1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: ПЗ.docx
Розширення: docx
Розмір: 1235кб.
Дата: 07.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Лекція № 1 Методика навчання інформатики як наука.docx
d, з врахуванням останньої умови, округлити до найближчого діаметру з ряду: 0,1; 0,125; 0,16; 0,2; 0,25; 0,32; 0,4; 0,5; 0,63; 0,8 м.

Необхідний діаметр гвинта d=0,5м;

3. Обчислюємо швидкість транспортування матеріалу, м/с:

м/с.


6.30
4. Визначаємо потужність на валу гвинта, кВт:



де Нвисота транспортування, м: Н= L * sin20˚= 25*0.342= 8.55 м, L – довжина конвеєра, м, w – загальний коефіцієнт опору переміщення вантажу: ω=4,0;

·(8,55+4·25)=4,52292 кВт.


6.31
5. Встановлюємо потужність привода конвейєра, кВт:

Nк³ Nгв/hо,

де h0 – ККД приводу, h0 = 0,8…0,9: h0=0,8;

Nк³ 4,52/0,8 = 5,6 кВт.

6. Визначаємо крутний момент на валу двигуна, кН·м:

= кН·м

7. Розраховуємо найбільшу діючу на гвинт поздовжню силу, кН:

= кН

деr – радіус, на якому діє сила Р (приймають r=(0,7¸0,8)d/2):

a – кут нахилу гвинтової лінії на радіусі r.

j – кут тертя вантажу по поверхні гвинта (tg j = wв; wв – коефіцієнт тертя вантажу по поверхні гвинта: tg j=0,6., j=30,9 [20].

4.1.3 Розрахунок бродильного апарату

Для визначення кількості бродильного апарату потрібно визначити кількість сусла з продуктового розрахунку. Витрата ККС на добу становить 4410 кг. При розведенні ККС до щільності сусла 1,5% кількість сусла перед бродінням становить 4410·18,66=82290,6л. Кількість цукрового сиропу внесеного перед початком бродіння з розрахунку 25 % від загальної кількості цукру складе 14,77 л. Комбінована закваска склала 4 % від обсягу сусла, тобто 1020,18 л. Разом; 82290,6+14,77+1020,18=82305,37 л/добу.

З урахуванням 15% запасу додавання після бродіння в сусло частини цукру яка залишилась, тобто 44,30 л часу зайнятості апарату в добу 24 год оборотність дорівнює 1. Буде потрібно місткість бродильного апаратів.

n=(82305,37+44,3)/11000·1·0,85=82349,67/17000·1·0,85=8,8≈9шт. Місткість апарату 11м3, робоча місткість 9,4м3 діаметр 2434 висота 5260 мм.

Температура бродіння 25–28 ⁰С. Тривалість бродіння чана, кількість сухих речовин в зброджування суслі 1,5%. Для визначення тепла що виділяється при бродінні відбуваються наступні обчисленя. Визначаємо поверхню бродильного чана. Бродильноий чан складається з цилиндроконічної і напівсферичної частини. Для визначення поверхні, визначаємо поверхню циліндричний частини чана. F=ПR2+2Пrh+Пrl1=3,14·(1,217)2+2·3,14·1,217·2,257+3,14·1,217·2,860=4,65+17,25+

+0,93=32,83 м2

Визначимо поверхність напівсферичної частини чану:

=

Загална поверхність чану:

Визначимо масу бродячої рідини в чані:

Визначимо загальну кількість сухих речовин в чані:

Під час бродіння на кожний кг збродженої СВ виділяється 140,0 ккал тепла. Виходячи з цього знаходимо кількість тепла яке виділяється:

Визначаємо кількість тепла яке виділяється за годину:


6.32
Втрату тепла в навколишне середовище визначається за формулою 6.32:



де F– загальна поверхність бродильного чану; α – коефіцієнт тепловіддачі; ∆t – різниця температур між стінками і навколишнім середовищем, ⁰С;

∆t=t1–t2=32–27=5 ⁰С.


