяльність Пантелеєвої П.Є

Керівник: к.е.н., доцент

Головаш Богдан Едуардович

Національна шкала:

Кількість балів: Оцінка ЕС^:

Члени комісії

(підпис) (прізвище та ініціали)

(підпис) (прізвище та ініціали)

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Київ - 2022рік
ЗМІСТ

ЗМІСТ 2

ВСТУП 4

РОЗДІЛ І. СУТНІСТЬ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ЯК СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ 6

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ 13

Список використаної літератури Додатки

ВСТУП

Зовнішня торгівля, або досить часто можна зустріти міжнародна торгівля - це первинна форма міжнародних економічних зв’язків, яка була започаткована ще до формування ринкового господарства і була його попередницею. На даний час, зовнішня торгівля займає провідне місце у системі міжнародних відносин. Обмін товарами та послугами на міжнародному рівні є передумовою, наслідком і причиною функціонування міжнародного поділу праці. Крім того, зовнішня торгівля є основним фактором, що забезпечує стабільне функціонування світового господарства. У своїй еволюції вона пройшла шлях від одиничних примітивних форм обміну - бартерів і до довгострокових великомасштабних торгово- економічних форм співробітництва.

Якщо ж говорити про вплив зовнішньої торгівлі у сучасному світі, то вона, в загальному у прояві міжнародної торгівлі обмежує панування монополій і стимулює конкуренцію. Зростаюча конкуренція зарубіжних фірм змушує місцеві фірми переходити до високоякісних виробничих технологій, що забезпечують максимальний прибуток і виробництво товарів при мінімальних витратах. У свою чергу перехід на нові технології породжує використання найбільш новітніх досягнень в області науки і техніки, що в цілому сприяє підвищенню якості продукції, приросту продуктивності праці та економічно-соціальному розвитку країни в загальному. Вільний обмін продукцією дає можливість більш широкого вибору товарів та послуг. В останні роки особливого поширення набув обмін між країнами в науково-технічній сфері, зростає торгівля традиційними (машини та устаткування, страхування, туризм, ресурси) та новими (збір, зберігання та передавання інформації, консалтингові та консультаційні послуги, тощо) послугами.

Отже, зовнішня торгівля - це інструментарій, за допомогою якого здійснюється розвиток спеціалізації, підвищення продуктивності ресурсів і потужностей виробництва, що приводить до збільшення обсягів виробництва

Тепер можна сказати, що тема моєї курсової роботи є досить актуальною, адже в сучасному світовому економічному середовищі зовнішня торгівля посідає провідне місце, та є важливим засобом підтримання зв’язків між країнами, що ж до України, то розвиток зовнішньої торгівля - це шлях до інтегрованого суспільства.

Методологічною основою курсової роботи є різні нормативні й законодавчі акти, статистичні дані за останні 3 роки, праці та статті відомих українських вчених-економістів.

Об'єктом курсової роботи є основні показники, які показують рівень розвитку зовнішньої торгівлі України, рівень інтегрованості та співпраці нашої країни з іншими країнами світу, а також зовнішня торгівля України в загальному. Предметом курсової роботи є форми й методи дослідження зовнішньої торгівлі.

Мета курсової роботи полягає в аналізі динаміки ефективності зовнішньої торгівлі України, вивченні тенденції динаміки та визначенні шляхів покращення всіх показників розвитку торгівлі, покращенні ефективності торгівлі. Відповідно до поставленої мети виникає необхідність вирішення таких завдань:

0 з’ясувати сутність зовнішньої торгівлі;

0 визначити чим характеризується зовнішня торгівля;

0 зробити аналіз всіх показників зовнішньої торгівлі;

вивчити специфіку тенденції розвитку зовнішньої торгівлі Україні;

визначити проблеми та перспективи розвитку України у світовому господарстві.

Практична значимість курсової роботи полягає у визначенні сутності зовнішньої торгівлі, її впливу на економіку України в загальному, проблем та недоліків функціонування зовнішньої торгівлі - це все є важливим не тільки для нас, як для майбутніх економістів.

