Ім'я файлу: Линник А.А..pdf
Розширення: pdf
Розмір: 2415кб.
Дата: 12.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Батура Т.О..pdf

68
Відстань між рослинами 20 см, площа під культуру 12,4 м
2
(300 шт.), хоста ланцетна (50 шт).
Рис. 3.29. Клумба кругла з цинерарією приморською
Рис. 3.30. Клумба кругла з агератумом Хоустона, петунією гібридною
2-х сортів
Рис. 3.31. Клумба кругла з агератумом Хоустона, петунією гібридною, алісумом скельним

69
Варіант 2 (рис. 3.30).Замість цинерарії приморської – агератум
Хоустона. Площа під рослину – 11 м
2
, відстань між рослинами – 20 см (270 рослин). Петунія гібридна «Призм Блю» синього кольору. Відстань між рослинами 20 см, площа під культуру – 15 м
2
(360 рослин). Петунія гібридна
«Ray Candy Pink» рожевого кольору
.
Відстань між рослинами 20 см, площа під культуру 12,4 м
2
(300 шт.), хоста ланцетна (50 шт).
Варіант 3 (рис. 3.31).Замість цинерарії приморської – агератум
Хоустона. Площа під рослину – 11 м
2
, відстань між рослинами – 20 см (280 рослин). Петунія гібридна «Призм Блю» синього кольору. Відстань між рослинами 20 см, площа під культуру – 15 м
2
(370 рослин). Замість петунії гібридної «Ray Candy Pink» рожевого кольору – алісум скельний «Сніжний килим»
.
Відстань між рослинами 20 см, площа під культуру 12,4 м
2
(310 шт.).
Клумба №2 (прямокутна)
Варіант 1 (рис. 3.32). Пеларгонія зональна Мультиблум червоного кольору, площа під рослину – 14,7 м
2
, відстань між рослинами – 25 см (240 шт.). Цинерарія приморська, площа під рослину – 31,6 м
2
, відстань між рослинами – 25 см (500 шт.). Бегонія завждиквітуча Дабл ред (червоні квіти з бронзовим листям), площа під рослину – 36 м
2
, відстань між рослинами – 20 см (900 шт.). Колеус Блюме «Чорний дракон» має майже чорне листя, площа під рослину – 42 м
2
, відстань між рослинами – 25 см (670 шт.).
Варіант 2 (рис. 3.33). Пеларгонія зональна Мультиблум червоного кольору, площа під рослину – 14,7 м
2
, відстань між рослинами – 25 см (240 шт.). Цинерарія приморська, площа під рослину – 31,6 м
2
, відстань між рослинами – 25 см (500 шт.). Бегонія завждиквітуча Дабл ред (червоні квіти з бронзовим листям), площа під рослину – 36 м
2
, відстань між рослинами – 20 см (900 шт.). Петунія Грандіфлора Ультра Блю (синього кольору), площа під рослину – 42 м
2
, відстань між рослинами – 20 см (1050 шт.).

70
Рис. 3.32. Прямокутна клумба з пеларгонії зональної, колеуса, цинерарії приморської і бегонії завждиквітучої
Рис. 3.33. Прямокутна клумба з пеларгонії зональної, петунії гібридної, цинерарії приморської і бегонії завждиквітучої

71
Таким чином, квітники Соборного району представлені такими типами: клумби, вазони, рабатки, міксбордери, бордюри, рокарії, пристовбурові лунки. Переважають клумби як за кількістю, так і за площею. Найкращий стан притаманний вазонам. Інші квітники або мають переважно задовільний стан (клумби, рабатки, при стовбурові лунки) або взагалі незадовільни
(міксбордери, бордюри). Найкращий стан притаманний квітникам, розташованим на бульварах, де догляд здійснюють фахівці зеленбуду. У парках і примагістральних квітниках спостерігається захаращення, поганий догляд, невдалий підбір рослин.
Асортимент досить широкий, але переважають всього декілька видів: петунія гібридна, чорнобривці відхилені та прямо стійні, сальвія блискуча, пеларгонія зональна (однорічники), а також півники, хости, троянди садові, очиток видний, геліопсис багаторічний (багаторічники).
За функціональним призначенням рослини переважно гарноквітучі
(близько ¾), але також чимало килимових та декоративно-листяних.
Кольорова гама протягом сезону суттєво змінюється, але на момент спостереження переважали зелені, червоні, жовті та рожеві кольори.

