1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Ім'я файлу: geogr._transportu_kurs_lekciy (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 397кб.
Дата: 22.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема 1. Вступ до філософії. Історичні типи світоглядів..docx
ЕССЕ.docx
Реферат.docx
Титульній лист та календарний план індивідуального завдання з п
urfiz177.doc
ПЗ+СР У (а) 21, У (н) 22, УФ 21 1 сем. 19-20 ст.rtf
Індивідуальні завдання (4) (2).docx
Лекція 1.pptx
Практична робота 1 (приклад) (1).docx
Тема_12_Ничипоренко_Юлія_9121_Ситуаційні_задачі (2).docx
ми діти планети здоровя.docx
Дидактична гра.docx

Предмет та завдання географії транспорту


  1. Особливості та значення географії транспорту в системі географічних дисциплін.

  2. Об’єкт, предмет дослідження географії транспорту.

  3. Методи дослідження.

  4. Основні завдання географії транспорту.

  5. Зв’язок географії транспорту з іншими науками.

Економіка будь-якої держави не може ефективно функціонувати без транспорту. Він бере участь у створенні продукції та доставці її споживачам, здійснює зв’язок між виробництвом та споживанням різних галузей господарства, забезпечує потреби країни у вантажних і пасажирських перевезеннях. Безперебійно діюча система транспортних комунікацій є матеріальною основою, без якої досягнення стійкого економічного зростання неможливе.

Економіко-географічні особливості країн та регіонів безпосередньо впливають на об’єм перевезень, структуру вантажообороту та пасажирообороту, конфігурацію транспортної мережі і напрям основних вантажних потоків. Таким чином, географія транспорту тісно та нерозривно пов’язана з іншими галузями економічної географії.

Географія транспорту – це галузь економічної географії, яка вивчає територіальне розташування транспорту і перевезень, умови і особливості розвитку транспорту у складі територіально-господарських комплексів країн і регіонів. Це наукова дисципліна, розділ економічної географії, яка, вивчаючи транспортні (транспортно-географічні) процеси і явища, відображає їх взаємостосунки з іншими територіальними і поза територіальними об’єктами. Власне тому, об’єктами дослідження географії транспорту є територіальні і регіональні транспортні системи, транспортні потоки, розповсюдження окремих видів транспорту, вплив транспортних процесів на розвиток господарства в територіальному (географічному) аспекті. У сферу наукових інтересів входить вивчення географії доріг, характер і особливості взаємодії

видів транспорту, фізико-географічні чинники розташування транспортних систем (в т.ч. дорожніх шляхопроводів) в Україні і зарубіжних країнах.

Загальноприйнятим об’єктом вивчення географії транспорту є та частина господарства країни, яка забезпечує процес транспортування. Іншими словами, як об’єкт виступає одна з галузей господарського комплексу країни, для якої властива єдність продуктивних сил і виробничих відносин у всьому їх різноманітті. Хоча транспорт – об’єкт міждисциплінарний, проте нерідко ця галузь господарства вважається і предметом дослідження географії транспорту. Отже, предметом географії транспорту є територіальна організація суспільства або його окремих частин – населення, виробництва, виробничої і соціальної сфери, продуктивних сил або виробничих відносин. Питання про предмет дослідження тісно пов’язане з його суб’єктом. В даному випадку суб’єктом дослідження виступає не людина як окремий індивід і не суспільство в цілому, а територія, вірніше, потреби територіальної спільності, в якій діалектично сфокусувалися інтереси як окремої людини, так і всього суспільства. Та загалом, правильніше вважати об’єктом географії транспорту не всю транспортну галузь, а лише її частину – інфраструктуру у вузькому сенсі, або техноструктуру як найбільш прив’язану до території і таку, що має міжгалузевий характер. Маючи на увазі об’єкт (транспортну інфраструктуру) і суб’єкт (територіальну спільність) дослідження, можна сказати, що предметом географії транспорту є одна з його структур, а саме територіальна.

Транспорт будь-якого регіону або країни в цілому вивчається не окремо і не у відриві від інших галузей господарства, а як одна з галузей господарства, яка пов’язана з іншим господарським та культурним життям. У своїх дослідженнях географія транспорту поєднує широке коло методів наукового аналізу:

  1. Загальнонаукові – історичний, математичний, метод моделювання і ін.;

  2. Наукові – економіко-статистичні, техніко-економічні, соціологічні і ін.;

  3. Теоретичне повідомлення інформації – оцінка, класифікація і ін.

Особливої уваги заслуговує географічний метод. В основу методу покладено вивчення предметів та явищ у їх взаємозв’язку, просторовому

поєднанні та історичному розвитку в конкретних природних та економічних умовах, виявлення специфічних особливостей територіальних комплексів. Це зобов’язує виявляти закономірності розміщення транспорту, що визначають його відмінності «від місця до місця».

Науково-технічний прогрес сприяв виникненню і розвитку конкуренції окремих видів транспорту. Це особливо чітко виявилося вже в першій половині XIX ст. в ході створення і швидкого зростання в епоху таких нових видів транспорту, як автомобільний і авіаційний, що стали конкурентами раніше сформованим залізничному і морському. Перші лінії трубопровідного транспорту були прокладені вже в середині XIX ст., а могутній його розвиток припав на другу половину XX ст. Раціональний розвиток та розміщення транспорту потребує взаємопов’язаності окремих його видів, а також узгодження та погодження роботи з врахуванням розвитку продуктивних сил країни. Тому, головне завдання географії транспорту – виявлення і вивчення закономірностей,, які визначають його територіальні відмінності залежно від економічних особливостей регіонів. До завдань географії транспорту відносять дослідження не тільки окремих видів (автомобільного, залізничного і т.д.), а і їх поєднання з транспортною роботою регіону або країни в цілому. В залежності від території та основних завдань змінюються методи та задачі транспортно- географічних досліджень. Методика дослідження транспорту, наприклад порту або міста, відрізняється від методів, які використовуються для великих територій.

Не один проект розміщення нового будівництва та територіальної організації виробництва не здійснюється без відповідних транспортних зв’язків, а отже без попередніх науково-дослідних і проектних розробок.

Вивченням транспорту зайнято багато наук. Технічні дисципліни досліджують конструкції транспортних засобів, способи їх будівництва і експлуатації. Економічні науки вивчають конкретні форми прояву загальних об’єктивних законів на транспорті – питання планування, розвитку транспорту, порівняння ефективності різних його видів, собівартості перевезень і т.п.

Що ж до географічних наук, то вони вивчають транспорт в територіальному аспекті, залежно від конкретних природних і соціально- економічних умов. Транспорт розвивається в певних умовах природного

середовища, які впливають на влаштування шляхів і експлуатацію засобів транспорту. Вивчення фізико-географічних факторів, які впливають на транспорт, дозволяє точніше визначити особливості його географічного розміщення та умови експлуатації. До завдань економіко-географа не входить безпосереднє вивчення елементів природи - усю необхідну інформацію він отримає з фізичної географії або окремих географічних дисциплін.

При розробці шляхів формування і регіонального розвитку систем пасажирського транспорту і транспорту міст, велике місце відводиться науковому обґрунтуванню і розробці дієвих заходів на зниження негативного впливу транспорту на навколишнє середовище і населення. Географічний підхід до вирішення проблем на автомобільному транспорті повинен передбачати розгляд його не тільки як засіб переміщення населення в просторі і по території. Це ставить на порядок денний питання про регулювання насичення автомобілів на території з цінними природними ландшафтами. Вирішення такого завдання особливо важливо для тих місць, де буває висока концентрація відпочивальників – на турбазах, санаторіях і в своєрідних диких куточках природи.

У зв’язку із створенням нових транспортних засобів на залізничному транспорті, на трубопровідному гідравлічному транспорті, на пневмоконтейнерному транспорті перед географами постають нові завдання. Розвиток кожного з названих транспортних засобів пов’язаний з екологічними проблемами та знаходженням нових шляхів їх вирішення, для чого необхідні комплексні географічні дослідження.

Для картографічного відображення транспортних явищ і транспортно- еекономічних показників географія транспорту широко використовує картографію.

Дисципліна «Географія транспорту» дуже тісно взаємодіє з логістикою, формуючи напрям «транспортна логістика».

Логістика – це планування, управління і контроль потоку матеріальної продукції і відповідного йому інформаційного потоку, який поступає на підприємство, оброблюється там і покидає це підприємство. Вона дозволяє істотно зменшити часовий проміжок між надходженням сировини, напівфабрикатів і доставкою готової продукції споживачу, сприяє явному

скороченню матеріальних запасів транспортних витрат, прискорює процес отримання інформації, піднімає рівень сервісу. Мета логістики – оптимальне формування і ефективне управління товарно-інформаційно-фінансовими потоками сфер поставок, виробництва і збуту господарських систем.

Транспортна логістика визначається як сфера діяльності, яка охоплює три напрями:

  • процес планування, організації і здійснення раціональної і недорогої доставки (перевезення) вантажів (товарів) від місць їх виробництва і до місць споживання;

  • контроль за всіма транспортними і іншими операціями, що виникають на шляху проходження вантажів з використанням сучасних засобів телекомунікації, інформатики і інших інформаційних технологій;

  • надання відповідної інформації вантажовласникам.

До завдань транспортної логістики відносять: створення транспортних систем, зокрема створення транспортних коридорів і транспортних ланцюгів; забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу; сумісне планування транспортного процесу з складським і виробничим; вибір виду транспортного засобу; визначення раціональних маршрутів доставки; забезпечення технічної і технологічної зв’язаності учасників транспортного процесу, узгодження їх економічних інтересів, а також використовування єдиних систем планування.

Отже, з позиції географічних наук транспорт вивчають у трьох аспектах: як необхідну ланку територіально-виробничих комплексів (виробничих кластерів); як економічну передумову розвитку та розміщення інших галузей і в першу чергу промисловості; як одну з галузей господарства.

Запитання до теми.

  1. Що вивчає географія транспорту?

  2. Які процеси, явища та системи є об’єктом та предметом дослідження географії транспорту?

  3. Який взаємозв’язок географії транспорту та інших наукових дисциплін?

  4. Які основні методи дослідження географії транспорту?

  5. Які основні завдання географії транспорту в сучасний період?

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

скачати

© Усі права захищені
написати до нас