1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Ім'я файлу: geogr._transportu_kurs_lekciy (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 397кб.
Дата: 22.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема 1. Вступ до філософії. Історичні типи світоглядів..docx
ЕССЕ.docx
Реферат.docx
Титульній лист та календарний план індивідуального завдання з п
urfiz177.doc
ПЗ+СР У (а) 21, У (н) 22, УФ 21 1 сем. 19-20 ст.rtf
Індивідуальні завдання (4) (2).docx
Лекція 1.pptx
Практична робота 1 (приклад) (1).docx
Тема_12_Ничипоренко_Юлія_9121_Ситуаційні_задачі (2).docx
ми діти планети здоровя.docx
Дидактична гра.docx

Транспортна система та її структура





  1. Класифікація транспорту.

  2. Транспортна система, особливості формування.

  3. Класифікація транспортної системи.

  4. Структура транспортної системи.

  5. Транспортна інфраструктура регіону.



Нормальне функціонування ринків товарів та послуг, розвиток регіонів, розширення міжнародних зв’язків та торгівлі неможливі без стабільно і надійно працюючого транспорту. Транспорт є фундаментом економічного зростання та соціального розвитку країни, який забезпечує її територіальну єдність та безпеку. Тому у більшості країн світу транспорт є однією з галузей економіки, які розвиваються найбільш динамічно.

Транспорт дуже різноманітний. Класифікація транспорту здійснюється на основі різних ознак: типів транспортних засобів, сфер застосування, рівнів складності транспортних систем (див. рис. 1).

В географії транспорту існує такий поділ видів транспорту:

  • транспорт загального користування – це транспорт, який у відповідності до діючих законоположень повинен здійснювати переміщення пасажирів і вантажів державних установ і організацій, громадських організацій, а також приватних підприємств та осіб;

  • магістральний транспорт – частіше означає транспорт загального користування;

  • транспорт не загального користування – це відомчий транспорт, що виконує перевезення тільки свого відомства і не зобов’язаний задовольняти потреби всіх інших клієнтів;

  • промисловий транспорт – це відомчий транспорт промислових підприємств;







  • універсальний транспорт – транспорт, що здатний здійснювати майже всі види перевезень: вантажні, пасажирські. Залізничний, водний,

автомобільний, повітряний транспорти є універсальними;





Рис.1 Ознаки класифікації транспорту

  • не універсальний транспорт – спеціалізований транспорт, що призначений для виконання якогось одного виду перевезень (вантажного чи пасажирського) або для переміщення тільки одного виду вантажу. До даного виду транспорту відносять трубопроводи й конвеєри;

  • дискретний (циклічний) транспорт – це будь-який транспорт, на якому предмети перевезень переміщуються по транспортних комунікаціях одиницями чи окремими групами з допомогою незалежно рухомих транспортних одиниць;

  • неперервний транспорт – транспорт, де предмети перевезення переміщуються у вигляді неперервного потоку з допомогою гнучких стрічок, канатів, ескалаторів і трубопроводів;

  • транспорт особистого користування – легкові автомобілі, мотоцикли, велосипеди, яхти тощо.

Окремі види транспорту не функціонують цілком ізольовано, вони є складовими єдиної транспортної системи, а весь складний механізм її формування та розвитку – в нерозривній єдності з господарським комплексом країни. Транспортна система – це таке територіальне поєднання мережі шляхів сполучення, технічних засобів і служби перевезень, яке, об’єднуючи всі види транспорту та всі ланки транспортного процесу в їхній взаємодії, забезпечує

реалізацію транспортно-економічних зв’язків з метою успішного функціонування господарського комплексу країни.

Дуже часто в економіко-географічній і економічній літературі під транспортною системою країни, або регіону розуміють лише мережу шляхів сполучення. Звичайно, шляхи сполучення – одна з найголовніших складових транспортної системи, але зводити систему лише до такого розуміння не можна, адже невід’ємною складовою виступають також технічні засоби транспорту, які з розвитком науково – технічного прогресу істотно впливають на розвиток і розміщення не тільки транспорту, а й інших галузей матеріального виробництва. Тому, до складу транспортної системи входять: мережа шляхів сполучення (сухопутних, водних, повітряних, електронних), рухомий склад усіх видів транспорту, транспортні корпорації, що організують комерційну та інвестиційну діяльність у цій галузі, навантажувально- розвантажувальні господарства, транспортні комунікації та люди, які працюють на транспорті.

