1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26
Ім'я файлу: Держбуд2011.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1986кб.
Дата: 01.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Новый документ (1).pdf
§ 4. Порядок підготовки і проведення
сесій Верховної Ради України
Серед організаційних форм роботи Верховної Ради України сесії посідають головне місце, адже тільки на них приймаються остаточні рішення з питань, віднесених до компетенції парламенту. Саме під час сесій Верховна Рада України здійснює законодавчу владу, формує свою структуру, здійснює номінаційні повноваження, заслуховує звіти під- контрольних органів та осіб тощо.
Конституція України вирізняє чергові та позачергові сесії. Чер-
гові сесії проводяться двічі на рік: осіння розпочинається у перший вівторок вересня, а весняна — у перший вівторок лютого. Загальна тривалість чергової сесії Верховної Ради України визначається сами- ми народними депутатами безпосередньо на сесії, однак, виходячи з принципу постійності роботи парламенту, вони тривають упродовж усього року, крім літніх (коли депутати перебувають у відпустці) та зимових (різдвяних) парламентських канікул. На відміну від черго- вих, позачергові сесії скликаються Головою Верховної Ради на ви- могу не менш як третини від конституційного складу парламенту або
Президента України. Такі сесії скликаються для вирішення невід- кладних питань і тільки у період між черговими сесіями. Позачерго- ва сесія скликається не пізніш як у семиденний строк після дня над- ходження вимоги про її скликання. Розпорядження Голови Верховної
Ради про скликання позачергової сесії публікується у газеті «Голос
України» не пізніш як за три дні до її відкриття. Документи, які про- понується розглянути на позачерговій сесії, надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до її відкриття.
У разі оголошення указу Президента про введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях, парламент збирається в дводенний строк без скликання і працює до скасування такого стану. У цьому випадку Голова Верховної Ради України, а у разі його відсутності — Перший заступник чи заступник визначає місце і час проведення такого засідання, про що терміново повідомля-
ється народним депутатам.
Сесії складаються з пленарних засідань Верховної Ради України, засідань її комітетів і тимчасових комісій, що проводяться у період між ними, роботи народних депутатів у фракціях та з виборцями. Згідно з офіційним тлумаченням, даним Конституційним Судом України у

96
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
Рішенні від 17.10.02 р. №17-рп/2002, пленарні засідання під час сесій парламенту є регулярними зібраннями народних депутатів України відповідного скликання у визначений час, у визначеному місці і про- водяться за встановленою процедурою. На пленарних засіданнях розглядаються питання, віднесені Конституцією до повноважень
Верховної Ради України, і шляхом голосування народних депутатів приймаються рішення з цих питань. Крім пленарних Верховна Рада
України може проводити урочисті засідання, а також засідання у формі слухань.
Ефективність сесійної діяльності Верховної Ради України значною мірою залежить від підготовки сесії, яка складається з організаційно- підготовчих заходів, що забезпечують скликання і проведення кожної сесії, а також з попередньої розробки питань, які вносяться на розгляд парламенту. Підготовка питань до сесії, особливо тих, які пов’язані з прийняттям нормативних актів, проводиться тривалий час, не обмеже- ний міжсесійним періодом. Безперервна підготовча робота до сесії — одна із рис сесійного порядку діяльності Українського парламенту.
Підготовка сесій включає розробку матеріалів до доповідей, проектів законів і постанов, узагальнення пропозицій депутатів і практики за- стосування законодавства.
Формування проекту порядку денного сесії Верховної Ради Укра-
їни відбувається таким чином. Пропозиції щодо проекту порядку денного сесії узагальнюються Апаратом Верховної Ради за поданнями комітетів та тимчасових комісій. Після їх обговорення та схвалення
Погоджувальною радою проект постанови про порядок денний сесії вноситься Головою Верховної Ради України на затвердження Верхов- ною Радою. Проект постанови Верховної Ради про затвердження порядку денного сесії приймається в цілому більшістю голосів народ- них депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
Порядок денний чергової сесії включає два розділи: перший — пи- тання, повністю підготовлені для розгляду Верховної Радою і у вста- новленому порядку надані народним депутатам; другий — питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам, комісіям, та законопроекти, визначені Президентом як не- відкладні. Порядок денний має містити інформацію про назви, реє- страційні номери, дати реєстрації проектів законів, постанов та інших актів Верховної Ради, суб’єктів права законодавчої ініціативи; відо- мості щодо невідкладності розгляду; назву головного комітету, тим-

97
Глава 4. Організація роботи Верховної Ради України
часової комісії, відповідальних за підготовку питання до розгляду
Верховною Радою.
До затвердженого порядку денного сесії Верховної Ради можуть включатися додаткові питання шляхом внесення змін до нього. Питан- ня, включені до порядку денного сесії, можуть переноситися, зміню- ватися чи виключатися з нього після обговорення за скороченою про- цедурою. Пропозиції про внесення змін до затвердженого порядку денного готуються і вносяться в такому самому порядку, як до про- екту порядку денного сесії Верховної Ради.
За звичайних обставин перший і третій тижні кожного календар- ного місяця сесійного періоду відводяться для пленарних засідань
Верховної Ради України, другий — для роботи парламентських комі- тетів, тимчасових комісій і фракцій, а четвертий — для роботи депу- татів з виборцями. Однак у разі необхідності парламент може прийня- ти рішення про одноразову зміну свого місячного, тижневого або денного порядку роботи.
У сесійний період робочий день Верховної Ради України, її коміте- тів і тимчасових комісій, якщо не прийнято іншого рішення, почина-
ється о 10 і триває до 18 год. з перервою (з 12 до 12 год.30 хв.) і з обідньою перервою (з 14 до 16 год.). При цьому у вівторок та четвер тижня, відведеного для пленарних засідань, парламент проводить, як правило, два засідання: ранкове — з 10 до 14 і вечірнє — з 16 до 18 год.
У середу та п’ятницю — лише ранкові засідання. Друга половина се- реди відводиться для роботи народних депутатів у комітетах, тимча- сових комісіях і фракціях, а понеділок і друга половина п’ятниці — для самостійної роботи народних депутатів, пов’язаної зі здійсненням депутатських повноважень.
Проект календарного плану роботи сесії Верховної Ради готується комітетом з питань регламенту, за участю Апарату Верховної Ради та з урахуванням пропозицій депутатських фракцій. Проект постанови
Верховної Ради про затвердження календарного плану роботи сесії вносять на розгляд парламенту члени регламентного комітету.
Відповідно до затвердженого порядку денного сесії на кожний місяць сесії парламентським Апаратом за поданнями комітетів, тим- часових комісій з урахуванням пропозицій фракцій готується проект
розкладу пленарних засідань сесії, який подається на розгляд Погоджу- вальної ради. Проект розкладу пленарних засідань сесії має містити
інформацію про день, час проведення та порядок денний пленарних

98
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
засідань, назви, реєстраційні номери законопроектів із зазначенням суб’єктів права законодавчої ініціативи, дату їх надання народним депутатам. Після схвалення Погоджувальною радою, проект розкладу пленарних засідань направляється комітетам, тимчасовим комісіям, фракціям і народним депутатам.
Порядок денний пленарних засідань Верховної Ради на кожний день пленарного тижня готується Апаратом Верховної Ради на підставі за- твердженого розкладу пленарних засідань сесії з урахуванням перед- баченої в ньому черговості та фактичного стану готовності кожного питання до розгляду, а також з урахуванням письмових пропозицій парламентської опозиції. У порядку денному пленарних засідань за- значаються реєстраційні номери, назви законопроектів, дати їх надан- ня народним депутатам, суб’єкти права законодавчої ініціативи, допо- відачі і співдоповідачі, орієнтовний час розгляду питань. Отримання народними депутатами порядку денного на наступний день пленарних засідань забезпечує Апарат.
Пленарні засідання відкриваються і проводиться лише за наявно- сті кворуму. Згідно з офіційним тлумаченням, даним у Рішенні Консти- туційного Суду України від 17.10.02 р. №17-рп/2002, Верховна Рада
України правомочна приймати закони та інші конституційно визна- чені повноваження за умови присутності на її пленарних засіданнях на момент голосування не менше тієї кількості народних депутатів, яка згідно з Конституцією України необхідна для прийняття відповідного рішення. Для визначення кворуму перед кожним пленарним засіданням проводиться реєстрація народних депутатів. Реєстрація здійснюється особисто на підставі пред’явлення посвідчення народного депутата та підтвердження своєї присутності власноручним підписом, а також за допомогою електронної системи.
Пленарні засідання парламенту відкриває, веде і закриває Голова
Верховної Ради, а в разі його відсутності — Перший заступник або за- ступник. Головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради: вживає заходів для підтримання порядку на пленарному засіданні; повідомляє про результати реєстрації народних депутатів; вносить на обговорення проекти актів парламенту, оголошує їх повну назву, редакцію, ініціаторів внесення, інформує про матеріали, що надійшли на адресу Верховної
Ради України; організує розгляд питань, оголошує списки осіб, які запи- салися для виступу, та надає слово для виступу, доповіді, співдоповіді, запитань, ставить питання на голосування, оголошує його результати.

99
Глава 4. Організація роботи Верховної Ради України
Обговорення питань на пленарних засіданнях відбуваються за повною чи скороченою процедурою. Рішення Верховної Ради України приймаються на її пленарних засіданнях шляхом голосування, яке здійснюється народними депутатами особисто. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституцій- ного складу, крім випадків, передбачених Конституцією.
Рішення Верховної Ради України приймаються шляхом відкрито- го або таємного голосування. Відкрите голосування здійснюється: а) за допомогою електронної системи з фіксацією результатів голосу- вання — поіменне, у тому числі з можливим роздрукуванням резуль- татів голосування кожного народного депутата. На вимогу народних депутатів результати голосування можуть висвітлюватися на інфор- маційному табло електронної системи в залі засідань по фракціях;
2) шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голо- сування за допомогою електронної системи); 3) шляхом подачі імен- них бюлетенів у порядку, встановленому парламентом. Після закін- чення кожного голосування за допомогою електронної системи його результати висвітлюються на інформаційному табло в залі засідань та оголошуються головуючим на пленарному засіданні. Таємне голо- сування здійснюється народним депутатом особисто шляхом подачі бюлетеня.
Засідання парламенту протоколюються і стенографуються пра- цівниками Головного управління документального забезпечення Апа- рату Верховної Ради України. Стенограма, стенографічний бюлетень
і протокол засідання є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення і прийняття рішення парламентом.
§ 5. Особливості підготовки і проведення
першої сесії Верховної Ради України
нового скликання
Такий значний за кількісним складом, багатофункціональний і складний за внутрішньою будовою орган, яким є Верховна Рада Укра-
їни, не може працювати «на повну потужність» одразу після оприлюд- нення результатів виборів. Потрібен певний час для того, щоб обрані депутати остаточно з’ясували свій правовий статус, ознайомилися з парламентським апаратом, сформували внутрішні органи Верховної

100
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
Ради України, обрали керівництво тощо. Для здійснення таких організаційно-установчих заходів відводиться перша сесія новообра- ного парламенту.
Згідно з Конституцією Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше як на 30 день після офіційного оголошення результа- тів виборів. Кожному з народних депутатів України не пізніш як через
7 днів після офіційного оприлюднення Центральною виборчою комі- сією результатів виборів Апарат Верховної Ради України надсилає низку документів, необхідних для його повноцінної участі у роботі парламенту: 1) Конституцію України; 2) текст офіційного оприлюднен- ня ЦВК результатів виборів; 3) Регламент Верховної Ради України;
4) Закон України «Про статус народного депутата України»; 5) Закон
України «Про комітети Верховної Ради України»; 6) Закон про тим- часові комісії Верховної Ради України; 7) Положення про помічника- консультанта народного депутата України; 8) Положення про Апарат
Верховної Ради України; 9) список посадових осіб парламентського апарату та їх службові телефони; 10) довідкові матеріали про обраних народних депутатів України; 11) парламентську постанову про перелік комітетів Верховної Ради України попереднього скликання.
Для підготовки пропозицій щодо організації і проведення пленар- них засідань першої сесії Верховної Ради нового скликання, підго- товки проектів відповідних актів, що вносяться на першу сесію, Голо- ва Верховної Ради попереднього скликання, а в разі його відсутно- сті — Перший заступник чи заступник організовує формування
Підготовчої депутатської групи з числа новообраних народних де- путатів України.
Вона складається з представників від політичних партій (виборчих блоків), які за результатами виборів взяли участь у розподілі депутат- ських мандатів (один представник від 15 депутатів). Письмова пропо- зиція щодо делегування народного депутата до складу Підготовчої депутатської групи подається Голові Верховної Ради України поперед- нього скликання (його Першому заступнику чи заступнику) за під- писом керівника відповідної політичної партії (блоку). Перше засідан- ня Підготовчої депутатської групи скликає Голова Верховної Ради
України попереднього скликання (його Перший заступник чи заступ- ник) не пізніше як через 10 днів після офіційного оприлюднення ЦВК результатів виборів, за умови обрання не менш як 2/3 народних депу- татів від конституційного складу парламенту. Підготовча депутатська

101
Глава 4. Організація роботи Верховної Ради України
група обирає зі свого складу голову, заступника і секретаря та здійснює роботу на засадах, установлених для тимчасових спеціальних комісій.
Припиняє вона свою діяльність після створення комітетів.
Перше засідання Верховної Ради України нового скликання від- криває найстарший за віком народний депутат. Перед відкриттям сесії він зачитує присягу народних депутатів, після чого депутати скріплю- ють присягу своїми підписами. У Рішенні від 17.10.02 р. №17-рп/2002
(по справі щодо повноважності Верховної Ради України) Конституцій- ний Суд України роз’яснив, що Верховна Рада України є повноважною, тобто правомочною приймати закони і реалізовувати інші конститу- ційно визначені повноваження, за умов обрання не менш як двох третин від її конституційного складу і складення новообраними на- родними депутатами України присяги. Ця конституційна вимога є умовою повноважності парламенту протягом всього періоду скликан-
ня і не може розглядатися лише як підстава для відкриття її першого засідання першої сесії.
До обрання Тимчасової президії першої сесії парламентське засі- дання веде голова Підготовчої депутатської групи. До сформування персонального складу комітетів на пленарних засіданнях першої сесії новообраної Верховної Ради питання розглядаються в такій послідов- ності: 1) формування Тимчасової президії першої сесії, до складу якої входять голова Підготовчої депутатської групи та по одному представ- нику від кожної із чотирьох політичних партій (блоків), які за резуль- татами виборів отримали найбільшу кількість депутатських мандатів
(члени Тимчасової президії сесії почергово виконують обов’язки голо- вуючого на пленарному засіданні до обрання Голови Верховної Ради
України); 2) оголошення Прем’єр-міністром України чи особою, яка виконує його обов’язки, про складення повноважень Кабінету Міні- стрів України перед новообраною Верховною Радою; 3) обрання Лі- чильної комісії; 4) вирішення питання про висвітлення роботи першої сесії Верховної Ради; 5) заслуховування позачергового послання Пре- зидента України про внутрішнє і зовнішнє становище України; 6) до- повідь Голови Верховної Ради України попереднього скликання про стан законодавчої роботи; 7) заслуховування доповіді Підготовчої депутатської групи, запитання доповідачу і відповіді на них; 8) про перелік комітетів та предмети їх відання; 9) про формування та реє- страцію депутатських фракцій; 10) про коаліцію депутатських фракцій;
11) обрання Голови Верховної Ради України, його Першого заступни-

102
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
ка та заступника; 12) обрання голів комітетів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів;13) утворення Пого- джувальної ради депутатських фракцій. Після цього відбувається формування персонального складу комітетів і парламент переходить до звичайного режиму роботи.
§ 6. Організація проведення слухань
у Верховній Раді України
Слухання є однією з традиційних форм діяльності парламенту, сутність якої полягає в публічному обговоренні найбільш складних питань суспільного життя із залученням максимально широкого за- галу: представників органів державної влади, місцевого самовряду- вання, об’єднань громадян, наукових установ, громадськості. Головна мета слухань — зрозуміти й проаналізувати найбільш гострі про- блеми суспільного буття, провести наукову експертизу й громадську апробацію законопроектів, звернути на них увагу громадськості, владних і політичних структур, виробити практичні рекомендації щодо оптимізації шляхів і форм вирішення проблем і завдань, що виникають. Як зазначається у спеціальній літературі, слухання є не тільки одним з найважливіших технологічних елементів діяльності парламенту, але й ефективним каналом формування громадської думки з приводу соціально-політичних й економічних питань, що турбують суспільство
1
Вирізняються два види слухань у Верховній Раді України: парла- ментські та комітетські. Парламентські слухання проводяться з метою вивчення питань, що становлять суспільний інтерес та потребують законодавчого врегулювання. Пропозиції щодо проведення парламент- ських слухань вносяться на основі рішення, прийнятого комітетом з відповідного питання, у вигляді проектів постанов Верховної Ради
України, в яких має визначатися тема слухань та дата їх проведення.
На парламентське слухання може виноситися лише одне тематичне питання. Питання про проведення слухань включається до порядку денного сесії без голосування. Парламентські слухання проводяться в
1
Охотский, Е. В. Государственная служба в парламенте: отечественный и зарубежный опыт [Текст] : монография / Е. В. Охотский. – М. : МГИМО; РОССПЭН,
2002. – С. 51.

103
Глава 4. Організація роботи Верховної Ради України
сесійний період, як правило, один раз на місяць у дні тижня, що від- водиться для роботи народних депутатів у комітетах, фракціях.
Рішення про тему, день та час проведення парламентських слухань приймається Верховною Радою не пізніш як за 30 днів до їх проведен- ня. У парламентській постанові про проведення слухань також зазна- чається комітет чи комітети, які здійснюють підготовку до проведення парламентських слухань, органи державної влади, які мають подати до Верховної Ради необхідні інформаційно-аналітичні матеріали та підготувати доповідь з питання, що розглядається на слуханнях, по- рядок їх висвітлення у ЗМІ. Рішення Верховної Ради про проведення парламентських слухань публікується в газеті «Голос України» у 10- денний строк після дня його прийняття.
Для участі в парламентських слуханнях запрошуються представ- ники органів державної влади, місцевого самоврядування, політичних партій, інших об’єднань громадян, наукових установ, громадськості, які виявили бажання взяти в них участь і подали не пізніш як за п’ять днів відповідну заявку до комітету, що проводить підготовку до слу- хань. Зазначений комітет формує список запрошених осіб на парла- ментські слухання, порядок їх проведення та черговість виступів учасників, що вносяться для погодження з Головою Верховної Ради
України не пізніш як за три дні до їх проведення.
Не пізніш як за п’ять днів до проведення слухань Кабінет Міністрів
України, інші органи державної влади, органи місцевого самоврядуван- ня та комітети відповідно до предметів відання надають народним де- путатам аналітичні та довідкові матеріали з питання, що розглядатиметь- ся. Інші учасники слухань отримують матеріали під час реєстрації.
Парламентські слухання, як правило, проводяться в залі пленарних засідань Верховної Ради України. Відкриває і веде зазначені слухання
Голова Верховної Ради, його Перший заступник або заступник. Під час парламентських слухань заслуховуються доповіді з обговорюваної тематики, надаються відповіді на запитання та проводиться обгово- рення. У разі необхідності після доповіді заслуховується співдоповідь представника комітету, відповідального за підготовку проведення пар- ламентських слухань, після чого проводиться загальне обговорення, на яке відводиться до двох годин. У разі необхідності головуючим на засіданні може бути прийнято рішення про продовження обговорення.
Після завершення обговорення питання головуючий підбиває підсум- ки парламентських слухань.

104
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
За результатами слухань Верховна Рада України на пленарному засіданні приймає постанову щодо схвалення рекомендацій, які мають враховуватися органами публічної влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від підпорядкування і форм власності.
§ 7. Методи роботи Верховної Ради
України
Головними організаційними методами, що реалізує у своїй прак- тичній діяльності Верховна Рада України, є: планування, координація діяльності, вироблення рішень, організація контролю за виконанням рішень, робота з кадрами, інформаційне забезпечення та ін.
Організаційне планування поєднує в собі планування за основними напрямами діяльності парламенту і планування роботи його структур- них підрозділів. Основними плановими документами щодо діяльності парламенту в цілому є календарний план роботи сесії, порядок денний сесії, розклад пленарних засідань сесії, тижневий порядок денний пленарних засідань, а щодо діяльності парламентських комітетів — плани-графіки їх засідань. Плани роботи підрозділів парламентського апарату затверджуються керівниками цих підрозділів. При цьому пер- спективне планування поєднується з поточним плануванням, а плани роботи комітетів, тимчасових комісій, депутатських фракцій, струк- турних підрозділів апарату мають бути узгоджені з планами роботи парламенту в цілому.
Метод контролю в діяльності парламенту включає в себе: поста- новку документів (доручень) на контроль; формування інформаційної бази даних щодо контрольних документів; перевірку своєчасного до- ведення документів до виконавців; попередні перевірки і регулювання ходу виконання; облік і узагальнення результатів контролю за вико- нанням документів (доручень); інформування керівництва про стан виконання документів на нарадах і засіданнях; зняття документів з контролю. Контроль здійснюється посадовими особами Верховної
Ради України, комітетами, підрозділами апарату (насамперед відділом контролю та Головним організаційним управлінням).
Метод координації в роботі Верховної Ради країни має дві складо- ві: координацію роботи підрозділів парламенту (внутрішньоорганіза-

105
Глава 4. Організація роботи Верховної Ради України
ційну) і координацію роботи парламенту з іншими органами публічної влади (зовнішньоорганізаційну). Головна роль у здійсненні внутріш- ньоорганізаційної координації належить Голові Верховної Ради, його заступникам, Погоджувальній раді депутатських фракцій. Зовнішньо- організаційна координація здійснюється через керівництво парламен- ту, представника Верховної Ради України у Конституційному Суді
України, Постійного представника Президента України у Верховній
Раді України, через Відділ зв’язків з органами правосуддя та Управ- ління по зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування парламентського апарату.
Метод інформаційного забезпечення. Головна роль у забезпеченні парламенту необхідною інформацією належить структурним підроз- ділам його апарату, особливо Інформаційному управлінню, Управлін- ню комп’ютеризованих систем, Головному управлінню документаль- ного забезпечення. Важливим каналом отримання інформації для парламентарів є також звернення громадян, зустрічі з виборцями, по- відомлення ЗМІ.
§ 8. Організація прийняття актів
Верховної Ради України
Згідно зі ст. 91 Конституції Верховна Рада України приймає свої рішення у вигляді законів, постанов та інших актів. Застосування від- критого переліку правових актів парламенту має на меті відкрити простір для вибору депутатами такої форми документу, яка буде най- більш чітко відповідати змісту прийнятого рішення. У спеціальній літературі конституційний перелік парламентських актів доповнюють такими видами, як декларації, нормативно-правові договори, а серед законів виділяють такі їх різновиди, як Конституція (Основний Закон), конституційні, звичайні, надзвичайні закони, кодекси
1
. Історія функці- онування українського парламенту знає й такі політико-правові до- кументи, як акт, заява, звернення.
Порядок підготовки, обговорення, прийняття, правових актів пар- ламенту, а також порядок набуття ними чинності визначається Консти-
1
Воронов, М. М. Правові акти законодавчої влади в Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Національна юрид. академія України імені Ярослава
Мудрого. – Х., 1997. – С. 15.

106
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
туцією, Законом «Про Регламент Верховної Ради України», Указом
Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 04.12.97 р.
№ 1327/97. Порядок документування законотворчої діяльності, під- готовки і оформлення документів у Верховній Раді, контролю за ви- конанням документів і доручень, здійснення діловодних процесів ви- значається Положенням про порядок роботи з документами у Верхов- ній Раді України, затвердженим розпорядженням Голови Верховної
Ради України від 25.05.06 р. № 448 (зі змінами).
Розробка законопроектів здійснюється в ініціативному порядку, за дорученням Верховної Ради України, на договірній основі за за- мовленням парламенту. Верховна Рада України може доручити розробку законопроекту комітету, науково-дослідним установам.
В ініціативному порядку законопроект може бути розроблений гро- мадянами і юридичними особами, але він вноситься від імені суб’єктів, які мають право законодавчої ініціативи. Проекти поста- нов розробляються в ініціативному порядку або за дорученням парламенту.
Проекти актів Верховної Ради України подаються до парламенту за підписом особи, яка має право законодавчої ініціативи або пред- ставляє орган, наділений таким правом. Законопроект, щодо якого
Верховною Радою приймалося рішення стосовно вимог до його основ- них положень, принципів чи критеріїв, повинен відповідати цим вимогам. Кожен законопроект повинен містити положення щодо по- рядку набрання ним чинності. До законопроекту додається перелік законів та інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень законопроекту в разі його прийняття. Законопроект, проект іншого акта вноситься на ре-
єстрацію у відділ службової кореспонденції Апарату разом з проектом постанови, яку пропонується прийняти за результатами його розгля- ду, списком авторів законопроекту, пропозицією щодо кандидатури доповідача на пленарному засіданні та пояснювальною запискою, яка має містити обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, цілей, завдань і основних його положень та місця в системі законо- давства; очікуваних соціально-економічних, правових та інших на- слідків застосування закону після його прийняття. У разі внесення законопроекту, проекту іншого акта, реалізація якого впливає на ви- даткову або дохідну частину державного чи місцевих бюджетів, до

107
Глава 4. Організація роботи Верховної Ради України
нього додаються фінансово-економічне обґрунтування та пропозиція щодо покриття цих витрат. До законопроекту про внесення змін до законів додається порівняльна таблиця, яка містить редакцію відпо- відних положень чинного закону та нову його редакцію з урахуванням запропонованих змін. Усі зареєстровані проекти актів та супровідні документи вводяться Апаратом Верховної Ради до бази даних зако- нопроектів електронної комп’ютерної мережі парламентського веб- сайту.
Сектором реєстрації законопроектів готується проект резолюції
Голови Верховної Ради України або його заступників відповідно до розподілу обов’язків, який має містити вказівку щодо вручення копій законопроектів народним депутатам України. Не пізніш як у п’ятиденний строк після реєстрації проекту акта він направляється
Головою Верховної Ради України (Першим заступником, заступником) у комітет, який відповідно до предметів відання визначається головним з підготовки і попереднього розгляду цього проекту, а також у комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, для проведення експертизи щодо його впливу на дохідну та видаткову частини бюдже- ту та в комітет, до предмета відання якого належать питання регламен- ту, для підготовки експертного висновку на відповідність оформлення та реєстрації проекту акта вимогам закону.
Копії законопроектів, що передаються до комітетів, надсилають- ся Президентові України, Кабінету Міністрів України, керівництву
Апарату, до Головного юридичного, Головного науково-експертного,
Головного організаційного управлінь та Управління комп’ютеризованих систем. Усі внесені до Верховної Ради законопроекти після їх реє- страції не пізніш як у п’ятиденний строк надаються народним депу- татам.
Головний комітет не пізніш як у 30-денний строк попередньо роз- глядає законопроект, проект іншого акта і ухвалює висновок щодо доцільності включення його до порядку денного сесії Верховної
Ради. До висновку головного комітету додаються висновки бюджет- ного і регламентного комітетів. Для попереднього розгляду проекту на засідання головного комітету запрошується ініціатор внесення проекту чи представник суб’єкта права законодавчої ініціативи, а в разі необхідності — представники уряду, міністерств, інших держав- них органів, об’єднань громадян, експерти, фахівці та інші особи.
Інші комітети за зверненням головного комітету або з власної ініці-

