1   2   3   4
Ім'я файлу: РЗ бюджетна система.docx
Розширення: docx
Розмір: 147кб.
Дата: 15.10.2020
скачати

Ι. ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ВИДАТКОВОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ ЗА ПРІОРИТЕТНИМИ НАПРЯМАМИ

1.1 Видаткова частина місцевих бюджетів України як інструмент соціально-економічного розвитку держави


Місцеві бюджети являють собою сукупність економічних відносин, які виступають інструментом розподілу та перерозподілу ВВП і національного доходу країни, забезпечуючи тим самим створення фінансової бази місцевих органів влади з метою задоволення економічних та соціальних потреб суспільства [54].Місцеві бюджети займають не лише важливе місце у бюджетній системі, але й одне з центральних місць в економічній системі кожної держави, їх роль і значення безпосередньо зумовлені типом економічної системи, відповідними умовами для створення фінансово середовища, напрацюваннями, обраними цілями та пріоритетами що сприятимуть прискореному розвитку економічної, фінансової соціальної та інших сфер [1,с.71].До складу місцевих бюджетів входять: обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах).

Для ефективної організації управління економікою та соціальною сферою на своїй території органи місцевого самоврядування мають володіти достатніми власними фінансовими джерелами. Головними передумовами забезпечення фінансової незалежності й автономії органів місцевого самоврядування є чіткий розподіл владних і функціональних повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування та надання місцевому самоврядуванню належних повноважень щодо здійснення виробництва й надання суспільних благ і послуг. Вирішення цих проблем значною мірою визначає економічну самостійність регіонів країни, адже політична незалежність й фінансова забезпеченість місцевого самоврядування справляє істотний вплив на формування демократичних і ринково орієнтованих систем [14, с.28].

Оскільки місцеві бюджети є основним джерелом доведення кінцевих результатів суспільно-локалізованого виробництва до територіальних спільнот, які спрямовуються на задоволення потреб суспільного споживання,особливої уваги заслуговує видаткова частина місцевих бюджетів. Співвідношення видатків між окремими функціональними сферами визначається спрямованістю бюджетної політики [13].

Саме видатки місцевих бюджетів виступають ключовим інструментом соціально-економічного розвитку України. Тобто, шляхом зваженого перерозподілу ВВП, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування реалізуються наступні пріоритетні напрями соціально-економічного розвитку: підвищення рівня доходів населення, забезпечення якості та доступності послуг, забезпечення населення доступним житлом, забезпечення стабільної динаміки розвитку агропромислового комплексу, активізація промислового виробництва, формування реальних механізмів підтримки малого та середнього підприємництва, задоволення потреб усіх споживачів економічно доступними житлово-комунальними послугами, покращення екологічного стану навколишнього середовища [20].

Пріоритети використання бюджетних коштів встановлюються під час pозpобки проекту місцевого бюджету, коли увага акцентується на наступних положеннях: встaновлення гpaничних обсягів pесуpсів для бюджетних устaнов і пpогpaм; якісні та кількісні покaзники бюджетних пpогpaм; прийняття pішень щодо збільшення чи зменшення фінaнсувaння існуючих функцій чи пpогpaм, скоpочення чи припинення пpогpaм aбо видів діяльності; коригування потpеб у фінансуванні зaлежно від змін pозміpу фінансових ноpмaтивів бюджетного зaбезпечення; вpaхувaння впливу індексу споживчих цін; визнaчення показників pезультaтивності; зосередження уваги на необґpунтовaних бюджетних пpопозиціях; визнaчення зaходів, спрямованих нa економію бюджетних pесуpсів. Бюджетне планування як складний аналітичний процес має забезпечувати реалізацію основних пріорітетних напрямів бюджетної політики держави на місцях та пріорітетів місцевого розвитку шляхом вирішення ряду фінансово-економічних завдань, які умовно можна розділити на стратегічні й тактичні. Ефективність і послідовність діяльності оpгaнів місцевого сaмовpядувaння зaлежить від системного стратегічного бaчення основних напрямів pозвитку місцевих гpомaд у середньо- та довгостpоковій пеpспективі. Тaкий підхід дозволяє вpaхувaти специфіку кожної гaлузі, чітко скооpдинувaти дії всіх учасників бюджетного процесу для досягнення поставлених стpaтегічних цілей [49].Характерними рисами вітчизняної системи планування видатків місцевих бюджетів, що ускладнює процес ефективного, результативного й обґрунтованого використання бюджетних коштів, є:зосередження на фінансуванні мережі бюджетних установ та кількісних, а не якісних аспектах показників, що пов’язано із збільшенням обсягів видатків;недосконала система оцінки ефективності бюджетного планування та результативності використання бюджетних коштів;недостатній рівень відповідальності за результати діяльності, пов’язаної із формуванням бюджетних показників;зосередження уваги на плануванні бюджетних показників, а не результатів, яких необхідно досягти, що не сприяє встановленню зв’язку між затраченими ресурсами і отриманими

результатами;недостатнє врахування стратегічних цілей бюджетної політики та пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку територій на багаторічну перспективу при плануванні видаткової частини місцевих бюджетів [46].

До передумов формування збалансованої видаткової частини місцевих бюджетів відносять: детальний аналіз виконання кошторисів за фактичними видатками бюджетних установ за минулий рік чи ряд років; вивчення структури видатків місцевих бюджетів, її динаміки та тенденцій на майбутнє; аналіз реального попиту населення на бюджетні послуги в минулому році; прогнозні обрахунки контингентів споживачів кожного виду послуг на майбутній і подальші роки; вивчення можливості об’єднання установ з малою наповнюваністю без зниження якості надання послуг; вивчення громадської думки про структуру бюджетних послуг на майбутній рік; вивчення законодавчих актів та рішень, що впливають на обсяги видатків і вступають в дію з початку планового періоду; формування, узгодження та затвердження у відповідних документах основних напрямів бюджетної політики та соціальних програм; своєчасне прийняття рішень щодо реформування бюджетних установ.

Важливою ланкою підвищення ефективності й обґрунтованості видатків місцевих бюджетів є моніторинг результативності видатків, який проводиться з метою забезпечення оперативного управління фінансовими ресурсами, підвищення достовірності основних показників, які характеризують поточний фінансовий стан, недопущення фактів неефективного використання грошових коштів, забезпечення своєчасного фінансування видатків, виконання взаємних зобов’язань [33]. Таким чином, від раціональності побудованої системи місцевих бюджетів залежить ефективність функціонування усієї бюджетної системи, успішне здійснення фінансової політики та, відповідно, соціальноекономічний розвиток країни.

1.2 Пріоритетні напрями використання коштів місцевих бюджетів України


Сконцентровані в місцевому бюджеті кошти призначаються для здійснення соціально-економічної політики, забезпечення оборони і безпеки території. За допомогою місцевого бюджету реалізуються місцеві програми з розвитку і нормального функціонування галузей народного господарства, охорони природного навколишнього середовища, щодо зміцнення науковотехнічного потенціалу та розвитку культури території і країни в цілому, підтримці матеріального рівня життя населення та окремих його груп, по боротьбі зі злочинністю тощо. Ці завдання мають загальне значення для всіх регіонів.

Серед основних цілей регіональної політики визначені наступні:

створення єдиного економічного простору, вирівнювання умов соціальноекономічного розвитку регіонів; пріоритетний розвиток регіонів, які мають особливо важливе значення для держави; щорічне підняття рівня соціальних стандартів в регіонах.Велика частина видатків місцевих бюджетів традиційно спрямовується на соціально-культурну сферу (освіта, охорона здоров'я, соціальний захист та соціальне забезпечення, культура і мистецтво, фізична культура і спорт).Підвищення рівня життя населення в регіоні значною мірою визначаються зацікавленістю органів місцевої влади в ефективному розпорядженні наявними ресурсами регіонального розвитку.

За допомогою місцевих бюджетів втілюються загальнодержавні програми, пов'язані з розвитком галузей економіки, в першу чергу сільського господарства; здійснюється підтримка вітчизняних виробників, фінансуються програми підвищення життєвого рівня населення. Крім цього, місцеві бюджети відіграють важливу роль у фінансуванні суспільних послуг, в першу чергу, соціального характеру.

За рахунок видатків місцевих бюджетів фінансуються заклади культури, фізичної культури і спорту, молодіжні програми тощо. Більше того, основна частина деяких видів послуг надається переважно органами місцевого самоврядування. Пріоритетним напрямком перетворення місцевих бюджетів у ефективний інструмент соціально-економічного розвитку регіону повинне стати удосконалення наступних аспектів їх формування, розподілу і використання:збільшення, розширення і зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування за рахунок удосконалення податкового

законодавства, ідентифікації нових інструментів залучення грошових коштів та реалізації інноваційно-інвестиційних програм на території міста; застосування новітніх підходів до формування видаткової частини місцевих бюджетів в умовах децентралізації управління фінансовими ресурсами, акумульованими в бюджеті;підвищення адекватності системи регулювання міжбюджетних відносин та оперативності надання міжбюджетних трансфертів;впровадження в практику середньо- і довгострокового планування місцевих бюджетів; проведення кількісної та якісної оцінки виконання місцевого бюджету на всіх стадіях його реалізації;підвищення превентивних заходів та посилення контролю щодо порушень бюджетного законодавства, чітке визначення відповідальних осіб у розрізі кожного напрямку здійснення бюджетної політики на місцевому рівні.

1.3 Формування видаткової частини місцевих бюджетів за програмноцільовим методом як запорука використання бюджетних коштів за пріоритетними напрямами


Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі – це система планування та управління бюджетними коштами в середньостроковій перспективі, спрямована на розробку та реалізацію бюджетних програм орієнтованих на кінцевий результат.Управління видатками бюджету є важливою частиною бюджетної політики і, в значній мірі, визначається станом бюджетного процесу, порядком планування, затвердження і виконання бюджету в частині видатків, а також контролем над його виконанням. Таким чином, вдосконалення практики бюджетування слід розглядати як важливий інструмент підвищення ефективності спрямування бюджетних коштів на пріоритетні напрями.

На регіональному рівні розробка цільових програм, фінансування, моніторинг і звітність щодо їх виконання регламентуються законодавчими актами: Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 № 2456-VI[8], Законом України «Про державні цільові програми» від 18.03.2004 № 1621-IV [37], Законом України «Про державне прогнозування та розроблення програми економічного і соціального розвитку України», Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна—2020» [50], Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм» від 31.01.2007 р. №106[39], Наказом Міністерства фінансів України «Про деякі питання запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів» від 26.08.2014 № 836 [38], Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Основних підходів до запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів» від 02.08.2010 р. №805, Наказом Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання» від 04.12.2006 р. № 367 [42] та іншими чинними нормативно-правовими актами.

Аналіз досвіду впровадження програмно-цільового методу економічно розвинутими країнами світу засвідчує, що цей метод використовується як ефективний інструмент розподілу бюджетних ресурсів для задоволення державних потреб, який дає змогу встановлювати чіткі пріоритети в рамках наявних бюджетних ресурсів та звітувати перед платниками податків про ефективність надання державних послуг [2].

Використання комплексу заходів при запровадженні програмно-цільового бюджетування забезпечує низку переваг, серед яких: є змога проводити вибір обґрунтованих рішень з урахуванням можливостей реалізації різних сценаріїв розвитку, враховуючи віддаленість наслідків таких ухвалених рішень;здійснення контролю протягом всього бюджетного процесу, починаючи від підготовки проекту до витрачання бюджетних коштів, шляхом

встановлення показників результативності та порівняння фактично досягнутих результатів із запланованими;зацікавленість та активізація діяльності всіх учасників бюджетного процесу стосовно підвищення віддачі від використання бюджетних коштів;заміщення контролю за цільовим використанням коштів на контроль за відповідністю досягнутих результатів встановленим цілям;отримання економії бюджетних коштів за рахунок підвищення ефективності роботи державного сектора та раціонального розподілу бюджетних коштів за пріоритетними напрямами;можливість порівнювати кілька пропонованих варіантів програм з точки зору очікуваних результатів і витрат;можливість виключати дублюючих одна одну програм;зміщення акцентів у бюджетному процесі з «управління бюджетними ресурсами (витратами)» на «управління результатами»;можливість отримання зворотної інформації від населення про рівень задоволення наданими послугами за рахунок бюджетних коштів та на підставі цієї інформації встановлення пріоритетів у межах існуючих фіскальних обмежень;забезпечення прозорості бюджетного процесу завдяки наявності чітко зрозумілих цілей, завдань, які вирішуються, підвищенням контролю за результатами виконання бюджетних програм;проведення оцінки діяльності учасників бюджетного процесу щодо досягнення цілей і завдань, аналіз причин неефективності їх роботи;чіткий розподіл відповідальності за реалізацію бюджетних програм між головним розпорядником коштів і безпосередніми виконавцями;підвищення відповідальності розпорядників бюджетних коштів за фінансовим забезпеченням бюджетних програм і результатів виконання [28; 32].

Таким чином, практика звернення до програмно-цільового методу (за умов правильного і точного застосування) позитивно впливає на процес виконання видаткової частини місцевих бюджетів України, адже методика його використання запевняє в тому, що мінімально вкладені бюджетні ресурси мають забезпечувати прозорий бюджетний процес, гарантувати цільове й ефективне використання наявних фінансових ресурсів, а також повинні бути орієнтовні на очікуваний максимальний соціально-економічний результат [48].

У сучасних умовах переходу до управління місцевими бюджетами за програмно-цільовим методом виконання видаткової частини місцевих бюджетів безумовно пов’язано із ефективністю його впровадження та наявністю дієвого контролю за використанням бюджетних ресурсів. Завдяки здійсненню законодавчо рекомендованих заходів по застосуванню й впровадженню програмно-цільового методу на рівні місцевих бюджетів створюються умови для забезпечення сталого виконання їх видаткової частини, підвищуються ефективність та результативність роботи органів місцевого самоврядування та інших учасників бюджетного процесу, виявлятиметься економія витрат і збільшення доходів місцевих бюджетів.


1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас