ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІЦІЇ
У США
Незважаючи на те, що значна частина практик, які використовуються сьогодні для оцінювання поліцейських підрозділів, зародилася саме у США, у самій державі відсутня уніфікована система оцінки поліції. Це пов’язано особливостями організації американської поліцейської системи. Її відрізняє надзвичайно високий ступінь децентралізації, так, у державі немає федеральної поліції (хоча існує низка федеральних правоохоронних органів, наприклад, ФБР). Кожен штат має власний поліцейський орган, окрім цього, незалежні від штату департаменти поліції та управління шерифів діють на рівні населених пунктів ікожен з них використовує власну систему оцінки. Багатоманітність систем оцінки посилюється й тим, що у США не однорідно розподілені повноваження між поліцейськими органами різного рівня: так, у низці штатів поліція штату виконує лише завдання із забезпечення безпеки на автошляхах, в інших – й інші поліцейські функції на територіях, не охоплених юрисдикцією муніципальної поліції. Разом з цим, більшість поліцейських функцій у США виконується саме місцевими департаментами поліції, що формуються, фінансуються та підпорядковуються органам місцевого самоврядування. Як правило, оцінка діяльності департаменту поліції здійснюється всередині самого департаменту, хоча її результати надаються на розгляд органами місцевого самоврядування або спеціально створеним наглядовим радам. [10]В якості прикладу, наведемо департамент поліції В якості прикладу, наведемо департамент поліції міста Чикаго.
Тут система оцінки поліції організаційно виглядає наступним чином. 1. Поліцейська комісія Чикаго. Вона складається з 9 мешканців міста, які призначаються мером за погодженням із міською радою. До її основних завдань належать наступні: - вирішення дисциплінарних справ щодо скарг на неправомірні дії поліції; - проведення щомісячних громадських зустрічей з метою надання можливості членам громади поставити запитання та висловити зауваження і побажання комісії, керівнику поліції та керівнику незалежного органу із перевірки поліції; - визначення кандидатури на посаду керівника поліції для призначення мером; - затвердження правил діяльності поліцейського департаменту. 2. Незалежний орган із перевірки поліції, який здійснює розслідування скарг на неправомірні дії поліції. При цьому, слід звернути увагу, що у Чикаго (як і багатьох інших містах) незалежні органи здійснюють переважно оцінку лише законності дій працівників поліції, як правило, у випадку наявності відповідної скарги (що дозволяє віднести подібну модель до юстиційних за поданою вище класифікацією). При цьому, результати діяльності оцінюються самим департаментом поліції та, в окремих випадках, органами міської влади. Історично склалося, що при оцінці роботи поліцейських підрозділів у США увага зверталася передусім на чотири показники: - зниження рівня злочинності; - кількість арештів та затримань; - рівень розкриття (співвідношення між зафіксованими та розкритими злочинами); - час реагування на виклики [11, с. 2]. Окрім цього, із запровадженням системи community policing у низці управлінь в якості показника ефективності діяльності почав використовуватись рівень задоволеності населення поліцейськими послугами. Суттєвий вплив на систему оцінки роботи поліції у США мало впровадження у місті Нью-Йорк системи Compstat та її подальше поширенням в інших містах США. В. Уолш визначає Compstat як цілеспрямований стратегічний управлінський процес, що використовує комп’ютерні технології, оперативну стратегію і управлінську підзвітність з метою формування підходу до забезпечення поліцейським департаментом послуг у сфері контролю злочинності [12, с. 347]. Іншими словами, Compstat є не лише системою оцінки діяльності поліції, але й системою управління ресурсами поліцейського департаменту. Ключовим елементом системи Compstat є електронна база даних, до якої регулярно вноситься інформація про зареєстровані злочини та правопорушення. Використання комп’ютерних технологій дозволяє виявляти сплески кримінальної активності та формулювати підходи до їх подолання. Іншим ключовим елементом Compstat є періодичні зустрічі керівництва поліцейських дільниць, на яких обговорюється та оцінюється стан протидії злочинності. В цілому, виділяють чотири основних компоненти Compstat: 1) своєчасна та точна інформація; 2) швидке розгортання ресурсів; 3) ефективна тактика; 4) постійне вдосконалення. Як вже вказувалося, ключовим показником, що використовується при оцінці роботи поліцейських підрозділів у Compstat, є зниження рівня злочинності. Як вказував один із ініціаторів створення даної системи, комісар поліції міста Нью-Йорк у 1994-1996 роках У. Бреттон зазначає, що дана система фокусується на «бажаних результатах – менше злочинності і більше безпеки – і ми почали досягти історичного скорочення злочинності і покращення якості життя» [14, с. 261] Незважаючи на те, що в цілому Compstat зарекомендував себе з позитивного боку, існує низка зауважень до нього з точки зору ефективності оцінки діяльності поліції. Зокрема, система Compstat зосереджена передусім на зниженні рівня тяжкої злочинності (зґвалтування, пограбування, вбивства); даний показник не відображає ефективність протидії злочинності у повній мірі, адже, з одного боку, фокусується лише на частині правопорушень, а з іншого – базується на зареєстрованих поліцією заявах про злочин, а відповідно не відображає приховану злочинність. Окрім цього, висловлювалися побоювання щодо можливостей маніпуляції системою (зокрема, шляхом відмови у реєстрації злочинів, реєстрація злочинів як менш тяжких тощо). Також, слід мати на увазі, що Compstat є системою внутрішньої оцінки; відповідно, для надання більш об’єктивної картини, необхідним є її поєднання із зовнішніми методиками оцінки. У зв’язку з цим, на сьогодні існує низка пропозицій щодо удосконалення системи оцінки діяльності поліції у США. Зокрема, достатньо широкого поширення набув метод збалансованої системи показників, запозичений із корпоративного управління. Збалансована система показників являє собою систему стратегічного менеджменту, засновану на показниках, яка дозволяє привести діяльність організації у відповідність з її стратегією та здійснювати моніторинг досягнення стратегічних цілей. Для оцінки поліції у даній системі пропонується оцінювати наступні виміри діяльності: - зниження рівня віктимізації; - притягнення правопорушників до відповідальності; - зниження відчуття страху та підвищення персональної безпеки; - забезпечення безпеки у публічних місцях (включаючи безпеку дорожнього руху); - чесне, ефективне та доцільне використання фінансових ресурсів; чесне, ефективне та доцільне застосування засобів впливу; - задоволення потреб споживачів поліцейських послуг [10, с. 28-29].
Зокрема, подібні пропозиції були висловлені Міністерством юстиції США, однак, враховуючи відсутність безпосереднього підпорядкування департаментів поліції даному органу, вони мають характер рекомендацій (хоча, в окремих випадках, місцеві органи поліції стимулюють до виконання рекомендацій за рахунок системи федеральних грантів). Зміна в підході до оцінки проявляється не лише у розширенні кола параметрів, але й у застосуванні біль широкого переліку джерел інформації для проведення оцінки. Так, якщо використання статистичної інформації поліцейських департаментів і на сьогодні є елементом оцінки практично усюди у США, усе ширше для оцінки залучаються й зовнішні дані. Найбільш поширеними альтернативними джерелами інформації для оцінки діяльності поліції є: 1. Дослідження громадської думки. Їх дані використовує приблизно третина місцевих департаментів поліції, проводячи їх щороку, зокрема для оцінки рівня латентної злочинності та оцінки громадою роботи поліції. 2. Анкетування осіб, що мали контакти з поліцією. Інформація, отримана цим методом, як правило, більш точно відображає якість роботи поліції, та дозволяє більш детально оцінити окремі напрями діяльності поліції (напр., анкетування водіїв щодо роботи дорожньої поліції, анкетування потерпілих, у тому числі від окремих категорій злочинів тощо). 3. Анкетування працівників поліції. Дана методика дозволяє оцінити стан моралі у підрозділі, виявити проблеми з управлінням, тощо. 4. Пряме спостереження. Передбачає дослідження спеціально підготовленими спостерігачами окремих аспектів роботи поліції або її наслідків (напр., спостереження за контактами поліцейських з громадянами у повсякден- них ситуаціях, станом законності у проблемних районах міста тощо). Даний метод вважається ефективним для незалежної оцінки роботи поліції, однак, враховуючи необхідність спеціальної підготовки персоналу, є достатньо затратним. 5. Метод симуляцій. На відміну від попереднього методу, дослідники не є пасивними спостерігачами, а симулюють певні типові ситуації (напр., звернення до поліції із повідомленням про злочин). Разом з цим, даний метод залишається суперечливим, особливо йде мова про симуляції, що схиляють поліцейських до незаконних дій [13]. Підсумовуючи, можна вказати на те, що, з одного боку, у США сформовані значна теоретична база та практичний досвід оцінювання діяльності поліції, однак власне система оцінки діяльності поліції як така на сьогодні відсутня. Незважаючи на відсутність системності в оцінці поліції на національному рівні, в контексті реформування поліції в Україні, надзвичайно цікавим є досвід США у сфері розробки та використання методик дослідження ефективності діяльності правоохоронних органів
Висновки
Підсумовуючи викладене вище, можемо констатувати, що законність і дисципліна в органах виконавчої влади – це, по суті справи, стрижневі принципи їхньої діяльності. З урахуванням того, що в деяких країнах ухвалено спеціальні закони, які містять етичні норми для державних службовців, вважаємо цілком виправданим прийняти єдиний нормативний акт «Етичний кодекс у системі державної служби», який би кодифікував усі наявні етичні норми в системі державного управління, що сприяло б запобіганню і припиненню корупції в Україні, зміцненню законності та дисципліни.
Список використаної літератури
1. Самохвалов В. Законність та справедливість: проблеми співвідношення / В. Самохвалов; [у кн. Міжнародна поліцейська енциклопедія; у 10 т.]; відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко. – К. Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре». – 2003. – Т. 1. – С. 220–223.
2. Бахрах Д. Н. Вопросы законности в государственном управлении / Д. Н. Бахрах // Правоведение. – 1992. – № 3. – С. 3–12.
3. Ворушило В. П. Здійснення контролю за діяльністю міліції як основний засіб забезпечення законності / В. П. Ворушило // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. – № 1. – С. 124–136.
4. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/ 96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
5. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України від 22.02.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 29. – Ст. 245.
6. Про Дисциплінарний статут Національної поліції: проект закону України від 01.02.2016 р. № 385. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH2Z500A.html].
7. Про Дисциплінарний статут Збройних сил України: Закон України від 24.03.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22–23. – Ст. 197.
8. Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту: Закон України від 05.03.2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 29. – Ст. 398.
9. Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 р. № 889-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 4. – Ст. 43.
10.Roberts, David J., Law Enforcement Tech Guide for Creating Performance Measures That Work: A Guide for Executives and Managers. - Washington, D.C.: U.S. Department of Justice Office of Community Oriented Policing Services, 2006. – 168 p.
11.Sparrow, Malcolm K. Measuring Performance in a Modern Police Organization // New Perspectives in Policing Bulletin. – Washington, D.C.: U.S. Department of Justice, National Institute of Justice, 2015. – 40 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ncjrs.gov/pdffiles1/nij/248476.pdf
12.Walsh, William F. Compstat: An Analysis of an Emerging Managerial Paradigm // Policing: An International Journal of Police Strategies and Management. – 2001. – Volume:24. – Issue3. – pp.:347 – 362.
13.Maguire, E.R. Measuring the performance of law enforcement agencies: Part 2. / Edward R. Maguire // CALEA Update Magazine. – 2004. – № 84 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.calea.org/calea-updatemagazine/issue-84/measuring-performance-law-enforcementagencies-part-2-2-part-article
14. Про Національну поліцію : Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII // Офіційний вісник України від 18.08.2015 – 2015. – № 63. – С. 33.
15.Police Act 1996. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1996/16 14.Police Reform and Social Responsibility Act 2011.
1 2 3 4 5