1   2   3
Ім'я файлу: приклад.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 522кб.
Дата: 16.08.2021
скачати
Пов'язані файли:
2013_5_Pidvyshenna.pdf
2015_4_Homik.pdf
32_shevchuk_na_pytannya_yakosti.pdf
28_kozhemyachenko_ooproblemy_vprovadzhennya.pdf
2019-13_2-01.pdf
1557640.rtf
реферат1.pdf
3_upravlinnya_yakistyu.pdf
3.2 Напрями підвищення ефективності якості продукції
За допомогою оцінки ефективності напрямів удосконалення якості продукції можливо дізнатися правильність обраного шляху її розвитку підприємством. Для цього необхідно деталізувати причини, які мають коригуючий вплив на підвищення ефективності якості продукції, на які впливає низка факторів. Виділяють зовнішні та внутрішні фактори. До зовнішніх віднесено: соціально-економічні характеристики споживачів; потреби споживачів; їх динаміку; нормативні та законодавчі вимоги, їх зміна; умови конкуренції та діяльність конкурентів у напрямку якості продукції; якість продукції конкурентів; діяльність постачальників та оцінка якості поставок; розвиток науково-технічного прогресу. Щодо внутрішніх факторів, то вони впливають на формування якості виробів і є технікоекономічним аспектом. До таких факторів відносять сировину, проведення й контроль технологічних процесів, санітарно-гігієнічний стан виробництва, упаковку, умови зберігання та реалізації [26, с. 371].
У результаті маркетингового дослідження виробнику необхідно виділити показники якості, які є важливими для споживача, та об’єднати в

30 технічні. Необхідно звертати увагу на такі показники ефективності якості: органолептичні, фізико-хімічні, безпечності. Вони є взаємопов’язаними та визначають термін зберігання продукту.
Досвід останніх років показав актуальність проведення оцінки показників ефективності якості, що підтверджуються правильно обраними стратегічними шляхами вдосконалення якості та, як наслідок, позитивними відгуками покупців про продукцію.
Дослідження автором як одного з важливих резервів підвищення прибутковості роботи підприємства, ефективності виробництва, продуктивності праці й конкурентоспроможності продукції, потребує уточнення всіх видів ефективності від підвищення якості продукції, а саме
[27, с. 162 ]:
- економічна (комерційна) ефективність полягає у збільшенні прибутку та зменшенні собівартості продукції, забезпеченні її конкурентоспроможності на ринку, збільшенні попиту;
- соціальна ефективність, виникає в результаті відповідності якості продукції вимогам окремих споживачів і суспільства в цілому, адже висока якість продукції є основною високоякісного життя населення. Через це соціальний ефект для підприємств, що виробляють продукцію повсякденного попиту, відіграє дуже важливу роль і відображає стан усього суспільства;
- ефективність безпеки полягає в тому, що недосить висока якість через технічні, фізичні й фізіологічні причини може зменшувати безпечність продукту в процесі споживання.
Напрями ефективності підвищення якості продукції: економічний – ріст прибутку підприємства; збільшення об’ємів продажу та реалізації продукції; підвищення частки ринку; підвищення конкурентоспроможності підприємства; соціальний – підвищення задоволення потреб споживачів; підвищення активності працівників в управлінні якості; покращення репутації на ринку; підвищення якості життя; безпеки – попередження негативного

