1   2   3   4
Ім'я файлу: 093_2015_Красюк.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1323кб.
Дата: 14.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Електричні джерела світла.doc
3 РОЗРОБКА МОДУЛЯ ГЕНЕРАЦІЇ РОЗРАХУНКУ
ПЕДНАВАНТАЖЕННЯ ВИКЛАДАЧІВ ТА ІНТЕРФЕЙСУ
КОРИСТУВАЧА
3.1 Вступ
Основою розроблюваної системи документообігу являється база даних, оскільки її архітектура надає можливість зберігати інформацію в такому вигляді, в якому вона буде найбільш сприйнятлива та зручна для формування звітності кафедри, в тому числі для розрахунку педагогічного навантаження викладачів.
Програмне забезпечення по формуванню педагогічного навантаження створено за допомого мови JAVA з використанням можливостей бібліотеки JXLS
– Java API for Microsoft documents.
Java
є однією з лідерів серед мов програмування, кросплатформенна, проста при розробці, добре взаємодіє з СУБД MySQL, а найголовніше – це наявність бібліотек по роботі з файлами EXCEL формату.
3
.2 Бібліотека
JXLS для генерації EXCEL файлів
Для генерації файлів формату EXCEL на мові JAVA використовується бібліотека JXLS.
JXLS – невелика і проста у використанні Java бібліотека для запису і читання файлів EXCEL з використанням шаблонів XLS.
XLS реалізує підхід, при якому EXCEL файл зберігається як шаблон з усім необхідним форматуванням, формулами, макросами та ін., до якого потім вносяться необхідні зміни. Всього лиш необхідно, використовуючи певні

54 позначення, вказати місця розміщення реальних даних, що дозволяє створювати складні звіти EXCEL протягом кількох рядків коду. Достатньо просто викликати
J
XLS двигун шаблону XLS і передати експортовані дані в якості параметрів [6].
J
XLS також містить модуль jxls-рідер, який допомагає, якщо вам потрібно розібрати EXCEL файли, створені у заздалегідь визначеному форматі, щоб прочитати з них дані. JXLS-рідер дозволяє описати правила аналізу в простому
XML і читання файлу EXCEL, наповнення об'єктів Java буде зроблено автоматично [7].
3.3 Розробка модуля генерації педнавантаження
При розробці модуля було використано технологію ORM (абревіатура від
Object Relational Mapping –
Об'єктно-реляційна проекція) – це технологія програмування, яка пов'язує бази даних з концепціями об'єктно-орієнтованих мов програмування, створюючи «віртуальну об'єктну базу даних».
ORM перетворює об'єктні структури в пам'яті додатку у форму, зручну для збереження в реляційних базах даних, а також виконує зворотну дію – розгортання реляційної моделі в об'єктну, із збереженням властивостей об'єктів і відносин між ними (рис. 4.2). Це технологія, що забезпечує об'єктно-реляційне відображення простих JAVA об'єктів і надає API для збереження, отримання та управління такими об'єктами.
Рисунок 3.1 – Технологія ORM

55
Під час проектування системи були створені діаграми класів для спрощення розуміння «логіки» системи. Розглянемо набір класів, за допомогою яких забезпечується обмін даними між модулем і базою даних.
Було створено класи Entity (Сутність), що відповідають таблицям БД, і
POJO клас, який пов'язаний з БД за допомогою анотації (Entity) або через XML. Є наступні вимоги до нього:
– повинен мати порожній конструктор (public або protected);
– не може бути вкладеним, інтерфейсом або enum;
– не може бути final і не може містити final-полів / властивостей;
– повинен містити хоча б одне @ id-поле.
При цьому Entity може:
– містити непорожні конструктори;
– успадковуватися і бути успадкованим;
– містити інші методи і реалізовувати інтерфейси.
Entities можуть бути пов'язані один з одним (один-до-одного, один-до- багатьох, багато-до-одного і багато-до-багатьох) (рис 3.2). Приклад класу Entity
Сirriculum – Додаток В.
Рисунок 3.2 – приклад класу Entity

56
На рис. 3.3 показано клас «DBWorker», що містить методи по роботі з базою даних: додавання, оновлення, видалення та вибірки с бази.
Рисунок 3.3 – Клас «DBWorker»
Оскільки документ генерується для того, щоб спростити його створення вручну, дані повинні вибиратись з бази даних. Щоб це зробити, потрібно відправити у базу даних запит, а отриманий результат записати у генерований
EXCEL документ. Для цього був написаний клас «ExelGenerate» (рис. 3.4), який містить методи generateLoad() та generateDistrLoad(), що генерують форму повного та індивідуального (на викладача) педагогічного навантаження.

57
Рисунок 3.4 – Клас «ExelGenerate»
Результатом роботи методу generateLoad() та generateDistrLoad() є документи fullTeachingLoad.xls
і distributedTeachingLoad.xls відповідно, що без проблем відкриваються у Microsoft Excel для подальшого редагування.
3.4
Розробка інтерфейсу користувача
Для розробки уніфікованого користувацького інтерфейсу було використано протокол HTTP, що зумовлено його універсальністю й підтримкою на більшості платформ. Для використання HTTP не потрібно жодного додаткового програмного забезпечення, крім браузера. Створення веб-інтерфейсів до баз даних, перетворення даних у гіпертекстові документи дає змогу вирішити проблему сумісності між різними системами базами даних та забезпечити доступ до даних з будь- якого місця.
При розробці були використані наступні технології:
1. HTML (
HyperText Markup Language
).
2. CSS (
Cascading Style Sheets
).

58 3. JavaScript.
4. AJAX(
Asynchronous Javascript and XML
).
Веб-інтерфейс розроблений на платформі Java EE 6. Для організації клієнт- серверної взаємодії використовуються інтерфейси JSP + HttpServlet. Основною моделлю взаємодії клієнт-сервер є асинхронне взаємодія AJAX.
Для побудови веб-інтерфейсу використовується мова розмітки HTML разом з каскадними таблицями стилів CSS, динамічний функціонал реалізується за допомогою JavaScript і сторонніх бібліотек. Для асинхронних запитів та взаємодії з HTML застосовується JQuery.
Відображення сторінок реалізовано за допомогою патерну MVC (Model View
Controller)
, де у кожної таблиці БД є своя JSP-сторінка (View), що відображає вміст таблиці. Вибір таблиці для відображення виконує клас Controller. Схему партерна MVC показано на рис. 3.5 [7].
Рисунок 3.5 – Схема партерна MVC

59
Для динамічної роботи с таблицею використовується AJAX. Асинхронний запит починає виконуватися при натисканні на керуючий елемент. Наглядно спільні та відмінні риси класичного підходу до створення веб-застосувань та моделі AJAX відображені на рис. 3.6.
Рисунок 3.6 – Модель класичних мережевих додатків в порівнянні з технологією AJAX
Класична модель веб-застосування [7]:

60

Користувач заходить на веб-сторінку і натискає на який-небудь її елемент.

Браузер надсилає запит серверу.

У відповідь сервер генерує повністю нову веб-сторінку і відправляє її браузеру і т.і.

З боку сервера можлива генерація не всієї сторінки наново, а тільки деяких її частин, з подальшою передачею користувачу.
Модель AJAX:

Користувач заходить на веб-сторінку і натискає на який-небудь її елемент.

Браузер відправляє відповідний запит на сервер.

Сервер віддає тільки ту частину документа, яка змінилася.
Веб-інтерфейс в якості функцій для асинхронного взаємодії використовує набір реалізацій інтерфейсу HttpServlet. Кожен клас має унікальний URI. В якості вхідних параметрів клас отримує дані через HTTP протокол. Дані передаються за допомогою методу GET або POST.
В якості формату для обміну даними між сервером і клієнтом використовується JSON (англ. JavaScript Object Notation, укр. об'єктний запис
JavaScript) – базується на тексті і може бути з легкістю прочитаним людиною.
Формат дозволяє описувати об'єкти та інші структури даних. Цей формат використовується для передачі структурованої інформації через мережу [8].
JS
ON використовується разом з технології AJAX. Він виступає як заміна
XML під час асинхронної передачі структурованої інформації між клієнтом та сервером. При цьому перевагою JSON перед XML є те, що він дозволяє складні структури в атрибутах, займає менше місця і прямо інтерпретується за допомогою
JavaScript в об'єкти. JSON будується на двох структурах [9]:

Набір пар ім'я/значення. У різних мовах це реалізовано як об'єкт, запис,

61 структура, словник, хеш-таблиця, список з ключем або асоціативним масивом.

Впорядкований список значень. У багатьох мовах це реалізовано як масив, вектор, список, або послідовність.
Це універсальні структури даних. Майже всі сучасні мови програмування підтримують їх у тій чи іншій формі. Оскільки JSON використовується для обміну даними між різними мовами програмування, то є сенс будувати його на цих структурах.
3.5
Робота з веб інтерфейсом
Для входу в систему достатньо відкрити браузер і ввести в адресний рядок адресу веб-додатку – на екрані буде відображена головна сторінка (рис 3.7).
Рисунок 3.7 – Головна сторінка

62
Основні функції знаходяться в головному меню, яке складається з чотирьох пунктів, представлених у вигляді кнопок: «Головна», «Таблиці БД», «Генерація документів» та «Навантаження». «Таблиці БД», «Генерація документів» та
«Навантаження» реалізовані у вигляді списків, що випадають, з підменю.
Для того, щоб проглянути чи відредагувати якусь із таблиць, достатньо вибрати із списку потрібну таблицю (рис 3.8).
Рисунок 3.8 – Вибір таблиці
Обравши необхідну таблицю, ми потрапляємо на сторінку її відображення
(рис 3.9).
Для додавання необхідно натиснути «+» в лівому куті екрану, після чого сторінка автоматично прокрутиться донизу таблиці і з’явиться пустий рядок для заповнення. Після введення даних, для збереження потрібно нажати кнопку Save
(
рис. 3.10).

63
Рисунок 3.9 – Сторінка редагування таблиці
Рисунок 3.10 – Сторінка додавання запису в таблицю

64
В результаті в таблиці з’явиться новий запис. Приклад наведено на рис 3.11, додано запис «НОВИЙ ПРЕДМЕТ» в таблицю предметів.
Рисунок 3.11 – Результат додавання запису
На рис. 3.12 показано згенеровану згідно з даними робочого навчального плану форму К-3 у форматі EXCEL з загальним педагогічним навантаженням за дисциплінами. Інформацію з цієї форми можна завантажити в БД, натиснувши кнопку «Завантажити» справа на головній панелі, отримавши результат, представлений на рис. 3.13. Для розподілення навантаження необхідно прокрутити сторінку вправо і нажати кнопку «Розподіл» (рис. 3.14), перейшовши до наступного меню (рис 3.15), в якому після вибору необхідних налаштувань можна приступити безпосередньо до розподілу навантаження за видами занять
(рис 3.16).

65
Рисунок 3.12 – Форма К-3 у форматі EXCEL
Рисунок 3.13 – Повне навантаження

66
Рисунок 3.14 – Розподілення навантаження
Рисунок 3.15 – Процес розподілу навантаження 1

67
Рисунок 3.16 – Процес розподілу навантаження 2
На рисунку 3.17 зображене розподілене навантаження на викладача.
Конкретного викладача можна обрати у випадаючому меню під головним.
Таблицю також можна завантажити у форматі EXCEL, натиснувши кнопку
«Завантажити» справа на головній панелі (рис. 3.18).

68
Рисунок 3.17 – Розподілене навантаження на викладача
Рисунок 3.18 – Розподілене навантаження викладача у форматі EXCEL

69 3.6
Висновки
У даному розділі було розроблено модуль, що генерує документи у форматі
EXCEL
, в яких міститься повне педагогічне навантаження та навантаження на конкретного викладача. Модуль генерації розроблено на мові Java через її зручність, широке розповсюдження та зручні бібліотеки для роботи з документами у форматі EXCEL.
Також було розроблено веб-інтерфейс користувача, використовуючи сучасні веб-технології: HTML5, CSS3, JavaScript, AJAX, JSON.
Розроблений інтерфейс відповідає усім необхідним вимогам і може бути використаний без установки додаткового програмного забезпечення практично на будь-якому ПК або мобільному пристрої.
Інтерфейс дозволяє виконувати основні операції з даними в таблицях
(додавання, оновлення, видалення) та генерувати форми з педагогічним навантаження викладачів у форматі EXCEL.

70
4
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦІЯХ
4
.1 Вступ
В даній дипломній роботі було створено програму, що генерує розподіл навчального навантаження викладачів, використовуючи дані з бази даних кафедри.
На робочому місці користувача ПК виникають небезпечні та шкідливі фактори: підвищений рівень шуму, несприятливі мікрокліматичні умови, недостатній рівень освітленості, шкідливі речовини, підвищений рівень електромагнітних випромінювань радіочастот, висока напруга електричної мережі, статична електрика та інші. Робота з ПК супроводжується також підвищеним ступенем напруженості трудового процесу. До хімічно небезпечних факторів, що постійно діють на користувача ПК, відноситься виникнення активних часток у результаті іонізації повітря при роботі комп'ютера. Біологічні шкідливі виробничі фактори в даному приміщенні відсутні.
Неправильна організація робочого місця сприяє загальній і локальній напрузі м'язів шиї, тулуба, верхніх кінцівок, скривленню хребта й розвитку остеохондрозу.
4
.2 Опис приміщення
Для комп’ютерної лабораторії вибране приміщення з наступними геометричними параметрами: ширина – 4 м, довжина – 6.25 м, площа – 25м
2
, висота стелі – 3,2 м. Будівля та приміщення спорудженні згідно з вимогами [10].
Приміщення комп’ютерної лабораторії обладнане чотирма робочими місцями для

71 програмістів. Об'єм виробничого приміщення для програмістів, операторів відео термінальних пристроїв на одного працівника складає 19,5 м
3
, площа приміщень

6 м
2
з урахуванням максимального числа працівників в одну зміну.
План комп’ютерної лабораторії зображений на рис. 4.1.
Рисунок 4.1 – План комп’ютерній лабораторії: 1 – світильник; 2 – стілець; 3 – стіл;
4 – персональний комп’ютер (ПК); 5 – телефон – факс; 6 – вогнегасник; 7 – багатофункціональній пристрій (БФП); 8 – протипожежні датчики; 9 – шафа
Основний виробничий процес полягає в розробці алгоритмів, технічної документації та написанні програмного забезпечення, що потребує використання
ЕОМ.
В комп’ютерної лабораторії розташовані чотири робочих місця. Всі вони

72 обладнанні ПК з рідкокристалічним дисплеєм, і кожне місце приєднане до локальної мережі. На столі додатково встановлено телефон-факс. Ще в лабораторії знаходиться два БФП. Для освітлення використовується шість світильників.
Кожен світильник містить дві люмінесцентні лампи типу ЛБ-40-1. Вікна комп’ютерної лабораторії є досить старими. В приміщенні відсутня спеціальна вентиляція і звукоізоляція. Все обладнання, яке розташовано в комп’ютерній лабораторії, підключене до джерела живлення під напругою в 220 В.
4
.3 Напруженість праці користувача ПЕОМ
Робота програміста пов’язана з значним зоровим навантаження, що вимагає забезпечення належного освітлення. В даному приміщенні рівень природного освітлення є достатнім, а рівень штучного – понижений. Інженер-програміст працює з ЕОМ та іншим офісним обладнанням, що є джерелом небезпеки ураження електричним струмом. Трудова діяльність програміста пов’язана з постійним перебуванням в приміщенні, тому для комфортних умов праці необхідно створити належний мікроклімат в комп’ютерній лабораторії.
Згідно нормативним документам [11] та [12] можна виділити такі шкідливі виробничі чинники, що діють на працівника даної комп’ютерної лабораторії:
1.
Недостатній рівень штучного освітлення.
2.
Мікроклімат робочої зони: температура, відносна вологості, швидкість руху повітря.
3.
Підвищений рівень шуму на робочому місці.
4.
Небезпечна напруга в електричному ланцюзі.
5.
Підвищений рівень вібрації.
Далі проведемо аналіз перших трьох шкідливих та небезпечних виробничих чинників, що діють в комп’ютерній лабораторії на програміста.
Виконаємо якісний

73 та кількісний аналіз цих чинників. Також, розробимо заходи з охорони праці, для цих трьох шкідливих виробничих чинників, які забезпечують покращення умов праці для програміста в комп’ютерній лабораторії.
4
.3.1 Рівень штучного освітлення
Основним документом, який регламентує норми освітленості є [13]. В комп’ютерній лабораторії розташовані шість світильників по дві люмінесцентні лампи ЛБ40-1 в кожному. Джерелом живлення світильників є електрична мережа у 220 В.
Фактична величина освітленості даного робочого приміщення становить всього Е=210-220 Лк.
Категорія виконуваних робіт програміста відноситься до робіт високої точності з присвоєнням розряду IIІ в. Тому нормативне значення загального освітлення робочого приміщення повинно бути Е = 300-500 Лк. Отже, необхідно вжити заходів для збільшення освітленості приміщення.
Освітлення на робочому місці програміста повинно бути таким, щоб працівник міг без напруги зору виконувати свою роботу. Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи освітлення, визначенню необхідного числа світильників, їхнього типу і розміщення.
Відповідно до вибраного розрядом зорових робіт допустиме значення освітленості робочої поверхні приймається Е = 400 лк.
Для покращення освітлення комп’ютерній лабораторії будуть використовуватися світлодіодні лампи, а саме LITWELL LED-T8S-120 світловий потік яких Фл=1500лм. Розрахунок для покращеного рівня штучного освітлення буде описаний в пункті 4.3.4.

74 4
.3.2 Мікроклімат робочої зони: температура, відносна вологості, швидкість руху повітря
Відповідно до [12] праця програміста за важкістю відноситься до легкої фізичної роботи категорії Іа.
Основним документом, який регламентує норми мікроклімату робочої зони є [14].
Комп’ютери і офісна техніка є джерелом істотних тепловиділень, що може привести до підвищення температури і зниження відносної вогкості в приміщенні.
В приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися певні параметри мікроклімату. В санітарних нормах встановлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. (див. табл. 4.1). Значення параметрів оптимальних та допустимих параметрів мікроклімату згідно з [14] для приміщень, та фактичних параметрів представленні в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату
Період року
Параметр мікроклімату
Значення
Оптимальне Допустиме Фактичне
Холодний Температура повітря в приміщенні
21,0-
23,4°С 23,5-25,4°С 16,1-18,0°С
Відносна вологість
40-60%
75%
35%
Швидкість руху повітря 0,1м/с до 0,1м/с
0,1м/с
Теплий
Температура повітря в приміщенні
21,0-
23,4°С 23,5-25,4°С 26,7-27,4°С
Відносна вологість
40-60%
55%
55%
Швидкість руху повітря 0,1 м/с
0,2-
0,1м/с
0,1м/с
Для забезпечення комфортних умов використовуються як організаційні методи (раціональна організація проведення робіт залежно від пори року і доби,

75 чергування праці і відпочинку), так і технічні засоби (вентиляція, кондиціонування повітря, опалювальна система).
Значення фактичної вологості повітря в приміщенні в холодний період - 35%, не потрапляє в діапазон допустимих значень. Отже, в холодну пору року в приміщенні необхідно використовувати зволожувачі повітря, а також для підвищення температури потрібно встановите додаткове опалення.
В теплу пору року для пониження температури потрібно встановити кондиціонер.
4
.3.3 Рівень шуму на робочому місці
Підвищений рівень шуму в комп’ютерній лабораторії спричинений чотирма
ПК, двома багатофункціональними пристроями, а також гудінням пускового реле світильників. Фактичне значення рівня шуму становить 88-92 дБ, коли допустимий рівень звуку становить ≤ ГДР, а саме 50 дБ. Методи вимірювання шуму та допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочому місці регламентовані [15].
Шум погіршує умови праці здійснюючи шкідливу дію на організм людини.
Працюючі в умовах тривалої шумової дії випробовують дратівливість, головні болі, запаморочення, зниження пам'яті, підвищену стомлюваність, пониження апетиту, болі у вухах і т.і. Такі порушення в роботі ряду органів і систем організму людини можуть викликати негативні зміни в емоційному стані людини аж до стресових ситуацій. Під впливом шуму знижується концентрація уваги, порушуються фізіологічні функції, з'являється стомленість у зв'язку з підвищеними енергетичними витратами і нервово-психічною напругою, погіршується мовна комутація. Все це знижує працездатність людини і її продуктивність, якість і безпеку праці.

76
Для пониження рівня шуму необхідна додаткова звукоізоляція. У якості звукоізолюючих матеріалів, які застосовують у конструкціях перекриттів для зниження передачі структурного (ударного) звуку переважно використовують мати та плити із скляного та мінерального волокна, м'які плити з деревних стружок, картон, гуму, утеплений лінолеум, а також заміна вікон на звукоізолюючі.
4
.3.4 Розрахунок для покращення рівня штучного освітлення
Для покращення освітлення комп’ютерній лабораторії будуть використовуватися світлодіодні лампи, а саме LITWELL LED-T8S-120 світловий потік яких Фл=1500лм.
Відповідно до вибраного розрядом зорових робіт допустиме значення освітленості робочої поверхні приймається Е = 400 лк.
Для розрахунку освітлення КЛ скористаємося методом світлового потоку.
Для визначення кількості світильників визначимо світловий потік, що падає на поверхню по формулі 4.1:
η
EkSZ
F
=
(4.1) де F - світловий потік, Лм;
Е - нормована оптимальна освітленість, Лк, Е=400 Лк;
S - площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S = 25 м
2
);
Z - коефіцієнт мінімальної освітленості, характеризує нерівномірність освітлення. Приймається при найвигіднішому розташуванні світильників, коли світловий потік використається для освітлення робочої зони найбільш раціонально, (Z = 1.1);

77
k - коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників у процесі експлуатації (його значення визначається по таблиці коефіцієнтів запасу для різних приміщень і в нашому випадку k = 1.2);
η - коефіцієнт використання світового потоку від світильника, що показує, яка частина світлового потоку лампи досягає освітлюваної поверхні, у тому числі завдяки відбиттю світлового потоку від стін, стелі й робочої поверхні.
Для визначення коефіцієнта η потрібно розрахувати індекс приміщення i за формулою 4.2:
B
( A
h
S
i
+

=
(4.2) де S - площа приміщення, S = 25 м2;
h - висота підвісу світильників над робочою поверхнею, м;
A - ширина приміщення, А = 4 м;
В - довжина приміщення, В = 6,25 м.
Висота підвісу знаходить за формулою 4.3:
(4.3) де H – геометрична висота КЛ, Н=3 м;
– висота підвісу світильника, = 0,3 м;

78
По показнику приміщення та коефіцієнтам світлового потоку від підлоги –
10% (0,1), від стін – 30% (0,3) та від стелі – 50% (0,5) визначаємо для світлодіодної лампи LITWELL LED-T8S-120 значення коефіцієнта використання світлового потоку η= 0,51.
Підставимо всі значення у формулу5.1 для визначення світлового потоку:
Розрахуємо необхідну кількість ламп по формулі 4.4:
N
F

=
(4.4) де N - визначається число ламп;
F - світловий потік, F = 25882 Лм;
Fл- світловий потік лампи, Fл = 1500 Лм.
Отже, для освітлення використаємо 6-ть світильників, кожен світильник комплектується 3-ма лампами. Розміщуються світильники двома рядами, по три в кожному ряду.
Згідно з [13], дане приміщення не відноситься до тих, що потребують аварійного освітлення.

79 4
.4 Ергономіка робочого місця
Проектування робочих місць, забезпечених відео терміналами, відноситься до числа важливих проблем ергономічного проектування в області обчислювальної техніки.
Робоче місце і взаємне розташовує всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця програміста повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця і достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення.
Ергономічними аспектами проектування відео термінальних робочих місць, зокрема, є: висота робочої поверхні, розміри простору для ніг, вимоги до того, що розташовує документів на робочому місці (наявність і розміри підставки для документів, можливість різного розміщення документів, відстань від очей користувача до екрану, документа, клавіатури і т.і.), характеристики робочого крісла, вимоги до поверхні робочого столу, можливість регулювання елементів робочого місця . Головними елементами робочого місця програміста є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.
Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення програміста. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібне для виконання робіт частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору.
Моторне поле – простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухові дії людини.
Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними максимально витягнутими руками при

80 русі їх в плечовому суглобі.
Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними передпліччями при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем(рис 4.2).
Рисунок 4.2
1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас