1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: ПЗ.docx
Розширення: docx
Розмір: 1235кб.
Дата: 07.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Лекція № 1 Методика навчання інформатики як наука.docx
протипилові (ШБ-1 «Лепесток»), протигазові (РПГ-67) та універсальні (РУ-60);

2) засоби захисту слуху від інтенсивного шуму – навушники та заглушки. Навушники знижують високочастотний шум на 40 дБ, а вушні заглушки, вкладиші – на 25 дБ;

3) засоби захисту очей – захищають очі від твердих частинок, бри- зок лугів і кислот, іскор, різних видів випромінювання. Для цього засто- совують спеціальні окуляри, вибір яких залежить від виду робіт;

4) засоби захисту голови і обличчя (маски, щитки, капелюхи, каски, шоломи) – захищають від падаючих предметів, стружки, інших фізичних і хімічних факторів. Маски, щитки і капелюхи використовуються при ре- монтних цілях, каски – на завантажувально-розвантажувальних роботах загального призначення, а шоломи і сфери – на роботах спеціального призначення;

5) засоби захисту шкірного покриву (спеціальний одяг) – видаються працівникам для захисту тіла від забруднення, механічних впливів, води, кислот, лугів, підвищених або понижених температур, радіоактивних ре- човин, нафти, жирів, для захисту від біологічних факторів. Спеціальний одяг обирається відповідно до класифікації його захисних можливостей. Це можуть бути захисні костюми, куртки (бронежилети), комбінезони, халати, фартухи, плащі тощо;

6) засоби захисту ніг – спеціальне взуття, призначене для захисту від дії вібрації, іонізуючого випромінювання, статичної електрики тощо. Обирається залежно від його захисних можливостей. Для зовнішніх робіт під час холодного та перехідного періоду року використовується валяне взуття, а для робіт з використанням кислот, лугів – гумові чоботи. Під час роботи у вогких, холодних умовах одягають утеплені гумові чоботи. До спецвзуття відносять також шкіряні та кирзові чоботи, напівчоботи (на- півчеревики), бахіли тощо;

7) засоби захисту рук від механічних пошкоджень, опіків, холоду та інших небезпечних і шкідливих факторів (рукавиці, рукавички, напаль- ники, дерматологічні засоби (мазі, креми)). Залежно від виду робіт мате- ріалом, з якого виготовлюють засоби захисту, може бути вовна, льон, шкіра, шкіряний замінник, гума тощо;

8) засоби запобігання враженню електричним струмом: діелектри- чні рукавички, боти, чоботи, калоші, виготовлені зі спеціальної діелект- ричної гуми.

Допоміжні захисні засоби призначенні для захисту персоналу від падіння з висоти (запобіжні пояси та страхові канати), для безпечного під- німання на висоту (драбини, кігті) [37].
7.2.Виробниче освітлення
Згідно з ДБН В.2.5.28-06, розряд робіт за зоровими умовами відноситься

до VIIIа (загальне постійне спостереження за ходом виробничого процесу) [32].

Проектом передбачається у приміщенні виробничого цеху використовувати систему штучного комбінованого освітлення. Для освітлення виробничих приміщень передбачено використання люмінесцентних ламп ЛД-80. Передбачено використання вологонепроникних та вибухобезпечних закритих світильників ВЗГ/В4А-200М переважно прямого світла[35].

Передбачається система аварійного освітлення. Найменша освітленість робочих поверхонь при аварійному режимі повинна складати не менше 2 лк усередині будівель та не менше 1 лк на відкритих ділянках. Для аварійного освітлення проектом передбачаються лампи розжарювання Г 220-200 та люмінесцентні лампи ЛХБ 80. За ДБН В.2.5-28-06 з урахуванням галузевих норм у таблиці 7.3 вказані норми освітлення приміщень робочим освітленням [38].

Таблиця 7.3 Санітарні норми освітленості при штучному освітленні та КПО при природному і суміщеному освітленні [42].

Характеристика зорової роботи
Розряд

роботи
Штучне освітлення, лк
КПО, %

комбіноване
загальне
Природне, бічне
Суміщен, верхнє і бічне

Загальне спостереження за ходом виробничого процесу
IIа
–
200
1,8
0,6


7.8 Екологічна безпека
В процесі виробництва біоетанолу утворюється ряд побічних продуктів, що можуть спричинити шкоду навколишньому середовищу. До них відносяться вуглекислий газ, сивушні масла, метанол, фурфурол, лігнін та ін.

Вуглекислий газ при потраплянні в атмосферу негативно впливає на навколишнє середовище сприяючи збільшенню парникового ефекту. Для запобігання його виходу в атмосферу вуглекислий газ, що утворюється в процесі виробництва біоетанолу пропонується вловлювати в циклонах і переробляти на вуглекислоту, яка буде побічним продуктом виробництва [45].