6.33
Для орієнтованих розрахунків втрати тепла в результаті радіаційного коефіцієнта і конвенції α визначається за формулою 6.33:



Втрата тепла в навколишнє середовище:



Втрати тепла на випаровування води иі спирту приймеморівною 6 % від загальної кількості тепла яке виділяється при бродінні:



Кількість тепла, яке необхідно передати через поверхність теплопередачі охолоджувальної води:

[21].

РОЗДІЛ 5

ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИГОТОВЛЕННЯ СПИРТУ
Класична технологія виробництва спирту складається з наступних етапів рис. 5.1:

Схема 5.1 – Етапи технології виробництва спирту [12].
ДР1. Санітарна підготовка виробництва.Санітарна підготовка виробництва включає в себе наступні етапи:

– підготовка персоналу;

– підготовка виробничих приміщень;

– підготовка обладнання комунікацій;

– приготування дезінфікуючих розчинів.

Всі ці етапи є невід’ємною частиною підготовки до виробничого процесу біосинтезу.

Обслуговуючий персонал приступає до роботи, попередньо провівши санітарну підготовку виробництва і пройшовши санітарно-гігієнічну обробку.

Після проведення санітарної підготовки обладнання та приміщення на обладнання і двері приміщення прикріплюють відповідні ідентифікаційні картки, на яких вказано: «Обладнання очищене, назва та вміст дезрозчину, дата і підпис відповідальної особи».

Перед початком роботи проводять огляд та підготовку всього устаткування до проведення технологічного процесу, а також експлуатацію всього обладнання відповідно до вимог регламенту.

В процесі роботи все технологічне обладнання забезпечується відповідними ідентифікаційними картками з вказівкою найменування стадії (операції) процесу або напівпродукту номеру серії (операції) та дати, прізвища оператора, майстра.

ДР2 Підготовка персоналу. При влаштуванні на роботу та щорічно персонал, який безпосередньо зайнятий у виробництві мікробіологічних препаратів, повинен пройти медичний огляд, пройти систематичне навчання щодо санітарно-гігієнічних вимог, а також дотримуватися правил особистої гігієни.

Кожен працівник виробничого цеху повинен бути забезпечений 4 комплектами санітарного одягу, заміна одягу проводиться щоденно і у міру забруднення. Працівники перед початком роботи повинні одягти чистий санітарний одяг, підібрати волосся під хустинку або ковпак, зняти з себе прикраси, змити лак з нігтів, ретельно вимити руки теплою водою з милом і продезінфікувати їх.

Кожен працівник на підприємстві несе відповідальність за виконання правил особистої гігієни, за стан робочого місця, за виконання технологічних і санітарних вимог на своїй ділянці.

ДР3 Підготовка обладнання та комунікацій. Готують дезінфікуючі

розчини. Обладнання та трубопроводи миють та стерилізують. Проводять перевірку обладнання на герметичність під тиском.

ДР4 Зберігання зерна. Бункер або інша ємність для зерна наповнюється CO2, таким чином створюється вакуум. Повна герметичність дозволяє утримувати пшеницю більше двох років, при цьому її якість не знижується.

ДР5 Очищення. Важливим етапом обробки зерна є його очищення від різних небажаних частинок: насіння інших рослин, зерен з дефектами, малорозмірних зерен, домішок, які можуть бути шкідливі для людини.

Ефективною очисткою зерна від зайвого є метод сепарування - це поділ зернової суміші на складові частини однорідних складів. Поділ відбувається за такими ознаками:

– розмір і форма зерен;

– стан зовнішньої оболонки частинок;

– щільність частинок;

– інші ознаки.

ДР6 Подрібнення. Для подрібнення зерна застосовують різни типи подрібнювачів. У конструкції молоткових дробарок закладено принципи подрібнення зерна, що зумовлюють переподрібнення значної частини маси. Великі частки, які потрапляють в зону молотків, мають більшу інерційність і розміщаються на периферії шару на поверхні решета.

ДР7 Просіювання. Очищення зерна від грубих домішок проводиться просіюванням через решета з великими отворами, яке виконують на початку технологічних ліній. Виділення таких домішок виключає аварійні ситуації через попадання у транспортні та технологічні машини великих каменів, цегли, деревини, коренеплодів і т.д. Зазвичай для виконання такої операції використовується різновид ситових сепараторів – скальператори, які оснащені решетом у вигляді короткого барабана або рухомої решітки.

ДР8 Приготування замісу. Помел зерна змішують з водою у співвідношенні 2,5–3,0 л на 1 кг помелу. Кількість води змінюють у залежності від крохмалистості і вологості зерна з урахуванням того, щоб концентрація сусла була 18–20 % за цукроміром.

Температуру замісу регулюють у залежності від дисперсності помелу зерна. Для замісів із грубого помелу вона повинна бути 40–45 °С.

Оптимальні температури для приготування замісів із ВД помелів зерна пшениці, ячменю і жита – 60 °С, сорго – 70 °С, кукурудзи – 80 °С. Найбільша кількість розчинних вуглеводів накопичується в замісах, приготовлених при температурі 60–65 °С. Для приготування замісу використовують воду від дефлегматорів брагоректифікаційної установки. Підігрівають заміс вторинною парою.

ТП9 Розварювання, теплова обробка. Основна мета розварювання – руйнування клітинної структури і розчинення крохмалю сировини. У розчинному стані крохмаль легко оцукрюється ферментами. Зерно і картопля розварюють паром за надмірного тиску.

ТП10 Оцукрювання сировини. Крохмаль розвареної сировини оцукрюють солодовим молоком або ферментами цвілевих грибів. Оцукрювання розвареної маси здійснюють переважно безперервним способом за певних умов: температури, рН середовища, концентрації субстрату й оцукрюючого матеріалу. Оцукрену масу називають суслом. Процес оцукрювання включає охолоджування розвареної маси, змішування маси з оцукрюючим матеріалом, оцукрювання й охолоджування сусла.

Під час оцукрювання в один ступінь розварена маса безперервно надходить в оцукрювач – циліндровий сталевий апарат, обладнаний мішалкою і змійовиком для подавання води. В оцукрювачі маса охолоджується до 57–58° С в течії не менше 10 хв. Одночасно з охолоджуванням в апарат задають 16–18 % солодового молока від об'єму розвареної маси. Оцукрена маса безперервно відводиться з оцукрювача через теплообмінник, в якому охолоджується до 20–24  С, у бродильне відділення.

ТП11 Культивування дріжджів. Як збудники спиртного бродіння використовують дріжджі з сімейства цукроміцетів. На початку виробничого сезону дріжджі одержують з чистої культури. Далі їх культивують за методом природно-чистої культури, коли підбиранням температури і рН середовища створюють умови, сприятливі для розморожування дріжджів і несприятливі для життєдіяльності бактерій.

ТП12 Зброджування. Під час зброджування цукри дифундують у дріжджову клітку, де залучаються до ланцюга ферментативних процесів, кінцевим результатом яких є утворення спирту і діоксиду вуглецю. Окрім спирту і діоксиду вуглецю під час бродіння утворюються вторинні і побічні продукти. Бродіння здійснюється в бродильних апаратах (ферментерах) періодичним і безперервним способом. Тривалість бродіння за температури маси, яка бродить, 26–30° С, складає 56–60 год.

ТП13 Виділення етанолу. Зріла брага – напівпродукт спиртного виробництва. Для отримання 1 м3 спирту потрібно близько 12 м3 браги. Брага − складна багатокомпонентна. система, що складається з трьох фаз: рідкої, газоподібної і твердої. Рідка фаза складає основну частину з трьох фаз. Вона представлена водою (82–90 мас. %) і етиловим спиртом 4,8–8,8 мас. % (або 6–11 об. %) з супутніми легколеткими домішками, число яких перевищує 70 найменувань. Серед летких домішок – кислоти, складні ефіри, альдегіди і вищі спирти, домішки, що містять сірку та азот. Леткі речовини браги складають 0,5 % по відношенню до етилового спирту, що міститься в ній.

Витягання етилового спирту з браги і його очищення здійснюються ректифікацією. Ректифікацією прийнято називати процес розділення бінарної або багатокомпонентної рідкої суміші на компоненти або групи компонентів (фракції), що розрізняються між собою леткістю. Розділення бінарної суміші спирт-вода часто називають простою перегонкою або дистиляцією. Розділення однорідних летких сумішей здійснюють шляхом багаторазового двостороннього масо- і теплообміну між протитоковими паровим і рідинним потоками, що рухаються.

У взаємодії фаз у процесі ректифікації відбувається дифузія (перенесення) легколеткого компонента з рідкої фази в парову і важко леткого компонента, навпаки, з парової фази в рідку. Для збільшення міцності дистиляту ректифікацію водно-спиртових сумішей проводять у поєднанні з дефлегмацією, підвищуючи міцність водно-спиртової пари частковою їх конденсацією. Її здійснюють у спеціальних теплообмінних апаратах – дефлегматорах. Рідину, що утворюється під час дефлегмації, називають флегмою [13].

ПВ14 Переробка відходів. Лігнін, що залишився після процесу попередньої обробки сировини виділяють в циклоні і відправляють на хімічну переробку.

З конденсату, що містить 0,2–0,3 % фурфуролу, виділяють фурфурол на спеціальних установках.

Барда, що утворюється в бражній колоні відправляється в дріжджовий цех для отримання з пентоз кормових дріжджів.

Лютерна вода може підлягати очищенню на локальних очисних спорудах і використовуватись як технічна вода або скидається в каналізацію.

Сивушну фракцію переробляють для отримання сивушного масла.

ЗВ15 Знешкодження відходів. Осад з відстійників висушують до вологості в 50 % і вивозять на полігон.

ПМВ16 Пакування, маркування та відвантаження готового продукту. У тих випадках, коли характер товару та умови його транспортування обумовлюють необхідність упаковки,у контракті у цьому розділі встановлюються:

– вид та характер пакування;

– якість пакування;

порядок пакування;

– розміри пакування;

– спосіб оплати пакування;

– повернення контейнерів;

– зміст або реквізити маркування;

– порядок нанесення маркірування [9].

РОЗДІЛ 6

БІЗНЕС-ПЛАН УПРОВАДЖЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЇ
6.1 Біотехнологія, галузь та її впровадження.
Спирт є стратегічною продукцією для будь-якої держави. Більше ніж 150 різних виробництв використовують спирт як основну сировину або як допоміжний матеріал. Світовий ринок спирту щільно насичений, а головні конкуренти України – Бразилія та Америка – ведуть агресивну політику на зовнішніх ринках.

Світове виробництво спирту сконцентроване в країнах великої площі, які, відповідно, можуть забезпечувати себе необхідною сировиною. Звичайно, ще однією важливою характеристикою є те, що основна частка спирту виробляється в тих країнах, в яких головним чином розвинутий аграрний сектор, адже спирт в основному виробляють з зернових або з цукрової тростини. Так, лідерами у виробництві спирту є Бразилія, США, Канада, Індія, Китай та Австралія.

Оцінюючи та аналізуючи стан справ у галузі, слід перш за все зазначити, що за останнє десятиліття стало досить престижним впроваджувати бізнес-плани, що орієнтовані на збереження екологічної безпеки, оскільки спиртозаводи працюють без небезпечних або шкідливих викидів у атмосферу. Даний вид бізнесу перебуває на бажаному рівні розвитку, але на сьогодні надзвичайно важливим фактором для спиртової промисловості є проблема зниження собівартості кінцевого продукту – харчового етилового спирту, покращення його якісних показників, а отже і покращення економічних та органолептичних показників етанолу.

У місті Кременчук де впроваджуватиметься проект немає конкурентів, що здатні на рівні змагатися за споживачів, адже найчастіше ці фірми направлені тільки на один вид діяльності: горілка або спирт.

Спиртозавод «Галіція» відноситься до спиртового бізнесу.

Виробничі потужності виробництва. Вартість обладнання залежить від його потужності. Якщо брати обладнання середньої потужності продуктивністю приблизно 12 літрів на годину, воно обійдеться в 2600 євро. І це без урахування додаткового обладнання: спиртоміри, холодильників, термоелектричних нагрівачів та інше. Заводське обладнання має продуктивність набагато вище. В цьому випадку колона ректифікації обійдеться в 3401150 грн. В цілому закупівля необхідного обладнання на міні-завод обійдеться в 26500 грн.

Діяльність буде здійснюватися у приміщенні площею 50 кв.м. із системою каналізації, водопостачання, теплопостачання, електропостачання. Приміщення має плиткове покриття стін, що дозволяє використовувати його для виробничих цілей.

Маркетингова політика заводу. Спиртозавод «Галіція» планує використовувати в якості просування продукції налагодження особистих зв'язків із управлінцями ресторанів, клубів та інших закладів для відпочинку, а також лікарень, аптек, що знаходяться у Центральній Україні. Доставка готової продукції буде здійснюватися власним транспортом, що є у власності керівника підприємства.

Таблиця 6.1 – SWOT-аналіз виробництва етанолу з насіння

Сильні сторони (Strengths)

Можливості (Opportunities)

Нейтральний як джерело парникових газів.

Позитивний енергетичний баланс.

Використання відходів виробництва як мінерального добрива та корму для худоби.

Оздоровлення навколишнього середовища завдяки переробці відходів.

Щорічне вивчення ринку продукції шляхом опитування покупців

Розробка і застосування систем знижок оптовим покупцям

Проведення незалежної експертизи з якості продукції заводу

Регулярність реклами в системі масової інформації наступна:

  • обласне радіо: 1 раз в квартал готувати інформацію по молкзаводу

  • телебачення: 1 раз в місяць рекламний ролик

  • газети, журнали: 1 раз на рік проводити прес-конференцію з запрошенням журналістів

Слабкі сторони (Weaknesses)

Загрози (Threats)

Вузький асортимент кінцевого продукту

Можливі алергічні реакції у кінцевого споживача

Умови ринкової економіки (постійна конкуренція за споживача)

Несприятливі зміни у системі оподаткування

Постійне збільшення рівня інфляцїї на фінансовому ринку

Девальвація гривні

Поява нових конкурентів і нової технології виробництва


За результатами swot-аналізу можна зробити висновок, що розширення асортименту продукції, інноваційні розробки є доцільним для ринкової економіки та його розвитку.
6.2План маркетингу біотехнології виробництва етанолу
Головною функцією спиртозаводу «Галіція» є виробництво спирту.

Діяльність спиртозаводу «Галіція» має бути спрямована на те, щоб охопити якомога більшу кількість споживачів потенційного ринку, та на завоювання популярності серед клієнтів. Ринок споживачів можна охарактеризувати:

1. За віком: від 18 і старші;

2. За рівнем доходів: від 1000 на місяць і вище;

3. За фахом: всі;

4. За потребами: послуги покращення здоровʼя.

Фізичні фактори навколишнього середовища не впливають на работу заводу, робочий стан системи буде тривати 12 місяців без корегування умов навколишнього середовища, відсутня необхідність наявності дорогого обладнання, кваліфікованих працівників і гарного вигляду приміщення.

Першочергова мета рекламної кампанії – ознайомлення всіх потенційних споживачів місцевого ринку із особливостями продукції.

Рекламна кампанія передбачає такі заходи:

– встановлення рекламного банера у центрі міста Кременчук;

– оголошення на радіо;

– роздача рекламних листівок;

– відвідування тематичних заходів.

Таблиця 6.2 – Вартість реклами на листівках [12].

Кількість листівок

Вартість 1-ї листівки

Всього

2000

0,586 грн

1178 грн

1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас