1   2   3   4   5
Ім'я файлу: ДП Довгалюк СТО Руль.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1799кб.
Дата: 18.12.2022
скачати
Пов'язані файли:
Есе з релігієзнавства.docx
Університеті ім.docx
2.2 Визначення загальної кількості постів СТО
Виходячи з приведених розрахунків, визначаємо кількість постів СТО:
Хр = (Тп φ ) / Фп Рп (2.4) де Tп - річний обсяг постових робіт, люд·год; φ - коефіцієнт, який враховує нерівномірність надходження автомобілів на СТО в різні пори року і дні тижня
[2]. Фп - річний фонд робочого часу поста, год; Рп - середня кількість робочих на посту. Враховуючи, що частина всіх робіт СТО виконується у виробничих дільницях, річний обсяг постових робіт становить.
Тп = Ттор Кп (2.5) де Кп - коефіцієнт, що враховує кількість постових побіт [1] Річний фонд робочого часу поста Фп визначається:
Фп = Дрд Тзм Кзм η (2.6) де Дрд = 305 - кількість днів роботи СТО в році; Тзм = 7 год - тривалість зміни;
Кзм = 1 - кількість змін на добу; h = 0,9 - коефіцієнт використання робочого часу

Зм. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
21
ДП.419.08.00.00.000.ПЗ.
поста [2]. Вибрані коефіцієнти заносимо в таблицю 2.5.
Таблиця 2.5 - Вибір коефіцієнтів для розрахунку кількості
1 Коефіцієнт нерівномірності φ
1,15 2 Середня кількість робочих на посту Рп
2 3 Коефіцієнт постових побіт Кп
0,9 4 Коеф.використання робочого часу η
0,9 5 Кількість днів роботи СТО в році Дрд
305 6 Тривалість зміни Тзм,год.
7 7 Кількість змін на добу Кзм
1
Результати обчислення кількості постів заносимо в таблицю 2.6.
Таблиця 2.6- Кількість постів СТО
1 Річний фонд робочого часу поста Фп
1922 2 Річний обсяг постових робіт, Tп
49194 3 Кількість постів СТО
15
2.3 Визначення загальної кількості штатних робітників
Визначення загальної кількості штатних робітників для усіх обслуговувань
(ТО, ПР) автомобілів на рік
Ршт = Т
ТОР
/ Фр, чол. (2.7)

Зм. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
22
ДП.419.08.00.00.000.ПЗ.
де Фр – річний ефективний фонд робочого часу робітників, зайнятих в ТО і ПР.
Річний фонд часу штатного робітника, Фр , годин можна визначити:
Фр = ( Дроб - Дот - Ду ) ∙ Тзм - Дпп, год. (2.8) де Дот - кількість днів відпустки, Дот = 24 дн; Ду - кількість днів невиходу на роботу з поважних причин, розраховується за даними конкретного підприємства; для проектування можна приймати Ду = 7 днів [1].
Тзм – тривалість зміни, при Дроб = 257 днів – 8 год, при 305 днів – 7 год.
Дпп – передсвяткові дні , коли тривалість зміни скорочена на 1 годину.
Отримане значення округляється до цілого числа. Вибрані дані і результати обчислень заносимо в таблицю 2.7.
Таблиця 2.7 - Кількість штатних робітників
1
Кількість днів роботи , Дроб
305 2
Кількість днів відпустки, Дот
24 3
Кількість днів невиходу на роботу, Ду
7 4
Передсвяткові дні , Дпп
5 5
Річний фонд роб. часу робітника, Фр
1913 6
Кількості штатних робітників, Ршт
29
2.4 Розподіл робітників за професіями, постами та дільницями
2.4.1 Розподіл робітників за постами та дільницями.
Розподіл робітників за постами та дільницями виконується у процентному відношенні згідно ОНТП-91 і поданий в таблиці 2.8.
Число допоміжних працівників визначаємо виходячи з нормативів співвідношення основних і допоміжних працівників [2].

Зм. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
23
ДП.419.08.00.00.000.ПЗ.
Рдоп = 0,2 Ршт (2.9)
Результати обчислення заносимо в таблицю 2.8.
Таблиця 2.8 - Розподіл робітників за постами та дільницями
№ п/п
Пост, дільниця
% згідно
ОНТП
Пости
Робітники
Загальна кількість
100 15 29 1
Пост приймання-видачі
5 1
2
Зона ТО і ПР
2
Пост ТО в повному обсязі
10 2
4 3
Пост поточного ремонту
15 2
4 4
Шиномонтажна дільниця
15 2
2 5
Кузовна дільниця
25 4
7 6
Малярна дільниця
25 4
6 7
Агрегатна дільниця
5 2
8
Кількість додаткових робітників
+10% до основних
3
Перелік робіт, що виконують допоміжні працівники: ремонт і обслуговування технологічного устаткування, ремонт і обслуговування
інженерного устаткування, мереж і комунікацій, приймання, зберігання і видача матеріальних цінностей, переганяння рухомого складу.
2.5 Загальна характеристика зони ПР СТО
В зону поточного ремонту СТО рухомий склад поступає після миття і прибирання, які виконуються на спеціалізованій дільниці. Поточний ремонт

Зм. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
24
ДП.419.08.00.00.000.ПЗ.
автомобіля виконується для усунення виниклих відмов і несправностей, і підтримки автомобіля в робочому стані. При виконанні ПР aгpeгaтів допускається заміна деталей, що досягли граничного стану, окрім базових. Moжyть замінюватися окремі деталі, механізми і aгpeгaти.
ПР спрямований на забезпечення безвідмовної роботи aгpeгaтів і вузлів автомобіля до чергового TO. Деякі роботи попереджувального ремонту спрямовані на підтримку справнoгo стану кузовів, кабін, рам автомобіля, виконуються як самостійні операції два-три рази за увесь термін служби автомобіля і включають наступне:
- поглиблений контроль технічного стану деяких елементів;
- відновлення або заміну деталей, що досягли граничного стану;
- роботи по забезпеченню герметичності і міцності звapних швів;
- видалення продуктів корозії і нанесення антикорозійного покриття;
- усунення вм'ятин і тріщин;
- роботи по забезпеченню комфортних умов для водія і пасажирів;
- повне або часткове фарбування кузова, кабіни, рами.
Крім того в зоні поточного ремонту здійснюються такі види робіт:
- Заміна двигуна;
- Заміна коробки передач;
- Заміна та ремонт зчеплення;
- Ремонт рульового управління;
- Ремонт гальмівної системи;
- Заміна та ремонт елементів підвіски;
Під час поточного ремонту агрегатів, допускається заміна деталей, які досягнули граничного стану, крім базових. У чинній системі ТО і ремонту регламентується питома трудомісткість ПР віднесена до пробігу автомобіля
(люд.-год/1000 км), а також сумарні питомі простої в ТО та ПР (днів/1000 км).
Деякі роботи з ПР можуть виконуватись і у вигляді самостійних комплексів, наприклад, підтримання справного стану кузовів, кабін, рам.

Зм. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
25
ДП.419.08.00.00.000.ПЗ.
Розбирально-складальні роботивходять у початкові та завершальні операції поточного ремонту автомобілів. Вони включають заміну несправних агрегатів, механізмів та вузлів автомобіля на придатні, заміну в них несправних деталей на нові або відремонтовані. До них належать роботи, пов'язані із заміною двигунів, мостів, коробок передач, радіаторів, зчеплень, ресор тощо. Вони виконуються, як правило, на постах ПР. Крім цього, там здійснюється часткове розбирання переднього моста, кермового керування, зчеплення, двигуна, коробки передач та
інших агрегатів з виконанням складальних робіт після ремонту.
Розбирально-складальні роботи під час ПР автомобілів виконуються згідно із постовими операційно-технологічними картами, які регламентують особливості поточного ремонту різних моделей автомобілів, в тому числі заміну двигунів, коробок передач, заднього (середнього), переднього мостів, кермового механізму тощо.
Операції відрізняються великою різноманітністю місць та умов виконання, вимагають, у багатьох випадках, високої кваліфікації виконавців. Окремі операції
є травмонебезпечними, пов'язані з потребою прикладати великі фізичні зусилля.
Вони виконуються за індивідуальними програмами. Якість розбирально- складальних робіт у значній мірі визначає експлуатаційну надійність транспортних засобів. Проведені згідно з технологічними процесами розбиральні роботи забезпечують збереженість деталей і зменшують трудомісткість наступного ремонту. За правильної організації і технології реалізації процесу розбирання уможливлюється повторне використання до 70-80 % деталей.
2.6 Вибір технологічного обладнання
Доцільність вибору устаткування, оснащення і інших засобів механізації технологічних процесів поточного ремонту, виконуваних виробничим персоналом постів, визначається виробничою необхідністтю і економічним аналізом ефективності можливих альтернативних рішень, виходячи з принципу

Зм. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
26
ДП.419.08.00.00.000.ПЗ.
мінімізації витрат нa одиницю обслуговування.
Розбирально-складальні роботи виконують, як правило, з використанням підйомно-оглядового, підйомно-транспортувального та спеціалізованого обладнання. Першагрупа включає оглядові канави, естакади, підйомники, перекидачі, гаражні домкрати тощо.Сучасні підприємства замість оглядових канав широко використовують стаціонарні та пересувні підйомники різноманітного конструктивного виконання, з відповідними приводами. Це властиво для автотранспортних підприємств, у складі яких легкові автомобілі, малотоннажні вантажівки та автобуси малого класу.
Підйомно-оглядове устаткування використовується при технічному обслуговуванні автомобілів для підвищення продуктивності праці при одночасному виконанні робіт згори (двигун, електроустаткування), знизу
(трансмісія, підвіска) і збоку (колеса, гальмівні механізми) використовується підйомно-оглядове устаткування.
До основного підйомно-оглядового устаткування відносяться оглядові канави, естакади і підйомники, а до допоміжного - домкрати, гаражні перекидачі та ін.
Оглядові канави і естакади - пристрої, що забезпечують при роботі підхід до автомобіля знизу при постійній різниці рівнів розміщення автомобіля і робочих місць.
Підйомники і перекидачі - устаткування, що забезпечує підхід до автомобіля знизу із зміною положення автомобіля по відношенню до робочих місць в період роботи і при необхідності з вивішуванням коліс.
Підйомники служать для повного або часткового підйому автомобілів над рівнем підлоги на висоту, що забезпечує зручність проведення робіт знизу і збоку автомобіля. Максимальна висота підйому 1,3 - 1,8 м. Час підйому складає 0,3 -
2,0 хв. За кордоном підйомники отримали ширше застосування. Наприклад, в
Німеччині підйомники випускають 24 фірми, в Англії і Італії - 16. Причому, деякі фірми випускають по десять і більше типів і моделей підйомників.

Зм. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
27
ДП.419.08.00.00.000.ПЗ.
Використовуючи інтенрет-ресурс вибираємо обладнання, необхідне для виробничої зони заносимо в таблицю 2.9
Таблиця 2.9- Обладнання зони поточного ремонту
Найменування
Назва Кіл. Габарити
Площа
М
2 1
Ванна для миття деталей
1 400х800 0,3 2
Верстак слюсарний
ШП-7 2
1500х600 0,9 3
Стійка трансмісійна гідравлічна
СТГ-8 2 діам.600 0,6 4
Кран гідравлічний пересувний
ГП-5 1
1000х800 0,8 5
Ящик для обтирних матеріалів
1 800х600 0,48 6
Ящик для відходів
1 400х600 0,24 7
Нагнітач змазки
С-321 1
500х500 0,25 8
Вогнегасник
ОУ-5 2
9
Підйомник двостійковий
2 3025х1400 4,2 10
Прес гідравлічний 20т.
ПГ-20 1
900х1000 0,9 11
Стелаж для деталей
1 1000х2500 0,25 12
Стенд для ремонту коробок передач
1 2130х520 1,1 13
Візок для зняття установки коліс
П-217 1
1060х870 0,92 14
Установка для збору відпрацьованої оливи
С-50В
1 730х500 0,36 15
Щит пожежний
1 1000х5000 5
16
Ящик для піску
1 400х500 0,2 17
Вібраційний стенд
1 2500х2100 5,25 18
Стенд для перевірки амортизаторів
1 700x625 0,42
Загальна площа обладнання, м.кв.
21,23
Найбільш поширеними є електромеханічні і електрогідравлічні підйомники.
Стаціонарні електромеханічні підйомники бувають одно-, двух-, чотирьох- і шестистійкові. Для підйому і спуску автомобіля в конструкціях підйомників використовують гвинтову, ланцюгову, карданну, тросову або важільно-шарнірну

Зм. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
28
ДП.419.08.00.00.000.ПЗ.
силові передачі, що приводяться в дії від електродвигуна. Вантажопідйомність електромеханічних підйомників може бути 1,5 - 24,0 т.
Стаціонарні електрогідравлічні підйомники можуть бути одно-, дво- і багатоплунжерні вантажопідйомністю 2,0, 4,0, 8,0, 12,0, 16,0 і 20,0 т.
Рисунок 2.1 – Робочий пост, обладнаний двостійковим підйомником
Робочі місця при оснащенні постів підйомниками розміщуються на підлозі приміщення. Для забезпечення можливості проведення одночасно роботи з усіх боків автомобіля (рисунок 5.1) пости з підйомниками в окремих випадках оснащують спеціальними помостами-балконами, які або піднімаються разом з автомобілем, або встановлюються поряд з підйомником.
2.7 Розрахунок площі зони поточного ремонту
Для розрахунку площ виробничих приміщень можна використовувати два способи:
- по питомій площі на одиницю устаткування (застосовується при

Зм. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
29
ДП.419.08.00.00.000.ПЗ.
попередніх розрахунках на стадії вибору об'ємно-планувальних рішень);
- по питомій площі на одного працюючого.
Площа виробничих приміщень (цехів) обчислюється по формулі:
Fц = (fоб + fа )Kо
(2.10) де fоб – сумарна площа горизонтальної проекції по габаритних розмірах технологічного обладнання, м
2
; fоб = 21,23м.кв згідно таблиці 2.9. fа - сумарна площа горизонтальної проекції по габаритних розмірах автомобіля на робочому посту, м
2
. Для автомобіля малого класу сумарна площа складе: fа = 4,04 · 1,41 =5,7 м
2
коефіцієнт щільності розміщення обладнання,рекомендується:
- для слюсарно–механічної, мідницько–радіаторної, ремонту електрообладнан- ня, приладів системи живлення, оббивальної дільниці Ко = 3 – 4;
- для агрегатної, шиномонтажної, ремонту обладнання та інструменту Ко =3,5
– 4,5;
- для зварювальної, жерстяницької, арматурної Ко =4 – 5; для ковальсько–
ресорної, деревообробної Ко = 4,5 – 5,5.
- для зони ТО і поточного ремонту - Ко = 3…5.
Для проектованої зони приймаємо Ко = 3.
Розрахункова площа зони поточного ремонту для проектованого АТП становитиме:
Fц = (21,23+ 3 · 5,7) · 3 = 114,99м.кв.
Пости зони поточного ремонту розміщені в приміщенні розмірами
12х 9 м, загальною площею 108м.кв, що в межах допуску.
Складаємо план розміщення технологічного устаткування. Технологічне устаткування на плані зображуємо спрощеними контурами з урахуванням крайніх положень, частин, що переміщаються, дверей, що відкриваються, відкидних

Зм. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
30
ДП.419.08.00.00.000.ПЗ.
кожухів, а також з урахуванням крайніх положень встановлюваних на них об'єктів ремонту. Розставляння устаткування виконуємо з урахуванням існуючих вимог, норм відстаней між устаткуванням і елементами будівель, норм ширини проїздів відстаней між устаткуванням.
План дільниці подано в графічній частині проекту (аркуш№ 1).
2.8 Опис конструктивних особливостей рульового керування
легкових автомобілів
Рульове управління - сукупність механізмів автомобіля, що забезпечують його рух у заданому напрямку. Рульове управління (рисунок 2.2) складається з рульового колеса, сполученого валом з рульовим механізмом, і рульового приводу. Іноді в рульове управління включений підсилювач. Рульовим механізмом називають понижуючу передачу, перетворюючу обертання вала рульового колеса в поступальний рух рульових тяг. Цей механізм збільшує зусилля, що прикладається до рульового колеса і полегшує роботу водія.
Рульовим приводом називають систему тяг і важелів, що здійснює в сукупності з рульовим механізмом поворот коліс автомобіля. В результаті роботи рульового механізму рульові тяги переміщаються, викликаючи цим поворот коліс вліво або вправо. Рульова трапеція є шарнірний чотирьох-ланник, утворений балкою переднього моста (або деталями підвіски автомобіля), і рульвими тягами. Останні з'єднані з поворотними кулаками, на яких насаджені керовані колеса. Завдяки наявності рульової трапеції керовані колеса повертаються на різні кути: внутрішнє (найближче до центру повороту) колесо на більший кут, ніж зовнішнє, що забезпечує кочення коліс при повороті без істотного ковзання. Різниця в кутах повороту визначається величиною кута нахилу лівого і правого важелів рульової трапеції.
Зубчасті рульові механізми застосовуються в основному на легкових автомобілях малого й середнього класів. Шестеренні рульові механізми, що

Зм. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
31
ДП.419.08.00.00.000.ПЗ.
мають циліндричні або конічні шестерні, використовуються рідко. У зубчастих рульових механізмах рульова передача утворюється циліндричними або конічними шестернями. До них належить також передача типу шестерня-рейка, в якій циліндрична шестірня зв'язана з рульовим валом, а рейка, зачеплена із зуб'ями шестірні, править за поперечну тягу. Рейкові передачі застосовують переважно на легкових автомобілях.
Рисунок 2.2 - Рульове керування з рейковим механізмом передньопривідних автомобілів: а-схема рульового керування; б-рейковий рульовий механізм;
1-рульове колесо; 2-шестерня; 3-рейка; 4-поворотні важелі; 5-рульові тяги;
6-картер; 7-кришка; 8-рульовий вал; 9-регулювальне кільце; 10,14-упорні підшипники; 12-пружина; 13-упор
Для вантажних автомобілів використовують рульові передачі типу черв'як- сектор і гвинт-гайка-сектор, обладнані або вмонтованими в механізм підсилювачами, або підсилювачами, винесеними в рульовий привід. Найбільше застосування одержали рейкові рульові механізми. Рейкова рульова передача складається із шестірні і рейки. Обертання шестерні закріпленої на рульовому валу, викликає переміщення рейки, яка виконує роль поперечної рульової тяги.

Зм. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
32
ДП.419.08.00.00.000.ПЗ.
Рейкові рульові механізми прості по конструкції, компактні й мають найменшу вартість у порівнянні з рульовими механізмами інших типів. Їх ККД дуже високий, приблизно однаковий в обох напрямках і рівний 0,9...0,95
(рисунок 2.3).
Рисунок 2.3 – Рульовий механізм рейкового типу
1 – важіль; 2 – шарнір; 3,5 – тяги; 3,4 – гайки; 6 – палець; 7,13 – чохли;
8 – вкладиш; 9,33 – пружини; 10,20 – болти; 11 – скоба; 12 – опора;
14,15 – пластини; 16,17 – втулки; 18 – рейка; 19 – картер; 21 – муфта;
22 – гасильний пристрій; 23 – рульове колесо; 24,29,31 – підшипники;
25 – вал; 26 – колонка; 27 – кронштейн; 28 – ковпак; 30 – шестерня; 32 – упор.

Зм. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
33
ДП.419.08.00.00.000.ПЗ.
На автомобілях застосовується рейковий рульовий механізм із передаточним числом 20,4. У рульовий механізм входять кермове колесо, рульовий вал і рульова пара (рейкова), що складається із шестерні й зубчастої рейки. Рульове колесо 23 (рисунок 2.3), через демпфер 22 який забезпечує травмобезпеку рульового колеса, встановленою на шліцах верхнього кінця кермового вала 25, який опирається на радіальний кульковий підшипник 24, установлений у трубі кронштейна 27. Рульовий вал разом з рульовою колонкою
26, щоскладається із двох частин, за допомогою кронштейна 27 кріпиться до кузова автомобіля. Нижній кінець рульового вала через еластичну муфту 21 зі стяжним болтом 20 з'єднаний зі шліцевим хвостовиком приводної шестірні 30,яка встановлена в алюмінієвому картері 19 рульового механізму на роликовому 29 і кульковому 31 підшипниках. Шестерня перебуває в зачепленні із зубчастою рейкою 18, що притискається до шестірні через упор 32 пружиною 33, що підтискається гайкою 34. Це забезпечує безпосереднє зачеплення привідної шестерні й зубчастої рейки по всьому їхньому ходу. Рейка одним кінцем опирається на упор 32, а іншим кінцем установлюється в розрізній пластмасовій втулці 17, яка фіксується в картері рульового механізму спеціальними виступами й ущільнюється гумовими кільцями.
Хід рейки обмежується в одну сторону спеціальним кільцем, напресованим на неї, а в іншу сторону –втулкою 25 гумометалевого шарніра лівої рульової тяги
3, які впираються в картер рульового механізму. На картер з однієї сторони встановлений захисний ковпак 28, а з іншого - напресована труба з поздовжнім пазом, закрита захисним гофрованим чохлом 13,який закріплено двома пластмасовими хомутами 9. Через паз труби й отвору в захисному чохлі проходять два болти 10, які кріплять рульові тяги 3 до зубчастої рейки 18 через гумометалеві шарніри. Болти з'єднано між собою пластиною 14 і фіксуються штопорною пластиною 15. Картер 19 рульового механізму кріпиться до передньої панелі кузова автомобіля за допомогою двох скоб 11 через гумові опори 12. Між картером і панеллю кузова також установлена вібропоглинаюча гумова опора.

Зм. Арк.
№ докум.
Підпис Дата
Арк.
34
ДП.419.08.00.00.000.ПЗ.
Картер рульового механізму заповнений консистентним мастилом.

1   2   3   4   5

скачати

© Усі права захищені
написати до нас