В процесі випарювання гідролізату утворюється фурфурол, що є токсичною сполукою. Для запобігання його виходу в атмосферу, фурфурол конденсують і очищають. Фурфурол має застосування в хімічній промисловості, тому він матиме економічну користь як побічний продукт.

В процесі фільтрації в апараті залишається фракція лігніну, яка не використовується на виробництві. Скидання лігніну як відходів спричинятиме забруднення навколишнього середовища, оскільки він не розкладається. Проте він є цінною хімічною сполукою, тому його виділяють і використовують як сировину у хімічній промисловості.

В процесі ректифікації утворюється багато побічних продуктів. З бражної колони після ректифікації виходить барда, що не містить спирту. При її скиді у водойму або каналізацію, вона може спричинити мікробіологічне забруднення, оскільки вона містить пентозами, що можуть бути поживними речовинами для мікроорганізмів. Тому барду потрібно або очищати на промислових очисних спорудах або використовувати для отримання кормових дріжджів.

В процесі роботи ректифікаційних колон утворюється лютерна вода, що може бути очищена на очисних спорудах і повторно використовуватись в якості технологічної води [46].

Також утворюються сивушні масла і метанол. При відсутності методів їх виділення, їх скидають разом з стічними водами в водойму або каналізацію. Метанол, як і сивушна фракція, є отруйною сполукою, при високій його концентрації в стоках він негативно впливатиме на роботу споруд біологічного очищення. Тому потрібно попереднє розбавлення стічної води і подальша її очистка. Організаційні заходи зводяться до попередження скидання стічних вод у водойми без їхнього очищення.

Технічні заходи передбачають очищення стічних вод різними методами, повторне використання стічних вод для технічних потреб та поливу, створення оборотних та замкнених систем водокористування, вдосконалення технологічних процесів на підприємствах у напрямку зменшення надходження забруднень у стоки, перехід на безвідходні технології та ін [47].

ВИСНОВКИ
У курсовій роботі теоретично розглянуті основні біотехнологічні етапи отримання етанолу.

У теоретичній частині проведений аналіз літературних джерел щодо біотехнологічних аспектів отримання етилового спирту, вимоги до проведення ферментації, розглянуто мікробіологічний та біохімічні аспект, наведена детальна характеристика способів отримання етилового спирту з зернової сировини.

У практичній частині наведені результати проведеного досліду, який був спрямований на отримання етилового спирту із зерен Амаранту та Пшениці.

За результатами роботи було зроблено наступні узагальнення:

1) Амарант  субстрат біотехнології  однолітня трав’яниста рослина з маленькими квітками, зібрані в пишні суцвіття віники.

Харчова цінність, кількість вітамінів, мінералів і калорій амарант (за основу беруться насіння продукту) залежить від його хімічної структури. Стандартні показники відповідають таким цифрам (на 100 г):а) Вода – 11,2 г; б) Вуглеводи – 58,5 г (20 %); в) Клітковина – 6,7 г (34 %); г) Ліпіди – 7,02 р (10 %); д) Протеїни – 13,5 м (23 %); е) Зола – 2,88 г.

2. Дріжджі як біоагент біотехнології спиртового виробництва належать до класу сумчастих грибів (Ascomycetes), родини Sacchаromyceteceae, роду Sacchаromyces і виду Sacchаromyces cerevisiaе. Це одноклітинні не міцеліальні гриби, які розмножуються брунькуванням, мають яскраво виражену здатність до збродження цукрів і утворення з них спирту. Дріжджі Sacchаromyces cerevisiaе – аеробні мікроорганізми, проте за відсутності повітря зброджують вуглеводи зутворенням етанолу і СО2.

3. Етанол‒ продукт біотехнології, є безбарвною рідиною із слабким «алкогольним» запахом. Він є летким і легкозаймистим. Змішується в будь-яких пропорціях з водою, етерами, ацетоном, бензеном. Етиловий спирт є гарним розчинником для багатьох органічних, а також неорганічнихречовин. Із водоюутворюєазеотропну суміш:95,6 % спирту й 4,4 % води.

4.Технологічна схема біотехнології виробництва етилового спирту із зернової сировини включає такі обладнання та реактиви: плита, каструля, мірна колба (одна на 500 мл), круглодонні колби (дві штуки по 750 мл.), цукор, дистильована вода, дріжджі (Saccharomyces cerevisiae), зерна Пшениці, зерна Амаранту, дистилятор, електронні терези.

Етиловий спирт повинен виготовлятися відповідно до вимог діючого стандарту та технологічних конструкцій, з дотриманням норм та правил, затверджених у встановленому порядку.

5. В основі біотехнологічного отримання етилового спирту лежить процес бродіння ‒ один з різновидів біологічного окислення субстрату (зерен Амаранту) у гетеротрофних мікроорганізмів. В основі біохімічного бродіння лежить універсальна реакція перетворення джерела вуглецю глюкози в ключовий проміжний продукт ‒ піровиноградну кислоту, з якої синтезуються подальші продукти, включаючи етиловий спирт.

У лабораторних умовах отримано етиловий спирт з харчової сировини – зерен Амаранту. Виробництво спирту складається з наступних етапів: приготування браги із зерен Амаранту, зброджування цукрів в етиловий спирт під дією ферментів дріжджів Saccharomycescerevisiaeта перегонка бражки. Оптимальні умови бродіння – температура 18–25 °С, рН 4,8–5 протягом 8 діб.За результатами експерименту визначено технологічні показники якості етилового спирту як готового продукту бродіння.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Бирюков В. В. Основы промышленной биотехнологии/В. В. Герасименко В. Г. Біотехнологія: Підручник/В. Г. Герасименко, М. О. Герасименко, М. І. Цвіліховський та ін.; За заг. ред. В. Г. Герасименка – Київ : Фірма «ІНКОС», 2016. – 647 с.

  2. Ethanol production from hexoses, pentoses, and dilute-acid hydrolyzate./Sues A.//FEMS, 2015. – V.5. – P.669 – 676.

  3. Валакин В. П. Одержання синтетичного етилового спирту/В. П. Валакин. ‒ Москва : Хімія, 1986 ‒ 196 с.

  4. Джатдоева М. Р. Теоретические основы прогрессивных технологий. Химический раздел/М. Р. Джатдоева. – Москава : Наука 2008 – 78 с.

  5. Егорова Т. А. Основы биотехнологии : Учебное пособие/Т. А. Егорова – Москва: Высшая школа, 2013. – 268с.

  6. Калетник Г. М. Перспективи виробництва біоетанолу в Україні/Г.М. Калетник – Київ –Аграрна техніка та обладнання, 2010 – 50–55 с.

  7. Манаков М. Н. Теоретические основы технологии микробиологических производств/М. Н. Манаков Д.Г. Победимский – Москва : Агропромиздат, 2000. – 272 с.

  8. Патент Российская Федерации 2391402 МПК6 С12N 11/02. Иммобилизованный биокатализатор для получения этанола из пентоз/Е. Н. Ефременко, О. В. Сенько, Н. А. Степанов, С. Д. Варфоломеев; опубл.10.06.2011, Бюл.№16.

  9. Пирог Т. П. Загальна біотехнологія : підручник./Т. П. Пирог, О. А. Ігнатова. – К. : НУХТ, 2010. – 336 с.

  10. Пирог Т. П. Загальна мікробіологія : Підручн. – 2-е вид., доп. і перероб./Т. П. Пирог – Київ : НУХТ, 2011. – 632 с.

  11. Рябцев Г. Л. Биоэтанол от «А» до «Я»/Г. Л. Рябцев. – Москва : Терминал. – 2009 – 6 с.

  12. Святченко С. І. Економічні розрахунки витрат при виробництві біопалива/С. І. Святченко. – Харків: Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області – 2011 ‒ 274–279 с.

  13. Стабников В. М. Етиловий спирт/ В. М. Стабников П. М. Мальцев, І. М. Ройтер, Б. Д. Метюшов – Київ : Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1979 – 336с.

  14. Дейнеко, Л.В. Проблеми виробництва та використання біопалива в Україні / Л.В. Дейнеко, О.Г. Загный // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. — 2006. — 85, № 1. — С. 49 – 54.

  15. Шевченко О. Б. Застосування етанолу як компонента моторного палива // Вопросы химии и химической технологии. – 2011. – № 6. – С. 132 – 137.

  16. Horisawa, S., Nishida, T., 2014. Ethanol production from lignocellulosic material by white rot fungi. J. Advances Clean Energy 1(1), 71-76.

  17. Wiggers HJ, Cheleski J, Zottis A, Oliva G, Andricopulo AD, Montanari CA. Effects of organic solvents on the enzyme activity of Trypanosoma cruzi glyceraldehyde-3-phosphate dehydrogenase in calorimetric assays. Anal Biochem. 2007;370:107–14.

  18. Zhang K, Pei Z, Wang D. Organic solvent pretreatment oflignocellulosic biomass for biofuels and biochemicals: a review. Bioresour Technol. 2016;199:21– 33.

  19. 8. Yu, Hui-Tse et al. “Efficient pretreatment of lignocellulosic biomass with high recovery of solid lignin and fermentable sugars using Fenton reaction in a mixed solvent” Biotechnology for biofuels vol. 11 287.

  20. Холькин Ю. И. Технология гидролизных производств. Учебник для вузов. – М.: Лесн. пром-сть, 1989. – 496 с.

  21. Гельфанд Е. Д. Основы технологии биоэтанола: учеб. пособие. – Архангельск: Изд-во Арханг. гос. техн. Ун-та, 2005. – 56 с.

  22. Технология гидролизных производств. В. И. Шарков, С. А.

Сапотницкий, Дмитриева О. А., Туманов И. Ф. «Лесная промышленность», 1973. – 408 с.

  1. Халаим А. Ф. Технология спирта. – М.: Пищевая промышленность, 1972. – 192 с.

  2. Циганков П. С., Циганков С. П. Виділення спирту із бражки та його очистка. – К.: Глобус, 2000. – 120 с.

  3. Цыганков П. С., Цыганков С. П. Руководство по ректификации спирта. – М.: Пищепромиздат, 2001. – 400 с.

  4. Стабников В. Н. Перегонка и ректификация этилового спирта. – М.: Пищевая промышленность, 1969. – 459 с.

  5. Технологія спирту. В. О. Маринченко, В. А. Домарецкий, П. Л. Шиян

та ін./Під ред. Проф. В. О. Маринченка. – Вінниця: «Поділля-2000», 2003.–496с.

  1. Маринченко В.О. Технологія спирту / В.А. Домарецький, П.Л. Шиян, В.М. Швець, П.С. Циганков, І.Д. Жолнер. – Вінниця: «Поділля-2000»,2003. – 496с. ISBN 5-86248-114-1.

  2. Lynd LR, Laser MS, Brandsby D, Dale BE, Davison B, Hamilton R, Himmel

M, KellerM, McMillan JD, SheehanJ, et al. How biotech can transform biofuels. Nat Biotechnol 2008, 26:169 – 172.

30. Оболенская А.В. Лабораторные работы по химии древесины и целлюлозы: Учебное пособие для ВУЗов / Ельницкая З.П., Леонович А.А. – М.: «Экология», 1991. – 320с.

31. Джатдоева М.Р. Теоретические основы прогрессивных технологий. Химический раздел. – Ессентуки: ЕГИЭиМ, 1998. – 78 с.

32. Ethanol production from hexoses, pentoses, and dilute-acid hydrolyzate / Sues A. [et al] // FEMS, 2005. – V.5. – P.669 – 676.

33. Роговин З.А. Химия целлюлозы. – М.: Химия, 1972. – 520 с.

34. Булгаков Н.И. Биохимия солода и пива. – М.: Пищевая пром-сть, 1976. – 358с.

35. Грин Дж.Р. Растворимые ферменты и брожение. – М.: Химическая пром-сть,1905. – 469с.

36. Пастер Л. Исследования о брожениях. – М.: Сельхозгиз, 1937. – 488с

37. Моргунова Е.М. Общая технология отрасли: конспект лекций / Н.А. Шелегова. – Могилев: УО МГУП, 2009. – 100с.

38. Чурикова В.В. Метаболизм микроорганизмов: учебное пособие / М.А. Климова. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 2007. – 45с.

39. Шевченко І. Л. Аспекти використання біоетанолу як альтернативного джерела енергії // Цукрові буряки. – 2009. – №3. – С. 14 – 15.

40. Машины и аппараты химических производств. Примеры и задачи / Под общ. ред. В. Н. Соколова. – Санкт-Петербург.: Политехника, 1992. – 325 с.

41. Методичнівказівки для студентів спеціальності «автоматизація і комплексна механізація хіміко-технологічних процесів»/ уклад.: И.З. Иваско, А.И. Кученко.-К.: КПИ, 1987.- 84с.

42. Методичнівказівки до виконання організаційно-економічнох частини дипломних проектів для студ. хіміко-технологічних спец. Усіх форм навчання/ уклад. :О.А. Підлісна, В.В. Янковий, М.П. Дорошенко. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2002. – 28с.

43. Орленко А.Т. Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці» в дипломних проектах і роботах для студентів ф-ту біотехнології та біотехніки / А.Т. Орленко, Н.А. Праховнік, Ю.О. Полукаров. – К.: НТУУ «КПІ», 2012. – 33с.

44. ДСН 3.3.6042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

45. Вредные вещества в промышленности. Справочник химиков, инженеров и врачей. В Зт.-Л.: Химия, 1976 г. – Т.1. – 592с.

46. СНиП ІІ-33-75. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.

47. ДБН В.2.5.28-06. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення. Київ, 2006. – 76с.

48. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.


ДОДАТКИ


1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас