Естафетний біг
Естафетний біг – це командний вид легкої атлетики, який проводиться як на доріжці стадіону, так і на вулицях міста, на місцевості. В програму змагань, як правило, входить естафетний біг 4x100 і 4х400 м. Техніка бігу в естафетах нічим не відрізняється від техніки звичайного бігу, головна відмінність в передачі естафетної палички на максимальній швидкості в 20-метровій зоні (10 м з них до кінця одного етапу і 10 м вперед від початку наступного). Бігун, який приймає паличку, має право розпочинати біг за 10 м до початку зони передачі з метою досягти високої швидкості до моменту передачі палочки. Є два способи передачі і приймання естафетної палички: знизу і зверху. Раціональнішим є перший спосіб. В естафетному бігу на коротких дистанціях спортсмени в більшості випадків не перекладають паличку з руки в руку. Стартуючий на першому етапі, тримаючи паличку в правій руці, починає біг з максимальною швидкістю. Бігуни другого, третього і четвертого етапів приймають положення напівнизького старту, повернувши голову назустріч бігуну, що несе естафетну паличку. Лінія допуску знаходиться на відстані 4-6м від зони розбігу. На середині зони передачі спортсмени повинні зблизитись і бігти приблизно з однаковою швидкістю.
Рис.2.19 Рис. 2.20
Належні умови для передавання і приймання палички створюються, коли бігуни знаходяться на відстані 100-150 см один від одного. Бігун, що несе паличку в правій руці, подає команду „Хоп!”, той, що її приймає, виставляє ліву руку назад з розкритою долонею і відведеним вбік великим пальцем. Передаючий витягує руку з паличкою вперед і рухом вперед-вгору кладе її у розкриту долоню свого партнера між вказівним і великим пальцями (рис.2.19). Одержавши паличку, бігун продовжує біг з максимальною швидкістю. Спортсмен другого етапу стає ближче до зовнішньої лінії доріжки і передає паличку спортсмену третього етапу в праву руку, а той – бігуну четвертого етапу в ліву руку (рис. 2.20).
Типові помилки техніки естафетного бігу та засоби їх виправлення
Помилки, що найчастіше виникають при навчанні техніки естафетного бігу:
Неправильне тримання естафетної палички.
За командою „Хоп!” бігун, що приймає паличку, повертає голову для контролю за прийомом естафети.
При передачі й прийомі палички руки в обох бігунів не випрямлені.
Неправильне положення кисті руки, яка опущена для прийому палички.
Бігун, що несе паличку, біжить із прямою рукою.
Бігун, що передає паличку, не точно вкладає її в руку партнера.
Бігун, що передав паличку, одразу не залишає свою доріжку
Засоби виправлення помилок:
Паличку тримати за нижню частину.
Дивитись уперед, голови не повертати.
Підібрати необхідну відстань, щоб дистанція між тим, хто передає, і тим, хто приймає паличку, була мінімальною.
Розвернути кисть долонею назад, великий палець відвести в бік стегна. Кисть опускати вниз-назад.
Контролювати передачу палички. Виставляти руку при наближенні на 1-1,5 м за командою „Хоп!”.
Контролювати передачу палички.
Не покидати доріжки, не переконавшись, що позаду нікого немає
Основні терміни та поняття з естафетного бігу
Естафетний біг – командний вид легкоатлетичної програми, в якому кожен учасник пробігає згідно з правилами змагань визначену частину дистанції і передає естафетну паличку іншому до тих пір, поки останній учасник не перетне лінію фінішу.
В естафетному бігу етапи можуть складатися з однакових коротких або середніх дистанцій, або із змішаних. За умовами змагань естафети можуть бути зустрічними, по біговій доріжці стадіону, вулицями. До програм великих змагань, як правило, входить естафетний біг 4х100 м і 4х 400 м. Найбільш складною вважається естафета 4х100 м тому, що бігунам 2,3,4–го етапів необхідно провести прийом – передачу естафетної палички на максимальній швидкості в обмеженій двадцятиметровій зоні. Практично передача естафетної палички повинна відбутися в той момент, коли швидкість двох бігунів зрівняється.
Естафетна паличка – за правилами змагань це гладка порожня трубка круглого перетину, яка виготовляється з дерева, металу або синтетичних матеріалів. Її довжина 28 – 30 см, по колу – 12 -13 см , вагою не менше 50 г і яскравого забарвлення.
Зона розбігу – розмічена та обмежена 10-метрова частина бігової доріжки, де учасникам 2,3,4-го етапів за правилами змагань дозволено починати розбіг, але заборонено приймати естафетну паличку.
Зона передачі – розмічена та обмежена 20-метрова частина бігової доріжки, де бігунам дозволяється за правилами змагань здійснити передачу естафетної палички. Найкращою за виконанням вважається передача, яка відбулася на 16-18-му метрі зони передачі.
Контрольна позначка (або лінія допуску) – позначка на біговій доріжці, яку визначають практичним шляхом і під час змагань індивідуально наносять на доріжку лейкопластирем на відстані приблизно 6-12 метрів від лінії зони розбігу з метою найкращої взаємодії між учасниками при передачі естафетної палички.
Передача палички зверху – найбільш ефективний спосіб передачі, під час якого знімається проблема обмеженого простору при передачі палички. Передача здійснюється рухом руки зверху – вниз по діагоналі у розкриту доверху долоню випрямленої руки, яка відведена на рівень плеча назад-догори. Передача має переваги за рахунок більш “вільного простору”, тобто більш розтягнутої передачі.
Передача палички знизу – один із поширених способів передачі, але при цьому можливе виникнення проблеми вільного місця для прийняття палички. Передача здійснюється рухом руки знизу – вперед у розкриту донизу долоню випрямленої руки, яка відведена назад.
В обох способах естафетна паличка передається в такій послідовності: із правої руки в ліву, в праву, в ліву.
Передача палички з перекладанням – старий, мало ефективний спосіб передачі, під час якої бігуну приходиться здійснювати ще й перекладання палички на ходу із руки в руку.
Недоліком цього способу вважається порушення ритму бігу і втрата часу .