1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Ім'я файлу: geogr._transportu_kurs_lekciy (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 397кб.
Дата: 22.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема 1. Вступ до філософії. Історичні типи світоглядів..docx
ЕССЕ.docx
Реферат.docx
Титульній лист та календарний план індивідуального завдання з п
urfiz177.doc
ПЗ+СР У (а) 21, У (н) 22, УФ 21 1 сем. 19-20 ст.rtf
Індивідуальні завдання (4) (2).docx
Лекція 1.pptx
Практична робота 1 (приклад) (1).docx
Тема_12_Ничипоренко_Юлія_9121_Ситуаційні_задачі (2).docx
ми діти планети здоровя.docx
Дидактична гра.docx

Транспортна мережа та шляхи сполучення





  1. 1.Транспортна мережа - головна складова транспортної системи.

  2. Особливості та фактори формування транспортної мережі.

  3. Класифікація шляхів сполучення.

  4. Конфігурація транспортної мережі.

  5. Показники забезпеченості транспортною мережею.



Соціально-економічний розвиток країни, її інтеграція у світове співтовариство значною мірою залежить від розвитку транспортної мережі.

Наявність розгалуженої мережі транспортних шляхів та їх технічний стан є важливим показником цивілізованості суспільства, оскільки суттєво впливають на:

  • темпи розвитку економіки;

  • рівень витрат з перевезення вантажів та пасажирів;

  • швидкість перевезень;

  • якість і ціну перевезеної продукції;

  • мобільність, зайнятість і рівень доходів населення;

  • транспортну доступність населених пунктів та соціальних об’єктів;

  • максимальну реалізацію транзитного потенціалу країни;

  • екологічний стан навколишнього середовища;

  • безпеку та стабільність транспортної системи.

Створення для виробників промислової та сільськогосподарської продукції оптимального механізму доставки вантажів є важливою умовою ефективного функціонування економіки. Сучасні, розвинені, ефективні транспортні шляхи сполучення, які забезпечують високу пропускну спроможність та мають добру технічну оснащеність, здатні прискорити рух потоків пасажирів і вантажів та знизити транспортні витрати в економіці.

Вигідне географічне становище України, територією якої проходять шляхи, що зв’язують країни Європи та Азії, в умовах посилення міжнародного суперництва та транзитні вантажопотоки посилює економічну привабливість розвитку мережі сучасних шляхів сполучення.

Стан транспортних комунікацій – одна з найбільш принципових умов інвестиційного процесу. Там де не вистачає доріг, економіка, як правило, розвивається слабко, і навпаки, розвинута мережа доріг задовільної якості сприяє притоку інвестицій в економіку країни.

Відомо, що перевезення вантажів та пасажирів у містах та населених пунктах виконується транспортною мережею по шляхах сполучення.

Шляхи сполучення є простором, в якому або по якому здійснюється рух транспортного засобу. Класифікацію шляхів сполучення приведено на Рис.5.

Згідно класифікації шляхи сполучення поділяються: за видами – на природні, штучні, штучно-вдосконалені; за призначенням – на шляхи загального користування, приватні шляхи та шляхи сполучення суспільного користування; за характером транспортних засобів - на автомобільні дороги, залізничні дороги, річкові, морські та повітряні шляхи, трубопроводи. Сукупність шляхів сполучення всіх видів транспорту, що пов’язують населені пункти країни або окремого регіону (міста), називають транспортною мережею, яка характеризує рівень транспортного обслуговування окремої території та потужність транспорту. Транспортна мережа є одним із найважливіших

елементів кожного виду транспорту, що характеризує рівень потенційної транспортної забезпеченості держави або окремої її території. Щільність мережі, її конфігурація, пропускна і провізна спроможність окремих напрямів визначають значною мірою обсяг транспортної роботи.

Розрізняють фактори, які власне формують транспортну мережу та фактори впливу на її склад. Формування транспортної мережі, як правило обумовлюється соціально – економічними факторами. Природні умови безпосередньо не впливають на створення транспортної мережі, а можуть лише впливати на експлуатаційний режим вибраного шляху та напряму транспортування вантажів і пасажирів, на можливість використання природних доріг і на спорудження нових доріг.



Рис. 5. Класифікація шляхів сполучень

Формування транспортної мережі, її видова структура, щільність шляхів сполучення як загалом, так і окремих видів транспорту, проходження основних магістралей визначаються – розвитком та розміщенням господарського комплексу регіону; його галузевою структурою та виробничою спеціалізацією; територіальною організацією, яка проявляється через напрям та потужність основних внутрішньорегіональних і міжрегіональних транспортно-економічних зв’язків; густотою населених пунктів; розміщенням курортів та потужних туристичних центрів; особливостями історичного розвитку, а також економіко- географічним положенням території країни або її регіонів. Крім того, на розвиток транспортної мережі впливають фактори оборонного та геополітичного значення.

У кожного виду транспорту та транспортної мережі виділяють важливі лінії (шляхи сполучення,дороги), по яких відбуваються основні транспортні зв’язки країни, регіону. Такі шляхи сполучення складають основу транспортної мережі, виконують переважну більшість транспортної роботи, а тому мають найкращу технічну оснащеність.

Формування та розвиток транспортної мережі залежить від економіко – географічних особливостей території, внутрішніх та зовнішніх транспортних зв’язків. В процесі розвитку транспортна мережа диференціюється за технічним станом доріг і їх здатності перевозити масові вантажі.

Умовно розрізняють три стадії формування мережі сухопутних доріг будь-якого вузла (Рис.6.):

  • 1-ша: мережа однакових доріг, в основному променоподібно ведучих до одного центру, який виділяється за своїм адміністративним або економічним значенням (промисловим, торгівельним і т.д.);

  • 2-га: мережа різних доріг, які є головними та покращеними, переважно радіального напряму від яких відходять під’їздні дороги переважно нижчого класу. Як наслідок розрізняють транспортні зв’язки між головними (великими) центрами, які потребують якісніших доріг більшої пропускної здатності та другорядні зв’язки дрібніших центрів між собою та потужними центрами;

  • 3-я: складна транспортна мережа з шляхами від нижчих до вищих класів.

За конфігурацією розрізняють кілька основних типів транспортної мережі:

  • радіальна, в якій основні магістралі розходяться променеподібно від одного або кількох головних вузлів(рис 6,а);

  • мережі з переважанням більш-менш паралельних магістралей, широтних, меридіальних, або тих і тих – ортогональна(рис 6,б);

  • деревоподібної конфігурації, що нагадує рисунок річкової мережі(рис






6,в).

а) б) в)

Рис. 6 Етапи розвитку транспортної мережі

Серед шляхів сполучення виділяють магістралі – головні лінії залізниць,

автомобільних шляхів, від яких відгалужуються другорядні лінії.

За видами сполучень та характером обслуговування розрізняють міжнародні та внутрішньодержавні сполучення. Внутрішньодержавні бувають міжрегіональні, внутрішньорегіональні, місцеві, міжміські та внутрішньоміські. Від довжини мережі шляхів сполучення, їх пропускної й провізної спроможності, конфігурації розміщення транспортних ліній залежать показники транспортної забезпеченості і доступності, які відображають рівень транспортного обслуговування господарюючих об’єктів. Зокрема це:

1. Транспортна забезпеченість, характеризується густотою (щільністю

мережі).

Щільність мережі – dS 1000 вимірюється відношенням довжини експлуатаційної мережі LEдо площі території регіону S:


S
d = 1000LE

S

При рівній площі регіонів потреба в транспорті буде більше в того регіону, чисельність населення якого більше. Тоді щільність мережі, що характеризує транспортну забезпеченість населення, dH 10000 осіб:


H
d = 10000 × LE,

H

де H – кількість населення території.

Для узагальненої характеристики транспортної забезпеченості території німецький статистик Е. Енгель запропонував формулу визначення єдиного показника щільності мережі dE із урахуванням площі та кількості населення:

d = LE

E √SH

Російський інженер Ю. Успенський модифікував формулу Е. Енгеля, увівши значення обсягу пропонованих до перевезення вантажів Q, тис. т, при цьому враховувалася не вся, а тільки обжита площа території SO:


У
d = LE

3√SOHQ

Наведені показники, хоча й не відображають повною мірою розвиток транспортної мережі, але є важливим індикатором рівня забезпеченості територій шляхами сполучення окремих видів транспорту.

Для визначення комплексного показника щільності мережі різних видів транспорту d прив. км запропоновано вказувати наведену довжину шляхів сполучення L прив. км і враховувати при цьому тільки обжиту площу SO розглянутого регіону:


K
d = LПPИB

3√SOHQ

За основну транспортну мережу прийнята мережа залізниць.

Існують наступні значення коефіцієнтів приведення транспортних ліній
до 1 км залізниць із урахуванням порівнянних рівнів їх пропускної й провізної спроможності:

  • удосконалені автомагістралі – KAУ = 0, ;

  • автодороги зі звичайним твердим покриттям – KA = 0,1 ;

  • річкові шляхи – KP = 0, ;

  • магістральний газопровід – K = 0, 0;

  • нафтопровід середнього діаметру – K = 0, 0.

Загальна приведена довжина шляхів сполучення визначається як
LПPИB = L (KAУ · LAУ) (KA · LA) (KP · LP) (K · L ) (KH · LH),

де – L , LAУ, LA, LP, L , LH – довжина відповідно мережі залізниці, удосконаленої автомагістралі, автодороги зі звичайним твердим покриттям, річкового шляху, магістрального газопроводу, нафтопроводу середнього діаметру.

Користуючись формулою визначення комплексної густоти мережі dK, можна, хоча й із великим ступенем умовності порівняти транспортну забезпеченість різних регіонів, країн і регіонів світу.

Транспортна доступність d , година – визначається як середньозважена величина витрат часу на переміщення вантажів і пасажирів у регіоні залежно від конфігурації розміщення й густоти транспортної мережі:

  • за вантажними перевезеннями:

dB = ∑(Q · tB) ;



∑(Q · LПPИB)

  • за пасажирськими перевезеннями:

dПAC = ∑(Q · tПAC) ;



∑(Q · LПPИB)

де ∑(Q · tB) – сумарний час доставки вантажів у регіоні за рік, тонно-годин;

∑(Q · tПAC) – сумарний час переміщення пасажирів у регіоні за рік, пасажиро- годин.

Цей показник характеризує надійність транспортного обслуговування споживачів транспортних послуг. Рівень транспортної доступності свідчить про

рівень цивілізації й розвитку інфраструктури в державі.

Щільність транспортної мережі є величиною нерівномірною. Вона визначається за видами транспорту (щільність мережі автомобільних доріг, щільність мережі залізничних ліній і т. і.). Як прості обрахунки, так і приведені вище формули затушовують картину забезпеченості того чи іншого регіону транспортною мережею, оскільки не відображають її відповідність рівню розвитку продуктивних сил, економіко-географічним особливостям регіону, тобто не відповідають на питання: чи забезпечує сучасна транспортна мережа виробництво та обмін у даному регіоні?

Важливим показником роботи усіх видів транспорту є швидкість доставки вантажу (при виконанні перевезень пасажирів – швидкість сполучення). В залежності від відстані перевезень та швидкості руху змінюються і строки доставки вантажів, витрати часу на переміщення пасажирів.

Швидкість доставки або швидкість сполучення – це середня швидкість руху вантажів або пасажирів від місця відправлення до місця призначення, яка враховує усі проміжні стоянки та зупинки. Технічна швидкість – це середня швидкість рухомого складу протягом його руху.

Середньодобовий пробіг з вантажем (пасажирами) - це кількість кілометрів, що припадають на кожну добу корисної роботи одиниці рухомого складу.

Ступінь використання вантажопідйомності (пасажиромісткості) показує інтенсивність використання транспортних засобів при виконанні перевезень.

Час оберту рухомого складу, тобто кількість годин або діб, необхідних для завершення циклу транспортного процесу, характеризує ступінь ефективності організації та використання транспортних засобів.

Для транспортної мережі України характерною є висока ступінь використання шляхів сполучення, яка оцінюється вантажонапруженістю (або пасажиронапруженістю) - це транспортна робота (в т. км, або в пас. км), що припадає на 1 км мережі доріг.

Середня відстань доставки вантажу є також одним із важливих показників роботи видів транспорту на транспортній мережі.

Основний критерій визначення забезпеченості території транспортом – відповідність напряму транспортно-економічних зв’язків і їх потужності конфігурації транспортної мережі з врахуванням її пропускної здатності. Регіони, у яких транспортно-економічні зв’язки не відповідають існуючому напряму шляхів сполучення або недостатньо їх пропускної здатності для забезпечення вантажних потоків, рахуються незабезпеченими або недостатньо забезпеченими шляхами сполучення.
Запитання до теми.

  1. Що включає транспортна мережа сполучення?

  2. Яка класифікація шляхів сполучення Вам відома? Дайте коротку характеристику.

  3. Які типи конфігурації транспортної мережі розрізняють у географії транспорту? Опишіть їх будову.

  4. Як поділяється транспортна мережа за видами сполучення та характером обслуговування?

  5. Які показники забезпеченості регіону транспортною мережею Ви знаєте?

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

скачати

© Усі права захищені
написати до нас