2.2 Задоволення ІП користувачів засобами ДФ
ІП — це комплекс наукових відомостей, необхідних споживачу інформації (фахівцю або групі фахівців, з'єднаних спільністю професійних, наукових або виробничих інтересів) для досягнення в певний час найефективніших результатів діяльності.
ІП діляться різними ученими на суспільні, колективні і індивідуальні [Евтюхина Е.А. Классификация информационных потребностей в библиотеке //Библиография. – 2008. - №1. – С.42-4720, 42].
Потреба включає наступні два основні моменти: 1) відчуття браку чогось і прагнення заповнити цей брак (стан потреби); 2) наявність уявлень, хоча б приблизних, про те, яка інформація потрібна (зміст потреби). В змісті потреби, у свою чергу, можна виділити вже відому інформацію (по якій здійснюється пошук) і ту інформацію, яка в даний момент часу невідома суб'єкту, але необхідна для задоволення наявної потреби. Ця інформація є предметом ІП суб'єкта.
Проведений аналіз процесу формування ІП показав, що стан потреби виникає, коли є у суб'єкта інформації недостатньо для побудови ідеальної моделі діяльності. Уявлення про необхідну інформацію формуються на базі тієї, що вже є у суб'єкта інформації про компоненти і умови діяльності, тобто на підставі його інформаційного потенціалу (тезауруса) в певній області.
Таким чином процес формування ІП йде одночасно як би по двох взаємозв'язаних напрямах. З одного боку, в ході «базової» діяльності виникає стан потреби, створююче внутрішнє поле потреби. З іншого - інформаційний потенціал, що є у суб'єкта, засвоєні їм суспільні норми і способи дії ведуть до того, що стан потреби получає спрямованість на інформацію певної тематики і вигляду. При цьому спостерігається прямий зв'язок між багатством інформаційного потенціалу і досвіду суб'єкта і змістом його ІП: чим багатше і глибше знання і досвід споживача в якій-небудь області діяльності, тим точніше, його уявлення про потрібну інформацію; відсутність відповідного інформаційного потенціалу і досвіду веде до того, що уявлення суб'єкта про необхідну інформацію бувають, як правило, невизначені і неадекватні.
Дослідження характеру ІП, високий рівень забезпечення якими веде до підвищення рівня інформаційної культури спеціаліста, його правової та загальної культури, має на меті визначити закономірності їхнього формування, вплив об'єктивних і суб'єктивних факторів, динаміку розвитку [Кононученко Л. Становлення та розвиток теорії інформаційних потреб користувачів документально- інформаційних установ /Л.Кононученко //Вісн.Кн. палати. - 2004. - №7. - С. 42-4327, 42].
Структура документарних потреб неоднозначна і може залежати від їх змісту, ступені складності і від характеру діяльності особи [Селиверстова Е.Т. Функциональный характер потребностей как основа типологии библиотек /Е.Т. Селиверстова // Научн. и техн. б-ки.- 1991. - №4. - С. 6-12.43, 6].
На характер ІП, загалом, впливають такі фактори як рівень інформаційної культури, запас інформації, а вони в свою чергу залежать від освіти, характеру роботи, її стажу, віку, наукової кваліфікації. Потім у рамках кожної групи відбувається подальша диференціація споживачів з урахуванням професійних, індивідуальних та інших факторів.
Протягом останнього десятиріччя під впливом соціокультурних, соціодемографічних. економічних, політичних та правових факторів суттєво трансформувалася сучасна бібліотека як інформаційний заклад. Зазнали змін не лише функції бібліотеки, але й склад читачів та цілі відвідування публічної бібліотеки, форма і зміст запитуваних послуг [Слесаренко Л44, 26]. Невипадково в цій ситуації бібліотека стає предметом спеціальних досліджень, серед яких важливе місце посідає вивчення її читацької аудиторії та якість ІО користувачів.
Нова роль РДОБ характеризується посиленням її інформаційної функції, зумовленої тим особливим місцем, яке посідає бібліотека як основний національний носій і хранитель документальних та інформаційних масивів.
Відповідно до нових суспільних процесів, ІП та технологічних змін система інформаційного обслуговування користувачів РДОБ зазнала видозмінень та вдосконалення.
На сучасному етапі система обслуговування характеризується низкою таких основоположних ознак:
галузеве і міжгалузеве забезпечення документами і інформацією через систему читальних залів і ДБО;
комплексність обслуговування, тобто забезпечення користувачів всіма видами документів і інформації, що зберігається в фондах;
повнота і оперативність обслуговування;
диференційований підхід;
комфортність обслуговування;
♦ доступність документів і інформації як в межах бібліотеки, так і поза неї: Інтернет, МБА).
Система обслуговування читачів РДОБ розглядається на сучасному етапі як складна інформаційна система, яка має 4 рівні обслуговування:
І - до контрольно-пропускного пункту;
II - оперативне обслуговування;
III - обслуговування основними фондами;
IV - обслуговування спеціалізованими фондами.
Сектор бібліотечної статистики і реєстрації користувачів як самостійний підрозділ бібліотеки з 1994 року почав працювати над створенням електронних баз даних (ЕБД) читачів книгозбірні. У результаті впровадження новітніх технологій у секторі створене автоматизоване робоче місце (АРМ) пункту запису, відповідне програмне забезпечення якого дозволяє: зареєструвати нового читача у БД; перевірити і відкоригувати відомості "минулорічного читача"; перереєструвати "минулорічного читача": вивести списки та статистичні форми про склад читачів, інтенсивність читацьких потоків протягом дня, місяця, року на екран та роздрукувати їх; здійснювати автоматизовану видачу індивідуального читацького квитка на паперовому бланку; вивести списки боржників; виключити читачів із бібліотеки з подальшим визначенням терміну позбавлення права користуватися бібліотекою[Слесаренко Л. Користувач як об”єкт соціологічного дослідження / Л.Слесаренко // Пріоритети діяльності Рівненської державної обласної бібліотеки: Збірник статей з досвіду роботи. – Рівне: Волинські обереги, 2006. – С.27-32.44, 27].
Завдяки створенню нової БД для бібліотеки з'явилася можливість детальнішого і ґрунтовнішого аналізу й вивчення читацької аудиторії як головного об'єкта бібліотечної діяльності з диференційованим обліком її складу.
З цією метою до БД вносяться відомості про кожного користувача під час його реєстрації: прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, місце роботи, посада, освіта, місце навчання, паспортні дані, телефон. На підставі цих даних користувачу в автоматизованому режимі видається читацький квиток, який містить таку інформацію: категорія читача; номер читацького квитка; рік видачі; прізвище, ім'я, по батькові; освіта; рід занять: прізвище реєстратора.
На зворотній стороні квитка розміщується фото читача і ставиться печатка бібліотеки.
Згідно зі структурою індексів спеціалізації та соціальною ознакою кожному читачеві присвоюється категорія, яка вирізняється певною послідовністю шифрів, зокрема:
А — наукові працівники, викладачі вузів, аспіранти;
В — інженерно-технічні працівники, економісти;
Г — вчителі середніх навчальних закладів;
Д — працівники культури, мистецтва, друку;
Е — фахівці сільського господарства:
Ж — медичні працівники;
ПС — інші спеціалісти:
2 — робітники;
3 — працівники сфери обслуговування;
4 А — студенти вищих навчальних закладів;
4 В — учні середніх спеціальних навчальних закладів;
5 — пенсіонери, інші читачі.
Щоденно до ЕБД вносяться відомості з 400-500 контрольних листків з визначеними позиціями обліку, основними з яких є: книговидача за галузями знань, за мовами, кількість виданих кіно-фотофонодокументів, код бібліотекаря. Це досить трудомісткий процес, який у результаті дає вичерпні дані у вигляді статистичних таблиць кількісного складу читачів, відвідувань кожного структурного підрозділу книговидачі, кількості нових читачів у відділах, складу читачів за категоріями, освітою, віком, книговидачі за галузями знань, мовами, а також щомісячні та щорічні звіти про виконання планових показників загалом та у відсотковому співвідношенні.
З метою вдосконалення системи ІО в РДОБ проводиться вивчення ІП користувачів для покращення інформаційного обслуговування.
Опитування найбільш уживаний метод збору соціальної інформації. За допомогою опитування можна отримати повну картину функціонування громадської думки щодо проблем соціальної практики, про запити, потреби, інтереси та орієнтації, мотиви поведінки різних груп населення. Використання методу опитування дозволяє отримувати інформацію про сьогодення, про оцінку подій, які відбувались багато років тому, а також про плани на майбутнє. Інформація, яка буде отримана за допомогою опитування, досить легко піддається кількісному аналізу, а також інтерпретації після обробки.
Ціленаправлене удосконалення ІО користувачів в РДОБ - це постійний і важкий процес, яхкй заснований на бібліотекознавчих дослідженнях і включає вивчення складу фонду та його розвитку, співвідношення фонду ІП та контингенту читачів, враховуючи, що всі згадані фактори знаходяться у тісному взаємозв'язку.
Відділом методичної роботи та маркетингу з ціллю вивчення ІП користувачів, було проведено ряд локальних досліджень, спрямованих на поліпшення роботи бібліотек регіону та самої РДОБ: "Вивчення потреб і стану задоволення запитів вчителів історії та філологів літературою з питань національного відродження", "Стан використання періодичних видань читачами обласної бібліотеки", "Читацькі потреби та стан їх задоволення в Рівненській державній обласній бібліотеці".
Необхідність проведення дослідження викликана потребою визначити рівень обслуговування ІЗ користувачів згідно їх ІП.
Метою дослідження було вивчення потреб читачів обласної бібліотеки на книгу і бібліотеку, використання ДФ, визначення ступеня задоволеності інформаційних, змістовно-мовних потреб читачів - спеціалістів в літературі у видовому та тематичному аспектах і вироблення на цій основі конкретних науково-обгрунтованих рекомендацій щодо поліпшення стану обслуговування читачів.
Були використані переважно соціологічні методи з урахуванням специфіки та організаційної структури бібліотеки і категорії читачів.
В ході дослідження передбачалося одержати відповіді на такі важливі запитання: з якою метою читачі відвідують бібліотеку?; Наскільки задовільняють їх ДФ бібліотеки; Основні причини відмовлення на їх запити.
Одержана за допомогою різних методів вивчення інформація дала можливість виявити позитивні і негативні сторони в роботі інформаційного закладу з користувачами та визначити реальні перспективи для якісних змін в роботі по їх обслуговуванню.
Аналіз кількісного та якісного складу користувачів РДОБ свідчить, що найчисельнішою групою є студенти - 5809 (2007р.) респ. Другу позицію у структурі складу читацької аудиторії займають фахівці - 3232 (2007р.) респ., третю – школяри і службовці – 515 і 515 (2007р) респ.; науковці складають лише 255 (2007р) респ. (див. дод. 9,10).
Дослідження потоку запитів та частоти відмов бібліотеки дає відомості про надійність фонду і його інформаційної цінності. Зіставляючи кількість відмов В і запитів З, можна зробити висновок про якість комплектування фонду. Коефіцієнт частоти відмов фонду в обслуговуванні визначається за формулою
К = В/З 100 %.
Якщо, наприклад, фонд відмовив у 20 з 400 запитів, то коефіцієнт частоти відмов складає 5 %. Таким чином, статистичний аналіз БФ дає важливу інформацію, яка дозволяє значно підвищити надійність фонду.
Управління плануванням фондів та формуванням системи їх документопостачання повинно спиратися на зворотні зв’язки бібліотек з користувачами, видавцями ЕД, власниками веб-сайтів, передплатними агентствами, що розповсюджують БД та інші електронні видання [Cоляник А.А. Система поставок документов электронных ресурсов библиотек: организационно-управленческий аспект.
Слід зазначити, що практично для кожної книги існує період росту кількості запитів на неї, який доходит до максимуму. "Пік" наступає не завжди після видання книги, а часто через рік-два, а потім попит поступово за 3-4 роки падає іноді до нуля.
Основна ідея, яка лежить в основі динамічної бібліотеки, полягає у залученні досвіду користувача для покрашення обслуговування та удосконалення організації масивів документів. В умовах реальної бібліотеки процес модифікації простору ІР можна вважати постійною властивістю цієї системи. Якщо інтереси користувачів зміщаються в інші галузі або стають популярними нові предмети, організація масиву документів буде поступово змінюватися з урахуванням нових умов [Застосування сучасних технологій у поліпшенні бібліотечно-інформаційного обслуговування наукового та навчального процесів.
При вирішенні питань про переведення документів до підсобних фондів в умовах динамічної бібліотеки виникає багато проблем. Підходи, що основані на обчислюваннях (тобто підрахування кількості посилань на даний документ в подальших публікаціях, кількість запитів на даний документ, яка вимірюється частотою його видачі з книгосховища або часом, впродовж якого документ знаходився в обігу, вік документу), складно здійснити на практиці, тому що точні значення цих параметрів одержати, як правило, неможливо (за винятком віку документу). По-перше, невідомо, які періоди спостережень і які об'єми вибірок документів потрібні для одержання надійних результатів. По-друге, кожне вимірювання залежить від конкретних умов, які притаманні даній бібліотеці. По-третє, важливо відрізняти наукове використання документу від його використання для оглядів або інших ретроспективних цілей. Тобто стратегія переводу видань малого попиту до підсобних фондів, яка базується на показниках, що не можуть бути точно визначені, не може бути успішною. Тому пропонується алгоритм, який безпосередньо використовує динамічне середовище, у якому знаходяться документи і оснований на таких факторах:
кількість книговидач даного документа;
ранг даного видання в списку документів, які видані у відповідь на даний запит;
думка користувача, яку він виносить відносно корисності документа з точки зору задоволення його ІП умов [Застосування сучасних технологій у поліпшенні бібліотечно-інформаційного обслуговування наукового та навчального процесів.
Тобто такий алгоритм оцінює не тільки старіння, але й якість документу тому що негативні оцінки користувачів можуть означати, що документи некорисні, а не застаріли. Ідея ж цього алгоритму полягає в тому, що ті документи, які мають досить високі показники вищезгаданих факторів, повинні бути переведені до зон оперативного обслуговування читачів, і навпаки видання з низькими показниками цих факторів можуть бути переведені до фондів допоміжного зберігання.
Виходячи з цього, було проведено дослідження з відповідності складу ДФ ІП користувачів на основі використання ДФ за класифікацією ББК 78.36 «Бібліотечні фонди і їх формування».
Було проаналізовано декілька підрозділів ДФ з використання користувачами бібліотеки за останні 2 місяця, а саме: 78.361 «Комплектування бібліотечного фонду»; 78.364 «Організація бібліотечного фонду»; 78.368 «Бібліотечні фонди спеціальних зібрань».
За роздільником 78.36 «Бібліотечні фонди і їх формування» нараховано всього 55 книг. Серед цієї кількості книг найбільш популярні видання підручників «Бібліотечні фонди» (автори Васильченко М., Кушнаренко М., Столяров Ю., Терешин В.), а також документи з формування бібліотечного фонду, з документних ресурсів бібліотеки.
Менше користуються попитом документи зі збереження бібліотечних і архівних фондів у неспрятливих екологічних умовах, забезпечення збереження фонду УНБ, репрографічного відтворення бібліотечних і архівних документів, старіння документів, бібліографічної моделі ядра ЦБС, рукописної та книжкової спадщини України.
Взагалі не запитувались книги з комплектування фондів Державної бібліотеки СРСР ім. Леніна, академічні видання в фондах бібліотеки Російської АН, методичні рекомендації з подальшого ефективного використання фондів неопублікованих БП 1985р., з організації продажу населенню документів з БФ.
За роздільником 78.364 «Організація бібліотечних фондів» нараховано 12 примірників. З них найбільший попит мають книги з проблем та теорії і практики збереження книжкового фонду.
Найменш користуються попитом документи з питань гігієни і реставрації ДФ, удосконалення організації депозитарної системи збереження ДФ.
Кількість видань за роздільником 78.368 «Бібліотечні фонди спеціальних зібрань» складає всього 27 примірників.
Найбільшим попитом користуються видання з організації і використання дисертацій в наукових бібліотеках світу, з краєзнавчої роботи в бібліотеках.
Найменшим попитом користуються книги про роботу з рідкими та цінними виданнями, найбільші газетні фонди наукових бібліотек країни (СРСР), фонди рідких та цінних видань в бібліотеках Російської Федерації.
Більшість видань з фонду видавались в 1985-1995 рр. На даний момент вони вже втратили свою актуальність. Але наукові видання мають інформаційну цінність для науковців і повністю відповідають профілю бібліотеки. З таблиці видно, що науковці складають невисокий процент з кількості читачів, а найбільший складають студенти. Тому ця частина фонду не користується попитом. Найбільшим попитом користуються підручники, а їх відсоток невеликий. Часто кількість примірників підручників у ДФ не відповідає ІП користувачів.
Щоб задовільнити ІП користувачів у документах за даною тематикою фахівці бібліотеки ведуть СКС. За розділом 78.36 «Бібліотечні фонди і їх формування» користувачам запропоновано 32 назви з періодичних видань за даною темою.
За роздільником 78.361 «Комплектування бібліотечних фондів» знаходиться 118 назв. Кількість періодичних видань з «обов’язкового примірника» становить 21 назв; зі «збереження фондів» - 87 назв; з фондів рукописів і стародруків, рідкісних видань – 38 назв; з ЕД – 33 назв.
Тобто, ми бачимо, що фонд періодичних видань може частково задовільнити користувача із запитів по даній темі.
Середня документозабезпеченість користувача, ступінь задоволення фондом запитів користувачів бібліотеки розраховується за формулою К =з/З, тобто шляхом порівнювання кількості задоволених запитів на документи з якоїсь теми — з до загальної кількості запитів, що поступили до книгозбірні з даної теми — З. Оптимальним вважається К = 1, тобто задоволення кожного запиту або документами з даного фонду (не менш ніж 75-80 % запитів).
Визначимо цей показник за даними РДОБ за 2 місяця. Впродовж двох місяців надійшло 336 запитів. Із них було задоволено 245. К =з/З = 245/336 х 100% = 72,9%. Тобто, задоволення кожного запиту або документами з даного фонду близький до оптимального.
1 2 3 4 5 6 7 8 9