Автоматизована система «Документообіг кафедри». Підсистема розподілу педнавантаження викладачів Виконав: студент IV курсу, групи да-11 сторінка 2

36
Графічні роботи – це роботи, що вимагають виконання різних креслень у відповідності до вимог відповідних нормативно-технічних документів.
Для виконання РР, РГР, ГР необхідно виділити з бюджету дисципліни не менше 10…15 годин самостійної роботи студента.
Домашні контрольні роботи – це індивідуальні завдання з навчальної дисципліни, що передбачають самостійне виконання студентом деякої практичної роботи (наприклад, розв'язування задач та ін.). Домашні контрольні роботи можуть передбачати певний ілюстративний матеріал: графіки, векторні діаграми, гістограми тощо. Ця форма індивідуальних завдань рекомендується для навчальних дисциплін циклу математичної і природничо-наукової підготовки.
Реферати, аналітичні огляди та ін. – це індивідуальні завдання, що сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів за окремими темами навчальної дисципліни, що розвивають досвід самостійної роботи з навчальною і науковою літературою. Ця форма індивідуальних завдань рекомендується для навчальних дисциплін циклу гуманітарної і соціально-економічної підготовки.
У стовбцях "Кількість годин аудиторних занять на тиждень за семестрами" поряд з номером курсу додатково вказують шифри відповідних навчальних груп і кількість студентів (бюджетних та контрактних). Ця інформація необхідна для розрахунку педагогічного навантаження викладачів з індивідуальних видів навчальної роботи (перевірка індивідуальних завдань, прийом екзаменів тощо).
Далі в окремих таблицях визначається необхідна інформація з практик, державної атестації і розподіл годин педагогічного навантаження з державної атестації.
В окремій таблиці зазначаються поза кредитні навчальні дисципліни (їхні обсяги не входять до загального обсягу відповідної програми підготовки):
«фізичне виховання», а також за вільним вибором студентів «військової підготовки» (19 кр.).

37 1.4
Аналіз педагогічного навантаження викладачів
Робочий час викладачів вищих навчальних закладів ІІІ і ІV рівнів акредитації відповідно до “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки
України від 2 червня 1993 року № 161, визначається обсягом їх навчальної, методичної, наукової, організаційної та виховної роботи.
Педагогічне навантаження викладачів планується щорічно на поточний навчальний рік, виходячи із середньотижневої тривалості робочого часу 36 годин
(з урахуванням часу на відпустки та святкові дні) і відображається в
індивідуальних планах роботи викладачів.
Обсяг навчальної роботи викладачів в облікових годинах складає їх навчальне навантаження, яке визначається для конкретного викладача (у межах мінімального та максимального) з урахуванням виконання ним методичної, наукової, організаційної й виховної роботи та особливостей і структури навчальної дисципліни, а також кількості дисциплін, які він викладає. Це стосується також навчальних дисциплін, які лише запроваджуються і потребують від викладача значних витрат часу на розробку курсу лекцій і відповідного методичного забезпечення.
Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників на одну ставку не повинно перевищувати 600 годин на навчальний рік. Мінімальний обов’язковий обсяг навчального навантаження викладачів, що працюють на повну ставку, становить:
1. асистент – 550 годин;
2. старший викладач –500 годин;
3. доцент, кандидат наук – 450 годин;
4. професор, доктор наук – 400 годин;

38 5. завідувач кафедри, професор (доцент) – 350 (400) годин.
Викладачам, висококваліфікованим спеціалістам, які залучаються до педагогічної роботи на умовах штатного сумісництва на 0,5 (0,25) ставки, робочий час планується з розрахунку середньотижневої тривалості 18 (9) годин з пропорційним зменшенням мінімального обов’язкового обсягу навчального навантаження та інших видів робіт [3].
При визначенні індивідуальних планів роботи професорсько-викладацького складу завідувач кафедри повинен враховувати особливості кожного виду роботи і забезпечувати оптимальне використання творчого потенціалу кожного викладача.
Читання лекцій повинно плануватися тільки професорам, доцентам і старшим викладачам в обсязі не менше 120 годин на навчальний рік. Залучення до лекційних занять асистентів можливе лише з дозволу директора інституту (декана факультету) на поточний навчальний рік. Бажано планувати лекторові проведення практичних, семінарських та лабораторних занять хоча б з однією навчальною групою лекційного потоку.
Індивідуальні плани складаються всіма викладачами (штатними, сумісниками, працюючими з погодинною оплатою), розглядаються на засіданні кафедри й підписуються завідувачем кафедри.
Підставою для планування навчального навантаження викладача є відповідні витяги з робочих навчальних планів, які випускові кафедри передають на кафедри, що забезпечують викладання відповідних дисциплін. У цих витягах зазначається назва дисципліни, загальний обсяг навчальних годин та їх розподіл за видами занять, індивідуальні семестрові завдання, контрольні заходи, семестрова атестація, а також чисельність студентів у навчальних групах (окремо – студентів- контрактників та іноземців).
Чисельність навчальної групи за програмами підготовки бакалаврів та спеціалістів не повинна перевищувати 30 (з них студентів-бюджетників не більше

39 25 та не менше 16). Чисельність навчальних груп за програмами підготовки магістрів може бути зменшена до 15-7 студентів. Лекційні потоки за програмами підготовки бакалаврів складаються, як правило, з 8-4 навчальних груп, за програмами підготовки спеціалістів та магістрів – з 4-2 навчальних груп.
Розрахунок обсягу навчальної роботи здійснюється відповідно до “Норм часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково- педагогічних працівників вищих навчальних закладів”, що затверджені наказом
Міністерства освіти і науки України від 7 серпня 2002 року № 450.
Навчальне навантаження розраховується, виходячи з астрономічної години
(60 хвилин), крім аудиторних занять, де академічна година (45 хвилин) зараховується як астрономічна година. Норми часу для розрахунку обсягу навчальної роботи є обов’язковими, змінювати ці норми або додавати інші види навчальної роботи недопустимо.
Методична, наукова, організаційна та виховна робота викладачів планується у відповідних розділах індивідуального робочого плану на навчальний рік із зазначенням конкретних підсумкових результатів.
Переліки основних видів методичної, наукової, організаційної та виховної роботи викладачів мають орієнтовний характер і за рішенням кафедри можуть доповнюватися іншими видами робіт, які ними виконуються.
На період відрядження або хвороби викладача завідувач кафедри перерозподіляє його навчальне навантаження між іншими викладачами кафедри в межах 36-годинного робочого тижня за рахунок зменшення обсягу їх методичної, наукової й організаційної роботи або шляхом залучення викладачів із відповідною оплатою праці в межах фонду заробітної плати кафедри та коригуванням педагогічного навантаження. Виконання індивідуальних планів викладачів систематично контролюється завідувачем кафедри та обговорюється на засіданнях кафедри.

40
Облік навчальної роботи викладачів здійснюється за фактичними витратами часу. Наприкінці навчального року завідувач кафедри зобов’язаний оцінити якість виконання індивідуального плану роботи кожним викладачем і зробити відповідний запис у розділі VII “Висновки зав. кафедри про виконання
індивідуального плану”.
При підведенні підсумків навчального року на засіданні кафедри питання про виконання індивідуальних планів професорсько-викладацьким складом є одним з головних.
Щорічно до 1 липня завідувачі кафедр зобов’язані подати до навчального відділу звіт з навчальної роботи кафедри (окремо за держзамовленням та за контрактом з громадянами України й іноземцями) та попередній план з навчальної роботи (виходячи з чисельності студентів у минулому навчальному році), а до 15 вересня – уточнений план роботи за визначеною формою.
1.5
Висновки
В даному розділі було проаналізовано документи необхідні для ведення навчального процесу в НТУУ «КПІ». Детально розглянуті особливості складення навчального та робочого навчального планів кафедри, форми розрахунку педагогічного навантаження викладачів, зроблені висновки щодо автоматизації їх формування.
Визначено основні складові навчального та робочого планів, форми педагогічного навантаження викладачів, що повинні бути віднесені до системи автоматизації документообігу кафедри.

41
2
МОДИФІКАЦІЯ СТРУКТУРИ БАЗИ ДАНИХ
ДОКУМЕНТООБІГУ
2.1 Вступ
Головною задачею системи документообігу кафедри є зберігання інформації необхідної з метою генерації звітів та форм необхідних для функціонування кафедри. Існуюча база даних була створена на реляційній моделі даних, використовуючи систему управління базами даних MySQL.
Реляційна база даних(від англ. relation – відношення ) – це БД, яка сприймається користувачем як набір нормалізованих відношень різного ступеню.
Реляційна модель приховує деталі фізичного зберігання даних від користувача.
Уся робота ведеться на логічному рівні, що полегшує виявлення відносин між елементами даних (приклад рис. 2.1) [4].
Рисунок 2.1 – Приклад реляційної БД

42
За допомогою реляційної БД забезпечено необхідний рівень зв’язку, який дозволить швидко та зручно отримувати доступ до даних, формувати звіти, вести потрібні підрахунки. Ця архітектура передбачає можливість зручного нарощування об’ємів інформації, що важливо, так як БД буде нарощуватися у майбутньому. Також у реляційній моделі досягається інформаційна й структурна незалежність. Записи не зв'язані між собою настільки, щоб зміна однієї з них торкнулася інших, а зміна структури бази даних не обов'язково приводить до перекомпіляції працюючих з нею додатків. Отже, розширення структури БД на при розробці системи не повинно викликати труднощів.
Система управління базами даних – комплекс програм, який забезпечує можливість створення, збереження, редагування, пошуку інформації та контролю доступу до БД. В даній роботі використана високопродуктивна СУБД – MySQL, що створена компанією Sun Microsystems і розповсюджується під GNU General
Public License [5].
2.2 Огляд таблиць БД
Основним елементом БД є таблиця. В реляційній БД, поняття «таблиця» є нестроге і зазвичай означає не «відношення» як абстрактне поняття, а візуальне представлення відношення на папері чи екрані.
Система документообігу логічно поділена на два типи складових таблиць: таблиці-словники та таблиці сутності.
Таблиці-словники – це статичні таблиці. Користувач БД заповнює ці таблиці даними, що є незмінними протягом тривалого часу. Прикладом таблиці-словника може бути таблиця з переліком факультетів ВУЗу або список викладачів кафедри.
Ця інформація може вважатися статичною, тому що список викладачів змінюється нечасто і не суттєво. Таблиці-словники є основою для таблиць сутностей.

43
Таблиці сутності – це основні таблиці БД, що містять динамічну інформацію.
Вони не містять у собі полів інформації з назвами, вони містять лише ключі, що вказують на поля таблиць-словників. Тобто, користувач, що заповнює таблицю сутності, вказує лише значення ключів. А в подальшому інформація з БД буде вийматись з таблиці сутності, що звертатиметься до таблиці-словника за поясненням ключа.
Отже, таблиці-словники заповнюються лише одного разу, а потім, якщо потрібно, інформація у них модифікується згідно зі змінами. Таблиці сутності – основні таблиці, з якими і буде вестись робота. Ці таблиці повинні заповнюватись так часто, як буде змінюватись навчальний план або інші ключові документи.
На практиці, заповнення цих таблиць буде проводитись дещо частіше, адже навчальні плани змінюються майже щороку.
Структуру бази даних наведено у додатку Б.
2.2.1 Таблиця сутності «Навчальний план»
Таблиця "Навчальний план" – основна таблиця бази даних, що відноситься до таблиці сутностей. Саме ця таблиця відповідає за автоматизацію створення навчальних планів, адже вона містить основні дані по навчальному плану, а саме: рік навчального плану, освітньо-кваліфікаційний рівень (бакалавр, спеціаліст чи магістр), форму навчання (денна, заочна) та іншу інформацію, що однозначно
ідентифікує потрібний навчальний план. За допомогою саме цієї таблиці формуватися педагогічне навантаження викладачів кафедри.
На рис. 2.2 зображено таблицю "CURRICULUM" (навчальний план), що містить усі поля таблиці. Така кількість полів дозволяє зберігати інформацію, що однозначно визначає потрібний навчальний план.

44
Рисунок 2.2 – Таблиця "CURRICULUM" (навчальний план)
Інформація по стовпцям таблиці:
– ID_CUR – оригінальний номер запису в таблиці, який однозначно
ідентифікує певний навчальний план. Всі таблиці в БД мають такий стовпець, несучи однакове ідейне навантаження. У всіх випадках полю призначене властивість первинного ключа;
– YEAR – рік, який описує навчальний план;
– ID_EQ_BASIC – вторинний ключ, що вказує, яким освітньо- кваліфікаційним рівнем володіли студенти до отримання наступного рівня
(магістра отримують на основі бакалавра, тобто поле ID_EQ_BASIC у цьому випадку матиме вторинний ключ, що посилатиметься на значення "бакалавр");
– ID_FORM_OF_EDUCATION – вторинний ключ, що вказує на форму навчання (денна, заочна, вечірня, екстернат). Ці значення містяться у

45 відповідній таблиці-словнику;
– ID_BRANCH_OF_KNOWLEDGE – вторинний ключ, що вказує на галузь знань (напр. "0501 Інформатика та обчислювальна техніка"). Ці значення містяться у відповідній таблиці-словнику;
– ID_COURSE – вторинний ключ, що вказує на напрям навчання (напр.
"6.050101 Комп'ютерні науки"). Ці значення містяться у відповідній таблиці- словнику;
– ID_SPECIALITY – вторинний ключ, що вказує на спеціальність (напр.
"8.05010102 Інформаційні технології проектування"). Ці значення містяться у відповідній таблиці-словнику;
– ID_SPECIALIZATION – вторинний ключ, що вказує на спеціалізацію.
Ці значення містяться у відповідній таблиці-словнику;
– ID_QUALIFICATION – вторинний ключ, що вказує на кваліфікацію, що буде отримана (напр. "аналітик комп'ютерних систем"). Ці значення містяться у відповідній таблиці-словнику;
– ID_FACULTY – вторинний ключ, що вказує на факультет, для якого актуальний певний навчальний план. Це поле наявне у базі даних через те, що
БД планувалась як мультипідроздільний загальноуніверситетський додаток.
Ці значення містяться у відповідній таблиці-словнику;
– ID_DEPARTMENT – вторинний ключ, що вказує на кафедру, для якої актуальний певний навчальний план. Ці значення містяться у відповідній таблиці-словнику;
– STUDY_PERIOD – ключ, що вказує термін навчання для конкретного
ОКР;
– IN_YEARS – ключ, що вказує термін навчання у форматі "кількість років кількість місяців" (напр. "1 рік 10 місяців");
– ID_EQ_GET
– вторинний ключ, що вказує на освітньо-

46 кваліфікаційний рівень, що буде здобуто (напр. "магістр"). Ці значення містяться у відповідній таблиці-словнику.
Всі таблиці бази даних закодовані в UTF-8. В якості строкових типів даних використовується тип «varchar».
Рисунок 2.3 – Таблиця "DICT_COURSES" (напрям)
На рис. 2.3 таблиця постачає інформацію про напрям, який використовується у навчальному плані:
– CIPHER – поле, що містить шифр напряму;
– DENOTATION – поле, що містить назву напряму.
Рисунок 2.4 – Таблиця "DICT_DEPARTMENTS" (кафедри)
На рис. 2.4 таблиця постачає інформацію про кафедру, для якої розробляється навчальний план. DENOTATION – поле, що містить назву кафедри.

47
Рисунок 2.5 – Таблиця " DICT_SUBJECTS" (предмети)
На рис. 2.5 таблиця постачає інформацію про предмети (навчальні дисципліни), які викладаються на кафедрі:
– DENOTATION – поле, що містить назву навчальної дисципліни;
– INCP – флаг, що характеризує належність предмета навчальному плану;
–
INWP – флаг, характеризує належність предмета робочому плану.
2.2.2 Таблиця сутності «Предмети»
Таблиця "Предмети" – це одна з основних таблиць, з якими доведеться працювати користувачу БД для заповнення її інформацією по новому начальному плану. Таблиця містить такі важливі необчислювані поля, як кількість годин лекцій, практик та загальний обсяг годин, що виділено на навчальну дисципліну.
Ці дані отримуються кафедрою від керівництва ВУЗу, тож обчислити ці поля неможливо.
На рис. 2.6 зображено таблицю "SUBJECTS" (предмети), що містить усі поля таблиці.

48
Рисунок 2.6 – Таблиця "SUBJECTS" (предмети)
Інформація по стовпцях таблиці:
– ID_SUBJ – оригінальний номер запису в таблиці, який однозначно
ідентифікує певний запис у таблиці;
– ID_SUBJECT – вторинний ключ, що посилається на таблицю
DICT_SUBJECTS, яку було описано вище. Цей ключ забезпечує однозначне визначення, для якого саме предмету проставляються дані по лабораторним роботам, практикам та загальному обсягу годин, виділеному на навчальну дисципліну;
– CIPHER – поле, що містить шифр за ОПП, що відповідає певній навчальній дисципліні;
– LECTIONS – поле, що містить значення кількості годин, що виділені на лекційні заняття по певній навчальній дисципліні;
– LABS – поле, що містить значення кількості годин, що виділені на лабораторні роботи по певній навчальній дисципліні;
– PRACTICES – поле, що містить значення кількості годин, що виділені

49 на практичні заняття по певній навчальній дисципліні;
– ECTS – поле, що містить значення кредитів на дисципліну;
– ID_CYCLE – вторинний ключ, що вказує на приналежність певного предмету певному циклу навчальних дисциплін (наприклад, "Цикл професійної та практичної підготовки"). Ці значення містяться у відповідній таблиці-словнику;
– ID_CURR – вторинний ключ, що посилається на таблицю
CURRICULUM, яку було описано вище. Цей ключ забезпечує однозначне визначення, для якого саме навчального плану проставляються дані по лабораторним роботам, практикам та загальному обсягу годин, виділеному на навчальну дисципліну.
2.3 Розробка таблиць педнавантаження викладачів
Для розподілення педагогічного навантаження та створення модуля генерації було модифіковано існуючу БД. Розроблено таблицю-словник
«lecturers», а також таблиці сутності
«full_teaching_load» та
«distributed_teaching_load».
Частину оновленої структури бази даних документообігу кафедри представлено в Додатку Б.

50
Рисунок 2.7 – Таблиця «full_teaching_load»
На рис. 2.7 показана таблиця «full_teaching_load», що містить в собі всю
інформацію про повне (нерозподілене між викладачами) педагогічне навантаження, розраховане на основі вже існуючих даних, які знаходяться у робочому навчальному плані (відповідних таблицях БД).
Інформація по стовпцях таблиці:
– id – оригінальний номер запису в таблиці, який однозначно ідентифікує певний запис у таблиці;
– id_subjects – номер предмету;
– lecturers – кількість годин відведених на лекції;
– practices – кількість годин відведених на практичні заняття;
– labs – кількість годин відведених на лабораторні заняття;

51
– exams – кількість годин відведених на екзамени;
– tests – кількість годин відведених на заліки;
– control_works – кількість годин відведених на КР;
– course_projects – кількість годин відведених на КП;
– settlement_graphics_works – кількість годин відведених на РГР;
– home_control_works – кількість годин відведених на ДКР;
– papers – кількість годин відведених на реферати;
– consultations – кількість годин відведених на консультації;
– whole_hours – загальна кількість годин;
Рисунок 2.8 – Таблиця «distributed_teaching_load»
На рис. 2.8 показана таблиця «distributed_teaching_load», що містить в собі всю інформацію про розподілене педагогічне навантаження викладачів на основі

52 даних з таблиці «full_teaching_load» та безпосереднього розподілу через веб
інтерфейс.
Рисунок 2.9 – Таблиця «lecturers»(викладачі)
На рис. 2.9 таблиця постачає інформацію про викладачів, які викладають на кафедрі:
– id – унікальний ідентифікатор викладача;
– name – поле, що містить ім’я викладача;
– id_department – номер, що вказую на таблицю-словник відділів;
2.4 Висновки
В даному розділі модифіковано базу даних, розроблено таблиці сутності та таблицю-словник на основі проведеного опису існуючих таблиць. Розроблені таблиці названо відповідно до призначення. Всі назви таблиць є повними для того, щоб не виникало неоднозначностей і непорозумінь.
Дані, що містяться у таблицях, закодовано у форматі UTF-8, який дозволяє зберігати дані у кирилиці, що дуже потрібно для розробки навчального плану.