72
4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦІЯХ
4.1. Аналіз травматизму та стан охорони праці в Україні
За статистичними даними, близько 160 млн. людей по всьому світу страждають від захворювань, пов’язаних із трудовою діяльністю. У кожному третьому випадку хвороба призводить до втрати працездатності на чотири і більше робочих днів. Загальна кількість нещасних випадків на виробництві у світі, як таких, що призвели до смертельного результату, так і без нього, оцінюється у 270 млн. на рік (Борисова та ін., 2018).
Щорічно в Україні на виробництві травмується понад 20 тис. працівників, багато з яких стають інвалідами. Більш того, смертельні травми отримує понад 1,2 тис. працівників, а близько 6 тис. – професійні захворювання. Дніпропетровська область входить в число регіонів з високим рівнем травматизму – в середньому 0,87 випадків на 1000 чоловік (Бойченко,
2014).
У Дніпропетровській області високі показники виробничого травматизму спричинені в першу чергу добувною промисловістю та проблемами на транспорті. Кількість нещасних випадків, до яких призвела експлуатація обладнання, устаткування, машин та механізмів у 2017 р., становить 1484, у тому числі 168 – смертельних, що становили 29,9 % від загальної кількості травмованих по Україні (Борисова та ін., 2018).
Закон України «Про охорону праці» прийнято Верховною Радою
України 14 жовтня 1992 року. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в
Україні.
Згідно до Статті 1
Закону охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і

73 лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Головними об’єктами дослідження в дипломному проекті виступають зелені насадження, а саме квітники, на території Соборного району м. Дніпро. Стан квітників вивчали на об’єктах різного призначення: загального користування (парки, сквери і бульвари) і спеціального призначення (примагістральні насадження). Соборний район вважається найбільш екологічно чистим на території міста, тому головною небезпекою під час маршрутних досліджень можна вважати автомобільний транспорт і пов’язані з ним чинники.
Об’єкт підвищеної небезпеки ‒ це об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру (Закон України
«Про об'єкти підвищеної небезпеки», 2001).
4.2. Шкідливі
та
небезпечні
фактори
при
проведенні
інвентаризації зелених насаджень в умовах міста
Інвентаризація та оцінка стану квіткового оформлення відбувалась переважно в примагістральних насадженнях та на бульварах Соборного району м. Дніпро. Дослідження проводилися наприкінці серпня – на початку вересня в умовах високої температури та низької вологості повітря.
У ході дослідження міських насаджень спеціального призначення на здоров’я, життя та працездатність дослідника впливали такі шкідливі фактори:

підвищені запиленість й загазованість повітря поблизу автошляхів;

високі показники температури, вологості, швидкості руху повітря, атмосферного тиску;

74

підвищений рівень шуму, вібрації;

патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;

нервово-психічні чинники (емоційні та розумові перевантаження, перенапруження аналізаторів, розумова перенапруга, монотонність праці);

ризики ураження електричним струмом;

недостатність освітлення;

ризики виникнення пожеж;

ризик виникнення надзвичайних ситуацій природного або штучного характеру на об’єкті або території.
Виявлено перелік основних небезпечних факторів та об’єктів, які можуть зашкодити здоров’ю:

машини, що рухаються, автотранспорт і механізми;

рухомі незахищені елементи механізмів, машин і виробничого обладнання виробництва, поруч з територією якого проводиться
інвентаризація;

падаючі вироби техніки, інструмент і матеріали, предмети, дерева під час дослідження;

ударна повітряна хвиля, яка може утворитися при вибухах на заправках, газопроводах, біля місця дослідження;

електромагнітне, акустичне, іонізуюче випромінювання;

об’єкти, що рухаються з великою швидкістю (машини);

біологічні отрути: рослинні та тваринні, які містяться у рослинах
і грибах, тваринах і комахах, тощо.
Найбільш небезпечним і поширеним чинником, що викликає негативні наслідки впливу на організм людини, є шкідливі речовини, що містяться у вихлопних газах автомобілів. Всього до складу відпрацьованих газів, що виділяються автомобільним транспортом, входить понад 200 різних компонентів і сполук, і переважна їх більшість має токсичні властивості. А деякі речовини утворюються в результаті експлуатації машин і їх взаємодії з

75 навколишніми поверхнями, наприклад, через тертя гуми об асфальт (Щетина,
2000). Також серйозною проблемою у великих містах є шум від транспортних засобів. Шум на 30 % знижує продуктивність фізичної та на
60 % – розумової праці. До 80 % усіх виробничих шумів створює автомобільний транспорт. Поблизу автомагістралей шум досягає 70–75 дБА.
На деяких магістралях, біля яких проходив маршрут досліджень, спостерігається досить високий трафік. Наприклад, інтенсивність руху автотранспорту на пр. Гагаріна в середньому складає 28 тис. автомобілів за добу. Не менше автомобілів рухається такими вулицями, як проспект Героїв та Січеславська Набережна.
4.3. Заходи по забезпеченню захисту працівників від дії
шкідливих та небезпечних факторів
Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих. Працівники (студенти), які виконують роботи з інвентаризації зелених насаджень, також повинні проходити інструктаж. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади.
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи на робочому місці з працівником, щойно прийнятим на роботу, при переведенні з одного підрозділу (дільниці) в інший та для працівника, який має виконувати нову для нього роботу. Також цей інструктаж повинен проводитись для відряджених, тимчасових працівників, студентів і учнів, які проходять

76 виробничу практику. Інструктаж на робочому місці проводить керівник підрозділу або особа (бригадир), призначена наказом.
Позаплановий інструктаж проводиться в декількох випадках, зокрема
«при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів».
Оскільки інвентаризація зелених насаджень може проводитись протягом вегетаційного періоду, іноді зі значними перервами, то такий тип
інструктажу буде доцільним.
Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.
Під час проведення робіт з інвентаризації насаджень, зі збору матеріалу з підстилки, ґрунту, дерев, а також під час гербаризації рослин в місцевості з активним автомобільним рухом, фіксування зібраного матеріалу в польових умовах та в лабораторіях стаціонару, монтування колекцій об’єктів, необхідно дотримуватись спеціальних заходів, які зумовлені певними специфічними вимогами щодо безпеки праці. У місцях проведення досліджень учасники експедиції повинні оберігати природу, її флору та фауну; перед виходом експедиції в маршрут необхідно надійно упакувати у спеціальну тару пляшки та банки з фіксувальними речовинами, перевірити попередньо їхню цілісність, герметичність закриття та наявність на них відповідних етикеток; заборонено нюхати квіти та пробувати на смак будь- яку частину невідомої рослини.
4.4. Правила безпечного проведення інвентаризації насаджень в умовах
мегаполісу
До самостійної роботи допускаються особи не молодше 18 років
(студенти, які молодше 18 років допускаються до роботи під постійним контролем керівника чи викладача), які пройшли медичний огляд і не мають протипоказань, допущені до роботи у парку, що вивчили інструкцію, які

77 пройшли вступний та первинний інструктажі, навчання та перевірку знань з охорони праці, інструктаж по пожежо- та електробезпеці, які пройшли стажування на робочому місці. До виконання роботи студенти можуть приступити тільки після отримання відповідного інструктажу з охорони праці і дозволу викладача.
Особам, що проводять інвентаризацію в умовах міста, до початку роботи необхідно вивчити інструкцію по наданню першої медичної допомоги постраждалим при нещасному випадку та вміти надати її. Усі учасники проведення
інвентаризації зелених насаджень перед польовими дослідженнями проходять медичний огляд, де їм роблять обов’язкові запобіжні щеплення, та вивчають методи та прийоми надання першої медичної допомоги під час нещасних випадках і захворюваннях. Осіб, які за станом здоров’я визнані непридатними до проведення польових досліджень, не допускають до виконання робіт. Кожну групу забезпечують польовою аптечкою, укомплектовану перев’язувальними матеріалами, медикаментами для надання першої медичної допомоги під час нещасних випадків і захворювань. Виконуючи роботи в районах, віддалених від населених пунктів, усі учасники повинні мати індивідуальні аптечні пакети. Аптечки необхідно регулярно поповнювати.
Перед початком роботи необхідно отримати у керівника завдання на науково-дослідну роботу та маршрут слідування.
У ході проведення досліджень вуличних насаджень необхідно мати зручний та закритий одяг та взуття; якщо це літо, то необхідно мати головний убір, щоб уникнути сонячного удару; інструменти, що використовуються під час інвентаризації (лінійка, рулетка, мірна вилка, ручка) необхідно тримати таким чином, щоб не причинити шкоду працівникам та самому собі (як правило у спеціальних футлярах або чохлах).
Не слід підходити до дерев, що мають аварійний стан.

78
У маршрутах не треба сідати на землю без підстилки навіть на короткий час. Забороняється виходити на проїжджу частину та наближатися до неї занадто близько.
Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам
Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.
Працівники повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Взуття, одяг, головний убір, спорядження та інші речі повинні відповідати природним умовам сезону, а також характеру робіт. У пішохідних маршрутах треба стежити за станом ніг, не допускати мозолів, набряків тощо.
Під час проведення інвентаризації міських та заміських насаджень можуть трапитися непередбачувані ситуації. Необхідно вміти надати першу допомогу, щоб уникнути наслідків:

при сонячному ударі необхідно швидко перенести потерпілого в прохолодне місце, покласти на спину, піднявши дещо ноги, зняти або розстебнути одяг. Змочити голову холодною водою або покласти на неї змочений холодною водою рушник, холодні примочки на лоб, тім'яну ділянку, потилицю, на пахові, підключичні, підколінні, пахвові ділянки, де зосереджено багато кровоносних судин. Викликати швидку.

для надання першої допомоги при пораненні та падінні необхідно продезінфікувати рану, накласти стерильний перев'язочний матеріал на рану
і зав'язати її бинтом. Якщо під рукою немає аптечки, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо.

при укусі комах необхідно очистити уражену ділянку теплою водою з милом для видалення частинок, які містять мікроорганізми, що залишаються деякими комахами (наприклад, комарами). Якщо комаха вжалила в руку, необхідно негайно зняти кільця з пальців. Після укусу бджоли, як правило, в шкірі залишається мішечок з отрутою і жало.

79
Необхідно протягом 30 секунд видалити жало, щоб не піддаватися подальшому впливу отрути. Обережно дістати мішечок з отрутою і жало нігтем або твердим предметом, наприклад, кредитною карткою. Промити місце укусу водою з милом, потім нанести антисептичний засіб та накласти суху стерильну пов’язку. Якщо виникла припухлість, необхідно прикласти до місця укусу лід або холодний компрес.

при переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або
іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
Викликати швидку.

1   2   3   4   5   6   7

скачати