Ім'я файлу: внешнеэкономическая деятельность.doc
Розширення: doc
Розмір: 1258кб.
Дата: 09.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Велика Британія у кінці 19-початку 20 ст..docx
Розширення: doc
Розмір: 1258кб.
Дата: 09.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Велика Британія у кінці 19-початку 20 ст..docx
знежирене молоко (СЗМ) постачалося в першому–другому кварталі в Нігерію і Афганістан, Т–молоко – в Росію в третьому кварталі та в Азербайджан в четвертому, масло «Ласуня» 72,5% та 82,5% в четвертому кварталі в Молдову.
Головним ринком збуту продукції (див. табл. 2.11) як в першому–друтому кварталах 2004 р., так і в цілому за рік була Молдова, куди постачалось Т–молоко, масло 72,5%, а також масло 72,5% та 82,5%, фасоване по 0,1 та 0,2 кг, дитяче харчування Детолакт, Детолакт–1, Детолакт–2 і Дієта–15 продукції ВАТ «Балтського молочно-консервного комбінату дитячих продуктів» та вода «Акваласка», яку виробляє СП «Атіс» у формі ТОВ. Найбільше було експортовано масла 72,5% - 6000 кг на загальну суму 56863,66 грн. Сухе знежирене молоко в першому–другому кварталах 2004 р. було експортовано в Нігерію обсягом 50 000 кг на загальну суму 346742,5 грн. За цей період 2004 р. було експортовано найбільше продукції. В третьому кварталі СП «Атіс» у формі ТОВ експортувало сухе знежирене та сухе цільне молоко в Алжир і Молдову, а в четвертому кварталі в Молдову, Китай і Камерун. При цьому ціна реалізації Т–молока в Молдову в 2004 р. склала 1,99 грн/кг, а в 2003 р. в Росію – 1,85 грн/кг, в Азербайджан – 2,04 грн/кг; ціна сухого знежиреного молока в 2003 р. в Нігерію та Афганістан складала 3,99 грн/кг, а в 2004 р. в Нігерію – 6,93 грн/кг, в Алжир – 6,66 грн/кг, в Китай - 6,72 грн/кг. Таким чином ціна експорту на кожний продукт в різні країни є різною.
З проведеного аналізу видно, що основними ринками збуту продукції, що експортувалась СП «Аттіс–Т» ТОВ у 2003 – 2004 рр. були Молдова, Росія, Нігерія, Азербайджан, Китай, Алжир і Камерун.
Головний ринок збуту спеціалізованих продуктів дитячого харчування ВАТ «Балтського молочноконсервного комбінату дитячих продуктів» - країни СНД, зокрема – Молдова. Саме там відбувається дефіцит продуктів дитячого харчування малюків, особливо в асортименті сухих молочних сумішей вітчизняного виробництва, здатних конкурувати з імпортним досить дорогим дитячим харчуванням. Накреслилась тенденція до розширення зарубіжного ринку споживачів молочних сумішей для дитячого харчування (Казахстан, Узбекистан).
Відхилення обсягів експорту 2004 від 2003 рр. розглянуто в наступній таблиці (табл. 2.12).
Таблиця 2.12
Динаміка експорту продукції СП «Атіс» у формі ТОВ за 2003 – 2004 рр., кг
| Квартали року | Роки | Відхилення 2004 р. від 2003 р. | ||
| 2003 р. | 2004 р. | +/- , кг | % | |
| | Обсяги експорту, кг | | | |
| І-ІІ | 150000,0 | 63851,2 | -63701,2 | -57,4 |
| ІІІ | 44928,0 | 116000,0 | 71072,0 | 158,2 |
| IV | 13540,0 | 61000,0 | 47460,0 | 350,5 |
| Разом | 208468,0 | 240851,2 | 32383,2 | 15,5 |
| | Сума, грн. | | | |
| І-ІІ | 599377,50 | 428308,72 | -171068,80 | - 28,5 |
| ІІІ | 83303,74 | 815719,50 | 732415,80 | 879,2 |
| IV | 97692,59 | 498734,9 | 401042,31 | 410,5 |
| Разом | 780373,83 | 1742763,12 | 862389,30 | 123,3 |
Динаміка експорту продукції за 2003 - 2004 рр. по кварталам показує, що за І–ІІ квартали 2004 р. обсяги експорту були менші на 57,4% або 171068,8 кг, ніж у відповідний період 2003 р. У наступних кварталах 2004 р. спостерігалось зростання як обсягів експорту, так і грошової виручки. В загальному за 2004 р. обсяги експорту зросли на 15,5% чи 32383,2 кг, а в грошовій формі на 123,3% чи 962389,3 грн. від рівня попереднього року. Основними покупцями молока тривалого зберігання у 2003 р. була Молдова, у 2004 р. – Росія і Азербайджан. Розглянемо детальніше обсяг продукції, відгруженої на експорт за 2005 р. до Азербайджану в табл. 2.13.
Таблиця 2.13
Продукція, відгружена на експорт до Азербайджану по
СП «Атіс» у формі ТОВ за 2005 р., грн.
| Найменування продукції | Разом по Т-молоку | Разом по сокам | Всього | ||
| грн. | % | ||||
| Січень | 114166,16 | - | 114166,16 | 4,34 | |
| Лютий | 102357,12 | - | 102357,12 | 4,19 | |
| Березень | 719564,16 | - | 719564,16 | 29,47 | |
| Квітень | - | - | - | - | |
| Травень | - | - | - | - | |
| Червень | - | 21348,00 | 21348,00 | 0,87 | |
| Липень | 1506009,05 | - | 1506009,05 | 61,13 | |
| Разом за 7 місяців | грн. | 2442096,49 | 21348,00 | 2463445,3 | - |
| % | 99,13 | 0,87 | 100,00 | - | |
З даних табл. 2.13 видно, що СП «Атіс» у формі ТОВ постачало Т–молоко у січні–березні та липні 2005 р. і разом за 7 місяців обсяги експорту молока склали 2442096,49 грн., експорт соку склав 21348 грн. у червні 2005 р. Питома вага Т–молока за 7 місяців 2005 р. склала 99,13%, соків – 0,87% у обсязі експорту до Азербайджану. Найбільший обсяг експорту було проведено в липні – 61,13%, в квітні та травні експорту до Азербайджану соків і молока не було.
З кожним потенційним іноземним покупцем продукції СП “Атіс” у формі ТОВ підприємство укладає угоду – експортний контракт, в якому зазначається: предмет контракту; кількість товару та його якість, яка має бути підтверджена посвідченням якості товару, ветеринарним свідоцтвом, яке видано органами державного ветеринарного контролю України, сертифікатом відповідності країни походження товару. Строки та умови поставки встановлюються згідно з умовами Інкотермс в редакції 2000 р. Наприклад, поставки молока “Му” 3,2% жирності в Азербайджан проводяться згідно умов DAF, сухого знежиреного молока в Росію на умовах DDU. Поставки проводяться автомобільним або залізничним транспортом. В частині контракту “Ціна і загальна вартість контракту” зазначається ціна 1 т продукції та загальна вартість в доларах США. Згідно пункта “Здавання (приймання) товару” якість і кількість товару повинна відповідати якості і кількості, які вказані в контракті. Продавець має надати покупцю рахунок-фактуру, виписаний на ім’я покупця, залізничну накладну, посвідчення якості та ветеринарне посвідчення. Обов’язково в контракті зазначається упаковка товару, на якій мають бути чітко вказані найменування продукту, термін придатності, країна-виробник, вага нетто та брутто, виробник продукту. Випадки форс-мажорних обставин розглядаються у наступному пункті контракту. Зразки ексопортних контрактів підприємства подані в додатках Т.
Реалізація продукції на зовнішній ринок відбувається по цінам, встановленим в доларах США. Ціни реалізації на зовнішньому ринку залежать від обсягу експорту до конкретних країн, транспортних витрат, а також від курсу іноземної валюти на ринку України. При переводі по відповідному курсу в гривні цін реалізації експортної продукції маємо середні ціни по продукції, яку виробляє і експортує СП «Атіс» у формі ТОВ, розглянуті в табл. 2.14.
Дані табл. 2.14 показують, що експорт молочної продукції та води «Акваласка» з 2001 р. до 2005 р. зріс на 90,4% або на 4948,0 грн/т, в т. ч.молока «Му» 3,2% на 26,6% (413 грн/т), молока «Ласуня» 2,5% - на 37,4% (673 грн/т) і «Ласуня» 3,2% на 194,8% (548 грн/т). У порівнянні з 2003 р. у 2005 р. загальний осяг експорту, що розглядається зріс на 18,5%, тобто на 1625 грн/т, в т. ч. молока «Ласуня» 2,5% на 423 грн/т або 20,6%, «Ласуня» 3,2% - на 223 грн/т або 10,35, «Му» 2,5% - 355 грн/т, або 21,9%, «Му» 3,2% - на 571 грн/т чи 34,3%, води «Акваласка» - на 55 грн/т або на 4,1%.
Таблиця 2.14
Ціни реалізації на зовнішньому ринку основних видів продукції СП «Атіс» у формі ТОВ, грн/т
| Види продукції | Роки | Відхилення 2005 р. від: | |||||||
| 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2001 р. | 2003 р. | |||
| +/- грн | % | +/- грн | % | ||||||
| Ласуня 2,5% | 1880 | 1662 | 2050 | 2096 | 2373 | 673 | 37,4 | 423 | 20,6 |
| Му 2,5% | - | - | 1617 | 1947 | 1972 | 1972 | 100,0 | 355 | 21,9 |
| Му 3,2% | 1825 | 1612 | 1667 | 1920 | 2238 | 413 | 26,6 | 571 | 34,3 |
| Ласуня 3,5% | 1850 | 1712 | 2175 | 2171 | 2398 | 548 | 191,8 | 223 | 10,3 |
| Вода «Акваласка» | - | - | 1289 | 1472 | 1342 | 1342 | 100,0 | 53 | 4,1 |
| Разом | 5475 | 3324 | 8798 | 9606 | 10423 | 4948 | 90,4 | 1625 | 18,5 |
Доцільно розглянути обсяги експортної реалізації певних видів продукції (наприклад Т–молоко) СП «Атіс» у формі ТОВ в розрізі країн (табл. 2.15). З табл. 2.15 видно, що найбільше продукції з 2002 до 2005 рр. було реалізовано в Азербайджан. За цей час обсяг Т – молока, експортованого в Азербайджан зріс з 93,1 т до 248,5 т, або на 266,9%. Другою по величині закупівель Т-молока є Росія, обсяги експорту до якої зросли з 2001 р. до 2005 р. на 16 т, або 67,5%.
Таблиця 2.15
Обсяги реалізації Т–молока СП «Атіс» у формі ТОВ в розрізі країн, т
| Країни | Роки | Відхилення 2005 р. від | ||||||
| 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2002 р. | 2003 р. | |||
| +/- | % | +/- | % | |||||
| Азербайджан | 93,1 | 196,4 | 211,8 | 341,6 | 248,5 | 266,9 | 144,8 | 73,9 |
| Росія | 23,7 | - | 159,7 | 39,7 | 16,0 | 67,5 | - | - |
| Молдова | - | 17,1 | 15,8 | 28,1 | 28,1 | 100,0 | 11,0 | 64,3 |
| Разом: | 116,8 | 213,5 | 387,3 | 409,4 | 292,6 | 250,5 | 195,9 | 91,7 |
При чому у 2004 р. спостерігалось значне збільшення експорту Т–молока до Росії. Найменше Т–молока за розглянуті роки надійшло до Молдови. З 2003 р. до 2005 р. ці надходження зросли на 11,0 т або 64,3%. В загальному обсяги Т – молока до всіх трьох країн у 2005 р. до 2002 р. зросли на 292,6 т або 250,5%, тобто в 2,5 рази, а по відношенню до 2003 р. у 2005 р. обсяги зросли на 195,9 т, що у відсотковому відношенні складає 91,7%. Таким чином, можемо зробити висновок, що Т–молоко є конкурентоспроможною продукцією на зовнішньому ринку, і на нього існує попит серед країн СНД, який з кожним роком зростає.
Після проведеного аналізу експортної діяльності СП “Атіс” у формі ТОВ розглянемо тенденцію розвитку експорту продукції підприємства в табл. 2.9. Оскільки у 2002 р. експортувалося лише Т-молоко, розглянемо зміну обсягів експорту у 2005 р. у порівнянні до 2004 р. (табл. 2.16). Розрахункі проведені згідно методики Л.Л. Кударіної [36, c. 241-242].
Для початку з’ясуємо, як змінився обсяг експорту в постійних цінах (фізичний обсяг) і як змінились у середньому ціни на товари цієї групи. Визначимо величину впливу чинників, кількості, ціни і структури на зростання вартості експорту товарів на 501,61 тис. грн.
(1715,96-1214,32 тис. грн.).
Розрахуємо подані нижче індекси.
Індекс вартості:
.Індекс цін:
.Сума 1715,96 тис. грн. показує вартість експортних товарів за 2005 р. (кількість і ціни 2005 р.), а сума 1416,19 тис. грн. – результат прорахунку експорту кількості за 2005 р. за цінами 2004 р. Порівняння цих сум дасть змогу визначити, як вплинула зміна цін на величину вартості експорту товарів. Експортні ціни знизились у середньому на 0,21% (індекс цін у відсотках дорівнює 1,21%). Відповідно, зростання вартості за рахунок зростання цін на 0,21% становило 298,7 тис. грн. (1715,96-1416,19).
Таблиця 2.16
Аналіз структури та вартості експортної продукції СП “Атіс” у формі ТОВ
| Роки | Показник | Т-молоко | Сік | Вода “Акваласка” | У загальному за рік |
| 2004 | Кількість, т | 387,32 | 51,69 | 84,00 | 523,01 |
| Ціна 1 т, грн. | 2,43 | 2,9 | 1,47 | - | |
| Сума, тис. грн. | 941,14 | 149,7 | 123,48 | 1214,32 | |
| 2005 | Кількість, т | 409,40 | 107,30 | 186,40 | 703,1 |
| Ціна 1 т, грн. | 2,40 | 3,1 | 2,15 | - | |
| Сума, тис. грн. | 982,6 | 332,6 | 400,76 | 1715,96 | |
| Відхилення (+/-) 2005 р. до: | |||||
| 2004 | Кількість, кг | 22100 | 55700 | 121900 | 180,09 |
| Ціна 1 т, грн. | 0,03 | 0,2 | 0,62 | - | |
| Сума, тис. грн. | 41,43 | 182,97 | 0,13 | 501,61 | |
Індекс фізичного обсягу:
.Звідси приріст експорту за рахунок зміни вартості обсягу в незмінних цінах становив 201,87 тис. грн. (1416,19-1214,32). Останній індекс – добуток індексу кількості й індексу структури. Вплив кожного з цих чинників можна визначити окремо.
Перш ніж підрахувати індес кількості, необхідно визначити середню ціну 1 т товарів за 2004 р. за даними табл. 2.16:
Індекс кількості відповідно дорівнює:
.Таким чином приріст вартості товарів за рахунок зміни їх кількості становив 417,81 тис. грн. (1631,19-1213,38).
Індекс структури дорівнює:
.Звідси зменшення вартості за рахунок зміни структури дорівнює -215 тис. грн. (1416,19-1631,19).
Таким чином, можемо зробити висновок. Вартість експорту (експортна виручка) групи товарів, аналіз яких було проведено, зросла на 501,61 тис. грн., що відбулось під впливом: зміни кількісної структури експорту, що виразилася в підвищенні питомої ваги дорожчого товару, і це дало 417,81 тис. грн. приросту експорту; зниження загальної кількості експортних товарів,що збільшило вартість експорту товарів на 215 тис. грн.; зростання експортних цін на 298,7 тис. грн.
Після проведеного аналізу структури експорту продукції даного підприємства розглянемо його факторний аналіз (табл. 2.17) за такою моделлю:
де 
- обсяг продукції, реалізованої за експортними контрактами; k – загальна кількість експортних контрактів за період; 
- кількість іноземних покупців за відповідний період.Зміна обсягів реалізації експортної продукції (+99,6 тис. грн.) відбулась за рахунок: а) збільшення середньої суми одного контракту:
тис.грн.; 
тис. грн.Таблиця 2. 17
Факторний аналіз обсягів реалізації продукції за експортними контрактами
| Показник | Одиниця виміру | 2004 р. | 2005 р. | Відхилення 2005 р. до 2004 р. | |
| +/- | у % | ||||
| Обсяг продукції, реалізованої за експортними контрактами | тис. грн. | 1742,76 | 1842,36 | 99,6 | 5,72 |
| Загальна кількість експортних контрактів | од. | 15 | 14 | 1 | 0,7 |
| Кількість іноземних покупців (замовників) | од. | 5 | 8 | 3 | 3,7 |
| Середня сума одного експортного контракту в періоді | тис. грн. | 116,8 | 131,59 | 14,79 | 12,24 |
| Середня кількість експортних контрактів на одного покупця | од. | 3 | 1,75 | -1,25 | -41,67 |
б) зменшення середньої кількості експортних контрактів на одного покупця:
тис. грн.; 
тис. грн.в) збільшення загальної кількості покупців за період:
тис.грн.Загальний вплив зазначених трьох факторів на обсяг реалізації експортної продукції визначається як арифметичний підсумок:
.В даному випадку дію фактора активності покупців можна вважати умовно-негативною, оскільки спостерігається загальне збільшення оюсягів реалізаціїекспортної продукції (більший обсяг реалізації оформлено меншою кількістю контрактів). При цьому кількість покупців збільшується.
Для з’ясування ефективності експорту товарів СП “Атіс” у формі ТОВ розглянемо залежність її від: курсу гривні, експортної ціни брутто (онтрактної ціни); рівня накладних витрат в закордонній валюті ( виручка нетто дорівнює виручці брутто – накладні витрати у закордонній валюті); рівня накладних витрат в грошових одиницях та виробничої собівартості одиниці товару в грошових одиницях. Проведемо розрахунки за методикою
Розрахуємо вплив чинників в табл. 2.18.
Оскільки показник ефективності є показником валютної виручки на гривню витрат, в даному випадку цей приріст на кожних 1000 грн. становив 17,63 валютних грошових одиниць. Цей приріст зумовлено зміною факторів ціни, курсу гривні до долара, рівнем накладних витрат тощо. Розрахуємо зміну кількості продукції при незмінних інших чинниках:
Таблиця 2.18Вплив чинників на ефективність експорту Т-молока
| Складові ефективності | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | Відхилення 2005 р.до 2003 р. | |
| +/- | у % | |||||
| Кількість одиниць товару (кг) | 116800 | 213500 | 387300 | 409400 | 195900 | 47,85 |
| Ціна-брутто, доларів за кг | 0,36 | 0,38 | 0,38 | 0,38 | - | - |
| Курс гривні до долара | 5,3 | 5,3 | 5,4 | 5,5 | 0,2 | 3,6 |
| Ціна-брутто, грн. в доларовому співвідношенні | 1,92 | 2,01 | 1,99 | 1,99 | 0,02 | 1,00 |
| Виробнича собівартість 1 кг, грн. | 1,84 | 1,81 | 1,59 | 1,63 | -0,18 | -10,47 |
| Виручка брутто, грн. у доларовому співвідношенні | 42048 | 81130 | 143301 | 155572 | 744,2 | 47,85 |
| Усього виручка нетто в валюті | 4204,8 | 9735,6 | 14330,1 | 20224,36 | 10448,76 | 107,7 |
| в % до виручки брутто | 10% | 12% | 12% | 13% | 1% | - |
| Виробнича собівартість, грн. | 214912 | 386435 | 615807,00 | 667322,00 | 220887,0 | 72,69 |
| Накладні витрати, грн. | 32236,8 | 46372,2 | 73896,84 | 100098,30 | 53726,1 | 115,9 |
| в % до виробничої собівартості | 15% | 12% | 12% | 15% | 3% | - |
| Собівартість реалізації товару, грн. | 247148,8 | 432807,2 | 689703,84 | 767420,00 | 334612,8 | 77,31 |
| Ефективність,% | 15,31% | 10,35% | 18,69% | 17,63% | 7,28% | |
Таким чином зміна кількості товарів спричинила зміну ефективності на 57,54% (68,89-10,35).
Розрахуємо зміну ціни брутто при незмінному курсі гривні:
. Після проведеного розрахунку можна визначити, що зниження експортної ціни при незмінному курсі гривні збільшило рівень ефективності на 63,68% (6,14-(-57,54)). Розглянемо вплив зміни курсу гривні на ефективність експорту:
Зростання курсу гривні підвищило рівень ефективності на 5,21% (68,89-63,68). Підприємство одержало за рахунок зростання курсу долара стосовно гривні додатково 5,21 валютних надходжень на кожних 100 грн.
Залежність ефективності від зміни рівня накладних витрат у закордонній валюті виражається таким чином:
Отже, зростання рівня накладних витрат у закордонній валюті збільшило ефективність на 10,41% (15,62-5,21). Зростання рівня накладних витрат у закордонній валюті збільшило виручку на 10,41 валютних грошових одиниць на кожних 100 грн. витрат.Зміна виробничої собівартості впливає на ефективность експорту таким чином:
Зростання витрат на виробництво товарів підвищило ефективність на 2,49% (18,11-15,62).Зміна накладних витрат в грошових одиницях знаходиться підстановкою відповідних відсотків. Оскільки в 2004 р. ефективність становить 17,63%, рівень ефективності за рахунок витрат в грошових одиницях зменшується на: 17,63%-18,10%= -0,47%.
Отже, зміна ефективності експортної діяльності відбулася за рахунок: збільшення кількості товарів, зростання курсу гривні, зростання рівня накладних витрат тощо.
Провівши огляд та аналіз зовнішньоекономічної експортної діяльності СП «Атіс» у формі ТОВ можемо зазначити, що експорт власної продукції та продукції ВАТ «Балтського молочноконсервного комбінату дитячих продуктів» є основою діяльності даного підприємства. З кожним роком підприємство нарощує експортну діяльність і налагоджує контакти з новими країнами – партнерами. Асортимент продукції, що виробляється і реалізується підприємством на внутрішньому і зовнішньому ринку поступово збільшується і оновлюється.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10