РОЗДІЛ І. СУТНІСТЬ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ЯК СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Світогосподарські зв’язки реалізуються на світовому ринку, який є сферою усталених міжнародних економічних відносин. Вони проявляються на світовому ринку через основні форми МЕВ - міжнародну торгівлю, основу якої становить зовнішня торгівля окремих країн, міжнародну міграцію робочої сили, міжнародний рух капіталу, а також валютно-кредитні відносини.

Дані форми пов'язані між собою, впливають одна на одну, створюючи додаткові стимули для взаємного розвитку та єдину злагоджену систему. Так, наприклад, торгівля створює умови для міжнародного інвестування, а переміщення капіталу, в свою чергу, надає стимул для утворення нових торговельних зв'язків та міграції робочої сили. Отож, основою і центральною ланкою світогосподарських зв'язків завжди була і є міжнародна торгівля країн . Міжнародна торгівля - поняття дуже широке, і охоплює торгівлю всіх країн загалом, а якщо ж говорити, про основу та про її складові, то варто зазначити, що в основі міжнародної торгівлі лежить зовнішня торгівля окремої країни. За оцінками Джефрі Сакса, зовнішня торгівля становить на сьогодні 80 % усіх міжнародних економічних відносин. Зовнішня торгівля для кожної країни є можливістю інтеграції до світового ринку, та розвитку потенціалу країни. Вона — форма зв'язку між товаровиробником однієї країни і споживачами різних країн. Принципи зовнішньої торгівлі виникли ще давно, так наприклад, спочатку обмін товарами між країнами здійснювався у такий спосіб: залучалась невелика частина виробленої в країні продукції, а сам обмін здійснювався переважно між сусідніми землями і не завжди був усталеним а врегульованим. Пізніше, в часи епохи капіталізму, коли експорт кожної країни мав перевищувати її імпорт, зовнішня торгівля набула нових ознак - почали заключатись певні примітивні договори між країнами, щоб уникнути деяких проблем та унеможливити ризик непостачання товару, після його оплати. Тобто, саме в цей період зовнішня торгівля набула нового значення, а також простимулювала поглиблення диференціації виробництва, що, врешті-решт, зумовило його вихід за національні межі. Спочатку в обміні товарами брали участь тільки найрозвинутіші країни і лише з розвитком товарного виробництва до неї почала залучатися дедалі більша кількість країн, що спричинило виникнення світового ринку. Фахівці відносять зародження світового ринку до XVI ст., коли капіталізм перебував на мануфактурній стадії розвитку. А вже на початку XIX ст. світовий ринок характеризувався досить розвинутими формами торговельно-економічних і фінансово-кредитних відносин країн. Отже, можна сказати, що зовнішня торгівля окремої країни стала поштовхом до виникнення усталених міжнародних економічних зв’язків, які у свою чергу є запорукою функціонування світового ринку.

Як я вже вказувала, зовнішня торгівля - це форма міжнародної торгівлі для національного господарства певної країни. Зовнішня торгівля (ЗТ) — це торгівля однієї країни з іншими, яка складається з оплачуваного вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів і послуг[7]. Зовнішня торгівля є основним напрямом господарської діяльності суб'єктів зовнішньо-економічної діяльності (ЗЕД). Зовнішньоторговельні операції складають 80% всіх операцій, які включає ЗЕД суб'єктів світового господарства. Це означає, що у зовнішній торгівлі насамперед,

і розкривається головний зміст господарської діяльності суб'єктів ЗЕД.

Зовнішня торгівля - це відносини між суб'єктами ЗЕД з приводу купівлі- продажу товарів, капіталів, робочої сили та послуг. Конкретний зміст зовнішньої торгівлі знаходить свій прояв у діяльності різних суб'єктів світового господарства.

По критерію суб'єктів, що здійснюють зовнішньоторговельні операції можна виділити:

Зовнішня торгівля держави - це сукупність експортно-імпортних операцій окремої країни, тобто операцій купівлі - продажу товарами та послугами з боку однієї країни іншій країні.
Зовнішня торгівля окремих суб'єктів ЗЕД - це сукупність експортно- імпортних операцій, який здійснює кожний з них окремо, не країна в загальному, а окремий її суб’єкт тієї чи іншої галузі[7].

Зовнішня торгівля країни характеризується певними показниками. Отож, до основних показників належать:

По критерію обсягу зовнішньої торгівлі суб ’єктів ЗЕД виділяють:
1. Експорт — це продаж товарів за державний кордон, в іншу країну та їх переміщення через митний кордон країни — місце знаходження експортера - країни, яка продає товар. Може вимірюватись як кількістю коштів, так і кількістю реалізованої продукції. До експорту може також належати продаж товарів та послуг іноземним резидентам без їхнього вивезення за кордон країни-продавця, експортера.
2. Реекспорт — це продаж товарів, які швидше були завезені на територію країни з іншої країни, але тепер вони підлягають повторному продажу. Обсяг реекспортованих товарів включається до складу експорту і обліковується як експорт
3. Імпорт суб'єктів ЗЕД — це купівля товарів у іноземних суб'єктів та їх ввезення на територію країни-імпортера , включаючи закупку товарів, які призначені для особистого споживання національними організаціями та відомствами, що знаходяться за кордоном крани-імпортера. Імпорт розраховується як і у вартісних, так і у кількісних одиницях.
4. Реімпорт суб'єктів ЗЕД — це імпорт товарів, які раніше вивозилися із країни і не підлягали переробці.
5. Зовнішньоторговельний оборот суб'єктів ЗЕД — показник, який характеризує обсяг зовнішньої торгівлі країни, тобто це сума експорту та імпорту за певний проміжок часу, зазвичай розраховується за 1 рік.
6. Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД — оцінка експорту або імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (як правило, року) для отримання інформації щодо руху товарної маси без впливу коливання цін.
7. Генеральна торгівля суб'єктів ЗЕД — прийняте у світі позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів. Показує загальне зовнішнє ввезення, вивезення та транзиту товарів, тобто розраховується як сума експорту, імпорту та транзиту.
8. Спеціальна торгівля — це чистий зовнішньоторговельний оборот, тобто товари та послуги які були остаточно вивезені( експортовані) та ввезені, які не підлягають реекспорту та реімпорту.
Якщо ж брати класифікацію показників по критерію структури, то виділяють:
1. Товарна структура зовнішньої торгівлі - включає в себе поділ на товарну структуру експорту та імпорту. Товарна структура експорту - це поділ та об’єднання за певними ознаками сукупності товарів, що призначені для вивозу з країни, а товарна структура імпорту — відповідно систематизація за певними особливостями групи товарів, що ввозяться до країни.
2. Географічна структура зовнішньої торгівлі - також поділяється окремо на структуру експорту та імпорту. Якщо ж брати в загальному, то географічна структура - це розподіл товарів по країнами з яких вони доставляються, або куди вони вивозяться.

2.3. Інституціональна структура зовнішньої торгівлі - це розподіл зовнішньої торгівлі, який залежить від суб'єктів та методів здійснення експортно-імпортних операцій.

По критерію динаміки зовнішньоторговельних операцій виділяють такі показники:
1. Темпи росту експорту - показує динаміку зміни обсягу експорту, і визначається як співвідношення між обсягом експорту у звітному році відповідно до базисного. Розраховується у відсотках.

Т_ре = — X 100%, (Формула 1.1)[7]

' ^Еб.р.

де Тр._е - темп росту імпорту, Е_з._р. - обсяг експорту у звітному році, Е_б._р. - обсяг експорту у базисному році.

Темпи росту імпорту - показує динаміку змін обсягу імпорту, розраховується у відсотках як співвідношення між обсягом імпорту у звітному році до базисного року.

Т_рі = — X 100%, (Формула 1.2)[7]

' іб.р.

Де Тр.і. - темп росту імпорту, І_з._р. - обсяг імпорту у звітному році, Іб.р.- обсяг імпорту у базисному році.

Темпи росту зовнішньоторговельного обороту( ЗТО) - показує як змінюється величина обсягу ЗТО відносно інших років, розрахунок у відсотках

співвідношення даної величини у звітному році до базового року.

ЗТО

Тр.зто = X 100% , (Формула 1.3)[7]

^ЗТОб.р

Де Тр. _ЗТО - темп росту ЗТО, ЗТО_з.р - величина ЗТО у звітному періоді, ЗТОб.р - величина ЗТО у базовому періоді.

Темпи приросту експорту - відсоткове співвідношення між темпами росту експорту у звітному та базовому роках відповідно.