Транспорт як система, складається з двох підсистем: транспорт загального користування і транспорт не загального користування. Транспорт загального користування (магістральний транспорт) – галузь господарства, яка задовольняє потреби всіх галузей господарського комплексу і населення в перевезеннях вантажів і пасажирів. Поняття транспорт загального користування розповсюджується на залізничний транспорт, водний транспорт (морський і річковий), автомобільний, повітряний і транспорт трубопровідний. Транспорт не загального користування – внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, які належать не транспортним підприємствам, і є, як правило, складовою частиною певних виробничих систем. Виробничий транспорт забезпечує зв’язок з транспортом суспільного користування через транспортні засоби, під’їзні і технологічні шляхи і т.д.

Комплекс різних видів транспорту, який під час здійснення перевезень взаємозалежний і полягає у взаємодії формує транспортну систему яка різниться за рівнем складності. Виділяють такі рівні складності транспортних систем:

Мікросистеми – маятникові маршрути із зворотним пробігом, на яких використовується не більш одного транспортного засобу.

Особливо малі системи – кільцеві і маятникові маршрути з одним транспортним засобом, на яких у зворотному напрямі транспортується вантаж з частковою або повною завантаженістю транспортного засобу.

Малі системи – кільцеві і маятникові маршрути з різною кількістю транспортних засобів, які виконують роботу незалежно від інших маршрутів (тобто транспортні засоби, «прив’язані» до маршруту, системи функціонують ізольовано).

Середні системи – сукупність декількох малих систем, можливо з різними видами транспорту, діяльність яких підлегла загальній меті і розписана єдиним технологічним графіком (функціонує на користь одного клієнта).

Великі системи – загальне число маршрутів перевезень на користь різних клієнтів, які обслуговуються одним транспортним підприємством (в даному випадку конкретний транспортний засіб може бути одночасно або послідовно задіяний в перевезеннях, які здійснюються по різних графіках).

Особливо великі системи – загальне число маршрутів перевезень на користь різних клієнтів, які обслуговуються різними транспортними підприємствами (зокрема різними видами транспорту). У цих системах на окремих маршрутах на користь одного клієнта можуть бути задіяні транспортні засоби різних видів і власників.

В економічній та соціальній географії будь-який комплекс, як система взаємопов’язаних компонентів, являє собою поєднання функціональної, галузевої, територіальної структури. Не є виключенням і транспортний комплекс, або транспортна система (Див рис.2.)

Транспортна система має свою галузеву (видову) структуру, яка відбиває склад і співвідношення різних видів транспорту – залізничного, автомобільного, трубопровідного, морського, річкового, та ін., тому і виділяють такі види транспорту: наземний (залізничний, автомобільний, гужовий, в’ючний), водний (морський, річковий), повітряний та трубопровідний. Усі вони тісно пов’язані й взаємно доповнюють один одного та виконують спільну


Спецільні
Територіальна структура
ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА
Функціональна структура
Галузева структура
Пасажирський транспорт
Вантажний транспорт
Ареальні елементи
Лінійні елементи
Точечні елементи
Транспортні вузли
Спеціалі- зовані райони
Транспортні пункти
Інтегральні
Зовнішні перевезення
Внутрішні перевезення
Внутрішньо- державні
Внутрішньо- районні
Рис. 2. Транспортна система
24


функцію – забезпечення господарського комплексу у вантажних і пасажирських перевезеннях, вступаючи між собою і з багатьма сферами та галузями виробництва у взаємодію.

Галузева структура транспортної системи країни та її регіонів визначається техніко-економічними особливостями і рівнем розвитку окремих видів транспорту, які зумовлюють сферу раціонального застосування кожного з них(див. табл 1.).

Таблиця 1.

Переваги і недоліки видів транспорту


Види транспорту
Переваги
Недоліки



Залізничний транспорт



  • висока провізна і пропускна спроможність;

  • незалежність від клімату;

  • низькі тарифи;

  • висока швидкість доставки.

  • обмежене число перевізників;

  • матеріаломісткість і енергоємність перевезень;

  • низька доступність до кінцевих точок продажу;

  • недостатньо високе збереження вантажу.


Морський транспорт

  • можливість міжконтинентальних перевезень;

  • низька собівартість;

  • висока перевізна і пропускна спроможність;

  • низька капіталоємність

  • обмеженість перевезень;

  • низька швидкість;

  • залежність від погодних умов;

  • жорсткі вимоги до упаковки і кріплення вантажів.

Внутрішній водний

  • висока провізна здатність;

  • низька собівартість

  • обмеженість перевезень;

  • низька швидкість доставки;

  • сезонність.


Автомобільний транспорт

  • висока доступність;

  • можливість доставки вантажу

«від дверей до дверей»;

  • гнучкість, маневреність, динамічність;

  • високе збереження вантажів

  • низька продуктивність;

  • залежність від дорожніх умов;

  • висока собівартість на великі відстані.


Повітряний транспорт

  • щонайвища швидкість доставки вантажів;

  • висока надійність доставки

  • висока собівартість перевезень;

  • щонайвищі тарифи;

  • висока капіталоємність


Трубопровідний транспорт

  • низька собівартість при високій пропускній спроможності;

  • високий ступінь збереження вантажів

  • вузька номенклатура належних транспортуванню вантажів (рідини, гази, емульсії)


Так, висока пропускна і провізна спроможність залізниць, можливість перевозити масові вантажі в поєднанні з порівняно низькою собівартістю перевезень, а також висока швидкість руху залізничного транспорту

забезпечують йому провідну роль у реалізації вантажних перевезень на далекі відстані, а в зв’язку із цим – і у виконанні тонно-кілометрової роботи. Велика маневреність і висока рухомість автомобільного транспорту сприяли тому, що він за обсягом перевезень у багатьох країнах, у тому числі й в Україні, посів перше місце. Найнижчі показники собівартості доставки нафти і нафтопродуктів трубопровідним транспортом зумовили високі темпи його розвитку. Характер галузевої структури транспортних систем значною мірою зумовлюється рівнем та особливостями економічного розвитку господарського комплексу регіону.

Залежно від потреб господарського комплексу країни у вантажних і пасажирських перевезеннях формується функціональна структура транспортної системи, складовими частинами якої є вантажний і пасажирський транспорт (Рис.3).

Основні функції вантажного транспорту полягають у забезпеченні транспортно-економічних зв’язків – зовнішніх (міжнародних для країни) і внутрішніх (у межах держави). Пасажирський транспорт задовольняє потреби країни в перевезенні людей. На відміну од вантажних, пасажирські перевезення не тільки пов’язані з функціонуванням господарських комплексів, а й зумовлені соціально-культурною діяльністю людей, особливостями їх побуту та способу життя.

За видом сполучення пасажирські перевезення поділяються на дві групи:

  • ті, що здійснюються в приміському сполученні;

  • перевезення на далекі відстані.

До першої групи належать перевезення, що не виходять за межі приміських зон. Основну масу приміських пасажирів становлять робітники та службовці, які проживають у приміській зоні, а працюють на підприємствах і в установах міст. Причини, що зумовлюють пасажирські перевезення на далекі відстані складніші та різноманітніші, ніж у перші групі. До них можна віднести: господарські зв’язки, зв’язки пов’язані з роботою та з навчанням, відпочинком, лікуванням, побутовими й особистими потребами.

Раціональність транспортно-економічних зв’язків визначається базами постачання і ринками збуту, що обов’язково враховується при визначенні витрат на виробництво і транспортування. Оскільки функціонування господарських комплексів регіонів (незалежно від таксономічного рівня) можливе за умови обміну між ними, транспортно-економічні зв’язки, по суті, є системотворними щодо процесу формування транспортної системи.

Цікавий і територіальний аспект транспортної системи. Однією з важливих особливостей транспорту, на відміну від інших галузей матеріального виробництва, є лінійний тип його розміщення. Водночас транспорту, як і промисловості, властиве і точкове розміщення. Тому, територіальна структура транспортної системи являє собою поєднання як лінійних елементів (шляхів сполучення всіх видів транспорту – залізниці, автомобільні шляхи, річкові судноплавні ділянки, трубопроводи та повітряні лінії), так і точкових (пунктів зосередження навантажувально-розвантажувальних робіт, рухомого складу та служби перевезення і т.д.).

Одними із первинних форм просторового зосередження транспорту є транспортні пункти і транспортні вузли. До транспортних пунктів відносять залізничні станції, річкові пристані, річкові й морські порти, автобусні станції, автоексплуатаційні підприємства, аеропорти. Транспортний вузол – це комплекс транспортних споруд у пункті, де сходяться, перетинаються або розгалужуються не менш як три лінії одного або двох видів магістрального транспорту, які у взаємодії обслуговують транзитні та місцеві перевезення вантажів і пасажирів. Основні завдання транспортних вузлів полягають в перерозподілі транзитних вантажопотоків з одних напрямків і видів транспорту на інші, у здійсненні безпосереднього обслуговування населення, промисловості, будівництва й торгівлі різними видами транспорту. Цими завданнями визначаються наступні основні функції транспортних вузлів: обслуговування пасажирів, що прибувають, відбувають, транзитних; перевезення жителів міста до місця роботи, відпочинку, лікування й назад; доставка вантажів магістральним транспортом до пунктів навантаження й вивантаження, станцій, портів, великих підприємств і баз постачання, або

вивезення вантажів із цих об’єктів; забезпечення внутрішньовиробничих перевезень вантажів і виконання вантажно-розвантажувальних робіт; передача вантажів із магістральних видів транспорту на внутрішній транспорт міста й назад; передача транзитних вантажів з одного виду магістрального транспорту на інший; прийом, відправлення, обслуговування й всебічне забезпечення рухомого складу різних видів транспорту.

До складу транспортних вузлів входять як окремі об’єкти, так і цілі комплекси пристроїв різних видів транспорту:

  • Залізничний вузол або розвинена залізнична станція з пов’язаною з нею мережею під’їзних колій;

  • Морський, річковий порт, або цілий водний вузол, утворений одним, або декількома портами, причалами й судноплавними каналами;

  • Вузол автомобільних доріг, що обслуговують місто;

  • Мережа різних видів промислового транспорту;

  • Мережа трубопровідного транспорту різного призначення;

  • Аеропорти;

  • Мережа міського транспорту (пасажирського й вантажного).

До складу транспортних вузлів також входять різні види зовнішнього магістрального транспорту й внутрішній транспорт. Зовнішній магістральний транспорт (залізничний, автомобільний, морський, річковий, повітряний і трубопровідний) здійснює зв’язок різних регіонів країни й міст між собою, а також міжнародні зв’язки.

Внутрішній транспорт транспортного вузла є складовою частиною міста й підприємств, що обслуговують.

Різні види внутрішнього транспорту окремими своїми елементами сполучаються з магістральними видами транспорту, і знаходяться з ним у постійній взаємодії.

Розрізняють інтегральні та спеціальні транспортні вузли. Інтегральні утворюються за участю та у взаємодії різних видів транспорту. Залежно від поєднання, їх поділяють на:

  1. залізнично-автомобільні;

  2. автомобільно-залізничні: утворені на основі сполучення двох сухопутних видів магістрального транспорту залізничного й автомобільного (там, де немає моря або річки). Ця група транспортних вузлів досить численна;

  3. автомобільно-річкові;

  4. залізнично-морські;

  5. залізнично-автомобільно-річкові;

  6. залізнично-річкові.

У кожному виді транспортних вузлів є міський і промисловий транспорт. Можливі додаткові види магістрального транспорту: повітряний і трубопровідний. До спеціальних транспортних вузлів належать залізничні й автотранспортні. Залізничні вузли являють собою пункти перетину або злиття залізничних напрямів (не менше трьох), до складу яких входять одна або кілька залізничних станцій. Автотранспортних вузлів виділяють досить мало, оскільки через велику маневреність автомобільного транспорту такими можуть виявитися більшість населених пунктів до яких сходяться три напрями доріг (подібно до залізничного). Тому, автотранспортним вузлом можна вважати лише пункт, розташований на перетині або стику не менше трьох напрямів магістральних автомобільних шляхів міжнародного і державного значення.

Техніко-економічні особливості кожного виду транспорту зумовлюють специфіку вантажних транспортних пунктів. Так, якщо для більшості залізничних станцій характерною ознакою є навантажувально- розвантажувальна робота, то для автомобільного транспорту, що доставляє «від дверей до дверей», властиве територіальне розпорошення його пунктових елементів. Крім того, залізничні станції й вузли за величиною вантажообороту належать до найбільших елементів територіальної структури транспортної системи, тоді як точкові елементи автомобільного транспорту мають невеликий обсяг вантажних робіт і кількісно значно перевищують точкові елементи інших видів транспорту.

Звичайно, транспортний пункт чи вузол функціонує в нерозривному зв’язку з тим чи іншим елементом територіальної структури виробництва.

У регіонах із спеціалізованим характером виробництва окремі види вантажів у вантажообороті становлять понад 60%. Такі транспортні пункти і вузли називаються спеціалізованими. Спеціалізація більше властива для відправлення вантажів і характерна переважно для залізничних станцій, річкових пристаней і портів. Як правило вони спеціалізуються на відправленні будівельних матеріалів, кам’яного вугілля, нафти, продукції лісової й харчової промисловості, а також сільськогосподарських вантажів (цукрові буряки, пшениця, картопля).

У сучасній географії транспорту виділяють транспортну інфраструктуру до якої належать - залізниці, залізничні вузли й станції, автомобільні дороги, автомагістралі, вулиці, авіалінії та аеропорти, транспортної інфраструктури. річкові шляхи й порти, морські порти, канатні дороги, монорейкові шляхи, складські та ремонтні заклади, вантажні термінали. Більшість дослідників відносять до складу транспортної інфраструктури також рухомий склад транспорту.

Головним завданням транспортної інфраструктури є забезпечення пасажирських і вантажних перевезень. При цьому інфраструктура створює умови для переміщення вантажів та пасажирів, а також впливає на функціонування окремих її елементів.

Рівень розвитку транспортної інфраструктури відіграє визначальну роль у забезпеченні перевезень пасажирів та вантажів як у внутрішньому, так і в міжнародному сполученні. Чим вищий рівень розвитку транспортної інфраструктури, тим меншими є витрати підприємців на перевезення вантажів, тим швидше, безпечніше й комфортніше здійснюються перевезення.

Транспортна інфраструктура виступає основою для функціонування й розвитку господарства регіону, прискорює його соціально-економічний розвиток, здійснює вплив на кінцеве формування економічної системи регіону та країни.

На розвиток транспортної інфраструктури регіону значний вплив справляють такі фактори, як транспортно-географічне положення регіону, рівень оновлення основних фондів, обсяги фінансування, ефективність

проведення ремонтних робіт, нормативно-правова база в транспортній сфері, можливості включення регіону до розбудови мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК), а також соціально-економічне становище в регіоні.
Запитання до теми.

  1. В чому полягає особливість формування транспортної системи? Чи є тотожними поняття «транспортний комплекс» і «транспортна система»?

  2. Які види транспорту Ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

  3. В чому полягає особливість функціональної структури?

  4. Які елементи територіальної структури виділено у географії транспорту? Назвіть та обґрунтуйте їх виділення.

  5. Що розуміється під терміном «транспортна інфраструктура»? Роль та значення транспортної інфраструктури регіону.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

скачати

© Усі права захищені
написати до нас