5 АПАРАТНА ТА ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНО- ВИМІРЮВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ КОНЦЕНТРАЦІЇ ДИМОВИХ ГАЗІВ
5.1 Вибір апаратного забезпечення
Для реалізації поставленої задачі використаємо контролер фірми VIPA серії System 200V. Модулі System 200V можна застосовувати для розширення систем автоматизації, виконаних на базі даних контролерів фірми Siemens і промислової шини PROFIBUS, користуючись при цьому єдиним інструментом розробки. За допомогою System 200V можна також створювати нові високо продуктивні системи керування та контролю, що відповідають сучасним вимогам. При цьому функціональні можливості модулів VIPA не поступаються «оригіналу», а конструктивно вони набагато компактніше. Програмне забезпечення для контролерів серії System 200V може створюватися як за допомогою стандартного середовища розробки STEP7, так і за допомогою застосування недорогих пакетів з обмеженою функціональністю WinPLC7 й WinNCS.
Однією з головних особливостей контролерів цієї серії є універсальність. Добре відомо, що використання розподіленої архітектури АСУ на базі цифрових інтерфейсів передачі даних має цілий ряд переваг перед рішеннями на основі класичної централізованої архітектури. Серед них можна згадати зниження витрат на розгортання й обслуговування кабельної мережі, підвищення надійності за рахунок зменшення кількості з'єднань, поліпшення завадостійкості, переваги при розширенні системи. Однак централізована архітектура й зараз знаходить своє застосування там, де кількість каналів не дуже велика і всю систему керування можна зосередити на невеликій площі. За допомогою модулів System 200V можна створювати системи збору даних і керування як із централізованої, так і з розподіленою архітектурою.
Іншою їхньою важливою особливістю є підтримка відкритих інтерфейсів, широко застосовуваних у промисловості. Наявність комунікаційних модулів для Ethernet створює можливість для підключення додаткових апаратних засобів, наприклад панельних комп'ютерів для побудови людино-машинного інтерфейсу, і полегшує інтеграцію окремих виробничих ділянок в інформаційну мережу підприємства. За допомогою стандартних промислових інтерфейсів, таких як PROFIBUS, DeviceNet й CANOpen, стає можливим використати пристрої цієї серії System 200V разом з устаткуванням інших виробників. Мабуть, найбільш помітні переваги від використання контролерів VIPA одержать ті підприємства, які застосовують системи автоматизації на базі ПЛК Siemens. У них з'явиться можливість розширювати наявні системи й створювати нові з меншими фінансовими витратами. Інженерам, знайомим з SIMATIC S7, не буде потрібно багато часу для вивчення нового обладнання. Немало важлива й та обставина, що при програмуванні цих контролерів можна скористатися наявним програмним забезпеченням для ПЛК Siemens.
Серія System 200V побудована по модульному принципу. Це означає, що користувач має можливість оптимально підбирати состав модулів для рішення свого завдання й гнучко модифікувати його при розширенні або при зміні вимог до системи. Всі модулі вводу-виводу та інтерфейсні модулі мають властивість універсальності, тобто їх можна застосовувати разом з будь-яким CPU даної серії.
При цьому є можливість вибору процесорного модуля з оптимальною продуктивністю для рішення конкретного завдання.
Таким чином, контролери VIPA серії System 200V можуть бути використані скрізь, де застосовуються класичні ПЛК і підсистеми розподіленого вводу-виводу. Вони мають швидку реакцію та підходять для керування виробництвами дискретного, безперервного й дискретно-безперервного типу. Застосування пристроїв цієї серії дозволить легко розширити систему керування, додаючи до неї окремі модулі вводу-виводу, станції розподіленої периферії і нові програмувальні контролери, що володіють чудовими можливостями масштабування. Зовнішній вигляд контролера VIPA серії System 200V представлено на рисунку 5.1.
Рисунок 5.1 – Контролер VIPA серії System 200V
У сімейство VIPA System 200V входить кілька моделей процесорних модулів з різними комунікаційними можливостями. Кожна модель існує в трьох версіях, що відрізняються одна від одної обсягом пам'яті: CPU 214х, CPU 215х й CPU 216х. Всі моделі забезпечують підключення до своєї локальної магістралі до 32 модулів вводу-виводу.
Процесорні модулі й модулі розширення монтуються безпосередньо на 35-міліметровій DIN-рейці. Їхнє підключення до системної шини реалізується за допомогою складальних з'єднувачів на одне, два, чотири або вісім посадкових місць, що містяться в поглиблення рейки. Це дозволяє позбутися від використання спеціальної об'єднавчої плати, забезпечуючи при цьому необхідну гнучкість конфігурування системи, коли користувач може підібрати стільки з'єднувачів, скільки йому необхідно.
Всі моделі мають годинники реального часу, а також літієвий акумулятор, що забезпечує зберігання даних в енергонезалежному ОЗУ й роботу протягом 30 днів. Як зовнішня пам'ять для зберігання програм, даних і вихідних текстів, а також архівів використаються звичайні карти флеш-памяті у форматі Multimedia Card.
Як засіб зовнішньої пам'яті можна використати звичайну карту флеш-памяті у форматі Multimedia Card (до 64MB) від VIРА (VIPA 953-0КХ10), що збільшує простір пам'яті для зберігання програм, даних і вихідних текстів, а також архівів). Доступ до ММС завжди можливий після повного скидання. Також в VIPA доступно зовнішнє ММС пристрій читання (VIPA 950-0AD00). Це дозволяє запис і читання вашої ММС на PC.
CPU мають убудоване електроживлення. Підключення до 3 клем на фронтальній стороні. Напруга живлення повинна бути в межах DC 24V (20...30V). Електроживленням забезпечуються як електронна частина CPU, так і всі приєднані модулі через шинний з'єднувач.
Додатково до захищеного RAM, CPU 11х мають вбудовану Flash-ROM, що збільшує обсяг оперативної пам'яті. Вміст Flash-ROM не видаляється при повному скиданні (OVERALL RESET). Flash-ROM може бути очищений за допомогою запиту повне скидання (OVERALL RESET) і перенесене тепер уже в порожню оперативну пам'ять із Flash-ROM через PLC функцію Copy RAM to ROM. Повідомлення про помилку відбувається коли ви ініціюєте команду запису в ММС. Однак дані не зберігаються в убудованої Flash-ROM.
Оберемо процесорний модуль CPU 214, зовнішній вигляд якого представлено на рисунку 5.2, а основні технічні характеристики наведено у таблиці 5.1.
Рисунок 5.2 – Процесорний модуль CPU 214
Таблиця 5.1 – Основні технічні характеристики процесорного модуля
CPU 214
| Процесорний модуль | CPU 214 |
| Постійна пам'ять | 48 кБайт |
| Оперативна пам'ять | 80 кБайт |
| Розширювана пам'ять | ММС |
| Акумулятор | + |
| Середовище програмування | STEP7 від Siemens або WinPLC7 відVIPA |
| Час виконання логічної операції | 0.18 мкс |
| Час виконання операцій зі словами | 0.78 мкс |
| Напруга живлення | 24 В постійного струму |
| Споживана потужність | 3,6 Вт |
| Діапазон робочих температур | 0 ° C ... 60 ° C |
| Таймери | 128 |
| Лічильники | 256 |
| Інтерфейси | MP2I |
| Підключення модулів розширення | До 32, у тому числі до 16 аналогових |
5.2 Вибір програмного забезпечення
Для реалізації поставленої задачі використаємо програмний пакет WINPLC7 для конфігурування, програмування, наладки програм та діагностики контролерів VIPA всіх серій. Пакет має дружній інтерфейс для всіх етапів роботи. WINPLC7 містить всі необхідні інструменти для створення проекту: конфігуратор апаратури, яка використовується, символьний редактор, конфігуратор мережі PROFIBUS, редактор програм, емулятор контролера.
Для програмування систем автоматизації в рамках пакету WINPLC7 можуть бути використані три мови: Statement List (STL) – список інструкцій, Ladder Diagram (LAD) – мова релейно-контактних схем, Function Block Diagram (FBD) – мова функціональних блоків.
WINPLC7 дозволяє імпортувати/експортувати проекти для контролерів фірми Siemens, зберігати резервну копію програми та даних на ММС - карту, а також здійснювати програмну стимуляцію роботи контролера. Для контролерів System 200V ліцензія на пакет WINPLC7 безкоштовна. WinPLC7 – це просте та зручне для вивчення програмне забезпечення, з добре узгодженим інтерфейсом, яке призначено для розробки програм і обслуговування програмованих контролерів VIPA. Це програмне забезпечення може використовуватися для рішення широкого кола задач автоматизації. Пакет містить вбудований Hardware configuration – порграму для зв’язку мікроконтролером та комп’ютером.
5.3. Розробка алгоритму та програми
Програму напишемо у програмному пакеті WINPLC7 на мові програмування Statement List (STL). Алгоритм роботи програми наступний: з ПП1 надходить електричний сигнал функціонально залежний з концентрацією димових газів. Цей сигнал прийматиме функціональний блок FC105 (Scaling analog value) та перетворювати його у змінну типу ‘real’ (MDx). MDx – відповідає значенню електричного сигналу (напрузі), який лежить в межах 0.1-2 В. Далі здійснюється перетворення електричного сигналу у відповідну йому концентрацію димового газу. По другому вимірювальному каналу передається значення опору ПП2, яке функціонально пов’язане з значенням температури. Цей сигнал прийматиме також функціональний блок FC105 (Scaling analog value) та перетворювати його у змінну типу ‘real’ (MDx). Потім за допомогою математичної моделі знаходим значення температури. Відбувається порівняння значення температури з допустимим. Якщо температура менша допустимої передається сигнал включення нагрівача. Якщо температура більша допустимої передається сигнал включення вентилятора. Процес вимірювання та керування відбувається в режимі реального часу. Лістинг програми представлено у додатку Г, а блок-схема алгоритму наведено у додатку Д. Приклад роботи програми по першому каналу при подачі на ПЛК нульового електричного сигналу для перевірки роботоздатності алгоритму та програми наведено на рисунку 5.3.
Рисунок 5.3 - Приклад роботи програми по першому каналу
Алгоритм роботи інформаційно вимірювальної системи концентрації димових газів представлено на рисунку 5.4.
Рисунок 5.4 - Алгоритм роботи інформаційно вимірювальної системи концентрації димових газів
6 ОХОРОНА ПРАЦІ
Середовище, де людина здійснює трудову діяльність, називають виробничим середовищем. Воно характеризується сукупністю фізичних, біологічних, хімічних та соціальних чинників і від його стану значною мірою залежить безпека праці, здоров’я працюючих. Трудова діяльність часто пов’язана з дією шкідливих й небезпечних факторів, вплив яких на людину залежить від значення її параметрів, тривалості дії та особливостей організму.
Дія небезпечних факторів може призвести до нещасного випадку чи професійних захворювань. Сучасний фахівець повинен мати достатній обсяг теоретичних знань у галузі охорони праці та уміти з їх допомогою вирішувати практичні інженерні задачі зі створення безпечних і здорових умов праці на виробництві.
Під час розробки інформаційно-вимірювальної системи концентрації вуглекислого газу в приміщенні, згідно ГОСТ 12.0.003-74 [2], були наявні такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
1. Фізичні:
підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;
підвищений рівень шуму на робочому місці;
підвищена чи понижена вологість повітря;
підвищений рівень електромагнітного випромінювання;
підвищена чи понижена іонізація повітря;
недостатня освітленість робочої зони;
підвищена яскравість світла; понижена контрастність;
пряма і відбита блисткість.
2. Психофізіологічні: статичне перевантаження та розумове перевантаження.
Відповідно до наведених факторів здійснюємо розробку заходів щодо безпечного виконання поставленого завдання.
Технічні рішення щодо безпечного виконання роботи
6.1.1 Обладнання робочого місця
Приміщення, де відбувалася розробка інформаційно-вимірювальної системи концентрації вуглекислого газу знаходиться в чотирьох поверховій будівлі. В приміщенні є знаходиться шість робочих місць, обладнаних ПК, що є одним із джерел шуму.
Робоче місце являє собою простір, в якому здійснюється діяльність виконавця чи групи виконавців, що оснащене технічними засобами та обладнанням.
Організація робочого місця – це система заходів щодо його обладнання засобами і предметами праці, які розташовані у певному порядку. Удосконалення організації робочого місця є однією з умов, що сприяє підвищенню продуктивності праці.
Планування і розміщення робочих місць здійснено відповідно до вимог ДСанПіН 3.3.2.007-98 [8]? ДСН 3.3.6.042-99 [11] та НАПБ Б.03.002-2007 [13].
Робочий стіл має простір для ніг заввишки не менше ніж 600мм, завширшки не менше ніж 500мм, завглибшки (на рівні колін) не менше ніж 450мм, на рівні простягнутої ноги не менше ніж 650мм. Робочий є підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом і нахилу сидіння та спинки і за відстанню від спинки до переднього краю сидіння.
Під час виконання роботи розміщення обладнання повинно забезпечувати зручність виконання всіх робіт. Санітарно-побутове, медичне обслуговування працівників, організація відпочинку, харчування сприяють відновленню сил, підвищенню працездатності працівників.
Для створення безпечних умов праці для користувачів ЕОМ враховується ряд якісних характеристик робочого середовища, які визначаються рядом фізичних параметрів в залежності від можливості дії того чи іншого фактора.
Щодня перед початком роботи необхідно очищати монітор від пилу та інших забруднень. Після закінчення роботи персональний комп’ютер і периферійні пристрої повинні бути відключені від електричної мережі. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити персональний комп’ютер і периферійні пристрої від електричної мережі.
6.1.2 Електробезпека приміщення
В приміщенні лінія електромережі для живлення ЕОМ та іншої техніки є трьох провідною з заземленим нульовим проводом. Величина напруги в мережі складає 220 В. Умови роботи в приміщення з електробезпеки відносяться до категорії «без підвищеної небезпеки».
Персональні комп’ютери, периферійні пристрої, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники), електропроводи та кабелі за виконанням і ступенем захисту мають апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів. Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, застосовувати негорючу ізоляцію.
Усі провідники відповідають номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту.
Персональні комп’ютери і периферійні пристрої підключаються до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з’єднань і електророзеток заводського виготовлення. У штепсельних з’єднаннях та електророзетках, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, мають бути спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Їхня конструкція має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше, ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз’єднання при відключенні має бути зворотним.
Електромережі штепсельних з’єднань та електророзеток для живлення персональних комп’ютерів та периферійних пристроїв потрібно виконувати за магістральною схемою, по 3-6 з’єднань або електророзеток в одному колі. Індивідуальні та групові штепсельні з’єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах.
6.2 Технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії
6.2.1 Мікроклімат
Мікроклімат виробничого приміщення – це умови його внутрішнього середовища, які впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, теплового випромінювання та випаровування вологи. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури оточуючих людину поверхонь та інтенсивністю теплового опромінювання (ДСН 3.3.6. 042-99).
Розробка інформаційно-вимірювальної системи концентрації вуглекислого газу за енерговитратами відноситься до категорії І а (енерговитрати до 139Дж/с) [1]. Допустимі параметри мікроклімату для цієї категорії згідно ДСН 3.3.6.042-99 [11] наведені в табл.6.1.
Таблиця 6.1 – Параметри мікроклімату
| Період року | Допустимі | ||
| t,°C | W, % | V, м/с | |
| Теплий | 22-28 | 55 | 0,1-0,2 |
| Холодний | 21-25 | 75 | 0,1 |
Для створення і автоматичної підтримки в приміщенні незалежно від зовнішніх умов допустимих значень температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря обладнані системами опалення та кондиціонування повітря. Систематично проводиться вологе прибирання.
6.2.2 Склад повітря робочої зони
В приміщенні, де здійснюється розробка інформаційно-вимірювальної системи концентрації вуглекислого газу, можливими шкідливими речовинами у повітрі є вуглекислий газ, пил та озон. Джерелами цих речовин є офісна техніка. Пил потрапляє у приміщення ззовні через відкриті вікна та заноситься на одязі і взутті працівниками.
ГДК шкідливих речовин, які знаходяться в досліджуваному приміщені, наведені в таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 – ГДК шкідливих речовин у повітрі
| Назва речовини | ГДК, мг/м3 | | Клас небезпечності |
| Максимально разова | Середньо добова | ||
| Вуглекислий газ | 3 | 1 | 4 |
| Пил нетоксичний | 0,5 | 0,15 | 4 |
| Озон | 0,16 | 0,03 | 1 |
Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам (табл..6.3).
Таблиця 6.3 – Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПК
| Рівні | Кількість іонів в 1 см3 | |
| n+ | n- | |
| Мінімально необхідні | 400 | 600 |
| Оптимальні | 1500-3000 | 3000-5000 |
| Максимально необхідні | 50000 | 50000 |
Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження або штучної іонізації, кондиціювання повітря.
6.2.3 Виробниче освітлення
Одним із істотних джерел негативних фізіологічних впливів на користувачів ЕОМ є дискомфортні зорові умови, які обумовлені невірно спроектованим освітленням: пряма та відбита від екранів блискучість, несприятливий розподіл яскравості в полі зору, нерівна орієнтація робочого місця відносно світлових прорізів.
Приміщення, в яких встановлені персональні комп’ютери, повинні мати природне та штучне освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 [6]. У приміщеннях з комп'ютерами, необхідно забезпечити наступні величини коефіцієнта відбиття: для стелі - 0,7-0,8; для стін - 0,5-0,6; для підлоги - 0,3-0,5; для інших поверхонь - 0,4-0,5.
Освітлення обчислювальних центрів має бути суміщеним: природним і штучним. В якості штучного освітлення використовують люмінесцентні лампи. Рівень освітлення в приміщенні при роботі комп'ютера не повинен перевищувати 400-600 лк, за потреби робочий стіл облаштовують настільною лампою. Відстань від екрану до шкіри обличчя і рук користувача має бути не менше 50 см.
У даній лабораторії використовується природне бокове освітлення. При односторонньому боковому освітленні нормується мінімальне значення коефіцієнта природного освітлення.
Для забезпечення даного значення штучного освітлення передбачено: на кожному робочому місці джерело штучного освітлення; додаткове освітлення біля столів з приладами; періодичне очищення елементів освітлювальних установок від пилу (два рази на місяць).
6.4 Виробничий шум
Шум – це механічне коливання часток пружного середовища, що виникає під дією будь-якої збуджуючої сили. З фізіологічної точки зору звук – це відчуття, що виникають в органах слуху людини через дію змінного тиску часток пружного середовища.
Рівень шуму на робочому місці в залах обробки інформації на обчислювальних машинах не повинен перевищувати 65 дБА.
Рівні звукового тиску в активних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних обчислювальними машинами визначені ДСН 3.3.6.037-99 [10](табл. 6.5).
Таблиця 6.5 – Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку та рівні звукового тиску в активних смугах частот
| Вид трудової діяльності | Рівні звукового тиску в дБ | |||||||||
| В октавних смугах із середньо геометричними частотами, Гц | ||||||||||
| 31,5 | 63 | 125 | 250 | 500 | 1000 | 2000 | 4000 | 8000 | Еквівалентні рівні звуку, дБА/дБ | |
| Оператори в залах обробки інформації ЕОМ | 96 | 83 | 74 | 68 | 63 | 60 | 57 | 55 | 54 | 65 |
Для забезпечення в лабораторії допустимих параметрів шуму пропонується:
з метою зниження рівнів шуму, стеля або стіни вище панелей на відстані 1,5-1,7м від підлоги облицювати звукопоглинаючим матеріалом з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 3,1-8000 Гц;
використовувати шумопоглинаючі засоби;
обладнання, що утворює великий рівень шуму, розміщати поза межами лабораторії.
6.2.5 Виробничі випромінювання
Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях (як у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) мають не перевищувати гранично допустимих за ГОСТ 12.1.045-84 [4]. Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях з ВДТ мають відповідати нормативним значенням (ДСанПіН 3.3.6-2002 [9], ГОСТ 12.1.045-84 [4]). Інтенсивність потоків інфрачервоного випромінювання має не перевищувати допустимих значень відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [3].
Табл. 6.6 - Допустимі параметри електромагнітних неіонізуючих випромінювань і електростатистичного поля
| Види поля | Допустима поверхнева щільність потоку енергії, Вт/кв.м |
| Електромагнітне поле оптичного діапазону в ультрафіолетовій частині спектру УФ-С (220 — 280 мм) | 0,001 |
| Електромагнітне поле оптичного діапазону в ультрафіолетовій частині спектру УФ-В (280 — 320 мм) | 0,01 |
| Електромагнітне поле оптичного діапазону в ультрафіолетовій частині спектру УФ-А (320 — 400 мм) | 10,0 |
| Електромагнітне поле оптичного діапазону в видимій частині спектру400 — 760 мм | 10,0 |
| Електромагнітне поле оптичного діапазону в інфрачервоній частині спектру 0,76 — 10,0 мкм | 35,0-70,0 |
| Напруженість електричного поля відеодисплейного терміналу | 20кВ/м |
Іонізуючі електромагнітні випромінювання на відстані 0,05 м від екрана до корпуса відеотерміналу при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не повинна перевищувати 7,74 x 10 в ст.-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).
6.3 Пожежна безпека
Пожежа на виробництві може призвести до значних матеріальних втрат та загибелі людей. Висока швидкість горіння здатна повністю знищити матеріальні цінності, виготовлені з горючих матеріалів, та нанести шкоду тим, які виготовлені з важкогорючих та негорючих матеріалів.
На виробництві для дотримання протипожежних заходів необхідно строго дотримуватися організації та перебігу технологічного процесу й вимог, що випливають з його особливостей.
В приміщенні, де відбувалася розробка інформаційно-вимірювальної системи концентрації вуглекислого газу використовуються негорючі речовини і матеріали у холодному стані. Відповідно НАПБ Б.03.002-2007 [13] дане приміщення відноситься до категорії Д (підприємства пов’язані з зберіганням та переробкою негорючих матеріалів).
Кімната розміщена у будівлі, яка має III ступінь вогнестійкості – будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних матеріалів або штучного каменю, бетону або залізобетону. Для перекриттів дозволяється використовувати дерев'яні конструкції, захищені штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитковими матеріалами. До елементів покриття не ставляться вимоги щодо межі вогнетривкості й межі розповсюдження вогню; при цьому елементи покриття із деревини підлягають вогнезахисній обробці.
6.3.1 Технічні рішення системи запобігання пожежі
До організаційних протипожежних заходів, що реалізуються в приміщенні відносять:
організація і проведення профілактичних оглядів та планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання і електромереж, а також своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі;
забезпечення правильності застосування електрообладнання, кабелів, електропроводок залежно від класу пожежо- та вибухонебезпечності зон і умов навколишнього середовища, а також справний стан апаратів захисту від коротких замикань, перевантажень та інших небезпечних режимів робіт;
організація навчань та інструктажів чергового персоналу з питань пожежної безпеки;
негайна ліквідація несправностей в електромережах та електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, наднормований нагрів горючої ізоляції кабелів і проводів. Відключення пошкоджених електромереж до приведення їх в пожежобезпечний стан;
регулярне, не рідше одного разу на місяць, очищення від пилу ЕОМ та іншу техніки, світильників, проводів та розподільних пристроїв;
облаштування місць для паління та запобігання паління в приміщеннях.
6.3.2 Технічні рішення системи протипожежного захисту
Згідно НАПБ Б.03.002-2007 [13] «Противопожарные нормы проэктирования зданий и сооружений», враховуючи те, що приміщення відноситься до категорії Д та має III ступінь вогнестійкості, щільність людського потоку в загальному проході складає 3 чол/м2 відстань від найбільш віддаленого місця до найближчого евакуаційного виходу з приміщення на зовні не повинна перевищувати 40 м.
Мінімальна відстань між будівлею та іншими спорудами, враховуючи те, що приміщення лабораторії має III ступінь вогнестійкості, повинна складати 9м.
Відповідно до правил пожежної безпеки кожне приміщення повинне бути оснащене первинними засобами пожежогасіння, до яких відносяться вогнегасники, пожежний інвентар (ящик з піском, совкові лопати та покривала з негорючого теплоізоляційного полотна) та пожежний інструмент.
Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізикохімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень.
Згідно категорії пожежовибухонебезпеки будівлі, класу приміщення і за вибухо- і пожежонебезпекою та НАПБ Б.03.001-2004 «Типові норми належності вогнегасників», в приміщенні має бути встановлено 2 порошкових або вуглекислотних вогнегасники із зарядом речовини від 3 до 5 кг. [12]
В цілому приміщення по категорії вибухо- і пожежонебезпечності та ступеню вогнестійкості відповідає нормам, але особливу увагу потрібно звернути на утримання в справному стані засобів протипожежного захисту та своєчасне інформування пожежної охорони про несправність пожежної техніки, впровадження систем протипожежного захисту.
1 2 3 4