108
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
ативи розглядають проект акта і направляють свої висновки до го- ловного комітету.
Після попереднього розгляду в комітеті законопроект разом з від- повідними висновками передається на розгляд парламенту для прий- няття рішення щодо включення його до порядку денного сесії. Ви- сновки головного комітету й інших комітетів щодо законопроекту надаються народним депутатам України. Щодо кожного законопроек- ту, включеного до порядку денного сесії, Апарат парламенту та голов- ний комітет ведуть справу законопроекту.
Після включення до порядку денного законопроекти, як прави- ло, розглядаються на пленарних засіданнях за процедурою трьох
читань.
При першому читанні обговорюються основні принципи, положен- ня, критерії, структура законопроекту, в результаті чого парламент може прийняти рішення про його відхилення, передачу на доопрацю- вання, опублікування для всенародного обговорення, доопрацювання
і повторне подання на перше читання або прийняття законопроекту за основу. Після схвалення законопроекту у першому читанні та його підготовки головним комітетом до розгляду в другому та наступних читаннях у вигляді порівняльної таблиці секретаріат комітету передає на тиражування порівняльну таблицю, висновок комітету та Головно- го юридичного управління Апарату й інші матеріали для вручення народним депутатам України.
Друге читання полягає в постатейному обговоренні, тобто у разі необхідності можуть обговорюватися і ставитися на голосування окремі частини, пункти, підпункти, речення або статті проекту. За результатами розгляду законопроекту в другому читанні може бути прийнято рішення про: прийняття законопроекту в другому читанні та доручення головно- му комітету підготувати його до третього читання; відхилення законо- проекту; прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому; прий- няття законопроекту в другому читанні, за винятком окремих розділів, глав, статей, частин статей, та направлення їх головному комітету на доопрацювання з наступним поданням законопроекту на повторне дру- ге читання; повернення законопроекту головному комітету на доопра- цювання з наступним поданням на повторне друге читання.
Третє читання полягає у прийнятті законопроекту, який потребу- вав доопрацювання та узгодження, в цілому. До третього читання вносяться лише поправки щодо виправлень, уточнень, усунення

109
Глава 4. Організація роботи Верховної Ради України
помилок, суперечностей у тексті законопроекту, а також поправ- ки, внесені з метою узгодження між собою структурних частин прийнятого у другому читанні законопроекту без зміни його змісту.
На третє читання законопроект подається головним комітетом у ви- гляді кінцевої його редакції. За результатами розгляду законопроекту у третьому читанні може бути прийняте рішення про прийняття за- кону в цілому і направлення його на підпис Президенту; перенесення голосування щодо законопроекту; схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум; відхилення законопроекту.
Текст закону, прийнятий Верховною Радою, не пізніш як у 10- денний строк оформляється головним комітетом, візується головою та керівником секретаріату комітету, керівниками юридичного під- розділу та підрозділу, на який покладено функцію з оформлення на підпис Голові Верховної Ради України прийнятих актів, і подається на підпис Голові Верховної Ради України. Голова Верховної Ради
України підписує поданий на підпис закон не пізніше п’яти днів з дня його подання.
Підписані Головою Верховної Ради України постанови парламенту передаються до протокольного відділу, де забезпечується їх тиражу- вання, а підписані закони України невідкладно фельдзв’язком надси- лаються до Секретаріату Президента на підпис главі держави. Під- писаний Президентом України примірник закону є оригіналом, який повертається до протокольного відділу для зберігання; всі інші при- мірники закону є копіями.
Якщо глава держави повернув для повторного розгляду надісла- ний йому на підпис закон України, відділ службової кореспонденції реєструє лист з пропозиціями Президента, передає їх до сектору реєстрації законопроектів. Цей сектор готує проект резолюції і після розгляду пропозицій Президента Головою Верховної Ради України, а в разі його відсутності — його Першим заступником або заступни- ком, згідно з дорученням надсилає копії пропозицій глави держави на опрацювання парламентським комітетам та структурним підроз- ділам Апарату.
Копії текстів законів і постанов парламенту передаються прото- кольним відділом до Парламентського видавництва для опублікування, а також Управлінню комп’ютеризованих систем для введення їх до системи інформаційного забезпечення законотворчого процесу.

110
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
Питання для самоперевірки
1. Назвіть основні елементи структури Верховної Ради України.
2. Розкрийте сутність установчої та законодавчої функцій
Верховної Ради України.
3. Назвіть правові форми діяльності Верховної Ради України.
4. Які особливості підготовки і проведення першої сесії Верхо- вної Ради України нового скликання ?
5. Як відбувається формування проекту порядку денного сесії
Верховної Ради України?
6. З яких розділів складається порядок денний чергової сесії
Верховної Ради України?
7. З яких стадій складається обговорення питання на засіданні
Верховної Ради України?
8. Хто має право ініціювати проведення парламентських слу- хань?
9. Розкрийте метод контролю в діяльності Верховної Ради
України.
10. Розкрийте порядок прийняття актів Верховної Ради України.

111

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   26

скачати

© Усі права захищені
написати до нас