1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Ім'я файлу: внешнеэкономическая деятельность.doc Розширення: doc Розмір: 1258кб. Дата: 09.06.2021 скачати Пов'язані файли: Велика Британія у кінці 19-початку 20 ст..docx 1.2. Показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності На практиці оцінка ефективності зовнішньоекономічної політики і регулювання ґрунтується на внеску цієї сфери у зростання сукупного попиту й кількісно виражається абсолютними річними значеннями чистого експорту (сальдо платіжного балансу) і показниками його ваги у валовому національному продукті. Кейнс запропонував формулу сукупного попиту, яка демонструє роль і місце зовнішньоекономічної сфери у формуванні сукупного попиту: ВНП=C+I+G+(E–M), де С – споживчий попит; I – інвестиційний попит; G – державні витрати; Е – експорт; М – імпорт [17, с. 36]. Істотний вплив на результати господарської діяльності підприємств України мають коливання зовнішньоторговельної кон’юнктури, антидемпінгові процеси у відношенні продукції українського походження і різного роду міроприємства обмежувального та заборонного характеру, які приймаються в різних країнах світу. Зростання валютних надходжень значною мірою визначаються зменшенням частки вітчизняної експортної продукції. При визначенні зовнішньоекономічної діяльності підприємств застосовується системний підхід, який надає можливість здійснити комплексний аналіз будь–якого виду зовнішньоекономічних операцій. Показники економічної ефективності поділяються на: показники ефекту, що визначаються як абсолютні значення і відтворюються в грошових одиницях як різниця між результатами діяльності та витратами на її здійснення; ефективності, які визначаються як співвідношення прибутку від діяльності підприємства до витрат на їх здійснення і відтворюються відносними величинами: відсотками, частками одиниці [17, с. 182]. В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко [32] відмічають такі підходи до визначення показників ефекту експорту та імпорту: - показник ефекту експорту характеризує результат діяльності підприємства і розраховується як різниця між обсягом випуску продукції на експорт і витратами на її виробництво; - показник ефекту імпорту споживчих товарів розраховується як різниця між внутрішньою ціною імпортної продукції та витратами на її придбання. Практична оцінка ефекту експорту та імпорту потребує додаткового врахування цілого ряду факторів, зв’язаних з можливою реалізацією тих чи інших альтернатив. У цьому випадку можуть бути розраховані різні модифікації показників ефекту, зокрема ті, що відображають порівняльну вигідність експорту та імпорту відносно реальних альтернатив. Так, при оцінці ефекту експорту необхідно врахувати додаткові затрати на виробництво товарів–замінників при вивезенні дефіцитних товарів або втрати від скорочення, якісні відмінності вітчизняного та імпортного обладнання, наявність альтернативних закордонних постачальників тощо. В умовах повної неконвертованості національної валюти показники ефекту експорту ( ) та імпорту ( ) обов’язково повинні врахувати купівельну силу відповідних валют: = , = , в яких валютна ефективність експорту ( ) та валютна ефективність імпорту ( ) визначаються як: = , де - валютна (зовнішньоторговельна) ціна і-го товару чи послуги; - кількість і–го товару в складі експортного еквівалента, шт.; З - дисконтовані витрати на виробництво та реалізацію одиниці і–го товару чи послуги (для посередницьких операцій – внутрішня ціна і-го товару чи послуги), шт.; m – кількість назв товарів та послуг в експортному еквіваленті. Валютну ефективність імпорту (К ) розраховують так: = , де - вартість одиниці j–го імпортного товару чи послуги (для посередницьких операцій – внутрішня ціна j–го товару чи послуги), грошових од/шт.; - кількість j–го товару в складі імпортного еквіваленту, шт.; - валютна ціна одиниці j–го товару в складі імпортного еквіваленту, шт.; - валютна ціна одиниці j–го товару або послуги; n – кількість назв товарів та послуг в імпортному еквіваленті. У випадку повної або часткової конвертованості валюти значення валютної ефективності експорту та імпорту порівнюються з базовими показниками, тобто з відповідним валютним курсом. Наприклад, якщо валютний коефіціент ( ) перевищує значення курсу валюти уповноважених банків або на валютних біржах, експорт вважається ефективним [11, c. 293]. Валютні коефіцієнти і служать дляпереведення національної валюти в іноземну і навпаки. На практиці будуть корисними такі правила щодо вибору числових значень і : якщо визначається ефект експорту товарів, то у розрахунку використовується показник валютної ефективності імпорту продукції, яка буде закуплена на виручену іноземну валюту; якщо визначається ефект імпорту товарів, то використовується показник валютної ефективності експорту продукції, спрямованого на отримання необхідної для імпорту іноземної валюти; якщо імпортні товари будуть постачатися в рахунок наданого раніше кредиту, то враховується коефіцієнт валютної ефективності експортних товарів, які були поставлені раніше в кредит, з урахуванням коефіцієнту кредитного впливу; якщо товари імпортуються за іноземну валюту, яка вивільнена в результаті відмови від імпорту інших товарів, то як валютний коефіцієнт береться величина, обернена показнику валютної ефективності імпортного еквівалента по товарах, які не будуть імпортуватись; якщо згідно з чинним економічним механізмом частка вирученої експортером іноземної валюти відраховується у державний бюджет, у розрахунках ефекту використовується централізовано встановлений валютний коефіціент, який фіксує умови розрахунків між підприємством та бюджетом. У зовнішньоекономічній діяльності ефективність виявляється у максимізації прибутку при мінімальних витратах, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічних операцій. А.П. Рум’янцев [52, c. 208-210] пропонує визначати загальні та часткові показники зовнішньоекономічної діяльності. До загальних показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності відносять: зростання національного доходу країни; зростання продуктивності праці; зниження собівартості продукції; економія на сировині, матеріалах, енергії тощо. До часткових показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності належать: збільшення питомої ваги у експортному виробництві тих його видів, що функціонують на умовах угод про міждержавну спеціалізацію і кооперування виробництва; зростання рівня автоматизації, механізації виробничих процесів, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю; зростання питомої ваги іноземного інвестування в загальному обсязі інвестицій; зростання кількості прогресивних форм міжнародної економічної інтеграції, що діють на мікрорівні (наприклад, чисельність спільних підприємств (СП)). На практиці економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності розраховується по конкретному виду зовнішньоекономічних операцій [54, c. 208]. Найбільш загальним у цьому відношенні є визначення ефективності від зовнішньоторговельних операцій та найбільш поширених форм зовнішньоекономічної діяльності. Ефективність основних форм зовнішньоекономічної діяльності можна розрахувати, зокрема, використовуючи наступні формули: Ефективність експорту (Е ) визначається як: Е = Розрахунок економічної ефективності експорту товару( ) проводять за формулами: = ( + ): , де - гривневий еквівалент відрахувань до валютного фонду підприємства, розрахований шляхом перерахунку валютної виручки у гривні за курсом НБУ на дату надходження валюти, грн.; - повні витрати підприємства на експорт товару, грн.; - гривнева виручка від обов’язкового продажу валюти, грн., або = О :С , де О - обсяг експортних товарів у внутрішніх середньорічних цінах, тис. грн.; С - собівартість експортних товарів, тис.грн.; або = , де - середньорічна вартість основного та оборотного капіталів при виробництві експортної продукції, тис. грн. [11, c.267]. Показники ефективності експортних угод доцільно розраховувати при: аналізі експортної діяльності підприємства за минулий період; обґрунтуванні окремих пропозицій про реалізацію товару; плануванні окремих пропозицій про реалізацію товару; плануванні експортної діяльності на майбутній період. 2) Ефективність імпорту (Е ) визначається за формулою: Е = чи Е , абоЕ , де Е - економічна ефективність імпорту; - мінімально допустима вартісна оцінка імпортного товару, грн.; - повні валютні витрати на імпорт товару (ціна товару та витрати, пов’язані із їх закупівлею на зовнішньому ринку), грн.; - курс валюти за даними Національного банку України на розрахункову дату, грн/вал. од. Якщо показники ефективності експорту більше одиниці, то імпорт економічно вигідний. Ефективність зовнішньоторговельного обороту (ЗТО) складатиме: Езто =Еекс+Еі, де Езто - ефективність зовнішньоторговельного обороту; Еекс - ефективність експорту; Еі - ефективність імпорту, чи Е 4) Ефективність міждержавної спеціалізації виробництва (ЕМСВ): Емсв=Co-Сі, де Со - собівартість продукції до укладання угоди про міждержавну спеціалізацію виробництва (МСВ); Сі - собівартість продукції після укладання угоди про МСВ. 5) Ефективність Спільного підприємства (Есп): Е , де - прибуток СП; - витрати СП; - прибуток національного виробництва; - витрати, пов’язані з національним виробництвом (діяльністю національного підприємства). 6) Економічна ефективність підприємства з 100% іноземним капіталом (Епік): , де ПІК – підприємство з 100% іноземним капіталом [54, c. 209]. А.П. Рум’янцев [52, c. 56] для оцінки виробничо–господарської діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності рекомендує використовувати абсолютні та відносні показники ефективності фірм. I. До абсолютних показників відносяться: 1) Рентабельність фірми в абсолютному виразі (РфАВ): Рфав=Мпзр—Ммпр де Мпзр- маса прибутку фірми в звітному році; Ммпр - маса прибутку фірми в минулому році. 2) Зростання обсягу продажів фірми (0Пф): ОПф=ОПзр-ОПмр, де ОПзр - обсяг продажів фірми у звітному році; ОПмр - обсяг продажів фірми в минулому році. II. До відносних показників ефективності фірми відносяться: 1) Рентабельність продукції фірми у звітному році (Рпфзр): Рпфзр=Пфзр/Пфмр, де Пфзр – прибуток фірми в звітному році; Пфмр - прибуток фірми в минулому році. 2) Рентабельність фірми в звітному році: Рфзр = Пфзр/ОПфзр, де ОПфзр - основний прибуток фірми в звітному році; Пфзр - прибуток фірми в звітному році. чи Рфзр=Пфзр/А, деА - активи фірми в звітному році (основний+оборотній капітал). 3) Рентабельність основного капіталу (РОК) фірми: Рок = Пзр/ОКзр, де Пзр - прибуток звітного року; ОКзр - основний капітал звітного року. 4) Рентабельність власного капіталу (Рвк) фірми: Рвк = Пзр/ВКзр, де ВКзр – власний капітал звітного року. 5) Середня норма рентабельності фірми = , де П - чистий прибуток за відповідний період часу; А –балансова вартість активів фірми за винятком амортизації на кінець року, що розглядається; n - кількість років. Вся продукція, що йде на експорт має бути конкурентоздатною. До показників конкурентоздатності продукції відносять: 1) Коефіцієнт зростання прибутку (Кпз) фірми в абсолютному виразі: Кзп = Мпзр – Мпмр, де Мпзр, Мпмр - обсяги прибутку звітного та минулого років. 2) Коефіцієнт норми прибутку фірми (Кнпф): Кнпф=Нпфзр/Нпфмр, де Нпфзр, Нпфмр – норми прибутку фірми звітного та минулого років. 3) Загальний коефіцієнт конкурентоздатності фірми (ЗКкф): ЗКкф=Пі/ОПі, де Пі - продаж і-того виду товару; ОПі - обсят продажу і-того товару фірмою. 4) Коефіцієнт обсягу продажу фірми у звітному році (Копф): Копф = ОПфзр/ОПфмр, де ОПфзр/ОПфмр - обсяги продажів фірми в звітному та минулому роках. 5) Коефіцієнт обсягу продажів (ОП) фірми по групам товарів (Копфз): 6) Загальний показник конкурентоздатності фірми (Кф): , чи , або , Дебіторська заборгованість означає обсяг комерційного кредиту, обсяг боргу, який належить фірмі в і-му році. 7) Коефіцієнт завантаження виробничих потужностей фірми (Кзвпф): 8) Коефіцієнт портфеля замовлень (КПз): 9) Коефіцієнт капіталовкладень фірми (ККф): 10) Коефіцієнт диверсифікації капіталовкладень фірми (Кдкф): Кдкф =НКзр/НКмр, де НК- напрямки капіталовкладень фірми у розвиток конкретних видів виробництва. Ю.М. Лисенков та І.В. Педь [37, с. 182] підходять до оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності, яку здійснює підприємство, з підбору критерію, в якості якого рекомендують використати співвідношення результатів від проведення різних зовнішньоекономічних операцій та витрат, пов’язаних з їх здійсненням, тобто: де Езед – критерій ефективності зовнішньоекономічної діяльності; Пекс–імп – прибуток від здійснених експортно–імпотрних операцій; Векс–імп – витрати на здійснення експортно–імпортних операцій. Згідно Ю.М. Лисенков та І.В. Педь [37, с. 184] оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності проводиться за наступними формулами: Прибуток від експортно–імпортних операцій (Пекс-імп): Пекс–імп=Пекс+Пімп, де Пекс – прибуток від експорту; Пімп – прибуток від імпорту. Експортно–імпортні витрати (Векс-імп) складатимуть: Векс-імп=Сзтекс+Сзтімп, де Сзтекс – витрати на експорт; Сзтімп – витрати на імпорт. Прибуток від експорту (Пекс): Пекс=ВРекс.г–Сзтекс, де ВРекс.г – виручка від експорту за готівку. Прибуток від імпорту (Пімп): Пімп=ВРімп–Сзтімп, де ВРімп - виручка від імпорту. Витрати на експорт (Сзтекс): Сзтекс=Свир+Спв, де Свир – виробнича собівартість; Спв – позавиробничі витрати. Витрати на імпорт (Сзтімп): Сзтімп=Ск+Сн+Са+См, де Ск – контрактна вартість сировини; Сн – накладні витрати; Са – акцизні збори; См – мито і митні збори. Накладні витрати (Сн): Сн=Ст+Сзр+Сскл+Секспед+Сстр+Сін., де Ст – транспортні витрати за базисом постачання; Сзр – вантажно– розвантажувальні витрати; Сскл – складські витрати; Секспед – експедиторські витрати; Сстр – страхові витрати; С ін.- інші витрати. Виручка від імпорту (ВРімп): ВРімп = Цімп * Nімп, де Цімп – середня ціна імпорту; Nімп – кількість імпорту. Виручка від експорту за готівку (ВРекс.г ): ВРекс.г = ВРекс.к/Ккв, де ВРекс.к – виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту; Ккв – коефіцієнт кредитного впливу. Отже, показниками ефективності діяльності підприємства є: прибуток від експорту, імпорту продукції, зовнішньоторговельний оборот, динаміка обсягів виробництва та реалізації, рентабельність продукції, обсягів продажів, конкурентоздатність та інші показники. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 |