«Аналоги утиліти Tracert» сторінка 3

1 2 3 4 5 6 7 8

Ім'я файлу: Комп'ютерні мережі Курсова Робота 2021 .docx
Розширення: docx
Розмір: 693кб.
Дата: 15.02.2022
скачати
Пов'язані файли:
Аутогенне тренування. ШАБАТІН.docx
ОБД_Методичн_вказ_для_КР_2012.doc
123-kompyuterna-inzheneriya-bakalavr.pdf
Лабораторна робота 2.docx

1. Призначення і область застосування ПЗ.

1.1. Призначення ПЗ.

Перш ніж прийти до пункту призначення, пакети проходять різними вузлами, деталі цих переходів корисні для діагностики проблем з продуктивністю та затримкою в системі. Визначити маршрутизацію переданих пакетів, знати доступність вузлів можна за допомогою спеціальних програм Ping, Tracert і Traceroute та їх сторонніх аналогів.

Traceroute — службова комп'ютерна програма, призначена для визначення маршрутів слідування даних у мережах TCP/IP. Traceroute може використовувати різні протоколи передачі даних залежно від операційної системи пристрою. Такими протоколами можуть бути UDP, TCP, ICMP або GRE. Комп'ютери зі встановленою операційною системою Windows використовують ICMP-протокол, при цьому операційні системи Linux і маршрутизатори Cisco — протокол UDP.

Traceroute входить до складу більшості сучасних мережевих операційних систем. У системах Microsoft Windows ця програма має назву tracert, а в системах GNU/Linux, Cisco IOS і Mac OS — traceroute. Криптографія - це сукупність методів перетворення даних, спрямованих на приховання їх інформаційного змісту.

1.2. Область застосування.

Утиліта traceroute може бути використана щоб:

- Провести діагностику мережевих вузлів

- Перевірити зв’язок з віддаленим вузлом;

- Перевірити маршрут до віддаленого вузла;

- Перевірити час за який ваш запит потрапляє на кінцевий та проміжні вузли;

- Вивести на екран IP-адреси кінцевого та проміжних вузлів;

2. Огляд існуючих рішень.

2.1. Утиліти Tracert і Traceroute.

Traceroute — це утиліта, яка дозволяє простежити маршрут проходження даних до віддаленого адресата в мережах TCP/IP. У Linux використовується команда Traceroute, а Windows - Tracert. За допомогою цих команд можна побачити шлях пакета даних від вашого комп'ютера до цільового сервера або сайту.

Як працюють Tracert та Traceroute.
Коли ви намагаєтеся відкрити веб-сайт, браузер відправляє повідомлення (запит) серверу, на якому цей веб-сайт знаходиться. Повідомлення на своєму шляху проходить через маршрутизатори. Вони вирішують, куди далі передати повідомлення, щоб гарантовано доставити його адресату. У трасуванні маршрутизатори ще називають хопами (хоп — стрибок) чи вузлами. Кількість вузлів, через які на своєму шляху пройде запит, можна дізнатися за допомогою утиліт Tracert та Traceroute. Вузли, які не є цільовими для запиту, називають транзитними.

Утиліта Traceroute формує UDP-датаграму (повідомлення, яке потрібно доставити цільовому серверу), пакує її в IP-пакет і передає першому транзитному вузлу. У заголовку такого IP-пакету є поле TTL (Time To Live) – час життя пакету. Воно визначає кількість хопів, через які пакет може пройти. На кожному вузлі TTL зменшується на одиницю. Якщо на шляху до віддаленого адресата час життя пакету стане рівним 0, маршрутизатор відкине пакет і відправить джерелу ICMP-повідомлення про помилку «Time Exceeded» (час сплив).

Цей принцип лежить в основі роботи утиліт Tracert та Traceroute, проте між ними є відмінності. Розглянемо кожну утиліту окремо.

Tracert відправляє на хост призначення ICPM-запит "Echo Request" з TTL=1. Перший маршрутизатор, який отримає запит, перевіряє, кому. Якщо маршрутизатор не є цільовим хостом, він зменшує TTL на 1, відкидає пакет і відправляє ICMP-повідомлення джерелу, оскільки час життя тепер 0. У цьому повідомленні маршрутизатор вказує інформацію про себе і причину дропа пакета. Отримавши повідомлення, Tracert запам'ятовує цей маршрутизатор як хоп (стрибок) і відправляє наступний пакет, але з TTL=2. Перший хоп успішно обробляє новий пакет, зменшує його життя на 1 і передає далі. Наступний маршрутизатор теж виконує перевірку хоста призначення і якщо пакет призначений не йому, зменшує TTL, відкидає пакет і відправляє ICMP-повідомлення джерелу. Tracert запам'ятовує другий хоп, знову збільшує TTL на 1 і надсилає наступний пакет. Ці дії повторюватимуться до тих пір, поки пакет не досягне цільового хоста. Коли запит потрапить до цільового хоста, хост у відповідь направить ICMP «Echo Reply». Джерело сприйме це як завершення трасування.

Traceroute замість ICMP-запиту відправляє 3 UDP-пакети на певний порт цільового хоста і чекає на відповідь про недоступність цього порту. Перший пакет відправляється з TTL=1, другий з TTL=2 і так, доки запит не потрапить адресату. Відмінність від Tracert у тому, як Traceroute розуміє, що трасування завершено. Оскільки замість ICMP-запиту він відправляє UDP-запит, в кожному запиті є порт відправника (Sourсe) і порт одержувача (Destination). За замовчуванням запит надсилається на закритий порт 34434. Коли запит потрапить на хост призначення, цей хост надішле відповідь про недоступність порту Destination port unreachable (порт призначення недоступний). Це означає, що адресат отримав запит. Traceroute сприйме цю відповідь як завершення трасування.

Якщо Tracert працює за протоколом ICMP, то який протокол використовується командою Traceroute? За замовчуванням використовується протокол UDP, але traceroute може надіслати ICMP-запит «Echo Request», як Tracert. Такий спосіб стане в нагоді, якщо хоп не відповідає на UDP-пакет.

Як користуватися Traceroute В Linux.

Виконаємо команду Traceroute у Linux на прикладі Ubuntu 20.04:
1. Відкрийте термінал за допомогою комбінації клавіш CTRL+Shift+T або введіть у пошуку слово «Термінал».

2. Введіть (traceroute ). Замість domain.name вкажіть домен (рис. 2.1.1):

Рисунок 2.1.1. Трасування за доменним іменем.

Якщо потрібно виконати трасування до IP-адреси, введіть (traceroute ). Замість IP вкажіть потрібну адресу (рис. 2.1.2):

Рисунок 2.1.2. Трасування за IP-адресою.

Результат виведення команди міститимуть:

- порядковий номер маршрутизатора (вузла),

- ім'я вузла,

- IP-адресу вузла,

- кругову затримку (час, витрачений на відправку запиту та отримання відповіді).

Як користуватися Tracert В Windows.

Команда Traceroute у Windows 10 відсутня, тому слід скористатися Tracert (рис. 2.1.3):

1. Натисніть комбінацію клавіш Win+R.

2. Введіть cmd та натисніть Enter.

3. Введіть (tracert ). Замість domain.name вкажіть домен або IP-адресу, до якої хочете виконати трасування:

Рисунок 2.1.3. Приклад утиліти Tracert на Windows.

Результат виведення команди tracert міститиме:

- порядковий номер маршрутизатора (вузла),

- кругова затримка (час, витрачений на надсилання запиту та отримання відповіді),

- ім'я вузла,

- IP-адреса вузла.

Як користуватися Traceroute В MacOS.

1. Знайдіть у Spotlight утиліту Network Utility (Мережева утиліта) та запустіть її.

2.Виберіть вкладку Traceroute (рис. 2.1.4) та введіть ім'я домену або IP-адресу. Потім натисніть кнопку Trace:

Рисунок 2.1.4. Приклад утиліти Traceroute на MacOS.

Результати виведення програми містять:

- порядковий номер вузла,

- ім'я вузла,

- IP-адреса вузла,

- кругову затримку (час, витрачений на відправку запиту та отримання відповіді).

1 2 3 4 5 6 7 8

скачати