1 ПЛАНУВАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Організація технологічного процесу дільниці.
Дільниця дефектації заводу по ремонту шасі тракторів Т-130 призначена для виявлення дефектів шасі методом повного розбирання шасі трактора Т-130 на окремі деталі. Для виконання ремонтних робіт агрегати і деталі піддають мийці в мийній машині, розташованої в суміжному приміщенні. Транспортують їх кран балкою і навантажувачем. Технологічний процес на дільниці характеризується наступними основними особливостями:
Деталі на дільницю подаються партіями з урахуванням технологічних маршрутів зі складу деталей, що очікують ремонту, і інших виробничих дільниць (зварювально-термічного, ремонту деталей двигунів, ковальсько-ресорного й ін.).
Після проведеної дефектації деталі надходять на дільницю комплектування, або інші обробні дільниці (гальванічний, зварювально-термічний і ін.).
Частина деталей після підготовчої слюсарно-механічної обробки і відновлення на інших дільницях (гальванічний, зварювально-термічний і ін.) повертається на слюсарно-механічну дільницю для остаточної (фінішної) обробки.
Заготовки для виготовлення деталей подаються з заготівельної дільниці (відділення). Виготовлені деталі подаються на комплектування. При виробленні планувального рішення варто враховувати, що для кращої організації виробничого процесу на дільниці його доцільно поділяти на дві зон, в одній з який розміщається устаткування для слюсарних робіт, в іншій - для механічних.
Дефектацію деталей виконують зовнішнім оглядом, а також за допомогою інструменту, пристосувань, приладів і обладнання. У процесі дефектації та сортування деталі маркують фарбою: придатні — зеленої, негідні — червоної, деталі, підлягають відновленню, — жовтою. Кількісні показники дефектації і сортування деталей фіксують в дефектовочных відомостях або за допомогою спеціальних підсумовуючих лічильних пристроїв.
Дефектацію зазвичай починають із зовнішнього огляду деталей, визначаючи їх загальний технічний стан і виявляючи зовнішні дефекти — тріщини, пробоїни, вм'ятини та ін.. Для виявлення прихованих дефектів
застосовують прилади та пристрої, робота яких заснована на неруйнівних
методів контролю.
Розвиток засобів і методів дефектації в підсумку дозволяє поліпшити якість ремонту автотранспортних засобів. На великих авторемонтних заводах використовують автоматизовані системи управління (АСУ), в тому числі і на ділянках дефектації деталей, що дозволяють отримувати необхідну інформацію про кількісні показники виробничого процесу, потреби в матеріалах, комплектуючих виробах і забезпечувати ритмічність роботи цехів і дільниць.
Комплекс методів дефектації або методів технічної діагностики, що дозволяє отримати кількісні критерії якості продукції, відіграє все більш важливу роль у забезпеченні ресурсу капітально відремонтованих автотранспортних засобів до рівня 0,8 ресурсу нових.
1.2 Режими роботи та фонди часу дільниці
Режими роботи машиноремонтного підприємства обумовлюється завданням на проектування і характеризується кількістю робочих днів у календарному році, тривалістю робочого тижня і робочої зміни в годинах, а також кількістю змін.Усі дані по режиму роботи, за винятком кількості робочих змін суворо регламентуються діючим трудовим законодавством.
В даний час всі дільниці ремонтного підприємства проектуються в одні зміни.
Річні фонди часу встановлюється для робітників, обладнання і робочого місця.
Розрізняються наступні види річних фондів часу:
Календарний річний фонд часу – загальна кількість годину році
Номінальний фонд часу (Фн) – кількість робочих годин у році відповідно до режиму роботи і характеристикою виробництва
Дійсний річний фонд часу (Фн) – кількість робочих годин у році за
винятком:
Неминучих втрат робочого часу. Обумовлених робочою і навчальною відпустками, відпустками через хворобу і на виконання суспільних обов’язків, а також пропусками робочого часу по інших поважних причин
Витрат на виконання планово-попереджувальних ремонтів обладнання в робочий час.
Номінальний річний фонд часу розраховується шляхом визначення по формулі:
Фн = [Дк – (Дв +Дс)]• tзм – Дпс • tск, [1.1.]
де: Дк - кількість днів у році
Дв - кількість вихідних днів
Дс - кількість святковіх днів
Tск - тривалість робочої зміни, години
Дсп - кількість передсвяткових днів.
Дійсний фонд робочого часу визначається за наступною формулою.Ф
=[ Дк- (Дв+Дсв+ Двід + Дп.п )] tзм - Дпрсв tскор , год. [1.2.]де: Д
- дні календарні;Д
- дні вихідні;Д
- дні святкові;Д
- дні відпустки;Д
- дні пропусків по поважним причинам;t
- тривалість зміни;Д
- дні передсвяткові;tскор - тривалість скорочення передсвяткового дня.
При визначенні річних фондів часу робітників варто виходити з тривалості змін і відпусток у робочих днях, регламентованих трудовим законодавством, у залежності від умов праці: нормальні, шкідливі, особливо шкідливі.
Номінальний річний фонд часу роботи обладнання(Фн об) визначається так само, як і фонд часу робітника але при цьому враховується кількість робочих змін.:
Фн об = Фн • Кз, год. [1.3.]
Де Кз- кількість змін роботи дільниці.
При визначенні дійсного річного фонду часу роботи устаткування при заданій змінності враховується коефіцієнт утрат часу на виконання планово попереджувальних ремонтів устаткування в робочий час- Кв .об.
Фдоб = Фн об • Квоб, год. [1.4.]
Фн = [ 365 – ( 105 + 11 )]• 8 – 6 •1 =1986,
Ф
= (365 – (105+11+24+6)) • 8 – 6·1=1748 год.Фн об = 1986 • 0,98 = 1946 год.
1.3 Розрахунок річної трудомісткості дільниці
Річний обсяг робіт – загальні витрати часу на виконання річної виробничої програми підприємства (цеху, відділення, дільниць).
Річний обсяг робіт підприємства, цеху, дільниці визначається для
кожного виду продукції по вираженню:
Тділ = Тпит• N •Кт, людино-годин. [1.5.]
де: Тпит – питома трудомісткість ремонту,людино-годин для даного відділення з табл. 3 дорівнює 10,71
N – річна виробнича програма ремонту, 2200 шт. Для програми 2200 одиниць ремонту слід прийняти поправочний коефіцієнт по табл. 5 прийняти 0,96.
Кт – поправочний коефіцієнт, що враховує річну програму.
При ручних і машино-ручних способах виконання роботи річний обсяг визначається в людино-годинах.
При використання машинних способів роботи річний обсяг робіт, виражений у верстато-годинах, характеризує час роботи обладнання, а виражений у людино-годинах – витрат ручної праці.
Тділ = 10,71 · 2200 · 0,85 = 20027 л.год.
1.4 Склад працюючих на дільниці
Склад працюючих ремонтного підприємства включає виробничих (основних) і допоміжних робітників, інженерно-технічних працівників (спеціалістів), керівників, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і ін.
Виробничі робітники – робітники дільниці основного виробництва, безпосередньо виконуючі технологічні операції, пов’язані з випуском продукції підприємством.
Допоміжні робітники – робітники цехів і дільниць, що обслуговують виробництво, але не виконують технологічної операції основного виробництва.
Кількість виробничих робітників визначається розподілом річної трудомісткості робіт з ділянки на річний фонд часу на одного робітника. Розрізняють обліковій і явочний склад робітника.
Обліковий – це повний склад робітників, що включає в себе якщо фактично з’явилися на роботу, так і відсутніх по поважних причинах (відпустка, хвороба, відрядження,)
Явочні – це необхідна кількість робітників для виконання виробничої програми (кількість робітників, що фактично з’явилися на роботу)
Явочна і облікова кількість виробничих робітників:
Чяв = Тділ / Фн ; [1.6.]
Чобл = Тділ / Фд [1.7.]
Чяв= 20027/1986 = 10 люд;
Чобл= 20027/1748 = 12 люд.
Де: Чяв і Чшт - явочна і облікова кількість виробничих виробників;
Тділ - річна трудомісткість по дільниці, нормо-години;
Фн і – номінальний і дійсний фонд часу робітників, години.
Чобл може бути безпосередньо визначений для дільниці, річний обсяг який визначається людино-годинах: для дільниць, де переважає машинний спосіб і річний обсяг визначається в верстатомісткість (верстато-година), кількість робітників погодиться в кількістю обладнання , що обслуговується ними.
Штатна відомість розробляється за даними прийнятої облікової кількість виробничих робітників.
Обліковий склад виробничих робітників розподіляють по розрядах, у залежності від характеру робіт, виконуваних на дільниці, і рекомендації тарифно-кваліфікаційного довідника.
Кількість допоміжних робітників визначається в процентному відношенні від облікової кількості виробничих робітників.
Чдр = (0,1….0,2) • Чобл. [1.8.]
Чдр = 0,2 • 12 = 2люд.
Кількість керівників і фахівців визначається в процентному відношенні від облікової кількості основних і допоміжних робітників:Чкс = (0,05….0,08) • (Чобл + Чдр) [1.9.]
Чкс = 0,08 • (12 + 2) = 1 люд
Кількість інших службовців визначається в процентному відношенні від облікової кількості основних і допоміжних робітників:
Чкс = 0,05 • (Чобл + Чдр) [1.10.]
Чтс = 0,05 • (12 + 2) = 1люд
Розрахунки по складу працюючих на дільниці зводяться в таблицю 1.1
Табл. 1.1. Склад працюючих на дільниці дефектації по ремонту шасі
| | Професія | Усього | Зміни | Розряди | ||||||
| Ι | ΙΙ | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||
| Основний робітник | Слюсар дефектувальник Майстер по ремонту шасі | 12 | 8 | - | 1 | 4 | 5 | 1 | 1 | |
| Допоміжні робітники | Слюсар з ремонту обладнання | 1 | | | | | 1 | | | |
| Електрик з ремонту обладнання | | | | | | | | | ||
| Різноробочий | | | | | | | | | ||
| Керівники і спеціалісти | Майстер | 1 | | | | | | 1 | | |
| Технолог | | | | | | | | | ||
| Інші службовців | - | 1 | | | | | | | | |
| Всього | | 15 | | | | | | | | |
| | ||||||||||
Середній розряд роботи на дільниці:
Rср = Σ(mі • Рі) / (mобл + mдр) [1.11.]
Рср = (1-2+ 4-3+5-4 + 1-5+1·6 )/12 = 3,75 приймаємо 3,7
1.5 Розрахунок кількості устаткувань і робочих місць.На більшості дільниць кількість робочих місць ручної роботи розраховується на явочне число робітників з урахуванням кількості робітників, що одночасно працюють над об’єктом:
ХР = Т / (ФРм • т • кз); [1.12.]
Де: Хр - кількість робочих місць
ФРМ - річний фонд робочого місця, години
т - кількість робітників, що працюють одночасно на робочому місці
кз - кількість змін роботи
Кількість основного технологічного устаткування по всіх дільницях основного виробництва визначають розрахунковим методом.
Виняток становлять окремі види устаткування в розбірно-складальних, кузовних, мідницько-радіаторних і деяких інших дільницях, коли комплект устаткування підбирається за даними технологічного процесу з умов забезпечення виконання комплексу операцій.
До основного устаткування відноситься устаткування, призначене для виконання технологічних операцій, що обумовлюють функціональне призначення дільниці (мийна дільниця - мийні машини й установки; випробувальна станція -випробувальні стенди; слюсарно-механічна дільниця - верстати і т.п.).
Розрахункова кількість одиниць устаткування:
ОР = ТУ, / ФДо6; [1.5.]
Прийнята кількість одиниць устаткування визначається округляємо ОР до найближчого цілого більшого числа.
ХР = 20027/[2003 • 1· 1] = 6 Приймаємо 10
Ор = 20027/1963 =6 Приймаємо 10
1 2 3