^Тп.е. = ~~(Тр'.е~~⁾)³_б^р_р ^{Х 100}% ' ^(ф°р^му^{ла 1}.^4)[16]

де Т_п._е. - темп приросту експорту, (Тр.е.)₃ . р . - темп росту експорту у звітному періоді, (Тр. е. )_б._р. - у базовому періоді .

Темп приросту імпорту - розрахунок показника здійснюється як відношення між темпами росту імпорту у звітному і базовому роках, вимірюється у відсотках.

Тп, = (Тр^ Х 100% , (Формула 1.5)[16]

де Т_{п і}. - темп приросту імпорту, (Тр. і. )₃.р. - темп приросту імпорту у звітному періоді, (Тр. і)_б._р. - у базовому періоді.

Темп приросту зовнішньоторговельного обігу - розраховується за даною формулою:

(Тр зто )

^Тп.зто = ~~_(Тр~~.~~_3то)3р.~~ ^{Х 100}% ^(фор^му^{ла 1}.^6)[16]

ДеТ_пЗТО- темп приросту ЗТО, (Тр. зто. )_зр. - темп росту ЗТО у звітному році, (Тр. зто)_бр - у базовому році.

4. По критерію результативності операцій зовнішньої торгівлі виділяють такі показники:

Сальдо торговельного балансу - це різниця вартості експорту і імпорту товарів за певний період часу (місяць, квартал, рік). В зв'язку з цим виділяють:- позитивне сальдо торговельного балансу - це означає, що вартість експорту перевищує вартість імпорту, тобто країна більше експортує; - негативне сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД - вартість імпорту

більша за вартість експорту, тобто купівля товарів чи послуг перевищує їх продаж.

Індекс умови зовнішньої торгівлі - показник вираховується як відношення цін експортних до імпортних товарів. Якщо даний показник >1, то на кожну одиницю експортованого товару можна купити більше імпортованого, і навпаки. Якщо ж показник =1, то це означає рівновагу у експортно-імпортних операціях.

Зовнішня торгівля як самостійний сектор економіки функціонувати не може, саме тому є ряд нормативів, приписів, законів за якими здійснюється обмін товарами та послугами, які у свою чергу забезпечують стабільність міжнародної торгівлі. Але, щоб забезпечити дану стабільність потрібно здійснювати державне врегулювання зовнішньої торгівлі. Основним принципом, за яким діє кожна держава є: обмеження імпорту ( застосовують мито, квоти, ліцензії та інші торговельні обмеження) та збільшення обсягів експорту( надаються певні експортні субсидії). Відповідно до цього, всі інструменти державного регулювання поділяють на дві категорії - митні й не митні. Також варто зазначити, що держава для того щоб захистити свій внутрішній ринок від іноземних товарів може проводити політику протекціонізму - жорстке застосування торговельних обмежень. Ця політик має як і позитивні аспекти - розвиток, підтримка та популяризація вітчизняного виробника, так і негативні - може привести до посилення монополізму, що у свою чергу приведе до зниження конкурентоспроможності певних товарів, а також до застою розвитку економіки. Саме тому більшість країн вибирає поєднання двох політик: протекціонізму та фритредерства - режим вільної торгівлі - що передбачає мінімальне втручання держави у хід розвитку товарообмінних процесів[17]. Всі операції з приводу експорту та імпорту регулюються автоматично на ринку за допомогою попиту та пропозиції. Ці чинники сприяють поліпшенню якості товарів та послуг, понукають до чистої конкуренції то оптимізації цін.

Що ж до України, то державне врегулювання зовнішньої торгівлі також передбачає поєднання елементів протекціонізму та фритредерства з використанням їхніх інструментів впливу.

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

Аналіз ефективності та динаміки розвитку зовнішньої торгівлі будь-якої країни здійснюється за допомогою знаходження показників, які здатні проілюструвати економічну ситуацію країни. Одними із головних показників є експорт, імпорт та торговельне сальдо. За останні 3 роки, тобто з 2019 по 2021 рр. показники змінювались та не завжди демонстрували стабільність. Дані за ці роки наведені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Показники експорту, імпорту, торговельного сальдо та зовнішньоторговельного обороту України за 2019 - 2021 рр.(млн. дол. США)

Показник	2019 р.	2020 р.	2021 р.
Експорт	53901,7	46647,9	45994,2
Імпорт	54428,7	42583,4	44553,3
Сальдо	-527,0	4 064,5	1 440,9
Зовнішньоторгове льний оборот	108330,4	89231,3	90547,5

Джерело: сформовано та укладено самостійно на основі даних з документів Державної служби статистики України. [4]

Проаналізувавши ці дані можна сказати, що у 2019 р. імпорт України перевищував експорт на 527,0 млн. дол. США, і це стало причиною того, що

сальдо торговельного балансу нашої країни за даний рік було від’ємним. Зовнішньоторговельний оборот становив - 108330,4 млн. доларів США, і це досить високий показник. Дані за 2020 р. говорять про те, що відбулись певні зміни та реформи, і тепер обсяг експорту перевищував обсяг імпорту і торговельне сальдо становить 4064,5 млн. дол. США. Хоча порівнюючи із попереднім роком обсяг як і експорту, так й імпорту значно скоротився. Це спричинено різними чинниками. Перш за все варто згадати, те що Україна втратила Автономну Республіку Крим, яка у структурі експорту та імпорту займала значну частку, а також втрата східної частини Україну через проведення АТО у цій зоні. Саме тут постраждали важливі економічні області - Донецька, Луганська, Запорізька, які були провідними постачальниками певних продуктів, товарів, сировини за кордон. А також, оскільки на території України проводяться воєнні дії, і більшість коштів уряд спрямовує на розвиток військової бази, зменшується при цьому потік коштів до різних секторів економіки, що свідчить про їх занепад. Зовнішньоторговельний обіг становив - 89231,3 млн. дол. США. Порівнюючи його величину за 2019 - 2020 рр. можемо спостерігати разючі зміни,

і торговельний обіг 2020 р. становить майже 4/5 від всього обсягу обороту у 2019р. Як ми бачимо, у 2021 р. загальний обсяг експорту зменшився, а імпорту збільшився відносно попереднього року, а також сальдо торговельного балансу України мало позитивний, додатній характер і становило 1440,9 млн. дол. США. Зовнішньоторговельний оборот зріс, і його величина становила - 90547,5 млн. дол. США. Проілюстролюємо все вище сказане на рисунку 2.1

120000 100000 < 80000

^

2^-527 2020 2021
60000

0

'? 40000

X

20000

0

-20000

Сальдо Експорт ■ Імпорт ЗТО

Рис. 2.1 Ілюстрація даних торговельного сальдо, експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту.

[за даними Державної служби статистики України]

Отже, проаналізувавши дані цієї рисунку можна зробити висновок, що за останні спостерігається тенденція до збільшення кількості коштів отриманих від експортних-імпортних операцій. Варто зазначити також, що сальдо торговельного балансу, яке показує покриття імпорту експортом має додатній характер, але все ж таки відносно 2020 року спостерігається тенденція до спаду обсягу торговельного сальдо.

Географічна та товарна структура України також є не менш важливими показниками у процесі аналізу зовнішньої торгівлі України. За допомогою цих показників ми можемо визначити на чому спеціалізується наша країна, які основні статті експорту та імпорту України, з якими країнами підтримуються тісні торговельні зв’язки. А також за допомогою цих показників можна визначити які галузі економіки є найбільш розвиненими, а які потребують розвитку. Отже дані основних статей експорту та імпорту України за 2019 - 2021 рр. наведені в таблицях, у розділі «Додатки».

Отже, як ми бачимо з таблиці 2.2 основними статтями експорту України у 2019 р. були: недорогоцінні метали та вироби з них (28, 3%) - чорні метали; продукти рослинного походження (16,2%) - зернові культури; мінеральні продукти (11,3%) - руди, шлак і зола, а також нафта; машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання (10,5%) - реактори, котли ядерні та машини; жири та олії рослинного або тваринного походження (7,2%). Основними статтями імпорту: мінеральні продукти (29, 6%), серед яких варто відмітити мінеральні палива, а особливо природній газ; машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання (16,0%) - реактори, котли та машини; продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості ( 12,5%) - фармацевтична та хімічна продукція.

Дані з таблиці 2.3 показують товарну структуру зовнішньої торгівлі за 2020 р. Можна сказати, що відносно 2019 року у структурі різких змін не відбулось. Найбільш експортованими товарами залишається продукція недорогоцінних металів (24,8%), варто виділити чорні метали, на яких припадає 21,1 % з 24, 8%; зріс обсяг експорту продуктів рослинного походження, і становить 20,9%, з яких найбільше продають зернові культури; відбувся спад обсягу експорту машин, обладнання та механізмів, електротехнічного обладнання - 10,3%; на продукцію «жири та олії тваринного або рослинного походження» припадає 8,7 % від загального обсягу експорту. Імпорт у 2020 році становив 68, 4 % відносно обсягу імпорту 2019 р. Незмінними залишились основні статті імпорту - мінеральні продукти, становлять 31,2%, основну масу із яких становлять мінеральні палива та нафта- близько 90%; машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання - 16,7%; продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості становить 13, 4%.

Дані за 2021 р. представлені в таблиці 2.4. аналізуючи її можна зробити висновок, що Україна продовжує експортувати продукти рослинного походження

22, 3% - зернові культури займають перше місце по експорту; недорогоцінні метали - 22,9%, а особливо чорні метали; жири та олії тваринного або рослинного походження 10,9 %; на машини та електротехнічну продукцію припадає - 10%. Структура імпорту також не змінилась, мінеральні продукти, становлять 21,6%, основні продукти - мінеральні палива та нафта, варто зазначити, що відносно 2020 року імпорт цих товарів впав приблизно на 1/3; машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання - 20,1%,; продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості становить 14,3%.[13]

Отже, підбиваючи підсумки, по показнику товарної структури, варто зазначити, що структура експорту та імпорту товарів протягом 2019- 2020 рр. залишалась незмінною, тобто Україна продовжувала експортувати одні й ті самі товари. Також товарна структура експорту демонструє низьку відносно не високу конкурентоспроможність на зовнішньому ринку українських товарів з високою доданою вартістю. Основу експорту, як ми бачимо складають сировинні види продукції із низькою доданою вартістю, що позиціонує нашу державу як сировинний придаток розвинених країн: частка сировини становить більше 50%, що відповідає критичному рівню безпеки. Аналізуючи імпорт України, можна сказати, його структура також залишається стабільною, змінюється тільки кількість, тобто ми імпортуємо більше чи менше того самого товару кожного року. Основною статтею імпорту завжди виступають мінеральні палива, а особливо природній газ. Варто відмітити, що затребуваними є продукти хімічно та машинобудівної промисловості, а особливо, що стосується хімічної промисловості - то товари фармакологічної діяльності. Якщо ж говорити, по машинобудування - найчастіше купляється високоякісне обладнання та автомобілі. Динаміка по товарній структурі представляє нам те, що Україні потрібно розвивати такі галузі, як машинобудування та хімічну промисловість.

Географічна структура зовнішньої торгівлі України, як і товарна, у період з 2019 - 2021рр. майже незмінна. Проте варто зазначити ще донедавна одним із основних торговельних партнерів була Росія, але ситуація у 2019 р. змінилась, і тепер, щороку частка експортно-імпортних операцій з цією країною зменшується. На рисунку 2.2 представлено основних торговельних партнерів України

І

Рис. 2.2 Основні торговельні партнери України по експорту
зраїль

ЄС( 28)

[за даними Державної служби статистики України]

Як ми бачимо, Україна підтримує найтісніші торговельні зв’язки із країнами Євросоюзу, і більша частина експорту спрямована у країни Європи. Частка експорту до Росії становить 8,4% від загальної кількісті. Проте варто відмітити, що відносно 2020 року кількість товарів, що були спрямовані до Росії у 2021 р. значно зменшилась, адже у 2020 р. частка експорту до Росії становила 12,4%. Що ж до країн, які є членами ЄС, то Україна найбільше експортує до Австрії, Іспанії, Італії, Німеччини, Польща, Чехія. На експорт переважно йде сировина та напівфабрикати, тільки близько 40 % від всіх експортованих товарів це готова продукція.

Географічна структура імпорту представлена на рисунку 2.3.

скачати