Асептика та антисептика
Історична довідка
Офіційним автором сучасної антисептики є видатний англійський хірург Джозеф Лістер, заслугою якого є те, що він переніс відкриття Луї Пастера в хірургію.
В 1867р. Дж. Лістер опублікував працю під назвою «Про новий спосіб лікування переломів і гнійників із зауваженнями про причини нагноєння».
Асептика
Асептика (“а” – без, “septicus” – гниття) – комплекс заходів, спрямованих на запобігання проникнення мікроорганізмів у рану.
Асептика – це сукупність методів і прийомів роботи, спрямована на запобігання:
а) проникненню інфекції в рану;
б) проникненню інфекції в організм хворого;
в) на створення безмікробних, стерильних умов для всієї хірургічної роботи шляхом використання активних знезаражуючих хімічних речовин, а також технічних засобів і фізичних факторів.
Принципи асептики
- Все, що торкається рани, повинне бути стерильним
- Усі хірургічні хворі повинні бути розподілені на потоки:
- “чисті” хворі
- “ гнійні” хворі
Ендогенний шлях – проникнення мікробної флори в стерильні тканини та органи з організму самого хворого
Екзогенний шлях – попадання мікробної флори із зовнішнього середовища
- Повітряно-крапельний шлях
- Контактний шлях
- Імплантаційний шлях
- Інфекція шкіри
- Інфекція внутрішніх органів:
- шлунково-кишковий тракт
- верхні дихальні шляхи
- сечовидільні шляхи
Шляхи проникнення інфекцій в рану
Профілактика повітряної інфекції
1) Організація та облаштування хірургічного стаціонару.
2) Розподіл потоків хворих.
3) Боротьба з інфекцією в повітрі:
- носіння масок;
- бактерцидні лампи;
- організація вентиляції приміщень з застосуванням фільтруючих пристроїв;
- особиста гігієна хворих і медичного персоналу.
Профілактика контактної та імплантаційної інфекції
Повинне бути стерильним:
А) Операційне поле (шкіра самого хворого)
Б) Перев’язувальний матеріал і хірургічна білизна
В) Хірургічні інструменти
Г) Руки хірурга
Гоління операційного поля
Техніка обкладання операційного поля
Покриття стерильною плівкою операційного поля (найкраща методика)
Стерильні зони
Методи стерилізації
Фізичні методи стерилізації:
А) Обпалювання і кип’ятіння (застосовують тільки в домашніх умовах);
Б) Стерилізація парою під тиском (автоклавування);
В) Стерилізація гарячим повітрям (сухим жаром внаслідок нагрівання повітря);
Г) Променева стерилізація (заводський метод стерилізації).
Хімічні методи стерилізації:
А) Газова стерилізація (метод використовується в стаціонарі);
Б) Стерилізація розчинами антисептиків.
Прямий спосіб
Бактеріологічний посів на живильне середовище
Непрямий спосіб
Індикаторні смужки
Способи контролю стерильності
Антисептика
Антисептика (“anti” – проти, “septicus” – гниття) – комплекс лікувально-профілактичних заходів спрямованих на знищення потенційних збудників у рані та організмі хворого.
Види антисептики:
а) механічна
б) фізична
в) хімічна
г) біологічна
Застосування методів антисептики в умовах клініки:
А) У практиці зазвичай поєднують різні види антисептики;
Б) Використання антисептичних методів, поряд зі знищенням мікроорганізмів, може стимулювати різні механізми в організмі хворого, спрямовані на пригнічення інфекції;
В) Препарати і методи антисептичного впливу повинні бути нешкідливі, нетоксичні для різних органів та систем і не викликати серйозних побічних ефектів.
МЕХАНІЧНА АНТИСЕПТИКА
Найефективнішим методом механічної антисептики є якісний дебрідмент
Та в певних випадках також до механічних методів антисептитки відноситься :
- розкриття гнійників
- дренування порожнин
- розкриття “карманів” та запливів
ФІЗИЧНА
АНТИСЕПТИКА
- Гігроскопічний перев’язочний матеріал
- Гіпертонічні розчини
- Промивання великою кількістю розчинів антисептиків
- Ультразвукова кавітація
- Використання ультрафіолетових променів
- Лазерна терапія
- Рентгенотерапія
Хімічна антисептика
Хімічна антисептика – це знищення мікроорганізмів за допомогою різних хімічних речовин у рані, патологічному вогнищі, організмі хворого і в навколишньому середовищі.
Класифікація антисептиків:
- Дезинфікуючі засоби – використовуються для обробки інструментів, миття стін, підлоги, обробки предметів одягу
- Антисептичні речовини – застосовуються зовнішньо для обробки шкіри, рук хірурга, промивання ран і слизових оболонок.
- Хіміотерапевтичні засоби – вводяться всередину і проявляють резорбтивну дію в організмі хворого, пригнічуючи ріст мікроорганізмів у різних патологічних вогнищах.
БІОЛОГІЧНА АНТИСЕПТИКА
- Антибіотики
- Протеолітичні ферменти (трипсин, хімотрипсин, хімопсин, терилітин, іруксол)
- Препарати для пасивної імунізації (лікувальні сироватки, антитоксини, гамма-глобуліни, бактеріофаги, гіперімунна плазма)
Види антибіотикотерапії
- Емпірічна - призначення антибіотиків, коли ще не висіяний штам мікроорганізмів і не визначена його чутливість до антибіотиків.
- Етіотропна - вибір препарату визначається результатом мікробіологічного дослідження (виділення збудника і його чутливості до антибіотиків).
Дотримання режиму асептики і антисептики медичного персоналу
1. Носіння чистого спецодягу, котрий своєчасно змінюється не тільки за календарним планом, але й по необхідності – навіть кілька разів на добу при забрудненні кров′ю, гнійними виділеннями при перев′язках і маніпуляціях.
2. Акуратне ведення індивідуальної санітарної картки з своєчасними як за графіком, так і за позачерговими показами (захворювання, підозра на носіння інфекції) з оглядом відповідних спеціалістів, „посівами” з шкіри, носоглотки і т.п. для мікробіологічного дослідження та прийняття відповідних організаційних та медичних заходів для усунення небезпеки поширення у відділенні інфекції медперсоналом.
3. Коротко стригти нігті та користуватись окрім халату, шапочки, маски, змінного одягу і взуття, рукавичками, особливо при виконанні вологих прибирань, маніпуляцій, перев′язок та ін.
4. Не носити на пальцях прикрас (обручки, браслети і т.п.), котрі під час роботи накопичують бруд та інфікований матеріал і при митті рук не можуть бути достатньо очищені.
5. Кожний раз як до, так і після виконання лікувальних процедур хворим мити руки з милом, а при контакті з інфікованим матеріалом – і з дезінфектантом (хлоргексидину біглюконат, розчин пергідролю з мурашиною кислотою – „первомур” і т.п.).
6. При переході з гнійного відділення в чисте і в зворотньому напрямку – міняти спецодяг на відповідний по призначенню!
7. При пораненнях рук чи інших областей тіла – своєчасне їх лікування і ізоляція від лікарняного інструментарію, перев′язочного матеріалу, ран хворих, шприців та систем для трансфузій.
8. Гігієна тіла – ванна або душ щоденно і після довгої виснажливої праці зі значним потовиділенням.
9. Гігієна білизни – своєчасна зміна, при інфікуванні – прання з прасуванням і дезінфекція.
10. Гігієна ротової порожнини – щоденне чищення зубів, своєчасна санація ротової порожнини; при перев′язках і операціях – маска і захисні окуляри.
11. Своєчасне лікування фурункулів, абсцесів чи інших гнійних чи інфекційних захворювань.
Обробка рук
Хірургічна антисептика
МЕТА: запобігання занесенню з рук хірурга та інших осіб, які беруть участь в операції, в рану мікроорганізмів і розвитку пов’язаної з цим післяопераційної інфекції.
Техніка хірургічної антисептики рук
- Спосіб Спасокукоцького-Кочергіна
- Обробка первомуром
- Обробка розчином хлоргексидину
- Обробка розчином стериліуму
- Обробка препаратом АHD2000
- Обробка препаратом мірамідез
Техніка обробки рук