31 впливу на здоров’я людини; підвищення довіри населення до виробника продукції; покращення збалансування споживання продукції.
Необхідно зазначити, що для вітчизняних підприємств основним завданням є підвищення економічної ефективності роботи. Це можливо завдяки впровадженню комплексу заходів для підвищення рівня якості продукції. Для оцінки економічної ефективності важливо правильно визначати методику розрахунку отриманого результату й охарактеризувати цілеспрямованість витрат на якість.
Аналіз літературних джерел показує, що оцінку економічної ефективності доцільно здійснювати за такими напрямками: розрахунок економічної ефективності розробки та впровадження систем управління якістю продукції на основі їх стандартизації; розрахунок економічних ефектів від впровадження окремих заходів для підвищення якості.
У деяких джерелах виділено також такий напрямок економічної ефективності як розрахунок ефекту від підвищення якості на стадії експлуатації продукції [28, с. 23].
На нашу думку, така спрямованість справедлива для продукції технічного призначення, яка має ефект у сфері експлуатації за рахунок загальної економічної ефективності від споживання та включається в розрахунок загальної економічної ефективності від впровадження системи управління якістю на всіх стадіях життєвого циклу продукції.
З урахуванням такої пропозиції, на нашу думку, розрахунок економічної ефективності необхідно обмежити першими двома напрямками оцінки.
Розрахунок економічної ефективності, розробки та впровадження системи управління якістю продукції на основі їх стандартизації:
- ефективність на стадії розробки: а) витрати на стадії розробки продукції; б) витрати на підготовку персоналу;
- ефективність на стадії виробництва продукції;
- ефективність на стадії споживання;

32
- загальна ефективність від впровадження стандартів на всіх стадіях життєвого циклу.
Розрахунок економічної ефективності впровадження окремих заходів для підвищення якості продукції включають: ефективність окремих заходів; внутрішні витрати від браку; додаткові витрати на виправлення внутрішнього браку.
Вважаємо за доцільне запропонувати провести оцінку ефективності заходів із підвищення якості продукції для вдосконалення процесу управління нею та запропонувати власний напрям оцінки, а саме:
- оцінка зміни економічних показників виробництва під впливом зміни якості продукції: зміна обсягів продукції за рахунок зміни якості; зміна фондомісткості за рахунок зміни якості продукції;
- зміна фондовіддачі за рахунок зміни якості продукції; зміна матеріаломісткості за рахунок зміни якості продукції; розрахунок зміни чисельності працівників за рахунок зміни якості продукції; розрахунок зміни продуктивності праці за рахунок зміни якості продукції; розрахунок зміни величини прибутку за рахунок зміни якості продукції; розрахунок зміни рентабельності виробництва за рахунок зміни якості продукції;
- оцінка ефекту від підвищення якості продукції за рахунок: розширення частки ринку, внаслідок появи нових споживачів продукції за рахунок підвищення рівня якості продукції та збільшення попиту на продукцію вже
існуючими споживачами; підвищення ціни на продукцію більш високої якості; зменшення собівартості внаслідок підвищення ефективності виробництва та зменшення втрат від випуску неякісної продукції.
Економічну оцінку нової або вдосконалення продукції на етапі вибору напрямку розвитку якості пропонуємо провести за допомогою розрахунку відносного річного приросту прибутку від ефекту розвитку прибутку.
Таким чином, під час проведення економічної оцінки на даній стадії вважаємо за необхідне враховувати ефекти від розвитку якості за трьома напрямами: розширення частки ринку, внаслідок появи нових споживачів

33 продукції за рахунок підвищення рівня якості продукції та збільшення попиту на продукцію вже існуючими споживачами; підвищення ціни на продукцію більш високої якості; зменшення собівартості внаслідок підвищення ефективності виробництва та зменшення витрат від випуску неякісної продукції
3.3 Оцінка економічної ефективності впровадження системи
управління якістю
Для розрахунку економічної ефективності впровадження системи управління якістю підприємством були навчені три фахівця підприємства за програмою «Внутрішній аудит системи менеджменту якості»: організація та проведення технічного контролю якості (складовими елементами системи управління якістю в рамках стадій виготовлення та продажу виробленої продукції).
Технічний контроль є перевіркою погодження продукції або процесу, які впливають на якість продукції, з встановленими стандартами або технічними вимогами, які виступають в якості невід'ємної частини виробничого процесу. контроль за дотриманням документації, що розробляє норми і вимоги, що висуваються до змісту та оформлення документації для контролю, які встановлюють нормативні документи при підготовці виробництва службою норм контролю.
Якість технічної документації в рамках відділу головного технолога контролюють безпосередньо виконавці. За дотриманням якості готової продукції та напівфабрикатів виробництва відповідальність несеться відділом технічного контролю підприємства. Також несеться відповідальність за якість продукції безпосередніми виконавцями на виробництві і начальниками цехів і ділянок.

34
Технічним контролем повинна забезпечуватися стабільність, стійка повторюваність кожної операції в межах, передбачених технологічними режимами, нормами та умовами.
На функції технічного контролю впливають завдання та об'єкти виробництва. Наприклад, контролюється якість і комплектність виробів, що випускаються, враховуються та аналізуються повернення продукції та ін.
З метою удосконалити менеджмент якості, хлібокомбінат повинен приділити особливу увагу таким чинникам, як кваліфікація і професійність працівників відділу контролю, так як саме від того, наскільки своєчасно буде отримана повна і достовірна інформація щодо якості продукції, стану обладнання і технологічного процесу, залежить виробництво продукції відповідно до вимог стандартів і технічних умов.
Невід'ємна частина злагодженої роботи відділу контролю - регулярно підвищувати кваліфікацію співробітників на спеціальних курсах. Після проходження курсів контролерами відділу буде виконуватися робота більш ефективним чином із застосуванням на практиці, отриманих на курсах підвищення кваліфікації знань, що знизить кількість браку, тому планується їх матеріальне заохочення шляхом збільшення їм заробітної плати на 10 %.
Витрати по заходу:
1) вартість курсів для 3 контролерів:
3,5 тис. руб. *3 = 10,5 тис. грн.;
2) додаткові витрати на оплату праці 3 працівників:
5 тис. грн. в міс. * 3 * 12 = 180 тис. грн.;
Загальна: 190, 5 тис. грн. у рік
А в місяць витрати складуть 190500:12=15875 грн.
Згідно з приблизною оцінкою фахівців, як результат впровадження даного заходу відбудеться зниження коефіцієнта дефектності на 3% і підприємству вдасться заощадити до 5 % чистого прибутку (за 2019 р. він склав 7 951 грн.).

35
Таким чином, економія чистого прибутку складе – 387 550 тис. грн. в місяць.
Е
п
= 7951 грн. * 5 / 100)
Термін окупності заходу:
Ок = 190500/7951тис. грн.=23 місяца.
Рентабельність виробництва за даного заходу:
РВ= П/ВВх100%
(3.1)
РВ – рентабельність виробництва;
ВВ – виробничі витрати;
П –прибуток.
РП= (7951/190500)*100%=4,2%.
Чистий дисконтований дохід розраховується як різниці між сумарною поточною вартістю доходів, скоригованої на ставку дисконтування і поточною вартістю інвестиційних витрат:
NPV=∑ NSF /(1+ r)i -Investment ,
(3.2) де NCF (Net Cash Flow) - чистий грошовий потік
Investment - сума інвестиційних вкладень у проект r - ставка дисконтування; n - період аналізованого проекту i - крок розрахунку (місяць, квартал, рік), i=1, 2, ..,n [27]
При ставці дисконтування 12%, дисконтний грошовий потік становитиме (PV):
1м 32410 = 36 300 / (1+0,12)
2м 30548 = 38 320 / (1+0,12)
2 3м 28051 = 39 410/ (1+0,12)
3 4 м 26246 = 41 300 / (1+0,12)
4
Разом PV= 117255 грн.
ЧДД=117255-38 750 (інвестиції)= 77625 грн.
Позитивне значення чистого дисконтованого доходу показує зростання вартості вкладеного капіталу при реалізації проекту

36
Так, додаткова чистий прибуток від впровадження даного заходу становить приблизно 35.2 тис. грн. в місяць. (38, 7 - 3,5).
Окупність запропонованих заходів відбудеться приблизно через 23 місяца.
Рентабельність виробництва буде збільшена на 4,2%.
Заохочуючи такі категорії, як робітники, технічні фахівці, керівники поліпшення якості продукції, буде підвищено її рівень, а, отже, і рівень її конкурентоспроможності.

37
ВИСНОВКИ
В усьому цивілізованому світі якість, багато в чому визначає конкурентоспроможність та є стратегічною комерційною складовою будь- якого виробництва, тому їй слід приділяти пріоритетну увагу на всіх рівнях управління.
Таким чином, управління якістю на підприємстві - це діяльність щодо забезпечення проектування, виготовлення і реалізації товарів, які мають досить високий ступень корисності і задовольняють запити споживачів.
На ТДВ "Глухівський хлібокомбінат" немає відділу маркетингу і немає спеціального органу, який би займався управлінням якістю продукції. Всіма цими питаннями займається фахівець з економічного відділу.
Однак на підприємстві існують перевірки функціонування системи якості, які можуть проводитися постачальником (внутрішні перевірки), його замовниками (другою стороною) і незалежними органами (третьою стороною).
Безкомпромісне дотримання найвищих стандартів виробництва реалізується за рахунок впровадження системи безпеки харчової продукції та застосування ефективної системи управління якістю. На кожному майданчику підприємства діє атестована технологічна лабораторія, що контролює усі етапи виробничого процесу, починаючи від надходження сировини і закінчуючи зберіганням готової продукції. Для проведення внутрішніх перевірок на підприємстві розробляється нормативно-методичний документ
(стандарт, інструкція) і складається план проведення перевірок, зазвичай на рік.
На підприємстві розроблена, упроваджена і ефективно діє система управління якістю продукції, яка є частиною загальної системи управління виробництвом. Сьогодні система управління якістю включає всі елементи, регламентовані національними і міжнародними стандартами в цій області.

38
Діяльність з контролю якості, інспекціям і ведення звітності відбита в
Планах якості. Всі роботи з виготовлення і розробки продукції плануються і управляються.
На підставі поданих бухгалтерією відомостей по видаткам на якість, відділ технічного контролю разом з причетними підрозділами проводить аналіз даних. І на підставі аналізу проводить ряд заходів по зменшенню витрат на якість, і відмов продукції на виробництві і у споживача.
Сумарні загальні витрати на поліпшення якості складають 216 тис.грн
Реалізація робіт з управління якістю продукції на підприємствах передбачає створення системи якості, а також прийняття всіх необхідних заходів для її ефективного функціонування. Тому запропоновано ТДВ
"Глухівський хлібокомбінат" створити систему менеджменту якості, яка буде відповідати рекомендаціям стандартів ІСО 9001.

39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Э. Деминг. Менеджмент нового времени: Простые механизмы, ведущие к росту, инновациям и доминированию на рынке. М.: Альпина
Паблишер, 2019. 192 с.
2. Гольцев Д.Г. Розрахунок результативності системи управління якістю на підприємстві. URL: http://gisap.eu/ru/rozrakhunokrezultativnostі- sistemi-upravlіnnya-yakіstyu-na-pіdpriєmstvі (дата звернення: 16.04.2020)
3. Системи управління якістю.
Збірник нормативноправових документів. Випуск Львів: ЛвРДЦСМС, 2001. 162 с.
4. Безродна С. М. Управління якістю : навч. посіб. для студентів економічних спеціальностей. Чернівці: ПВКФ «Технодрук», 2017. 174 с.
5.
Кахович Ю. О., Янко К. С. Контроль якості продукції підприємства в умовах сучасної економіки. Науковий вісник НГУ. 2011. № 1.
С. 123-127.
6. Векслер Е.М., Рифа В.М., Василевич Л.Ф. Менеджмент якості/ Під загальною редакцією Е. М. Векслера. К.: «ВД «Професіонал», 2008. 320 с.
7.
Гапоненко Т.М. Міжнародний досвід впровадження систем управління якістю продовольчої продукції. Економіка АПК. 2009. №12. С. 88-
92.
8. Пономарьов С. В., Міщенко С. В. Управління якістю продукції.
Інструменти и методи менеджменту якості : навч. посіб. М. : РВА «Стандарти
і якість», 2005. 248 с.
9. Валявський С.М. Управління якістю продукції на підприємстві в умовах входження України в ЄС. URL: Ефективна економіка www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2015/132.pdf. (дата звернення: 19.04.2020)
10. Дикань О.В. Теоретичні основи управління якістю продукції як одного із основних напрямів забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств. Вісник економіки транспорту і промисловості.
Харків : УкрДАЗТ, 2015. Вип. 49. С. 190–195.

40 11. Косенчук О.В., Зинич Л.В., Асташова Е.А. Основы управления качеством : [учеб. пособ.] Омск : ОмГАУ, 2014. 84 с.
12.
Лузан І.В., Луценко І.С. Система управління якістю як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства. Актуальні проблеми
економіки та управління. URL: http://probl-economy.kpi.ua/pdf/2012-7.pdf. (дата звернення: 19.04.2020)
13. Уткіна Ю.М. Теоретичні основи впровадження ефективної системи менеджменту якості на підприємствах. Вісник економіки транспорту і
промисловості. Харків : УкрДАЗТ, 2011. Вип. 34. С. 329–332.
14. ДСТУ ISO 9000-2009. Системи управління якістю. Основні положення та словник. К.: Держстандарт України, 2009, 24с.
15. ДСТУ ISO 9001:2009. Системи управління якістю. Вимоги (ISO
9001:2008, IDT). Чинний від 22.06.2009 р. К.: Держспоживстандарт України,
2009. VII, 26 с.
16.
ДСТУ ISO 9004:2012 «Управління задля досягнення сталого успіху організації. Підхід на основі управління якістю» URL: http://www.iso.org/iso/ru/catalogue_detail?csnumber =41014 (дата звернення:
19.04.2020)
17. ДСТУ ISO 2200:2007. Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга(ISO
22000:2005, IDT) / М. Мухаровський (пер.і наук.-техн.ред.). Чинний від
01.08.2007 р. К.: Держспоживстандарт України, 2007. VII, 30с.
18. Давидова О. Ю. Управління якістю продукції та послуг у готельно- ресторанному господарстві : підручник. Х. : Вид-во Іванченка І.С., 2018. 488 с
19. Ахмин А.М., Гасюк Д.П. Основы управления качеством продукции
: [учеб. пособ.]. СПб. : Союз, 2002. 192 с.
20.
Аскаров Е.С. Міжнародні стандарти системи якості серії ІSО.
URL: http://www.bizeducation.ru/library/management/qm/9/askarov4.htm (дата звернення: 11.04.2020)

41 21. ISO 19011:2011 «ДСТУ ISO 19011:2012» «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління»
URL: http://www.trainings.ua/article/5674.htm (дата звернення: 23.04.2020)
22. Іващенко О. В. Складові управління якістю продукції. Держава та
регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2007. № 1. С. 123–126.
23. Осадчук О. П. Якість продукції як об’єкт управління. Формування
ринкових відносин в Україні. 2011. № 4. С. 144–147.
24. Пожуєв О. В. Покращення управління якістю продукції: проблеми, рішення. Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної
власності. 2010. № 1. С. 50–54.
25. Хотинь Л. В. Якість продукції: економічна сутність та складові.
Вісник Чернівецького торговельноекономічного інституту. Економічні науки.
– 2013. Вип. 1. С. 48–51.
26.
Шаповал М. І. Менеджмент якості: Підручник. 3-тє вид.,випр. і доп. К.: Т-во «Знання», КОО, 2007. 471 с.
27. Бичківский Р. Управління якістю: Навчальний посібник/ Л.: ДУ
«Львівська політехніка», 2000. 329 с.
28. Костирко Р. О. Фінансовий аналіз : [навч. посіб.] Х. : Фактор, 2007.
784 с.

1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас