Ім'я файлу: Допомога дитині у всебічному розвитку,навчанні»освоєнні зовнішнь
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 11.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
неолітична революція.docx

Допомога дитині у всебічному розвитку, навчанні, освоєнні зовнішнього світу

Перші місяці дитини у прийомній сім’ї мають бути сфокусовані на розвитку стосунків із прийомними батьками, у ці місяці відбувається найбільш інтенсивна робота по розвитку стосунків безпечної прив’язаності, і для дитини може бути дуже бажаним мінімум відволікань на інші речі. Тобто задля допомоги дитини у швидкій адаптації до нових умов життя батьки повинні проводити багато часу разом з дитиною.

Задля виховання суспільної особистості, яка буде готова жити в демократичному суспільстві, важливо щоб батьки допомогли дитині розуміти важливість правил, усвідомити, що будь-яка демократія передбачає існування законів.

Основні правила, з якими батьки мають ознайомити дитину, стосуються:

  • ввічливого спілкування;

  • неприпустимості скривдження іншої людини (чи домашньої тварини) словом чи дією;

  • послуху батькам;

  • неприпустимості брати без дозволу чужі речі;

  • наявності у дитини, як і в кожного члена сім’ї, певних домашніх обов’язків, необхідності їх виконання, як і виконання вказівок батьків.

Використовуючи техніку афективно-рефлективних діалогів батьки допомагають дитині рефлектувати її внутрішній світ, її почуття (афективний стан), допомогли їй в освоєнні внутрішнього світу, в інтеграції почуттів та зрештою власного «я». Афективно-рефлективні діалоги:

  • допомагають у звільненні від токсичного сорому;

  • сприяють інтеграції почуттів, розвитку емоційної та поведінкової саморегуляції;

  • ведуть до корекції негативнгих внутрішніх схем

  • сприяють розвитку емоційної близькості з батьками, формуванню безпечної прив’язаності;

  • ведуть до формування здорової самооцінки, емпатії, любові до себе і до інших людей;

  • створюють досвід інтерсуб’єктивності, допомагають дитині розуміти, «освоювати» свій внутрішній світ.

Використання казок і терапевтичних історій можливе з різними цілями. Вони можуть так само прокладати шляхи стосункам, в’язати взаємозв’язки, вчити важливих правд життя, розвивати уяву і творчість дитини, зрештою, просто веселити дитину.

Батьки мають добре володіти педагогічними техніками навчання дитини. Суть навчання полягає у тому, що батькам, так як і вчителям у школі, треба добре структурувати щоденний досвід дитини, на зразок грамотно організованого шкільного уроку – тут має бути і повторення минулої теми, і пояснення нової, і практична частина, і наочні матеріали, і вправи на закріплення. Батьки також мають виробити добре організовану «навчальну програму» – адже дитину потрібно навчити всьому: від загального розуміння світу, життя сім’ї, до ведення домашнього господарства, самообслуговування, уміння спілкуватися, бути другом і т.п.

Найголовніше – батькам варто пам’ятати, що більшість знань та умінь найкраще передаються не через повчальні лекції, а через власний приклад.

Завдання навчання дитини неможливе без допомоги фахівців – насамперед учителів. Школа є другим за важливістю середовищем життя дитини, її вплив на майбутнє дитини та розвиток може бути достатньо великим. Тож актуальним завданням залишається співпраця прийомних батьків і учителів, створення належного сприятливого середовища для дитини в освітніх закладах.

Іншим важливим середовищем для дітей є продукція засобів масової інформації: мультфільми, художні фільми, комп’ютерні ігри, «простори» Інтернету. Необхідно регулювати «перебування» дитини у цьому просторі, допомагати дітям критично осмислювати побачене. Батьки повинні мудро підбирати відповідні мультфільми і фільми, які б діяли «синхронно» з педагогічною програмою батьків. І знову ж таки – дуже важливо розділити з дитиною цей її досвід, обговорити його разом.

Залучення дитини до домашніх обов’язків, до догляду за домом, городом, приготування їжі є теж важливим компонентом соціальної реабілітації. Це вчить дитину не лише, взаємного характеру турботи один про одного, але й готує її до самостійного життя у дорослому віці, сприяє формуванню в дитини відчуття власної компетентності, впевненості в собі.

Кожна дитина має свої окремі здібності та зацікавлення – важливо розвивати їх – адже це може стати основою її професійного майбутнього. У цьому батькам можуть допомогти гуртки, дитячі клуби, спортивні секції. Водночас слід бути обережними, щоби наявність у дитини особливих здібностей, її участь та перемоги у різноманітних конкурсах не привели до формування «зіркової хвороби». Тож батьки мають дати цим дітям відчуття, що «ми радіємо твоєму розвитку, твоїм успіхам, але любимо тебе просто так, не за твої успіхи».

Відчуття дитини та себе у стосунках з дитиною допоможе батькам віднайти у кожній ситуації оптимальні дії, які будуть спрямовані на допомогу у всебічному розвитку, навчанні та освоєнні зовнішнього світу дитини.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас